Урок "Поетична збірка І. Я. Франка „Зів’яле листя“. Місце любовної теми у творчості письменника"

Тема. Поетична збірка І. Я. Франка „Зів’яле листя“. Місце любовної теми у творчості письменника.

Очікувані результати уроку. Учні зрозуміють неперевершену красу інтимної лірики І. Франка; працюватимуть над розвитком виразного читання, умінням аналізувати поезії, визначати літературні й фольклорні начала, пояснювати образи-символи, висловлювати власну думку, відстоювати свою точку зору; усвідомлять, що любов - це людське почуття, яке необхідно берегти й цінувати.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, збірка поезій, аудіозапис пісень „Ой ти, дівчино, з горіха зерня“, „Чого являєшся мені у сні?“, роздатковий матеріал, фотовиставка.

Хід уроку

І. Організаційний момент. З’ясування емоційної готовності учнів.

Діти за допомогою графічних позначень визначають емоційний стан, готовність до уроку та пояснюють вибірково. 

   Червоний – захоплення.

   Жовтий – радість.

       Зелений – спокій.

Коричневий – тривога.

Синій – сум.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Актуалізацію знань учитель може провести за допомогою графічного організатора „З-Х-Д“. Учням пропонується пригадати, що їм відомо про життєвий та творчий шлях І. Я. Франка, і заповнити першу колонку таблиці.

Заповнена таблиця „З-Х-Д“ може мати такий вигляд.

IІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Під музичний супровід учитель читає поезію  І. Я. Франка „Раз зійшлися ми случайно“.

Учитель пропонує учням скласти асоціативний ряд поняття „любов“.

        Любов – емоції,    закоханість,  романтизм,  страждання   …

Учні намагаються самостійно визначити, над чим будуть працювати на уроці. Учитель записує тему на дошці. Діти у другій колонці „З-Х-Д“ складають запитання та озвучують їх.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Робота з роздатковим матеріалом. (Учні, читаючи текст, використовують метод „Читання з маркуванням“, де відома інформація позначається знаком +, нова - ?, цікава - !)

Загальна характеристика поетичної збірки

Збірку „Зів’яле листя“ з підзаголовком „лірична драма“ Іван Франко створював протягом десяти років (1886-1896). Вона складається з трьох частин (так званих жмутків), у яких розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя, зокрема неподіленим коханням, звідки й назва збірки „Зів’яле листя“ як художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.

Недаремно Франко дав збірці підзаголовок „Лірична драма“. „Три жмутки“ - це три події, зміст яких - життя, нещасливе кохання ліричного героя. Конфлікт дуже напружений: адже тричі йому „являється любов“, і втретє він зайшов так далеко, що зневірився в усьому, прокляв життя й поклав йому край.

Не слід ототожнювати ліричного героя поезій із автором. Автобіографічні мотиви посідають у збірці чемне місце, але це не означає, що її героєм слід бачити самого поета. Митець має право на певні художні узагальнення, домисел. Душа ліричного героя „Зів’ялого листя“ ніжна, але безвольна.

Любовна, інтимна лірика збірки вражає своєю силою і глибиною („Чого являєшся мені у сні“, „Якби знав я чари, що спиняють хмари“, „Як почуєш вночі край свого вікна“ та інші).

І. Франко підкреслює зв’язок своєї поезії з народною творчістю, в якій він черпає натхнення. До таких творів належать передусім написані в стилі народних пісень поезії „Зелений явір, зелений явір“, „Ой ти, дівчино, з горіха зерня“, „Червона калино, чого в лузі гнешся“, „Ой ти, дубочку кучерявий“, „Ой жалю мій, жалю“, „Оце тая стежечка“ та інші.

В одному з віршів, уособлюючи народну пісню в журливих звуках сопілки, що чарують його серце, поет говорить:

                   І стиха до строю сопілки

                   Поплив із народним до спілки

                   Мій спів.

                                   („Полудне. Широкеє поле безлюдне“)

Велика кількість поезій „Зів’ялого листя“ написана на зразок народних пісень. Видатний український композитор М. Лисенко звертався до поезії цієї збірки й поклав на музику деякі з них.

О. Корнійчук у статті „Великий Каменяр“ зазначає, що „ліричні вірші Франка з циклу „Зів’яле листя“ стоять на рівні шедеврів світової поезії“.

2. Виразне читання поезій „Чого являєшся мені у сні?“, „Ой ти, дівчино, з горіха зерня“ (слухання пісень в аудіозаписі.)

3. Літературознавче дослідження.

Учні діляться на 3 групи, кожна отримує завдання.

Перша група має, виразно прочитавши поезії „Ой ти, дівчино, з горіха зерня“, „Як почуєш вночі край свого вікна“, пояснити слова Д. Павличка: „Кожен з цих віршів існував завжди, він був не написаний, а знайдений, як діамантовий самородок, бо такого ні видумати, ні вистраждати неможливо“. Також зазначити, чи поділяють учасники групи цю думку.

Друга група - здійснити ідейний аналіз поезії „Чого являєшся мені у сні?“.

Третя група - визначити фольклорні та літературні риси, ознаки в поезії „Ой ти, дівчино, з горіха зерня“.

Прослухавши думки учнів, учитель підсумовує їх висловлювання: „Лірика „Зів’ялого листя“ глибоко психологічна, дуже щира й відверта, з самоаналізом найпотаємніших людських почуттів. Те, що автор зміг зробити настільки інтимні переживання здобутком мистецтва, розкритися перед іншими, характеризує його як дуже хоробру та зрілу людину“.

V. Підсумок.

1. Метод „Незакінчене речення“.

1.1. І. Франко створював збірку „Зів’яле листя“ протягом … років.

1.2. Вона містить … частин (жмутків).

1.3. Головний мотив, що об’єднує всі поезії…

1.4. Портрет коханої дівчини в поезіях „Ой ти, дівчино…“ і „Чого являєшся мені у сні? “ створено образними засобами…

2. Учитель пропонує учням:

2.1. Заповнити та озвучити останню колонку в таблиці „З-Х-Д“.

2.2. За допомогою графічних позначень визначають емоційний стан на кінець уроку.

VІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять поезію „Чого являєшся мені у сні? “.

2. Виразно читати поезії зі збірки „Зів’яле листя“.