Урок "ОСНОВНІ ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ. РОЗРІЗНЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ І СПОЛУЧНИХ СЛІВ"

Урок

Тема: ОСНОВНІ ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ. РОЗРІЗНЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ І СПОЛУЧНИХ СЛІВ

Мета: поглибити знання учнів про особливості будови складнопідрядного речення, засоби зв’язку в ньому; ознайомити дев’ятикласників з основними видами складнопідрядних речень; навчити розрізняти сполучники підрядності й сполучні слова; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль різних видів складнопідрядних речень у текстах; розвивати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях в усній і писемній формах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до народної культури своєї нації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

                                                           ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Робота з текстом (вибіркова робота)

· Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Назвати складнопідрядні речення й виписати їх. Схарактеризувати засоби зв’язку.

     З пагорба в полі вітають подорожніх розпростертими крилами вітряки. Пахне, пишаючись важким колосом, достигле жито. Сільська вулиця з білими хатами під солом’яними стріхами та з жовтими призьбами, під вікнами цвітуть високі ружі, чорнобривці, м’ята.

     Це лише окремі враження від Музею народної архітектури та побуту України, який розташовано на мальовничій околиці Голосіївського лісу біля села Пирогів у передмісті Києва. Перших відвідувачів Музей прийняв у липні 1976 року. Створено його Українським товариством охорони пам’яток історії та культури згідно з урядовим рішенням.

     Музей став одним із найбільших в Україні осередків дослідження, пропаганди та зберігання пам’яток народної культури.

     Народна культура України, що розвивалася на східнослов’янському ґрунті, мав свої національні й місцеві особливості. Україна ділиться на шість основних історико-етнографічних регіонів: Полісся, Слобожанщина, Поділля, Полтавщина, Карпати, Середня

Наддніпрянщина та Південь. За таким розподілом утворені експозиції Музею, де представлені будівлі, характерні для певного регіону. Вони в сукупності створюють загальну картину сільського поселення (Л. Орел, С. Смоленський).

· Переказати висловлювання, зберігаючи тип і стиль мовлення. Використати складнопідрядні речення.

· Пригадати з уроків української мови у 7 класі вивчений матеріал про сполучник і дати відповіді на питання:

1. Які бувають види сполучників за значенням?

2. Назвати групи підрядних сполучників за значенням. Навести приклади.

3. Які види сполучників за будовою? Відповідь проілюструвати прикладами. 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Колективне опрацювання таблиці

· Розглянути таблицю і зробити висновок про види складнопідрядних речень і засоби зв’язку в них. Особливу увагу звернути на розрізнення сполучників і сполучних слів. Свої висновки зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Складнопідрядні речення

Коментар учителя. Сполучники підрядності приєднують підрядну частину до головної, але членами речення не виступають.

Сполучні слова приєднують підрядну частину до головної й водночас є членами підрядної частини. Їх можна замінити повнозначним словом із головної частини.

Вказівні слова є членами головної частини. Вказівними словами бувають вказівні займенники (цей, той, такий, стільки), означальні займенники (весь, всякий, кожний), вказівні прислівники (так, настільки, там, тут, туди, звідти, тоді, доти, тому).

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання системи завдань і вправ творчого характеру

1. Лінгвістичне дослідження

· Прочитати. Чи можна подане висловлювання назвати текстом? Аргументувати свою думку. Виділити складнопідрядні речення. Схарактеризувати їх.

   Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти тонесенькі хмари, відбивши їх у водах баварських озер, мов з латаття листи. Налиті живицею сосни рожеві малої гіллячки не рушать ніде, бо тиша у лоно щасливому дневі від Альпів далеких незримо іде. І кожного дерева стовбур порою дзвенить, мов струна, що зачула смичок, коли відривається тільки вагою і падає вниз крізь гілляки сучок (Т. Осьмачка).

2. Пояснювальний диктант

· Записати речення під диктовку. Визначити види складнопідрядних речень. Назвати головну й підрядну частини. Схарактеризувати засоби зв’язку.

1. Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ (В. Сосюра).
   2. Сонце ховалось за Межигірський бір, котрий од того став ще чорніший (І. Нечуй-Левицький).
   3. Мені примарилася повінь, котру я запам’ятав ще змалечку (Г. Тютюнник).
   4. І заручини справимо такі, що й земля гудітиме (П. Загребельний).
   5. Я не такий, щоб зрадити людину (Леся Українка).
   6. Я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливно (М. Рильський).
   7. Уживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей (І. Томан).
   8. Дорослими ви стали того дня, коли вперше по-справжньому посміялися… над самим собою (Е. Баррімор).

· З’ясувати орфограми у виділених словах.

3.Розподільне письмо

· Розподілити складнопідрядні речення за видами підрядних частин. Записати, вставляючи пропущені літери. Аргументувати свій вибір.

1. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де в..глядав, н..наче човен в синім морі то вир..нав, то потопав (Т. Шевченко).
2. Сонце так п..кло, що й уночі степ пашів (Ю. Яновський).
3. Де громи гр…міли смертю огняною, зливи прошуміли сивою стіною (А. Малишко).
4. Щасливий майстер, що з тяжкої брили пр..красну постать висікає вміло на радість людям (М. Рильський).
5. Якби ви вчились так, як треба, то й мудріст.. би була своя (Т. Шевченко).
6. Лукаш хоче надрізати ножем б..резу, щоб сточити сік (Леся Українка).
7. Завітай нав..сні, коли синя фіалка в чисте небо погляне зд..вованим оком (М. Сингаївський).
8. Красен труд, хоч рясен піт (М. Рильський).

· Визначити, у яких реченнях ужито сполучники, а в яких — сполучні слова.

4.Дослідження-відновлення

· Переписати речення, вставляючи потрібні за змістом підрядні сполучники або сполучні слова. Розставити розділові знаки. Пояснити свій вибір.

1. У високій траві шарудів дощ … хтось ходив по ній (І. Нечуй-Левицький).
2. Хоч раз би піднятись туди … й птах ніякий не бував (О. Гончар).
3. Поет не боїться від ворога смерті … вільная пісня не може умерти (Леся Українка).
4. У вагонах видно ще спали … вікна були закриті шторами (П. Загребельний).
5. Нам не можна прожити без того … не мріяти і не творить! (Б. Олійник).
6. Вовк сильним видався таким … всі тремтіли перед ним і Левом звали всюди (Л. Глібов).
7. Уклін чолом народу … рідну мову нам зберіг (Олександр Олесь).
8. … хочеш ти добро зробити поспішай його робити швидше (Б. Грінченко).

 5.Комунікативний практикум

· Пригадати з уроків географії відомості про Альпи. Скласти зв’язне висловлювання про Альпи в науковому або в публіцистичному стилі, використовуючи складнопідрядні речення.

· Прослухати кілька розповідей однокласників. Визначити найкращу.

VІІ. Систематизація й узагальнення знань учнів з теми

· Подумати і дати відповіді на запитання

1. Які існують засоби зв’язку умовно простих речень у складнопідрядному?

2. На які види і типи поділяють складнопідрядні речення?

3. Яка відмінність сполучних слів і підрядних сполучників?

4. У яких видах складнопідрядних речень уживають вказівні слова?

5. Чи є членами речення сполучники? сполучні слова? Вказівні слова?

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання

· Зробити синтаксичний розбір речення. Накреслити схему. Безпам’ятним може бути лише той народ, якому бракувало поваги й самоповаги (З часопису).