Методична розробка уроку
Клас 11
Предмет Алгебра
Тема уроку Площа криволінійної трапеції. Визначений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца
Мета уроку Познайомити учнів із задачами, які приводять до поняття інтеграла, зокрема із задачею про площу криволінійної трапеції; формувати вміння обчислювати площу фігури, обмеженої лініями; розвивати абстрактне мислення, пам’ять, увагу; впровадження технології навчання у співробітництві; взаємодіяти в групі з будь-яким партнером або партнерами; чемно і доброзичливо спілкуватися з партнерами; виховувати почуття відповідальності не тільки за власні успіхи, але й за успіхи своїх партнерів; усвідомлювати що спільна робота в групах – це серйозна і відповідальна праця; виховувати наполегливість, працьовитість, акуратність
“Учітеся, брати мої, думайте, читайте”
Т. Шевченко
Хід заняття
І. Перевірка домашнього завдання у вигляді математичного диктанту. Слайди (1-6)
Виберіть на вашу думку правильну відповідь
А) 5+С; Б) ; В) ; Г) .
2. Знайдіть загальний вигляд первісних для функції .
А) ; Б) ; В) ; Г)
3. Знайдіть загальний вигляд первісних для функції .
А) ; Б) ; В) ; Г)
4. Знайдіть загальний вигляд первісних для функції .
А) ; Б) ; В) ; Г) .
5. Для функції знайдіть первісну, графік якої проходить через точку А(0;1).
А) ; Б) ; В) ; Г) .
6. Для функції знайдіть первісну , якщо .
А) ; Б) ; В) ; Г) .
Обмінялися зошитами, перевіряємо математичний диктант з коментарями. Технологія знайди помилку на дошці, відповіді обґрунтовуємо.
Слайд .Відповіді до математичного диктанту.
1. В. 2.А. 3.Г. 4. Б. 5. Б. 6. В.
2. Криволінійна трапеція.
Формулювання теми, мети уроку.
Слайд 7
Приклад 1. Знайдіть площу заштрихованої фігури.
Слайд 8
Криволінійною трапецією називають фігуру, обмежену графіком неперервної функції , що не змінює знак на відрізку прямими і та відрізком , який називається основою криволінійної трапеції.
Розглянемо підхід до обчислення площі криволінійної трапеції. Для зручності вважатимемо функцію і неперервною на відрізку . Тоді площу відповідної криволінійної трапеції можна обчислити в такий спосіб.
Розіб’ємо відрізок довільним чином на рівних частин. Точки поділу позначимо: З цих точок проведемо перпендикуляри до перетину з кривою
Довжини всіх відрізків, на які розбито відрізок однакові і дорівнюють . Побудуємо на кожному з відрізків к на основі прямокутники з висотою . Площа кожного такого прямокутника дорівнює , а площа ступінчатого многокутника утвореного всіма прямокутниками, дорівнює сумі площ прямокутників:
.
При , а оскільки функція неперервна, то площа ступінчатого многокутника при буде дедалі менше відрізнятися від . Отже, за площу криволінійної трапеції ми приймаємо границю площі ступінчатого многокутника при умові що , тобто . Отже, при .
Більше того, для будь-якої неперервної на відрізку функції (не обов’язково невід’ємної) при прямує до деякого числа. За означенням це число називають визначеним інтегралом функції
від до і позначають , тобто при .
Числа і називають межами інтегрування: - нижня межа, - верхня межа.
Символ називають знаком інтеграла, цей знак нагадує розтягнуту букву (у давнину його часто використовували для позначення суми).
Функцію називають підінтегральною функцією, а змінну
- змінною інтегрування.
Отже, якщо на відрізку , то площа відповідної криволінійної трапеції виражається формулою , а ми знаємо, що .
4. Формула Ньютона- Лейбніца.
(застосовуємо метод «навчання в команді» під назвою «Вчимося разом» ст. 102-110 С. Сисоєва «Інтерактивні технології навчання дорослих»; учні розповідають про формулу Ньютона-Лейбніца, головна ідея – вчитися разом, а не просто щось виконувати разом, метод навчання у співробітництві відповідає ідеології особистісно орієнтованого навчання)
Якщо - первісна для функції на відрізку , то . Цей вираз називається формулою Ньютона-Лейбніца. Вона справедлива для будь-якої функції , неперервної на відрізку .
Для зручності різницю прийнято позначати скорочено , тобто
Тоді формула Ньютона-Лейбніца матиме вигляд .
Слайд 9
Приклад 3. Обчисліть .
.
Слайд 10
Приклад 4. Обчисліть .
.
Слайд 11
Приклад 3. Обчислити .
5. Властивості визначеного інтегралу.
1. Визначений інтеграл не залежить від позначення змінної
,
оскільки результат інтегрування - число, яке не залежить від того, якою буквою позначено аргумент підінтегральної функції.
2. Визначений інтеграл від алгебраїчної суми скінченого числа неперервних функцій, заданих на відрізку дорівнює алгебраїчній сумі визначених інтегралів:
.
3. Сталий множник виноситься за знак визначеного інтегралу:
4. Якщо верхню і нижню межі інтегрування поміняти місцями, то визначений інтеграл змінить знак на протилежний при збереженні абсолютної величини
5. Якщо межі інтегрування рівні, то визначений інтеграл дорівнює нулю:
6. при .
7. Адитивна властивість: якщо проміжок розбити на дві частини і , то
8. Якщо підінтегральна функція на проміжку інтегрування зберігає постійний знак, то інтеграл буде число того ж знаку, що і функція, тобто якщо , то
Слайд 12
Приклад 6. Обчислити визначений інтеграл (знайдіть помилку в розв’язку)
а) ;
б)
(є помилка )
в)
Слайд 13
Слайд 14
2. Обчисліть площу криволінійної трапеції, зображеної на рисунку.
Підсумки. Закінчіть речення
- Щоб обчислити визначений інтеграл потрібно…
Рефлексія
"Дифференцированию можно научить лошадь. Интегририванию лошадь научить нельзя", профессор Лурье, ЛГУ советский учёный в области теоретической и прикладной механики, член Национального комитета по теоретической и прикладной механике, член-корреспондент АН СССР