Урок "Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора)" 10 клас.

Тема: Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора).

Мета: 

• поглибити знання учнів про переносне значення слів;
• розкрити функціонально-стилістичні можливості тропів (епітетів, порівнянь, метафор);
• учити визначати  роль і доречність використання в тексті тропів (епітетів, порівнянь, метафор), їхню стилістичну функцію;
• розвивати творчі здібності, логічне й образне мислення та мовлення,уміння аналізувати, досліджувати й порівнювати мовний матеріал творів художньої літератури, робити висновки;
• виховувати любов до рідного слова, шану й повагу до духовної спадщини українського народу.

Тип уроку: урок формування й удосконалення знань, умінь і навичок.

Внутрішньопредметні зв’язки. Лексика. Засвоєння нових слів.

Міжпредметні зв’язки. Література, мистецтво.

Методи, прийоми і форми роботи.  Розповідь учителя, робота в мікрогрупах, виступи учнів з повідомленнями, бесіда за запитаннями, самостійна робота.

Унаочнення. Світлини та ілюстрації про О.Неприцького-Грановського, збірка поезій «Золоті ворота», презентація.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1. Поетична хвилинка. О.Неприцький-Грановський «Що скажем ми…»

Що скажем ми, як  запитають наші внуки –

Що ми для батьківщини доброго зробили?

Чи гордо ми її з пошаною любили,

Для чого й як свої ми прикладали руки?

• Що для кожного з вас означає батьківщина?
• Запишіть асоціації до слова «Батьківщина»
• Що таке мала батьківщина?
• Кого з визначних людей нашого краю ви знаєте?
• Що вам говорить ім’я Олександра Неприцького-Грановського?

2. У Неприцького є вірш «У спеку дня»

На крайнебі мойого зору

Біжать сріблясто-сірі полини

І запах пурпурової луни

У спеку дня злітає вгору.

• Чи можна стверджувати, що цей вірш теж про батьківщину?

( Україна – це найдорожче, найрідніше, найкраще місце на землі, де живуть наші батьки, дідусі, бабусі, де поховані наші предки…)

• Які мовні засоби виділені в цьому уривку?

ІІІ. Оголошення мети і запис теми уроку. Мотивація знань.

Учитель. Сьогодні на уроці ми повторимо про багатозначність слова, пряме і переносне значення слів,  тропи ( епітети, порівняння, метафори) частково на мовному матеріалі з творів Неприцького-Грановського.

ІV  Засвоєння нового теоретичного  матеріалу

1. Робота з тлумачним словником. Згадайте, що вам відомо про багатозначність слів?

Богатозначність, або полісемія (від грецького роlу — багато і sema — знак), це здатність слова вживатися в різних значеннях і зберігати їх у мові.Наприклад: десятий клас; просторий клас; клас земноводних. Полісемія — результат розвитку лексичного значення слова.

Серед кількох значень багатозначного слова лише одне є основним, тобто прямим. Таке значення слова здебільшого первинне, воно виникло  разом зі словом. Пряме значення  характеризується безпосередньою співвіднесеністю слова з реаліями життя, є назвою предмета, явища, ознаки чи дії. Решта значень — вторинні, переносні.

Кожне пряме чи переносне  значення слова — один із конкретних виявів мислення, сприймання людиною певної реалії життя, навколишнього світу й самої себе.

Взаєморозумінню між людьми багатозначність слів не заважає: у спілкуванні слова завжди виступають у певному контексті (за словником).

 

2. Робота з підручником  Пригадайте основні типи переносних значень слів (с. 265).

Тропи (з грецької trороs — поворот, зворот) — художні засоби — це слова і звороти, вжиті не в прямому, а в переносному, образному значенні. Тропи сприяють влучній і стислій характеристиці предметів, явищ, подій, допомагають дати їм оцінку, виявити певне до них ставлення.

У науковому стилі тропи представлені як компоненти термінології: квітконіжка, заяча капуста, петрів батіг. У публіцистичному стилі тропи мають виразно оцінний характер: Слово «Вітчизна» наповнене для нас святим змістом (3газети). У художньому використання тропів виконує естетичну, зображальну функцію, посилює вплив і переконливість висловлення: Горить свіча душі моєї. І день, і ніч горить.... Горить... (Д. Іванов).

 

3. Наукова лабораторія. Пригадайте або знайдіть у словнику визначення понять, наведіть приклади.

ТРОПИ

 

Епітет

Порівняння

 

Алегорія

Метафора

Метонімія

Синекдоха

Персоніфікація

Гіпербола

 

4. Проблемно-пошукова робота (на картках). Визначте тропи у реченнях:

• Люди біля каштанів теплі стають, весняні (М. Калитовська )__________________;
• Стану справжнім, як природа, як вечеря на столі (А.Демиденко)________________;
• Без землі непомітно черствіє людина (Д. Іванов)____________________;
• Натомлену спину день ховав за дахами дач (Є. Плужник)_______________;
•                Що ж, у вихідні доведеться засісти за Грінченка, Драг оманова (М. Стельмах) _;
• Освіта потребує не лише мізків, а и сердець (З газети)______________________;
• Гори зла моя б потуга із землі змела (А. Малишко)__________________________;
• На шляху поступу ми лиш каменярі (І. Франко)__________________________,

 

V. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацювання теоретичного матеріалу (Додаток 2)

1. Продовження роботи з тлумачним словником.

Епітет (з грецької epinheton – прикладка) – художнє  означення. що виділяє та образно змальовує характерну рису чи ознаку предмета(явища), оцінює цю ознаку чи рису й викликає, або передає певне до них ставлення. Епітети можуть виражатися:

• прикметниками: А вечір ласкавий, дрімотний (І.Жиленко);
• іменниками: Жене зима навалу в ніч (О. Лупій );
• прислівниками: Як солодко ще пахне гречка! (М. Фенчак);
• дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами: Усі століт­тя. кровію политі, не вбили мови серце золоте (В. Гей);
• дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами: Біжать воркуючи струмки до повноводної ріки і там збивають жовту піну (М. Шпак).
• у народній творчості вживаються:степ широкий; сира земля; ясний світ.

Порівняння – увиразнення ознаки чи риси одного предмета через вказівку на подібність до іншого предмета, у якому ця ознака чи риса виступає особливо яскраво.

Порівняння зосереджують увагу на найважливішому, найхарактернішому, виявляють до зображуваного певне ставлення, дають йому оцінку: Душа, мов калина, росте і цвіте без тепла (С. Пушик). Летіли роки, мов гусята сірі (Г. Чубач ).

Найчастіше порівняння передають за допомогою слів ніби, наче, мов. немов, як. Проте буває, що ці слова пропускаються: Книги – морська глибина... (І. Франко).

Крім того, порівняння може бути виражене іменником в орудному відмінку: Сірим струмком пролилася гадюка (Б. Олійник). Порівняння можуть передаватися не в прямій формі, а в формі заперечення: Багата моя Січ була не п’яним скопом – могутніми синами! (Б. Олійник).

Виникнення нових, переносних значень спів пов’язане з перенесенням ознак з одного предмета на Інший за подібністю чи суміжністю самих предметів, явищ, понять (метафоричне вживання слів): густий борщ – густий голос: підошва черевика – підошва гори. Перенесення значення за подібністю с найпоширенішим, історично найдавнішим та найпрозорішим.

Метафора (з грецької metafora – переміщення, віддалення) – один із основних тропів, який полягає в уподібненні й Перейменуванні  явища на інше на основі подібності. При цьому ознаки ці зливаються в яскравий образ.

До метафор належить і перенесения значень за роллю, функцією, тобто назва переміщається з одного предмета на інший у тому разі, коли вони виконують подібні функції: горить свічка – горить електролампочка.

Метафора близька до порівняння – іноді її навіть називають прихованим порівнянням.

Але якщо в порівнянні с два члени – те, що порівнюється, і те, з чим порівнюється (Сонце сипало на землю свої ясні промені, як золото), то метафора одночленна – вона називає тільки те, з чим порівнюється, а мається на увазі те, що порівнюється (Сонце сипало на землю своє золото), Що це золото і є ясними променями, ми здогадуємося. Метафора вимогає лету уяви.

Метафори поділвють на загальномовні (загально­вживані): сніг іде, соснова голка, рукав річки, та індиві­дуально-стилістичні (авторські, поетичні): День за горою погасав (Л. Глібов). Заметушились дні чимдуж (В. Черепков). Село дихало спокоєм і тишею (Ю. Яновський).

Авторські метафори виконують естетичну функцію, збуджуючи уяву й надаючи сприйманню емоційного забарвлення.

 

2. Завдання-дослідження (робота у парах). Виписати тропи з поезій О.Неприцького-Грановського.

У своїй творчості Олександр Неприцький використовує тропи, що допомагають  надати словам якоїсь особливої форми та художньої забарвленості. Визначте їх.

   Широкі, урочисті та просторі

   Кімнати з запахом книжок…Столи

   Рядами йдуть…При них далекозорі

   Студійники замислені були  (В бібліотеці)

 

І сніг пухкий, холодний, чистий

В повітрі мерехтить, метелиць,

Іржаву землю м’яко стелить…

На зміну осені зима йде –

Тяжка, сувора, непривітна (Грудень)

 

Не на весні, а в пізню осінь,

Бурштин холодної землі

Передягнувсь у білу простинь

На темно сірім неба тлі (Під грудень)

 

Душа моря страх таємна,

Душа жінки – не об’ємна.

Звуки моря – шал ритмічний.

Звуки жінки мелодичні.

Рухи моря – спів музичний.

Рухи жінки вщерть пластичні («Дві стихії»)

 

Довкола все змінив казковий сніг:

Маєстатичні сосни і смереки.

В перинах у красі на віти ліг.

Земля, мов білий океан здалека (Казковий час)

Навколо в диких квітах запашні жита,

Й немов пшениці золоті покоси

Лежать твої русяві довгі коси… (Біжить гарячий легіт)

Обрус вишиваний, пахуче сіно,

Мов білим снігом криє на столі,

Кутя та книш і стрічка злото-синя

Й навколо діточки малі (Свят-вечір)

 

3. Коментоване письмо.

Учитель. Олександр Неприцький більшу частину життя прожив далеко від Батьківщини, але ревно шанував українські традиції, дотримувався звичаїв. У нього є чимало віршів, присвячених рідній землі, нашим звичаям – відзначати Великдень, Свят-вечір, відвідання храму у неділю (Записати речення зі слайдів, прокоментувати вжиті тропи):

У суботній вечір дзвони задзвонили,

Свято на неділю людям зголосили (Вечірні дзвони).

Земля батьків моїх цвіла в красі,

Пишалася багатством нив дородних,

Бриніла самоцвітом, як в росі,

Перлинами своїх пісень народних.

А дзвони дзвонять і гудуть –

Веселі, Великодні.

Турботи й сум десь геть ідуть,

Буденний глум, злигодні (Великдень).

 

4. Гра-конкурс. Робота в групах. Завдання: Підібрати свої тропи до слів (показ слайдів 8,9).

1. Великдень
2. Писанки
3. Свят-вечір
4. Дідух

 Складіть власні поетичні рядки чи кілька речень, у якій би оспівувалася ці – назви.

 

VI.Узагальнення й систематизація мовного матеріалу.

Мозковий штурм. Поміркуйте!З’ясуйте!

- У яких стилях мовлення вживаються тропи, зокрема епітети, метафори порівняння, найчастіше?

- Чи можливе вживання тропів у висловлюваннях офіційно-ділового стилю?

VII. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень.

VIII. Домашнє завдання.

- Усне висловлювання – розповідь «Тропи» у науковому стилі.

Диференційні завдання

- Написати твір – мініатюру «Традиції нашої родини», використати тропи – епітети, порівняння, метафори.

Або:  Підібрати вірші, статті про звичаї і традиції українців,  з’ясувати роль використаних авторами тропів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Тропи (з грецької trороs — поворот, зворот) — художні засоби — це слова і звороти, вжиті не в прямому, а в переносному, образному значенні. Тропи сприяють влучній І стислій характеристиці предметів, явищ, подій, допомагають дати їм оцінку, виявити певне до них ставлення.

У науковому стилі тропи представлені як компоненти термінології: квітконіжка, заяча капуста, петрів батіг. У публіцистичному стилі тропи мають виразно оцінний характер: Слово «Вітчизна» наповнене для нас святим змістом (3газети). У художньому використання тропів виконує естетичну, зображальну функцію, посилює вплив і переконливість висловлення: Горить свіча душі моєї. І день, і ніч горить.... Горить... (Д. Іванов).

Серед тропів розрізняють:

•                 епітет: Люди біля каштанів теплі стають, весняні (М. Калитовська );
•                 порівняння: Стану справжнім, як природа, як вечеря на столі (А.Демиденко);
•                 метафору: Без землі непомітно черствіє людина (Д. Іванов);
•                 персоніфікацію: Натомлену спину день ховав за дахами дач (Є. Плужник);
•                 метонімію: Що ж, у вихідні доведеться засісти за Грінченка, Драг оманова (М. Стельмах);
•                 синекдоху: Освіта потребує не лише мізків, а и сердець (З газети);
•                 гіперболу: Гори зла моя б потуга із землі змела (А. Малишко);
•                 алегорію: На шляху поступу ми лиш каменярі (І. Франко),