УРОК на тему "Особливості побудови опису процесу праці".

Тема. Особливості побудови опису  процесу праці.

Мета: повторити матеріал про типи мовлення, види описів; ознайомити з   особливостями побудови  опису процесу праці  в художньому й  науковому стилях мовлення;  учити визначати «відоме» й «нове» в   текстах – описах процесу праці; виховувати повагу до праці.

Тип уроку: розвитку комунікативних умінь.

 

Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

 

ІІ.Актуалізація опорних знань.

-Які є типи мовлення ?

-Назвіть основні ознаки кожного.

-Які є види описів ?

 

 2.Визначити вид опису.

1.Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний  шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-не-де поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеликий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгообразе, козаче; ні високого, ні низького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі (Панас Мирний ).

 

2.Це собака-пастух. У нього довга густа шерсть. Голова досить велика, темно-коричнева, аж чорна з світло-коричневими та білими волосинками. Вуха такого ж кольору, зігнуті їх кінчики здаються зовсім чорними, гладенькі, блискучі. З-під темних, досить чітко окреслених брів дивляться блискучі карі виразні очі. Погляд добрий, але дещо насторожений.

 

3.Серед села Роставиця входить в широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби : то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики оборкою. На ставу ніби плаває маленький острівець  з високими старими тополями та осокорами. На греблі знов у два рядки видивляються у воді дуже старі, товсті, дуплинасті верби, укриваючи гіллям здоровий панський питель. Нижче од ставка Роставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась в дубовий ліс та й утекла в Рось (Іван Нечуй – Левицький).

 

4.Перед ним блиснув вугол білої стіни, підперезаний унизу червоною призьбою ; зачорніли чорною плямою одчинені двері з одвірками, помальованими ясно-синьою фарбою з червоною вузькою смужкою навкруги. Довбишева хата була нова, велика, добре вшита, з чималими вікнами. Коло вікон висіли віконниці, помальовані ясно-синьою фарбою (Іван Нечуй-Левицький).

 

5.Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака… Сволок гарний, дубовий, штучно  пофарбований; і слова з Святого Письма вирізані; вирізано і хто світлицю збудував, і якого року. І лавки були хороші, липові, із спинками, да ще й килимами позастилані. І стіл, і божник із шитим рушником округи… (П. Куліш).

 

6. Виконана декоративна ялинка у формі зрізаного конуса, на трьох ярусах якого зроблені овальні заглиблення (ніші), у які вміщені писанки. Мистецький витвір вмонтований у дерев’яну підставку з фігурними вирізами, чим досягається повна гармонія між деталями . Підставка об’ємна. Обрамлює її нескладний, але виконаний зі смаком, інкрустований орнамент.

 

ІІІ. Робота над розвитком комунікативних умінь.

 

1.Оголошення теми й мети.

 

2.Опис учнями відомих процесів праці.

 

На уроках трудового навчання, хімії, біології, фізики, образотворчого мистецтва вам часто доводиться виконувати різні трудові  операції. Давайте спробуємо пригадати й описати послідовність виконання дій.

 

3. Опрацювання теоретичного матеріалу.

 

Отже,  розповідь про процес праці містить перелік певних трудових операцій у тій послідовності, у якій їх потрібно виконати, щоб одержати продукт праці.

 

Назва особи, що виконує такі трудові операції, у реченнях розповіді є «відомим».

Назва трудової операції є « новим »

 

- Визначіть «відоме» й «нове» в текстах.

   В              Н                                                                                                        В

1.Гончар викладав купку глини на верхню частину круга. Нижню частину він

   Н                                                                                            В             Н

штовхав ногою. Час від часу зволожуючи руки, майстер надавав виробу потрібної форми.

                     В                                                         Н

2.Руки Ганни Сильвестрівни натхненно чаклували над кожним шматочком

                     В                                 Н                                                                      Н

 тіста. Господиня встигла вже наставити воду і, коли окріп забулькотів, виклала

                                                                                       Н

на підситок перший десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю                     (За І. Сенченком ).

 

- Прочитайте наступний текст.

 

Прісне тісто замішують на сироватці з яйцем, дають йому відстояться. Розкачують в руках качалку діаметром 2-3см, розрізають її на шматки. Кожен шматок об валюють у борошні, розкачують варениці. Начиняють їх смром, картоплею або тушеною капустою. Варять у крутому окропі.

 

-Чи можна визначити « відоме»  ньому ? Чому?

 

Розповідь про трудовий процес може бути складена в науковому, діловому або художньому стилях.

 

У науковому стилі описи процесів праці подаються узагальнено;  трудові дії не стосуються певного часу; найчастіше вживаються дієслова 3-ї особи множини (роблять, будують, складають); використовується  поєднання слів можна, треба, необхідно, варто з неозначеною формою дієслова ; розповідь має характер інструкції; відсутні емоційно забарвлені слова, слова в переносному значенні.

 

Опис процесі праці, написаний у художньому стилі, відзначається образністю, емоційністю; у ньому широко використовуються художні засоби:  епітети, порівняння тощо. Мета такої розповіді – передати ставлення мовця до процесу праці .

 

4.Аналіз  текстів-описів  процесів праці.

 

1.У ночвах тісто медівниче

Зринало вгору, мов крило,

І на відскоблену стільницю

Пухкою повінню текло.

По ньому бігала спочатку

Качалка, біла від муки,

А потім цинкова зірчата

Ділила тісто на зірки.

На поді жевріла урочо

Гнучка, терпляча коцюба

І палахкучо била в очі

Жарінь рожево-голуба.

Крізь арку челюстей черлену

На втіху матері з руки

 У небо чистої черені

Пливли засвічені зірки (П. Перебийніс ).

 

2.Мелашка затріпала рученятами, неначе пташка крилами. Ще гаразд не обмила тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником і кинулась вимішувать лемішку. Вона сіла долі, поставила в колінах горщик, об вернутий ганчіркою, і, хапаючись, так повернула кописткою в горщику, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула і переломилась (Іван Нечуй –Левицький).

 

3.Сиру картоплю чистять, труть на дрібну тертку, зливають зайву рідину, додають  одне-два сирих яйця, ложку –дві пшеничного борошна або крохмалю і тертої цибулини, солять і перчать до смаку. На розпечену з жиром  пательню наливають деруновий оладок, накладають посередині начинку й знову зверху наливають тісто. Коли дерунець підсмажиться, перекидають на другий бік.

 

4.Соломку обрізують без колінець (довжиною 20-25 см) ставлять у теплу воду на кілька хвилин або розмочують у холодній. Після розпарення розрізують навпіл за допомогою ножиць або ножа. Злегка притискають теплою праскою для випарення вологи й вирівнювання. Сортують за кольором на аркушах білого паперу. Коричнюватий відтінок можна отримати за допомогою гарячої праски. Зберігають відсортовану соломку в поліетиленових мішечках (З підручника).

 

5.Нам треба взяти всім по гільзі, розпустити їх зубилом і молотком уздовж, одрубати денця з капсулями і відрихтувати залізо, щоб воно було рівне, як аркуш паперу…(Григір Тютюнник).

 

6.Відтак розпочалося оте велике дійство, якого ми так довго очікували. Акацієві квіти, яких ми назбирали чимало, мама розтерли, додали трішки солі і великою дерев’яною ложкою стали накладати на пательню. Розжарена в печі  пісна пательня сердито шкварчала, сіра маса тягнулась за ложкою…  (М. Красуцький).

 

7.Сливи в котлі схожі на розколені мушлі, вони пересипаються під кописткою, мокріють, пріють, і перемішувати їх не справляє ніяких труднощів; я відбираю в батька мішалку, бо хочу прилучитися до дійства, і батько охоче віддає її  то мені, то братові. Батьковим рукам дається найтяжча праця:  чорна рідота почне загусати, копистка буде глухо шкребти по дну котла, вивергаючи вгору густу масу, яка, стигнучи на поверхні, видихуватиме гарячий запах уже справжнього повидла (Р. Іваничук).

 

8.Писанки – яйця, розписані восковим методом. Спосіб виготовлення писанок зводиться до майстерного нанесення розтопленого воску на яйце за допомогою особливого писальця, писачка ( металева конусоподібна трубочка, прикріплена до дерев’яної ручки ). Спочатку наносять воском деталі орнаменту, що мають лишатися білими. Після цього яйце фарбують у жовтий колір. Далі на тлі пишуть воском орнамент задуманого розпису, який має бути жовтого кольору. Як підсохне, яйце опускають в темну фарбу, наприклад, червону. Потім на червоному тлі виписують деталі орнаменту, що мають бути червоними і т. д. Насамкінець тло писанки забарвлюють основною-коричневою, вишневою або чорною – фарбою. Після цього яйця складають у миску, ставлять у натоплену піч. Віск стікає і писанка готова (Р. Кобальчинська).                 

 

-Виберіть тексти-описи процесів праці, складені в художньому стилі.

- Назвіть основні стильові ознаки цих  текстів.

-Зачитайте тексти-описи процесів праці, складені в науковому стилі.

Обґрунтуйте свій вибір.

 

Розповідь про трудовий процес часто поєднується з описом виготовлених предметів. У ній можуть бути наявні елементи роздуму.

 

-Прочитайте текст.  Укажіть у тексті елементи опису та елементи роздуму.

 

Доки мати викачували останню, найменшу, що призначалася мені, паляничку, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тіло паляниці нараз обдавало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті  покліпували, наче в безмісячну ніч зорі, іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою  зверху кілька проштрикнув, мати метко шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі…

А й справді, думаю собі, одне тільки –напекти паляниць, то скільки треба вкласти того вміння й труда, а обробити ниву, висіяти та виходити зерно, уберегти його від негоди – усе це тяжка людська праця… (За В. Скуратівським).

 

5.Самостійна робота учнів.

На сьогодні вам необхідно було дібрати рецепти приготування українських страв.

 

На основі дібраного матеріалу складіть текст – опис процесу праці в науковому та  художньому  стилях.

Науковий стиль

 

Гарбузова каша

Обчищений гарбуз ріжуть невеликими шматочками, складають у горщик. Заливають холодною водою і ставлять варити. Тим часом змивають пшоно, мнуть його в макітрі, розводять молоком. Коли гарбуз звариться,  товчуть, відцідивши юшку, запускають приготовленим пшоном. У скромні дні  кладуть коров’яче масло, у пісні – олію. Присолюють, добре вимішують, ставлять у  духовку до обіду.

Гостинець для бабусі

Ми з братиком вирішили приготувати для бабусі солодкий подарунок- гарбузову кашу. У кулінарній книзі знайшли рецепт приготування цієї страви й відразу прийнялися до роботи.

Знайшли на городі золотисто-червоний гарбуз, ретельно очистили його від шкірки, насіння. Потім Оленка розрізала його на невеликі шматочки й склала до каструлі. Залили свіжим молоком і поставили на вогонь. Тим часом в іншу посудину насипали пшона, промили його водою й  проварили  до готовності. Зварені  шматочки гарбуза  з’єднали з пшоном. Жовтогарячу масу потовкли, розмішали, додали  в неї цукру. Після цього каструлю поставили до духовки . Незабаром духмяні пахощі розлилися кухнею.  Наша страва готова.

Загорнувши каструлю зі смачним подарунком у  газету, а потім у рушник, ми поспішили пригостити бабусю смачною солодкою кашею.

 

ІV.Підсумок уроку.

Домашнє  завдання:  описати в науковому й художньому стилі процес приготування борщу.