Тема заняття: «Портрет за уявою» (за мотивами творчості П. Пікассо)
Мета заняття:
- навчальна: ознайомити дітей з одним із головних жанрів графіки, живопису та скульптури – портретом та з його місцем в образотворчому мистецтві; розповісти про видатного художника Пабло Пікассо та проаналізувати його творчу діяльність, зокрема присвятити особливу увагу його роботам у жанрі портрету; навчити виконувати імітацію портрету в стилі Пікассо;
- розвивальна: розвивати образне мислення, уяву, фантазію; розвивати уміння характеризувати твори мистецтва, висловлюючи свої враження від творів мистецтва;
- виховна: виховувати інтерес до творів мистецтва сучасності; прищеплювати любов до творчості, мистецтва; виховувати естетичні почуття.
Завдання заняття: навчитися малювати портрет у стилі робіт П. Пікассо.
Тип заняття: комбінований.
Вид заняття: малювання по пам’яті та за уявою.
Рівень навчання: початковий
Обладнання та матеріали: : папір А4, гуашеві фарби, пензлики, простий олівець, гумка, серветки, ємкість для води.
Зоровий ряд: ПК, фото із зображенням портрету художниками різних історичних епох, фоторепродукції картин П. Пікассо, роздатковий матеріал у якості різних способів зображення форми обличчя, очей, носа та губ, творчі роботи вчителя.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
1. Керівник гуртка:
-Всі сідайте тихо, діти, Домовляймось не шуміти, тож гаразд, часу не гаємо і заняття розпочинаймо!
2. Організація робочих місць.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Дидактична гра «Вгадай емоцію»
Керівник гуртка:
- Перед тим, як розпочати нове завдання, я підготувала для вас дуже веселу розвагу, в якій можуть приймати участь усі бажаючі! Правила прості: зараз по черзі ви підходите до мене та отримуєте карту, в якій описана дуже знайома вам ситуація з життя. Ваше завдання: зобразити без слів, лише через міміку та емоції, ваше відношення до неї. Завдання інших дітей – правильно назвати цю емоцію.
Приклади:
1. Отримав погану оцінку за контрольну роботу (розчарування).
2. Подарували на день народження річ, про яку довго мріяв (щастя).
3. Прокинувся рано вранці через дзвін будильника (роздратування).
4. Побачив великого павука у своїх кімнаті (страх).
5. Посварився із другом (образа).
- Молодці! А чи здогадалися якому саме жанру образотворчого мистецтва буде присвячене наше заняття?
3. Повідомлення теми, мети і завдань заняття.
Слово керівника:
Портрет — жанр, присвячений зображенню людини або групи людей, є одним із основних жанрів живопису, скульптури, графіки. Необхідна вимога, яку висувають до портрета, — передача індивідуальної подібності. Для цього художник виконує функцію своєрідного оповідача, ретельно й послідовно відтворюючи не лише зовнішній вигляд натурщика, але і його внутрішній світ, характер за допомогою вдумливого психологічного аналізу зображуваної особи.
Типологія портрета складалася історично й визначалася в залежності від техніки виконання, особливостей зображення персонажів. Так, розрізняють портрети станкові (картини, погруддя, графічні аркуші) й монументальні (фрески, мозаїки, статуї), парадні й інтимні, погрудні й у повний ріст, анфас, профіль. Специфічні види портрета — автопортрет — зображення художником самого себе, а також сатиричний портрет, де негативні риси моделі обумовлюють появу портретної карикатури, шаржу.
Портрет може бути індивідуальним, а може зображувати одночасно декількох людей.
Перші портрети були створені єгиптянами: це гігантські скульптурні зображення давньоєгипетських правителів-фараонів, висічені з каменю. Статуї повинні були піднести фараонів на недосяжну висоту, уподібнити їх богам.
Традиція звеличування видатних людей була поширена в Староданій Греції, де створювали ідеалізовані скульптурні портрети поетів, філософів, суспільних діячів. Автори прагнули підкреслити коло занять портретованого, його суспільну функцію, але не турбувалися про збереження індивідуальних рис зображуваної людини.
У середньовіччя став досить розповсюдженим груповий портрет (правитель та його оточення). При його написанні художники звертали увагу на образотворчий бік — ретельно промальовували фон, одяг.
Майстри Відродження — Леонардо да Вінчі, Рафаель, Джорджоне, Тиціан — не просто створювали образи сучасників, але відбили цілий світ почуттів, переживань, настроїв, використовували міфічні сюжети.
Свого найбільшого розквіту портретний живопис досяг у XVII столітті. З цієї епохи дійшли до нас образи панів і селян, дітей і старих, королів і блазнів… Усе це людське різноманіття втілили у своїй творчості Дієго Веласкес і Рембрандт.
На межі ХІХ—ХХ ст. художники відмовилися від створюваних віками принципів портретного живопису: руйнувалися пропорції моделі, вводилися геометричні фігури. Основна увага зосереджувалася на розкритті складної гами людських переживань.
ІІІ. Сприймання і первинне усвідомлення матеріалу.
Керівник гуртка:
Пабло Пікассо – справжня легенда живописного мистецтва ХХ століття. Він експериментував зі стилями, відрізнявся неймовірною продуктивністю і за час своєї творчості написав понад 20 тисяч картин. Роботи Пікассо настільки затребувані, що вони і сьогодні користуються найбільшим попитом у цінителів живопису. Особливу увагу слід приділити портретам Пікассо. Багатьом людям вони можуть здатися занадто дивакуватими проте сам художник завжди говорив про те що головна роль при написанні картин була відведена саме емоціям, почуттям. Він малював сердцем.
Давайте розглянемо декілька його робіт у жанрі портрет окремо.
“Дівчина перед дзеркалом” 1932 року. На картині ми бачимо образ французької жінки Марії Терези Вальтер. Стиль цієї картини називається кубізм. Ідея кубізму - взяти об'єкт, розбити його на більш прості частини, а потім, виходячи з декількох точок зору, відтворити ті самі частини на полотні.
Зверніть увагу на одну із найвідоміших картин Пікассо: “Жінка, яка плаче” створена в 1937 році.
Вважається, що ця картина є продовженням теми трагедії, яка зображена в іншій його картині – “Герниці”. яка висловлювала обурення художника бомбардуванням міста Герніка, які були проведені нацистами під час громадянської війни в Іспанії. Малюючи жінку, що плаче, Пікассо безпосередньо зосередився на людському аспекті страждання і створив унікальний універсальний образ. Ця картина завершувала серію, яку Пікассо намалював в знак протесту. (Діти слухають керівника та розглядують фоторепродукції картин художника).
Керівник роздає учням листочки на яких показані різні способів зображення форми обличчя, очей, носа та губ у стилі П. Пікассо.
Слово керівника.
Сьогодні ми будемо зображувати прощену версію портрету. Комбінуючи різні форми очей, носа та губ можна створити конкретний образ портрету, спробуйте, я сама переконалась в цьому.
1. Спочатку легкими лініями, простим олівцем намітимо посередині листа форму обличчя згідно із тих варіантів які у вас є на роздатковому матеріалі; розділимо обличчя на дві частини: верхня буде трішки меньшою. Намалюйте очі на перетині лінії, пам’ятайте – відстань між двома очами дорівнює одне око. відстань від лінії очей до кінчика носа — довжині одного с половиною ока; відстань від носа до губ — довжині половини ока, ширина кінчика носа має дорівнювати довжині одного ока. Ширина губ складає довжину одного с половиною ока. Верхню частину вух розташовують на рівні очей, а мочку вуха — на рівні рота.
2. За власним задумом, або по пам’яті зображуємо форму зачіски, можливо ще головний убір.
3.Починаємо працювати фарбами: спочатку зафарбовуємо фон, а далі окремі ділянки нашого портрету. Можете використовувати різні кольори для обличчя, носу та губ.
ІV. Засвоєння знань і вмінь.
1. Виконання учнями практичних робіт
2. Надання допомоги (необхідні зауваження по окремих роботах, додаткові пояснення при типічних помилках у багатьох).
V Підведення підсумку заняття.
Керівник робить виставку на дошці з найкращих робіт. Проводиться обговорення цих робіт.
- Яка робота найкраща? Чому?
- Чи сподобалося вам працювати стилі Пікассо?
- У чому ви відчули труднощі?
- Що давалось легко?
(На уроці за допомогою цікавої техніки ми навчилися передавати у своїх
портретах яскравість, емоційність, удосконалили техніку живопису та творчо себе проявили).
VІ. Домашнє завдання, прибирання робочих місць.
ДОДАТКИ