Тип уроку: розвитку комунікативних умінь. Мета уроку: ознайомити з особливостями побудови тексту-роздуму; формувати вміння відрізняти роздум від опису й розповіді; визначати структурні елементи тексту – роздуму (тезу, доказ, висновок); удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння в логічній послідовності викладати свої думки, доповнювати текст власними міркуваннями, виховувати інтерес до вивчення життєвого і творчого шляху Івана Франка.
Тема. Особливості побудови тексту-роздуму.
Мета: ознайомити з особливостями побудови тексту-роздуму; формувати вміння відрізняти роздум від опису й розповіді; визначати структурні елементи тексту – роздуму (тезу, доказ, висновок); удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння в логічній послідовності викладати свої думки, доповнювати текст власними міркуваннями, виховувати інтерес до вивчення життєвого і творчого шляху Івана Франка.
Тип уроку : розвитку комунікативних умінь.
Перебіг уроку
І.Організаційна частина.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
-Які існують типи мовлення?
-На яке питання дається відповідь у тексті-описі?
-А у висловлюванні розповідного характеру?
-На яке питання відповідає роздум?
ІІ.Робота над розвитком комунікативних умінь.
1.Повідомлення вчителя.
Під час вивчення будь-якого предмета вам доводиться висувати припущення, наводити докази, робити висновки й узагальнення, з’ясовувати правдивість чи хибність якогось твердження, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між явищами, фактами. Усі ці вміння життєво необхідні людям будь-якого віку, а надто вам у навчальній діяльності.
2. Оголошення теми й мети уроку.
3.Робота з текстом.
-Прочитайте тексти.
-Виберіть текст –опис.
-Чому ви так думаєте?
-Зачитайте текст-розповідь
-Які питання можна до нього поставити?
-Яка думка стверджується в третьому тексті?
-Які докази наводить автор для підтвердження?
-Якого висновку доходить автор ?
-До якого типу мовлення належить текст? Обґрунтуйте.
1.Невеликий,хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, у лініях бороди енергійне, уперте. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, він тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вас здивує, як ця невисока фігура росте і росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно від світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, цілою вийшла з життєвого бою! (М. Коцюбинський).
2.Франко мав дві слабкі сторони – це книжки й рибальство. Більшість зароблених грошей він витрачав на книжки, бо не всі потрібні матеріали міг знайти по бібліотеках. Помалу зібрав досить гарну бібліотеку з цінних наукових творів і свої книжки радо позичав знайомим. Не раз було скрутно у Франка з грішми, не ставало на прожиток, але на книжки мусило бути.
Друга його слабкість – це рибальство. Він не палив, не пив, у карти не грав, жодного виду спорту не знав, а тільки зрідка відривався від роботи і рибалив. Це була його одинока забава і відпочинок. Іноді Франко вибирався десь на село, найчастіше туди, де були невеличкі річки й ставки, й вишукував усякі нори по берегах річки, найглибші місця, де сиділа риба. Розумівся він дуже добре, де риба любить пересиджувати, у яку пору найлегше її зловити, і знав прекрасно всякі породи риб, життя їх, норови та звички. Риба цікавила його доти, доки не викинув її з води на берег, а як уже зловив і передав комусь іншому, то йому було про неї байдуже (Г. Величко).
3.Іван Франко – титан праці. Колосальність, багатогранність його творчості більш ніж дивовижна.
За своє життя Великий Каменяр видав дев’ять поетичних збірок. Це «Баляди і розкази», «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій ізмарагд», «Із днів журби» тощо.
Безцінною є його прозова спадщина. Перу художника слова належать близько 100 оповідань і 10 повістей.
Однією з багатьох відомих нам граней рідкісного обдарування Івана Франка – драматургія.
Значна частина творчості митця – публіцистика. Ним написано сотні статей на злободенні теми.
Франко був незвичайним перекладачем, прекрасно володіючи більш як десятком мов, він перекладав не лише з іноземних літератур на українську, а й навпаки : з української на польську, німецьку та інші мови.
У 50-томному зібранні творів письменника 18 томів відведено вибраним працям ученого в царині літературознавства. І. Франко не обминув жодного більш-менш помітного імені в українській літературі, сказав про нього вагоме слово.
І сьогодні зберігають наукове значення праці митця з фольклористики. Він є автором 50 наукових праць у галузі пісні.
Багато зробив Іван Франко як видавець , журналіст, редактор.
Отже, недарма Каменяра називають академією в одній особі. Мало хто у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях.
4. Пояснення вчителя.
Це –текст-роздум. У ньому автор розмірковує, чому Івана Франка називають титаном праці . Щоб з’ясувати це, автор наводить докази,
а саме : … . Наприкінці тексту робиться висновок : … .
Як будується роздум?
Роздум зазвичай складається з трьох частин. Це :
1.Теза – частина , що містить думку, яку треба довести чи пояснити ( вступ).
2.Докази –аргументуюча, пояснювальна (основна) частина :
а)…
б)…
в)…
г)…
Для підтвердження основної думки варто добирати якомога більше вагомих доказів.
3.Висновок(як правило, збігається з думкою, висловленою на початку тексту ).
-Чи відповідає схемі побудови роздуму розміщення частин тексту « Іван Франко – титан праці й боротьби».
Роздум-доведення – це висловлювання, мета якого довести істинність або хибність якоїсь думки ( тези ).
Роздум-доведення може бути розгорнутим або стягнутим.
Схема побудови розгорнутого роздуму-доведення
Теза – докази – висновок
Схема побудови стягненого роздуму-доведення
Теза - докази
Роздум-пояснення –це висловлювання, щодо якого заздалегідь зрозуміло, що висловлена думка є правильною. Тому в доведенні істинності або хибності висловленого немає потреби. Мета роздуму пояснення –витлумачити зміст тези.
Як правило, тексти –роздуми включають у себе й доведення, і пояснення. Доведення бувають як розгорнутими, так і стягненими (відсутність висновку пояснюється тим, що він легко домислюється ). До доказів у доведенні часто додаються приклади.
5.Аналіз тексту – роздуму.
На мою думку, читання –важливе й потрібне заняття.
По-перше, книга – це міст у світ знань. З них ми черпаємо відомості про історичне минуле народу, його культуру, звичаї, традиції. Книги розповідають про навколишній світ, допомагають заглянути в майбутнє.
По-друге, читання робить людину грамотною, ерудованою. Завдяки цьому її люблять і поважають у колективі, адже така особа – цікавий співрозмовник і порадник.
По-третє, читання розвиває пам’ять.
Крім того, книги – надійна опора в скрутні хвилини життя. Вони є своєрідним ключиком для розв’язання багатьох труднощів, проблем.
А ще читання допомагає стати доброю, порядною, чесною людиною, патріотом рідної землі.
Отже, мандрівка сторінками книг – це цікава і корисна справа.
6. Робота в групах.
Дібрати докази до тез.
1.Праця людину годує, а лінь марнує.
2.Зло нічого не дає , крім зла.
Вмій прощати, як прощає мати (М. Луків).
3.Найбільше багатство-здоров’я.
4.Людина без друзів, що дерево без коріння.
5.Материнська любов –найсвятіша.
ІVПідсумок уроку.
Домашнє завдання : скласти текст – роздум на одну з розглянутих на уроці тем.