Урок позакласного читання для 2 класу на тему "В осінні барви-шати вдяглися ліси й поля!"

ПОЗАКЛАСНЕ     ЧИТАННЯ

Тема уроку. В осінні барви-шати вдяглися ліси й поля.

Мета уроку. Розширити і збагатити знання дітей про природні зміни, які відбуваються восени. Вчити розуміти назву заголовка до твору, співставляти, порівнювати, розвивати читацькі навички, вчити учнів працювати з текстом, осмислювати його зміст. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати інтерес до читання, любов до природи і дбайливе ставлення до неї.

Обладнання. Ілюстрації на тему "Осінь", картки із закодованими словами,

тексти для читання, презентація до уроку, тести.

Зміст уроку

І. Організація класу

Продзвенів уже дзвінок –

Нам пора починати урок.

Стали діти, повернулись

Одне одному всміхнулись.

Будем дружно працювати

Уважно правильно читати.

ІІ. Актуалізація знань учнів

2.1. Повідомлення теми і мети уроку

- Щоб дізнатися про що ми будемо  сьогодні говорити  на уроці послухайте  загадку і відгадайте її:

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає, коли це буває?

                                             /Восени/

• Вірно, молодці!
• Які слова допомогли відгадати загадку?
• А яка зараз пора року?
• Що свідчить про те, що зараз осінь? /часто йде дощ; дні стали коротші, а ночі довші; знизилась температура повітря, ґрунту, води; сонце не так високо ходить по небосхилу; з дерев облітає листя; птахи відлітають в теплі краї/.
• Ось так і зустрічають осінь: хто з радістю, хто з сумом. Але всі погоджуються , що осінь – чарівна пора року. І тема нашого уроку «В осінні барви-шати вдяглися ліси й поля». /Вчитель відкриває тему уроку, а діти читають всі разом/

ІІІ. Робота над темою уроку

3.1. Читання учителем вірша Валентина Бичка «Непомітно зʼявилася осінь».

- Дійсно ми нині свідки того, що відбувається навколо нас. Валентин Бичко теж спостерігав прихід осені і про все , що він побачив розповів нам у вірші «Непомітно зʼявилася осінь».  Я буду читати вірш вголос, а ви мовчки. Спробуйте уявити те, що побачив автор вірша.

Непомітно зʼявилася осінь –

День коротшим стає щодоби.

Глянь: берізки уже – золотокосі

І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби – дзвінкі журавлі,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.

                                                    В. Бичко

- Чудовий вірш! Але мені здається чогось на цій сторінці не вистачає? Чого, як ви думаєте? Так, малюнка.

- Я пропоную, давайте на хвилинку станемо художниками, адже  про осінь не тільки писали, а й малювали.  А малювати ми будемо не фарбами, а словами. /діти  підбирають слова-ознаки  про осінь і складають асоціативний кущ/.

                                                          кольорова

                    чарівна щедра

 

 

 

 

         золота холодна

 

 

 

 

                дощова                                                                     мінлива

                                                     багряна

3.2. Робота над оповідання Івана Соколова-Микитова «Осінь».

- Молодці! Ви малювали, як справжні художники. А зараз ми прочитаємо оповідання Івана Соколова-Микитова «Осінь» і уявимо собі, яку бачив автор твору.

Словникова робота

Спекотне літо – жарке, гаряче літо.

Узлісся – смуга на краю лісу.

Купини – невеличкі острівця землі на болоті.

Кетяги горобини – пучок ягід на одній гілці.

 

Осінь

      Прийшов вересень. Після спекотного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь.

      По узліссях ще ростуть гриби: червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, слизькі грузді і запашні рижики. На старих великих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки.

      У мохових болотах намистинками розсипана по купинах червона журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини.

    Чисте й прозоре повітря. Далеко чути звуки, гучно линуть голоси. На дні лісового струмка видно кожен камінчик, кожну тоненьку травинку. По прозорому високому небі біжать та й біжать хмарки. Ясної  тихої днини  літає над землею, сідає на обличчя липуча павутина.

    У ці дні багато птахів готуються у вирій. Уже полетіли ластівки, швидкокрилі стрижі. Зостаються зимувати рябчики, тетеруки, куріпки. У гамірні зграйки збираються шпаки, відлітають на південь співучі птахи. У дальню путь вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі.                                                                                                               

3.3. Гра-тест «Так чи не так»

- Тепер давайте перевіримо, чи все ви зрозуміли. Я буду переказувати текст, якщо ви згодні з тим, що я кажу – плеснете в долоні, якщо ні – розведете ручки в боки і похитаєте головою.

◊ Прийшов вересень.

◊ Після холодної зими настала золота осінь.

◊ По узліссях ще ростуть гриби, на галявинах червоніють кетяги горобини.

◊ Чисте і прозоре повітря.

◊ По сірому небу тягнуться хмари.

◊ У ці дні багато птахів готуються у вирій.

3.4. Фізкультхвилинка

Хмаринка сонечко закрила

Слізки срібні зронила

Ми ті слізки пошукаєм,

У травичці позбираєм.

Пострибаєм, як зайчата

Політаєм, як пташата.

Потанцюємо ще трішки,

Щоб спочили ручки й ніжки.

Всі веселі? От чудово!

А тепер до праці знову.

3.5. Робота над оповіданням Георгія Скребицького «Хто як до зими готується»

- А цікаво вам, діти, дізнатися які зміни відбуваються в природі восени? Як готуються рослини і тварини зустрічати зиму? Про це прочитаємо в оповіданні Георгія Скребицького «Хто як до зими готується».

 

Хто як до зими готується

 

   Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті, осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють.

    Налетить вітер, зірве з дерев листочки, і закружляють вони у повітрі, наче метелики. Потім тихо-тихо додолу спускаються, землю нібито килимом укривають. А на гілках дерев з кожним днем все менше стає листочків. Далеко видно все навколо  крізь облетілі, голі віти.

     Дерева роняють листя, трава і квіти вʼянуть, сохнуть, а насіння їхнє на землю осипається, щоб на той рік навесні прорости й знову зазеленіти, зацвісти.

    Тварини також до зими готуються: мандрівні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій; маленькі звірятка запасають у своїх коморах їжу, лагодять і утеплюють свої житла та самі зодягаються в теплу зимову шубку. А комахи під кору дерев у різні щілинки ховаються.

    Так усе живе – і рослини, і тварини – готується до довгої та холодної зими.

3.6. Робота з картками «Закінчи речення»

1) Ліс улітку був увесь …………….., а тепер берізки ………, осики………

2) На гілках дерев з кожним днем стає все менше ……………

3) Мандрівні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у ……………

4) Комахи під кору дерев у різні щілинки …………..

3.7. Робота над віршем Валентини Парамонової «Осінні  місяці»

- А чи знаєте ви, що осінь прийшла до нас не одна. А привела з собою своїх синів. Як ви думаєте, хто вони?

- Так, осінні місяці. Щоб дізнатися їх назви треба прочитати закодовані слова

/на дошці, на аркушах закодовані слова/

• Так , як називаються осінні місяці? Саме про них ми прочитаємо у вірші «Осінні місяці».

Осінні місяці

Відлетіло літечко в теплий край,

Дозріває в полі наш урожай.

Жовтокоса осінь до нас прийшла,

Місяченьків – братиків привела.

Перший місяць – вересень, він смачний

Нам дарує яблука запашні,

Груші, сливи, дині і виноград –

То солодка радість для наших малят.

Жовтень -  місяць – красень і чарівник,

До багатства й розкошів дуже звик.

Повні жмені золота розсипа,

Землю, мов царівну, він одяга.

А листопад зветься так недарма,

Бо останнє листячко обрива.

Вітер понад лісом співа – гуде:

                              - Засипайте  скоріш зима іде.

- Щоб перевірити, як ви запамʼятали назви осінніх місяців, я загадаю вам загадки.

Знов шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати! /вересень/

 

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте –

То на землю сходить місяць…/жовтень/

 

Краплі з неба, дахів, стріх,

Дощ холодний, перший сніг,

Почорнів без листя сад –

Що за місяць?..../листопад/

3.8. Робота над текстом Олександра Копиленка «Перші сніжинки»

- А зараз який місяць триває? Чому він таку назву має? Що відбувається у листопаді прочитаємо в оповіданні Олександра Копиленка «Перші сніжинки».

Словникова робота

Сизе небо – темно-сіре, з синім відтінком.

Химерні сніжинки  - сніжинки різної форми.

Перші сніжинки

   Хоч місяць цей і зветься листопадом, але дерева вже простягли вгору, до сизого неба, оголені віти. Тільки ялинки, й сосни стоять зелені, та дуб не скинув свого вбрання. Листя його лише пожовкло, потемніло. І здалеку здається, що то стоїть могутній воїн, закований у бронзу. Налетить вітер, задзвенить своїм бронзовим листям могутній дуб, але не схилиться і перед бурею. Так і держатиме він своє чудове вбрання до самої весни, коли замінить його молоде, свіже, зелене листя

    Іду по парку, ніби ступаю по золотому килиму. Тільки ледь шелестить під ногами бо вночі трохи приморозило.

    Ось тихо, мов малесенький прозорий білий метелик, сіла на рукав перша сніжинка. А ось і друга, третя. Химерні вони на вигляд, ці снігові зірочки. Здається, їх вирізьбив геніальний майстер. Ось затанцювало їх у повітрі більше, посипалися густіше.

    Занепокоєно цинькнула вгорі, на дереві, заклопотана синичка. Зима йде. Важко їй, бідоласі, буде, коли впаде багато снігу та вдарить лютий мороз.

3.8.1. Бесіда за змістом оповідання

- Як зветься останній місяць осені?

- Які дерева не скидають свого вбрання?

- Коли дуб змінює листя?

- Яка пора року йде за осінню?

ІV. Підсумок уроку

На уроці ми читали

Дуже плідно працювали.

Всі дружні, активні,

Були увесь час.

Все ми встигли за урок –

Тож нехай луна дзвінок!