Матеріал цього конспекту направлений на повторення й поглиблення знань учнів про типи мовлення; удосконалення вміння розрізняти тексти – розповіді, тексти – описи й тексти-роздуми; ознайомлення з особливостями побудови опису зовнішності людини в науковому, діловому й художньому стилях мовлення.
Тема. Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини.
Мета: повторити й поглибити знання учнів про типи мовлення; удосконалювати вміння розрізняти тексти – розповіді, тексти – описи й тексти-роздуми; ознайомити з особливостями побудови опису зовнішності людини в науковому, діловому й художньому стилях мовлення; довести, що зовнішня краса невіддільна від внутрішньої.
Тип уроку: розвитку комунікативних умінь.
Перебіг уроку
І. Організаційна частина.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
-Які ви знаєте типи мовлення ?
-Назвіть особливості кожного з них.
2.Робоа з текстовим матеріалом.
-Визначіть тип мовлення поданих уривків.
1.Італійський робітник Карло Соріані, повертаючись з роботи, знайшов маленьке замерзаюче цуценя. Воно було таке беззахисне і так жалібно попискувало, що Карло, не роздумуючи, забрав крихітку додому. Цуценя з першого дня визнало його своїм господарем. Воно невідступно бігало за Карло. За це маленького друга назвалаи «Фідо, що в перекладі з італійської мови означає «вірний» (За І. Заянчковським ).
2.Рушник – символом українського народу.
Ним єднали свої долі в одну родину хлопець і дівчина. З рушником проводжали людину в останню дорогу. Вимережані рукотвори були високою ознакою гостинності. З ним ушановували появу немовляти в родині, прикрашали хліб на столі. Він супроводжував батька, сина, чоловіка й коханого в далеку дорогу.
Отже, рушник – це уособлення духовної єдності, злагоди, глибокої пошани.
3.Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками та ще зжовтіла від суріпки, а в ній зрідка прокочується бджолиний звук. Гречка біліє м’яко, вона ще молода, її зеленого листя ще не торкнулася осінь своїх умілим квачиком і не визолотила його. А навколо гречки вже все покошено, і біло- жовті присадкуваті ожереди двома велетенськими крижинами застигли на яскравій стерні (За Є. Гуцалом ).
3.Повідомлення вчителя.
Опис – висловлювання про певні ознаки, властивості предмета, особи чи явища шляхом перелічування його істотних ознак. Завдання опису – дати точне, яскраве уявлення про предмет.
Є різні види описів. Пригадаймо, які ?
4. Перевірка домашнього завдання.
Вам необхідно було на сьогодні дібрати за варіантами різні види описів із творів художньої літератури.
І варіант – пейзаж; ІІ варіант – портрет; ІІІ варіант – інтер’єр; ІV варіант – екстер’єр V варіант – тварини; VІ варіант – предмет.
ІІІ. Робота над розвитком комунікативних умінь.
1.Повідомлення вчителя.
Японці вважають, що людина володіє трьома силами, уособленням яких є меч, золото, дзеркало. Можна мати владу, використовуючи меч (зброю), можна примусити всіх коритися, якщо маєш золото (багатство) . Але найбільшу владу має дзеркало – сила знання про себе, тобто мудрість. Пригадаймо вислів Г. Сковороди: «Пізнай самого себе!»
2.Оголошення теми й мети.
3.Повідомлення вчителя.
Скласти опис зовнішності людини – значить відтворити її індивідуальний вигляд, передати її образ. У словесному зображенні людини важливими є вказівки на вік, зріст, поставу, риси обличчя, одяг, манеру триматися й говорити, ходу тощо. Відтворюючи за допомогою слова зовнішній вигляд людини, потрібно передовсім звернути увагу на ті ознаки, які для цієї особи є істотними, тобто впадають у вічі, відбиваючи певні риси її характеру, увиразнюють душевний стан або настрій. В одному випадку це риси обличчя, в іншому – одяг або манера говорити.
В описі зовнішності людини виділяють «дане» (є сам предмет або назви частин тіла) й « нове » (ознаки).
4.Визначити « дане » й « нове » в тексті (колективно).
На призьбі сиділа його мати, Маруся Джериха, вже немолода молодиця, бліда, з темними очима, з сухорлявим лицем. На Джерсі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна; в неї голова була заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі. Жовті старі чоботи були почернені по самі кісточки і тільки халяви ще жовтіли. Чорні брови здалеку дуже виразно чорніли під білим пружком намітки (І. Нечуй – Левицький).
5. Робота в парах ( визначити «дане» й «нове» в тексті вправи ________ ).
6.Аналіз текстів – описів, складених у науковому стилі мовлення.
1.Хлопець середнього зросту, має коротке русяво-руде волосся, овальне обличчя з загостреним підборіддям, густі брови, прямий ніс, тонкі губи, блакитні очі.
2.Зріст дівчинки приблизно 135 см, середньої статури, овальне обличчя, дугоподібні брови, прямий ніс, великі карі очі. Одягнена в сіру кофтину з намальованим собакою породи далматинець, блакитні джинси, чорні туфлі.
3.удорлявий хлопець з русявим прямим коротким волоссям, овальним обличчям, густими широкими дугоподібними бровами, дещо відстовбурченими вухами, прямим носом, темними очами. На ньому – темна куртка, чорного кольору светр, терті чорні джинси, чорні кросівки.
4.Дівчинка середнього зросту, має темне, трохи хвилясте волосся до плечей, овальне смагляве обличчя, прямий ніс, повні губи, великі голубі очі.
7. Зачитування текстів –описів зовнішності людини, узятих із творів художньої літератури («Захар Беркут» І. Франка, «За сестрою» А. Чайковського, «Климко» Григора Тютюнника, « Зачарована Десна » О. Довженка ), їх аналіз.
8.Складання порівняльної таблиці.
Опис зовнішності людини може бути складений у художньому, науковому та діловому стилях. Спробуємо відобразити особливості побудови таких описів у таблиці.
Науковий, діловий Художній
Мета
максимально об’єктивно і емоційно вплинути на читача, слухача ;
точно передати особливості
вигляд ; викликати певне ставлення до
портретованог ;
стислий, конкретний ; використання оцінних слів Яка краса!);
можуть бути узагальненим; добір відповідних художніх засобів:
епітетів, порівнянь, метафор тощо
9.Робота в групах .
1 група – скласти текст –опис зовнішності людини в художньому стилі.
2 група – скласти текст –опис зовнішності людини з елементами розповіді.
3 група – скласти текст –опис зовнішності людини в науковому стилі.
Зразки учнівських творчих робіт.
1.Немає вже на світі бабусі, але її сповнені сяйвом добра очі, спокійна й тиха розмова, риси обличчя й зараз бентежать мою душу. Пригадую невисоку постать, трішки згорблену від старості й важкої роботи. З – під хустинки виглядає хвилясте сиве волосся. На круглому обличчі вирізняються стомлені, ясні, як дві намистинки, сіро-голубі очі, що дивляться привітно й усміхнено . Посивілі густі брови, малопомітні світлі вії роблять погляд лагідним, спокійним. Прямий ніс, невеличкий ротик та тонкі, порепані губи надають миловидності обличчю старенької, укритому глибокими зморшками. Руки жилаві, мозолясті. Одягнена просто й скромно. Оздоблена мережкою кофтина, темна сідниця, вишитий фартух, накинута на плечі хустка - таким постає в моїй пам’яті вбрання бабусі.
2.Моя матуся дуже любить читати у вільний час книги. А мені подобається спостерігати за нею, звичайно , так, щоб вона не помічала.
Ось мама перегортає сторінку. На її повне ніжне обличчя падає від настільної лампи світло. Від нього коротке русяве волосся виглядає золотавим. З-під тонких брів дивляться лагідні сірувато-блакитні очі.
Погляд її то задумливий і сумний, то веселий. По ньому я дізнаюся, про які події розповідається в книжці.
Помічаю стиснутий рот. Це означає, що маму щось схвилювало. Та ось її повні яскраві губи розтягнулися в усмішці. І я розумію, що все скінчилось добре.
Мама підводить голову і дивиться на мене, а я – на неї. Бачу її невеликий прямий носик, який надає обличчю особливої симпатії.
Нарешті мама встає. Середнього зросту, струнка, мама легкою ходою йде готувати вечерю.
3.Мою маму звати Павленко Валентина Миколаївна. Їй 33 роки. Зріст 162 см. Вона середньої статури. Обличчя овальне. Волосся каштанового кольору, хвилясте. Вона має великі великі блакитні очі, прямий ніс, тонкі губи. Сьогодні вранці моя мама була одягнена в синій джинсовий костюм та шкіряну куртку.
ІV. Підсумок уроку.
Домашнє завдання: скласти тексти - описи (10-12 речень) зовнішності однієї й тієї ж людини в художньому й науковому стилях.