Українська мова. 9 клас

                                                          

 

Тема уроку.  Повторення вивченого про складнопідрядне речення

  

Мета уроку:  узагальнити й систематизувати знання учнів з теми   

                       “Складнопідрядне   речення”;

    розвивати вміння систематизації, аналізу, мислення;

              виховувати любов до слова, до рідної мови, найкращі моральні

              якості (самоповагу, доброзичливість, інтелігентність).

Тип уроку:    урок узагальнення і систематизації знань.

Вид уроку:       урок – практикум – 2 години.

Обладнання: 1. Тести “Складнопідрядне речення”.

       2. Слайд “Третє - зайве”, графопроектор.

       3. Картки – схеми.

      4. Роздруковані тексти, картки з реченнями.

                                                                                                        Девіз уроку:

                                                                 “Оживить живе слово рідну Україну”

                                                                                                                 (П. Куліш)

Зміст уроку

1. Оргмомент.
2. Повідомлення теми, мети уроку,  мотивація.

Учитель ставить перед учнями такі завдання:

1. Закріпити знання термінів, що стосуються складнопідрядного речення.
2. Удосконалити граматичні, інтонаційні та пунктуаційні навички з теми.
3. Вчитися чітко висловлювати свої думки і обґрунтовувати їх.

3. Формування вмінь і навичок учнів.

Завдання № 1. Робота за тестами (тести роздаються кожному учневі. Викликані учні відповідають, інші слідкують, уточнюють або доповнюють відповіді).

 

 

Завдання № 2. Самодиктант (колективна робота - учні в зошитах записують наукові терміни до теми “Складнопідрядне речення”).

Зразок письмової відповіді:

Сполучники підрядності, головне речення, вказівне слово, підрядне означальне, підрядне причинне, послідовна підрядність ... тощо.

Завдання № 3. Гра “Асиндетон” . Правила гри. Учні одержують картки з реченнями,  у яких пропущено сполучники (у перекладі з давньогрецької мови “асиндетон” - безсполучниковість). Завдання учнів – правильно і швидко відновити пропущені сполучники. (Гра може тривати до першого виконання завдання  або час гри може обмежуватися)

1. Людина, ... не любить мови рідної матері, ... нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду ... племені (В.Сухомлинський). 2. Українська мова для мене – це море, в ... немає дна ... берегів ...  ... настільки багатоманітне ... невичерпне, ... ніколи не встановити межі при пізнанні її феномена (В. Шевчук). 3. ... ти не любив свого народу ... нехтуєш його мовою, ... хто ж тобі повірить, ... ти любиш ... поважаєш сусідні народи? (М.Шумило). 4. Звичайно, лише тою мовою чоловік … може звертатися до Отця Небесного, …розмовляє з батьком, з матір`ю, з своїми рідними, - цебто своєю рідною мовою (В. Липківський.) 5. Наша мова – одежа нашого духу, … ще краще – яскравий вираз всього того, … нас вражає, … ми почуваємо, про … ми думаємо – гадаємо, того, … ми зовемо духом ... душею. (П.Мирний)

 

Правильні відповіді: 1. Людина , яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені.

2. Українська мова для мене – це море, в якому немає дна й  берегів і яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі при пізнанні її феномена.

3. Якщо  ти не любив свого народу  і нехтуєш його мовою, то хто ж тобі повірить,  що  ти любиш і  поважаєш сусідні народи?

4. Звичайно, лише тою мовою чоловік і може звертатися до Отця Небесного, якою розмовляє з батьком, з матір`ю, з своїми рідними, - цебто своєю рідною мовою.

5. . Наша мова – одежа нашого духу, або ще краще – яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що ми думаємо – гадаємо, того, що ми зовемо духом або  душею.

Завдання № 4. Лінгвістичне дослідження тексту. Задання до тексту:

1. Прочитати текст.
2.  Визначити його тему.
3. Вказати складнопідрядні речення, пояснити вживання розділових знаків.

 Однією й тією ж мовою, незважаючи на красу її чи немилозвучність, можна і полову віяти й святий вогонь викрешувати. Усе залежить від того, як хто вміє володіти цим чарівним інструментом, що ним є мова.

 “Ласкавими словами й гадюк чарують”, - каже одна українська приказка, а друга додає: “Слово – не стріла, а глибше ранить”. Та буває часом і таке, що мудрий чинник дії на людський розум і серце обертається на ніщо. Тоді в народі кажуть: “Не тямить голова, що язик лепече”.

        (За Б. Антоненком - Давидовичем)

Завдання № 5. Гра  “Третє зайве” (через графопроектор демонструються на екран речення; учні виписують зайве речення, складають його схему, дають характеристику, пояснюють вживання розділових знаків).

1. Багато ще в нас не розкопано духовних людських скарбів, і завдання кожного художника відтворити розкидані самоцвіти народного слова.

(К. Гордієнко)

2. Жива вода рідної мови на ноги зведе тебе і тоді, коли ти зневірився вже у всьому. (І. Драч)
3. Хай слово мовлено інакше, та суть в нім наша зостається. (П. Тичина)

Завдання № 6. Дати характеристику реченню за схемами  на дошці (клас працює усно, а учні біля дошки складають до них речення на тему “Мовна

культура”)

Наприклад, речення може    Наприклад, речення може бути

бути таким: Мова тоді гарна,    таким: Людина, що вміє правильно

коли вона повно і образно й гарно говорити, легко

передає думки, легко     встановлює стосунки зі своїми

сприймається і всім зрозуміла.   близькими, з іншими людьми.

    

 

 

 

 

 

Наприклад, речення може бути       Наприклад, речення може бути

таким: Щоб досягти високої мовної                      таким: Мова народу – кращий, що

культури, треба досконало знати                    ніколи не в`яне й вічно знову

про різне призначення мовних       розпускається, цвіт усього його

засобів      духовного життя, яке починається  далеко.

Усна характеристика до картки № 3 може бути такою:

Речення складне, сполучникове, складнопідрядне, про що свідчить наявність квадратних дужок (головне речення) і круглих (підрядне). Підрядна частина стоїть попереду головної, приєднується за допомогою сполучника підрядності щоб, що дає змогу вважати це речення підрядним мети.

 

Завдання № 7.  Розподільний диктант. (Вчитель читає речення, учні записують їх, розподіливши у дві колонки: I – означальні; II – з`ясувальні; пояснюють вживання розділових знаків, розкривають зміст висловлювань).

1. Рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління свою мудрість і славу, культуру і традицію. (В.Сухомлинський)
2. Сучасні соціологи доводять, що мова виступає унікальною системою світобачення та самовираження окремої нації. (З підручника)
3. Слово – наймогутніше знаряддя, що уможливлює перегук поколінь, збирає перлини думки, мистецтва і добра в духовну скарбницю людства. (І.Вихованець)
4. Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. (В. Сухомлинський)

(Після учнівських роздумів учитель читає уривок з вірша і ставить запитання:

• Зміст якого записаного висловлювання розкриває уривок з вірша?)

     Рідна мова

У ній усе: діброви й верболози,

Дніпра і Ворскли витканий атлас,

Козацька доблесть і кріпацькі сльози,

Ще й дума та, що вистраждав Тарас.

Ти – крона й корінь рідного народу:

Батьків, дідів, і прадідів, і пра ...

І час твою не вичовгає вроду,

Не висотає Ворскли і Дніпра.

В тобі – мої лани широкополі,

Благословення мамине і хліб,

Без тебе я страждав би, як без долі,

І вже давно, приречений. Осліп.

Бо ти – моя сподвижниця і слава,

Меч і струни, правда і терни

Від київського князя Ярослава

До нашої стрімкої бистрини.

Життя мого майбутнього основа,

Нехай же родить щедро твій город.

Коли щеза чиясь у світі мова,

Щеза разом з нею і народ.

                                  Дмитро Луценко.

Завдання № 8. Творча робота логічного характеру. Записати народні прислів`я, на місті крапок поновлюючи пропущені головні частини складнопідрядних речень. Скласти схему, визначити вид підрядних речень, поставити розділові знаки.

► Дарма що у вас язик довгий ... (а говорити не може)

                     (Дарма що ...), а [  ]

                           допустове

► Де багато слів ... (там мало мудрості)

                      (Де …), [там ... ]

                        

                             місця

► Що вимовиш язиком ... , (того не виб`єш і кілком)

       (Що ...), [того ...].

 

з`ясувальне

Завдання № 9. Колективна робота. Дати характеристику складнопідрядним реченням.

1 речення (усно).

Я питаю в книжок,

роззираюсь на кожній сторінці,

де той рік, де той місяць,

де той проклятий тиждень ідей,

коли ми перестали гордиться,

що ми – українці?

          (В. Баранов)

Можлива відповідь: речення складне, починається головним, від якого залежить три підрядних, зв`язаних однорідною супідрядністю (залежить, від одного слова і відповідають на одне питання), третє, четверте і п`яте підрядні, зв`язані послідовною підрядністю. В цілому речення складнопідрядне з підрядністю змішаного типу.

2 речення (письмово). Переписати, розставити розділові знаки, накреслити схему, визначити вид підрядного речення.

Ні не умре ніколи мова

Якою син співає твій

Якою люд скликав Підкова

Богдан славетний і Палій.

         (М. Чернявський)

Схема:      [     ], (  якою ...   ), (якою ...) –  складнопідрядне, з однорідною супідрядністю.

Завдання № 10. Творча робота асоціативного характеру. Написати твір – мініатюру (4 – 5 складнопідрядних речень), спираючись на образні асоціації, про манеру говорити когось із однокласників (Сипле, як сніг;  як дятел торохтить; ллється, як музика; тьохкає, як соловей; торохтить, як горох; кричить, як сорока; тьохкає, наче горлиця; шумить, як струмок; гуркоче, наче грім; креше, як меч; повторює, як папуга ...)

Перевірка: учні читають твори – мініатюри, а інші намагаються розгадати, про кого йде мова. Визначається рівень спостережливості, уваги один до одного.

Зразок твору – мініатюри

 Він – цікава людина. Постійно вигадує якісь історії, щоб привернути увагу однокласників. Коли розповідає, то сипле жартами, наче справжній гуморист.

 Він  - і людина настрою. Бо як тільки розсердиться, кричить на весь рот. Кидається брудними словами, які боляче ранять моїх товаришів. Як в народі кажуть: “Меле таке, що й купи не  держиться.”

4. Підсумок уроку (вчитель робить висновки про значення мови в житті людини, оцінює роботу учнів на уроці).
5. Домашнє завдання: скласти твір – мініатюру (7 – 8 складнопідрядних речень) про манеру спілкуватися когось із знайомих.