Урок "Особливості іспанського Відродження. Життя та творча доля М. Сервантеса Сааведри. Історія створення роману, його зв'язок з лицарськими романами, пародійний характер"

КЛАС 8                                                     УРОК №  43                                  ДАТА

 

ТЕМА.      ОСОБЛИВОСТІ ІСПАНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧА ДОЛЯ МІГЕЛЯ СЕРВАНТЕСА ДЕ СААВЕДРА. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РОМАНУ, ЙОГО ЗВ’‎ЯЗОК З ЛИЦАРСЬКИМИ РОМАНАМИ, ПАРОДІЙНИЙ ХАРАКТЕР.

 

МЕТА: формувати компетентності: предметні: продовжити знайомство з літературою доби Відродження; ознайомити учнів з життєвим шляхом Сервантеса; розповісти учням про історію створення роману «Дон Кіхот», його зв'язок з лицарськими романами та розкрити його пародійний характер; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички дослідницької роботи; аргументувати свої судження; виховувати читацький інтерес, прагнення до пізнання, до самовдосконалення; ключові: уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне в тексті, оцінювати прочитане; навички роботи з художнім текстом; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд.

 

ОБЛАДНАННЯ: текст твору, підручник, портрет письменника, виставка його творів, презентація.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ФОРМИ УРОКУ: бесіда, індивідуальна, самостійна, групова, виразне читання, робота з підручником.

 

ПЛАН УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Бесіда з учнями про епоху Відродження:

- який період в історії західноєвропейської культури називається епохою Відродження?

- у чому полягають особливості цієї епохи?

- назвіть відомих вам представників Відродження.

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

Вступне слово вчителя.

Південний захід Європи, Піренейський півострів – саме тут розташована дивовижна країна з гордим ім’ям – Іспанія. В цій назві відчувається і лагідний подих Середземного моря, й ритмічний звук кастаньєт, і гордий характер корінного населення – басків. Ця самобутня країна має цікаву історію.

4. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

 1. Повідомлення учня «Іспанія доби Відродження».

Література Відродження в Іспанії розвивалася в складних, суперечливих умовах. Одні з них сприяли формуванню своєрідних ренесансних явищ у літературі, інші перешкоджали йому.

         Позитивним було те, що в Іспанії, де довгий час велася біротьба проти іноземного (арабського) поневолення , де середньовічні міста досить рано завоювали незалежність, а селяни в ряді областей (Кастилія та інші) не знали кріпосного права, в народі здавна вироблялася висока свідомість власної гідності. Високий рівень народної самосвідомості зумовив велику близькість іспанського гуманізму до фольклору, до художньої творчості свого народу. Разом з названим фактором в Іспанії XVI – початку XVII ст. діяв і інший – протилежний закон. Іспанія була в той час країною з дуже реакційним політичним режимом. Абсолютизм ніс ворожі відносини до міст, що боролися за свої вольності. Він був ворожим буржуазному розвитку, спирався на військову силу середнього дворянства («кабальєро») і на союз з інквізицією, посилено переслідував вільнодумство. Авантюристичною була і зовнішня політика іспанського уряду, що втягував країну у руйнівні війни, які зазвичай закінчувалися поразкою і вели до падіння престижу Іспанії. Грабіж Іспанією територій Нового Світу (у 1492 р.) теж виснажував економіку країни. Проте, навіть за таких несприятливих умов, іспанський гуманізм розвивався і створив великих «художників слова», особливо в області драматургії. Для іспанської літератури раннього Відродження (з XV до середини XVI ст.) характерним насамперед є розвиток народної поетичної творчості у формі романсу: ліро-епічний вірш, в якому відбивалися патріотизм, волелюбність і поетичність народу та гуманістична поезія В.-Л. де Мендоса-Сантільяна, Х. Х. Манріке, Гарсіласо де ла Вега. В області прози «панував» роман лицарський, пасторальний.

         Література зрілого Відродження (до 30-х років XVII ст.), незважаючи на на досить важкі для гуманістів умови, що породили її відому суперечність, характеризується в цілому великою глибиною і реалістичністю. У поезії цього часу новим явищем стало виникнення епічної поеми (Л. Камоенс, А. Ерсилья). Але найбільші досягнення в іспанській літературі були реалізовані в області художньої прози та драматургії, вершинами яких постає творчість Сервантеса і Лопе де Вега.

2. Робота з портретом М. Сервантеса.

- Чи знаєте ви, хто ця людина, зображена на портреті?

- Що і чому найбільше привернуло вашу увагу в цьому обличчі? (Великі, проникливі задумливі очі. Надзвичайно шляхетний вираз обличчя.)

Цей висновок підтверджується і рядками біографічного нарису про Мігеля де Сервантеса Сааведру: «У двадцять років це був молодий гідальго, який дорожив знатністю свого імені та славою предків. Незважаючи на бідність, гордий, із загартованим у боротьбі з матеріальними нестатками характером, незалежний, волелюбний, сміливий, він пристрасно прагнув корисної та самовідданої діяльності. Його мужня краса гармоніювала із внутрішнім змістом. На його портретах бачимо людину з обличчям енергійним та виразним...огняні, проникливі, широко розплющені очі з легким відтінком іронії у погляді - все це різке, виразне і викриває натуру пряму та цілісну, людину діяльну та позитивну».

Це Мігель де Сервантес Сааведра. Останній романтик Пізнього Відродження, автор геніального роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі».

3.  ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ «МІГЕЛЬ ДЕ СЕРВАНТЕС СААВЕДРА».

4. Самостійна робота з підручником

 або

коментар учителя «Народження Лицаря Сумного Образу» (про історію написання роману).

Найбільшу славу Сервантесу приніс роман «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський». Як стверджують біографи, письменник почав працювати над ним, перебуваючи у в’язниці.

         За офіційною версією, Сервантес опинився за ґратами через розтрату державних грошей. Насправді ж усе було зовсім інакше. Під час поїздки до столиці для здачі звіту Сервантес, знаючи, що дороги були ненадійними, сплатив гроші одному з банків і отримав вексель до Мадрида. Але банк збанкрутував. Завдяки старанням Сервантеса, гроші було поверненою Та вищі чиновники, давно шукаючи привід звільнитися від підозрілого службовця, який пише різні п’єси, звинуватили його в причетності до банкрутства й привласненні державних коштів. Так письменник потрапив до в’язниці. Вірні друзі робили все можливе, щоб звільнити Сервантеса, але їх зусилля виявилися марними. Так, за ґратами, в уяві письменника з’явився Лицар Сумного Образу, дивний і прекрасний Дон Кіхот, якому судилося довге життя й вічна слава.

 

1899 року І. Франко виконав творчий переклад роману Сервантеса. «Дон Кіхота» українською переклав Микола Лукаш. Це була остання робота перекладача, яку він не встиг довершити. Тому останні розділи частини другої переклав Анатоль Перепадя. Переклад був опублікований за редакцією Григорія Кочура та Михайла Москаленка.

5. Розповідь вчителя про лицарський роман (запис визначення в зошити).

Лицарський роман – епічний жанр, розповсюджений у літературі середніх століть. Виник у період розквіту лицарства, уперше – у Франції в середині XII ст. Для цього жанру характерні властивий авантюристичний сюжет, побудований на мандрах, подвигах, пригодах лицаря, елементи фантастики, гіперболи. В Іспанії лицарський роман поширився значно пізніше, в епоху Відродження.

Сервантес зберігає всі формальні складові лицарського роману: авантюрний сюжет, побудований на мандрах, подвигах і пригодах лицаря, елементи фантастики, гіперболізацію. Саме прибране ім’‎я головного героя - Кіхот - вводить читача у світ лицарства, адже іспанською означає частину бойового спорядження. Проте замість незламного вояка, який іде на подвиги заради слави, морального вдосконалення, за честь дами серця, перед читачем постає збіднілий гідальго Кикоть, що вирішив боротися зі злом, начитавшись лицарських романів. Його обладунок - латаний та іржавий, бойовий кінь худюща шкапа, а Прекрасна Дама - проста селянка. Кумедні подвиги нерозважливого Дон Кіхота, які він здійснює спочатку самотужки, а потім у товаристві зброєносця (свого сусіди Санчо Панси), часто обертаються не допомогою, а шкодою.

         Та роман був задуманий автором як пародія на лицарські романи.

Літературознавча довідка

Пародія - літературний твір-насмішка, створений за мотивами художнього тексту, що вже існує, але зі спеціальним комічним ефектом, який виникає через навмисне повторення унікальних особливостей відомого твору.

На пародійний харктер вказує автор у пролозі, говорячи, що єдиним його бажанням було додати загальному глузуванню нерозсудливо брехливі лицарські книги. У них герой жив і діяв в умовному часі і просторі. Головний герой – збіднілий гідальго Алонсо Кихано, що, начитавшись лицарських романів, вирішив стати мандрівним лицарем, щоб захищати знедолених, боротися зі злом, відродити справедливість.

         Описуючи мандрівки героя, Сервантес висміює не тільки безглуздість лицарських романів, а й все віджите, несправедливе, що сам спостерігав протягом життя. Об’єктами висміювання стали людський егоїзм, дріб’язковість, практицизм, жорстокість.

         Твір Сервантеса – це ще й теперішня енциклопедія іспанського життя. Двори, млини, палаци, садиби, прочани, каторжники, солдати, корчмарі, розбійники, пастухи – все представлено у романі.

 Фігура Дон Кіхота на тлі такої буденності виглядає одночасно і комічно, і трагічно. Вустами головного героя автор висловлює мрію про незламне прагнення людини до ідеалу, що надає роману філософське забарвлення. Тому роман «Дон Кіхот» - це трагікомічний епос іспанського життя кінця XVI ст.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИЦАРСЬКИХ РОМАНІВ І РОМАНУ

М. ДЕ СЕРВАНТЕСА «ДОН КІХОТ»

Лицарські романи	Роман «Дон Кіхот»
Зображений світ і герої є умовними. Проза життя відсутня	Умовні ситуації лицарського роману перенесено в реальні обставини Іспанії початку XVII ст. Описи життя іспанської провінції є реалістичними, наповнені побутовими подробицями
Багато казкових ознак: фантастичних персонажів, чародійства	Казкових ознак немає. Усі неймовірні ситуації та випадки мають реальне пояснення
Головний герой — лицар, що здійснює подвиги в ім'я Прекрасної Дами. Зазвичай він молодий, гарний собою, сміливий, чемний	Головний герой — зубожілий гідальго, який животіє в злиднях. Він немолодий і негарний на вигляд
Герой творить добро: бореться з чудовиськами, руйнує підступи злих чарівників, допомагає скривдженим	Намагаючись творити добро, герой незмінно потрапляє в халепу сам і приносить неприємності навколишнім

Сервантес блискуче впорався зі своїм завданням: після публікації першої частини «Дон Кіхота» лицарські романи в Іспанії почали втрачати популярність і незабаром майже не видавалися.

6. Жанрова природа твору Сервантеса унікальна.

Сервантес зберіг всі формальні основи лицарського роману: високу й шляхетну мету мандрівного лицаря, його пригоди й подвиги, образи зброєносця, Прекрасної Дами. Автор зображує свого героя в конкретних умовах життя Іспанії кінця XVI ст. Це відкриває авторові широкий простір, як для реалістичного зображення життя іспанського суспільства, так і для використання засобів комічного. При збереженні зовнішніх ознак пародії в романі вдало поєднуються риси авантюрних, побутових, філософських романів. Літературознавець Н. Бахтин писав із цього приводу: «На рубежі XVI – XVII століть на дорогу виїхав Дон Кіхот, щоб зустріти на ній всю Іспанію: від каторжника, що йде на галери, до герцога».

 

СХЕМА-ОПОРА «ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ РОМАНУ

«ПРЕМУДРИЙ ГІДАЛЬГО ДОН КІХОТ З ЛАМАНЧІ»

 

Жанрова своєрідність роману «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» Мігеля де Сервантеса Сааведри
Роман-пародія	Пародія на рицарські романи Середньовіччя, якими зачитувалася сучасна Сервантесу Іспанія
Авантюрний роман	Численні пригоди головного героя та його зброєноші
Епічний роман	Епос побутового життя
Побутовий роман	Читач дізнається, як живуть, одягаються, розмовляють, що їдять, як розважаються люди в тогочасній Іспанії. У романі діє 669 самобутніх персонажів
Філософський роман	Спонукає до роздумів про сенс життя, про роль високих ідеалів, про віру у високе призначення людини
Гумористично-сатиричний роман	Карнавалізація оповіді, панування сміхової стихії, яка переповнена усіма засобами комічного
Роман шляху (або «великої дороги»)	Герої твору побували майже в усіх куточках Іспанії. Мандруючи містами і селами, перебуваючи в корчмах, заїздах і замках, Дон Кіхот і Санчо Панса стали свідками життя тогочасної Іспанії, де панує жадоба до наживи
Перший реалістичний роман у світовій літературі	Детально й правдиво зображена Іспанія на рубежі XVI- XVII століть
Примітка	Пародія (від грец. - жартівлива переробка) - жанр сатиричної та гумористичної літератури, заснований на комічному наслідуванні твору якогось автора або літературного напряму.

 

7. Перегляд буктрейлера.

https://www.youtube.com/watch?v=8ZG61_mzkzU

https://www.facebook.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-

5. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

 1. Робота в групах: літературний диктант

1. Назва міста, у якому народився Сервантес.

(Алькала-де-Енарес.)

2. Ким був батько Сервантеса?

 (Гідальго, що заробляв на життя як лікар.)

3. Що за обставини примусили юного Сервантеса покинути Іспанію?

(заступився за циган та поранив капітана гвардійців або вбив іспанського дворянина на дуелі, захищаючи свою честь).

4. Кого з письменників античності Сервантес вважав своїми кумирами?

 (Гомера, Вергілія, Горація, Овідія.)

5. Чому Сервантес стає військовим?

(бо це було перспективою для покращення становища)

6. Назва міста, біля якого Сервантес був тяжко поранений.

(Лепанто.)

7. Назва галери, яку захопили пірати, а Сервантес потрапив у полон.

(«Сонце».)

8. Скільки років йому довелося пробути в алжирському полоні?

(5 років.)

9. Ким працює Сервантес після звільнення з полону?

(військовим кур’єром, комісаром з продовольчого постачання, збирачем податків)

10. За що засудили Сервантеса до 7 місяців в’язниці?

(якоби за розтрату грошей)

11. Коли виник задум написання «Дон Кіхота» у Сервантеса?

(коли сидів у в’язниці)

12. Яка причина прийняття Сервантесом чернечого сану?

(сподівався на безкоштовне поховання)

 

6. ПІДСУМОК УРОКУ.

В історії європейської культури відома розмова французьких послів короля Людовика XIII, які цікавилися долею Сервантеса (це відбулося у лютому 1615 року, за рік до смерті письменника). Посли, люди начитані й освічені, знали роман Сервантеса про Дон Кіхота і почали розпитувати своїх іспанських друзів: чим він займається, скільки йому років, які його статки та соціальний стан. На що отримали шокуючу відповідь: Сервантес старий, бідний. Колишній солдат, гідальго, який неодноразово побував у в’‎язниці. Один із членів посольства на це обурено сказав: «Отже, таку людину Іспанія не зробила багатою і не підтримує за державний кошт». Але інший француз зазначив: «Якщо нужда змушує його писати, то дай Боже, щоб він ніколи не жив у достатку, тому що своїми творами він, залишаючись бідним, збагачує весь світ».

Прийом «Мікрофон»

До якої з думок приєдналися б ви особисто? Чому

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

   1. Опрацювати біографію письменника.

 2. Прочитати розділ 1, дібрати цитати до образу Д. Кіхота.