Урок позакласного читання на тему: "Т.Г.Шевченко - великий народний поет і художник"

Про матеріал

Розширити знання учнів про Тараса Григоровича Шевченка; формувати навички виразного читання, вміння сприймати і відчувати емоційний зміст слова; вчити аналізувати ліричні поезії, розвивати естетичні почуття, творчі здібності; виховувати повагу до художнього слова – слова образу, цікавість до вивчення творчості поета.

Перегляд файлу

Урок № Дата____________

ТЕМА. Тарас Григорович Шевченко – великий народний поет і художник

МЕТА. Розширити знання учнів про Тараса Григоровича Шевченка; формувати навички виразного читання, вміння сприймати і відчувати емоційний зміст слова; вчити аналізувати ліричні поезії, розвивати естетичні почуття, творчі здібності; виховувати повагу до художнього слова – слова образу, цікавість до вивчення творчості поета.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка; виставка книжок Т.Г. Шевченка,

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми й мети.

1. Прочитайте акровірш, яке слово виділили?

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

Дмитро Білоус

- То кому присвячений сьогоднішній урок?

(Присвячений видатному українському поету, письменнику , художнику - Т. Г. Шевченку.)

2. « Мозковий штурм»

Що ви знаєте про Т. Г. Шевченка?

3.«Асоціативний кущ» ( робота в малих групах ):

письменник

поет художник

Україна сирота

кріпак

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні, ви більше дізнаєтесь про життя Т.Г.Шевченка

Народився майбутній поет у селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім'ї селянина-кріпака. Через два роки родина переїхала до села Кирилівка.

Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

Перші скупі знання він отримав з церковнослов'янських релігійних книг у школі сільського дяка, а разом з ними і суворі кари та знущання вчителя.

У дев'ять років малий Тарас залишився без матері. Батько женився вдруге, взявши вдову з трьома дітьми. Життя в сім'ї стало нестерпним. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

Поезія « Не називаю її раєм» допоможе нам краще побачити тяжке життя поета після смерті батьків.

2. Робота над поезією « Не називаю її раєм»

2.1. Не називаю її раєм

уривок з вірша «Якби ви знали паничі» - зразкове читання вчителем.

2.2. Мовчазне читання – уривка з вірша учнями.

2.3. Запитання вчителя.

- Що бачив Тарасик у хатині ?

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину..В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою,

Ще молодую — у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!..

2.4. Ланцюжкове читання

2.5. Бесіда-роздуми над прочитаним уривком .

- Який настрій навіяла на вас ця поезія? (Стало сумно. Боляче за поета).

- Чому поет не називає раєм батькову хату? (... бачить лихо, пекло, лиху долю родини, тяжку роботу, неволю).

- На які почуття поета вказують слова "хатиночка", "матір добрую", "молодую", "мої голубки молодії"? (... поет їх любить, жалкує, гнівається, що матір "нужда та праця" рано забрала із життя; )

2.6.Доповнення-коментар учителя.

Поезія "Не називаю її раєм" має автобіографічний характер. У цій частині вірша відображено лиху долю родини Шевченка. Страждання найрідніших людей запам'яталися Тарасові з дитячих літ. З біографії поета знаємо, що його мати померла ще молодою, на 40-му році життя.

Розповідь вчителя.

Змалку в обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Це було не- звичайне дитяче захоплення... Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері. Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Тарас наймитував, у вільний від роботи час читав і малював. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плакав. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидала хлопчика. Так він потрапив до хлипківського маляра. Маляр погодився навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгард забрав його до себе в Петербург, і Тарас став козачком. Однак любов до малювання не покидає Тараса.

Одного разу пан з панею поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платова, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але дана подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав свого «козачка» на чотири роки до живописця В. Ширяєва.

Погляньте, як навчався малий Тарас малювати.

Доповнення – коментар учителя.

В 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини, зарисовував пам'ятки минулого,змальовував найближче, найрідніше його серцю. «Хату батьків» де минуло його сирітське життя, робив ілюстрації до своїх віршів. Він створив 835картин. Ось погляньте, які чудові картини залишив нам у спадок Т. Шевченко.