УРОК "Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі."

Тема. Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі.

Мета: формувати вміння складати тексти –описи зовнішності людини за   картиною в художньому стилі, розвивати мислення, мовлення, спостережливість, увагу, збагачувати словниковий запас учнів, підвищувати мовленнєву культуру, виховувати   інтерес до історичного минулого  нашого народу.

Тип уроку: розвитку комунікативних умінь.

Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

-У якому стилі може бути складений текст – опис зовнішності людини ?

-Чим ці тексти відрізняються ?

- Що беремо до уваги, описуючи зовнішність людини ?

ІІІ. Робота над описом картиною.

1.Оголошення теми й мети уроку.

2.Повідомлення вчителя про художника.

Манастирський Антон Іванович народився 2 листопада 1878 року в селі Завалів Підгаєцького району на Тернопільщині, помер 15 травня 1969 року у Львові. ! 1895 -1899 роках навчався у Львівській художньо-промисловій школі, у 1900 -1905 рр. – У Краківській Академії мистецтв.

Серед його творів – «Катерина» (1913 рік), «Ярмарок у селі Літятині»(1914 рік), «Запорожець « (1932 рік), «У таборі Кармелюка» (1950 рік), « Козак розмовляє», «Козацька школа».

У 1957 році А. Монастирський удостоєний звання народного художника України. 1980 року видана праця Г. Островського про життєвий і творчий шлях митця «Антон Монастирський.»

3.Робота з підручником .

Опрацювання пам’ятки «Як складати текст-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі».

4.Словникова робота .

5.Складання плану твору.

1. Репродукція картини А. Монастирського «Запорожець» - свідок козацьких часів.

2.Загальний фон картини.

3.Композиція полотна.

4.Центральна фігура полотна – бувалий воїн –запорожець.

5.Колірна гама картини.

5.Загальне враження від  полотна.

6.Самостійна робота учнів.

7.Редагування написаного.

8.Переписування твору в зошит.

Зразки учнівських робіт.

Переді мною репродукція картини А. Монастирського «Запорожець». Вона нагадує нам про  козацькі часи.  Тематичним центром полотна є образ бувалого воїна. Портрет вражає своєю проникливістю та щирістю. Внутрішньої значимості   зображенню немолодої , загартованої в боях людини надає поколінний обріз.  Неглибокий просторовий вимір сірого тла підкреслює нелегку долю захисника народу.

Увагу привертає смагляве, обвітрене обличчя з орлиним носом та поораним зморшками чолом . У запорожця – густі, довгі вуса, а на голові -  оселедець. Мабуть, найголовнішим у портреті цього козака є  його сумні, зажурені очі, які ховаються під густими навислими бровами.  Обличчя світиться силою та потаємним смутком. На ньому відбиті сліди часу й переживань.

Козак одягнений у білу  сорочку, червону кирею. На плечі накинутий   теплий жупан. Запорожець сидить, спершись лівою рукою на шаблю. Герой твору в глибокій задумі. Про що він міркує? Можливо, про ті далекі часи, коли він  з молодецьким запалом гнав ворогів із рідного краю, а може, сумує за овіяними славою літами.

Мені сподобалась картина А. Монастирського «Запорожець». Я пройнялася думками й переживаннями  козака, подумки перегорнула сторінки героїчного минулого українського народу, відчула гордість за цей період в історії держави.

Картина « Запорожець» А. Монастирського – свідок далеких козацьких часів. На полотні з особливою  художньою виразністю й майстерністю передано   зовнішність бувалого воїна. Картина пронизана сумним настроєм. Це підкреслюють темні кольори.

У козака худорлява, але міцна постава, мускулисті руки. Привертає увагу зосереджений грізний погляд, який, здається, пронизує душу ненавистю до ворогів і тугою за долю  рідного краю. Запорожець сидить, схиливши свою голову на  гостру шаблюку. Лице смагляве, обвітрене, на ньому видно сліди часу і переживань. З-під густих навислих брів дивляться в далечінь  сумні, зажурені очі. Нелегко, мабуть, було в житті цій людині. Про це свідчать глибокі зморшки на чолі. Особливої значимості зовнішності надає орлиний ніс із горбинкою  та густі довгі вуса. Запорожець одягнений у білу сорочку, що виглядає з-під червоного жупана. На плечах накинута кирея. Одяг підкреслює повну бойову готовність захисника народу.

Дивишся на цю картину і, здається,  огортає тебе  величний, вигартуваний у боях  козацький дух, промовляє голос далеких предків , нагадуючи про славне історичне минуле.

Мою увагу привернула картина «Запорожець» А. Монастирського. Полотно вражає проникливість, щирістю. Такого настрою художник досягає за допомогою змістовної психологічної характеристики та майстерного живописного рішення образу козака.

  Художник наближує до глядача постать немолодого чоловіка, зображує його в поколінному обрізі. Неглибоке  світло – сіре тло надає  внутрішньої значимості  портрету.           Привертає увагу зосереджений погляд стомлених карих очей.   Вони ледь помітні , сховані під густими навислими бровами. На продовгуватому зажуреному обличчі помітні сліди часу й переживань. Чоловік має орлиний ніс і загострене підборіддя. Глибокі зморшки  свідчать про нелегку долю бувалого воїна. За довгими сивими вусами не видно губ.  Козак сидить, поклавши одну  руку на ногу, а другою тримає шаблю. Він про щось напружено думає.  Можливо, про  свою гірку долю, а, можливо, згадує товаришів, що залишилися десь у неволі. На ньому –  світла сорочка, червона кирея, теплий вовняний жупан. Зброя, одяг свідчать про те, що  запорожець завжди готовий до бою.

Мені сподобалася ця картина. Вона спонукає замислитися над  долею рідного народу, пам’ятати про  своє минуле.

ІV Підсумок уроку.

Домашнє завдання:  підготувати опис – зовнішності людини за репродукцією картини «Козак Мамай» невідомого художника XІX століття.