Урок позакласного читання, проведений в третьому класі за оповіданнями В.О.Сухомлинського «Пам’ятай і ніколи не зраджуй ти величного слова Людина»

 

 

 

 

 

 

Урок позакласного читання,

проведений в третьому класі

за оповіданнями В.О.Сухомлинського

«Пам’ятай і ніколи не зраджуй ти  величного слова Людина»

 

Тема: Пам'ятай і ніколи не зраджуй ти величного слова Людина.

Мета: виховувати любов і повагу до матері, любов до Батьківщини, розвивати інтерес до традицій українського народу; вчити аналізувати прочитане, вибирати головне, удосконалювати навички зв'язного мовлення і виразного читання.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, прикрашений вишитим рушником; плакат із словами В.О. Сухомлинського „Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний"; плакат із прислів'ями „Де рідний край, там і під ялиною рай. Рідний край матінка, а чужий мачуха"; збірки творів В. О. Сухомлинського.                                                                                                                         Твори В. О. Сухомлинського, які опрацьовуються на уроці: «Материнське щастя», «Найласкавіші руки», «Сива волосина», «Мені захотілось додому», «Бо за морем – чужина», «Стара – стара вишня», «Бабусин рушник», «Який же слід повинна залишити людина на землі».

Хід уроку.

 

I. Вступна бесіда.

           У житті, як на довгій ниві,

           Є і сльози, і біль, і радість.

           У житті, як на довгій ниві,

           Є і щирість, і чесність, і заздрість.

           Та яка б не була дорога,

           І яка б не була година.

           Пам'ятай і ніколи не зраджуй

                                             Ти величного слова Людина!                 

  Життя кожної людини розпочинається дитинством. Світлим і чистим, як і сама дитяча душа. А звідки ж тоді береться байдужість і жорстокість, зло і несправедливість? Адже, як стверджував В.О. Сухомлинський, „людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний".

Який же слід вічний повинна залишити людина ми дізнаємось, познайомившись з оповіданнями видатного українського педагога В.О. Сухомлинського.

II. Робота по темі уроку.
(Біографію розповідає учениця).

Народився В.О. Сухомлинський у селі Василівка на Кіровоградщині. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслярем, майстрував музичні інструменти. Мати, Оксана Юдівна працювала в колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розповідала дітям казки. У сім'ї Сухомлинських було четверо дітей. Всі вони в майбутньому стали вчителями. Змалку у дітей виховували любов до книги. У діда була велика бібліотека, він подарував її Василеві.

Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам'ять.

У сімнадцять років Василь Олександрович уже працював вчителем. Від улюбленого заняття його відірвала війна Після перемоги В.О. Сухомлинський знову повернувся до школи. Понад 35 років працював Василь Олександрович учителем і директором школи. Він написав багато книг і статей. Для дітей написав понад 1500 легенд, новел, казок, оповідань.

Вчитель. Його твори мають глибокий зміст, проникають у найпотаємніші куточки людської душі. Та як же можна залишитися байдужим, якщо мова йде про найдорожче для кожної людини. Як ви гадаєте, про кого і про що ми будемо говорити? (Ми поведем мову про Батьківщину, про маму, про родину).

Мама, матуся, ненька... Скільки тепла таїть це слово, бо називає людину, яка для нас найдобріша, найдорожча, найкраща. Це вона береже оселю, сімейний затишок, оберігає нас від лиха Це її возвеличують поети у своїх віршах, композитори присвячують їй свої твори, а художники увіковічнюють на картинах. (Звучить уривок пісні „Пісня про матір")

муз. І. Поклада   сл. Б. Олійника

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небесах,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом,

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком,

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

- Діти, як ви гадаєте, коли мама щаслива?

(Коли не хворіють діти, не загрожує їм біда, коли вони добре вчаться, виховані чесні).

• Перший твір, до якого ми звертаємось -  це твір „Материнське щастя".
• Розкажіть в чому бачила щастя гуска-мати. (Переказ оповідання). Аналіз змісту:
• Як себе почували гусенята під крилом матері?
• Чому мама-гуска не піднімала крил?
• Чому вона була щаслива і відповіла, що в неї все добре?

- Яка головна думка твору? (Мама щаслива, коли дітям не загрожує біда, коли щасливі діти.)

Вчитель. Мама! Чи є на світі слово прекрасніше і ніжніше! У матері добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце — в ньому ніколи не гасне любов, воно ніколи не залишиться байдужим.

- З яким твором В.О. Сухомлинського перекликаються ці рядки?
(«Найласкавіші руки»).

• Прочитайте твір в особах і вдумайтесь у зміст.

Аналіз змісту:

• Що звучить в голосі дівчинки спочатку? (Розпач).
• Зачитайте, які слова говорить донька, характеризуючи свою маму.

• Які почуття звучать у словах дівчинки?
• Які слова підібрали б ви, розповідаючи про свою маму? (Відповіді учнів) Ви сказали багато хороших слів на адресу своєї мами. А чи піклуєтесь ви про маму? Як? (Відповіді учнів)

Іноді необдуманий ваш вчинок приносить мамі велике хвилювання. Недарма в народі кажуть: „У дитини заболить пальчик, а в мами - серце". Від переживань, від болю за своїх дітей сивіють наші матері. (Звучить уривок пісні „Мамина коса")

муз. В. Хорта    сл.І. Чернецького

Ой, чого калина віти похилила?

Чи багато квіту?

Чи важка роса?

Ой, чого ж так рано мама посивіла?

А була ж у неї золота коса.

• З яким оповіданням перегукується зміст пісні? („Сива волосинка").                                                                                           Аналіз змісту:
• Що побачив Михайлик у волоссі мами?
• Зачитайте розмову мами і сина.
•                         Яку б відповідь дали б ви на запитання Михайлика? (Відповіді учнів).  Любов матері безмежна, безкорислива, а іноді, навіть, сліпа. Але кожна дитина повинна пам'ятати про свій святий обов'язок перед батьками. І не тому, що так треба. А тому, що так велить совість, так підказує серце.

- Як ми повинні турбуватись про своїх батьків? (Любити їх, допомагати, бути добрими чуйними, забезпечити спокійну і щасливу старість).

Ми опрацювали декілька текстів, пов'язаних однією темою. Які ви знаєте прислів'я, які передають головну думку текстів? (Діти зачитують прислів'я).

Разом з молоком матері, з першою колисковою передається дитині і любов до рідної мови, до рідного краю. Що таке Батьківщина? (Відповіді учнів).

(Звучить уривок пісні „Виростеш ти, сину").

сл. В. Симоненка муз. А. Пашкевича

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
За тобою завше будуть мандрувати,
Очі материнські і білява хата.

                                      Можна вибрать друга і по духу брата,

                                        Та не можна рідну матір вибирати.

          Можна все на світі вибирати, сину,

          Вибрати не можна тільки Батьківщину.

•      Послухайте читання оповідання „Мені захотілось додому" (учениця читає напам'ять 3 абзаци) і дайте відповіді на запитання:
•      Чому дівчинці дуже захотілось додому?
•      Зачитайте в яких рядках виражена головна думка твору.
  - Послухайте уривок і скажіть з якого він твору.(„Бо за морем - чужина")
•      Один добрий господар – Хлібороб -  мав родючу ниву. Щороку сіяв на ній пшеницю. Було, як тільки вона доспіє, скосить її, а на стерню прилетить Журавель - колоски збирає. І дякує Хліборобові, що такої доброї пшениці надбав.

Аналіз змісту:

-    Зачитайте, яка біда спіткала Хлібороба?

•       Чи втратив надію Хлібороб? З чого видно?
•       Якою побачив Журавель сім'ю Хлібороба наступного літа? (Зачитати)
•       Яку пораду дав Журавель?

•      Чи погодилась сім'я податись за море, де землі родючі і посухи немає? Чому?

•      Виберіть прислів'я, яке є головною думкою твору.

Де рідний край, там і під ялиною рай. Рідний край матінка, а чужий мачуха.

- Які прислів'я про рідний край підібрали ви?

Отже, як говориться в пісні, вибрати не можна тільки Батьківщину. Ні вибрати, ні забути. І де б не носила доля, все рівно пам'ять повертає у ті щасливі роки дитинства, до рідної хати...

(Звучить уривок пісні „Хата моя, біла хата")

слова Д. Луценка    муз. А. Пашкевича
Хата моя, біла хата
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м'ята
Мальви цвітуть край вікна.

Хата моя, біла хата
Казка тепла й доброти
Стежка від тебе хрещата
В'ється в далекі світи.

 

В хаті спокійно й затишно,

Вечір десь бродить в гаю.

Мати задумливо й ніжно

Гладить голівку мою.

І знову пам'ять лине у дитинство...

 

(Звучить уривок пісні „Мамина вишня")
сл. Д. Луценка муз. А. Пашкевича

Знову наснилось дитинство,

Тепле, як гарна весна

Вишня вдяглася в намисто,

Мама щаслива й сумна.

Там за село проводжала

Долю мою молоду...

Щиро мені щебетала

Мамина вишня в саду.

 

(Три абзаци з оповідання „Стара-стара вишня" читає учень).

• Назвіть оповідання Василя Олександровича Сухомлинського, уривок якого ви прослухали.
• Зачитайте, які рядки передають головну думку твору.
• Прочитати, що закликає берегти автор. Що ж це „старе" і „предковічне", чим дорожили наші діди і прадіди? (Калина, стежина, сорочка, рушник).

Збираючи сина в далеку дорогу, мати давала йому вишиту сорочку, щиро вірячи, що сорочка захистить і вбереже її сина від зла і біди. (Звучить уривок пісні „Два кольори").

сл. Д.Павличка муз. О.Білаша

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами.

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними,

Червоними і чорними нитками.

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне - то любов,

А чорне - то журба.

Давайте звернемось ще до одного твору-спогаду про дитинство. Це твір „Бабусин рушник".

• Зачитайте, що запам'яталось автору з дитинства,
• Хто вишив той рушник?
• Зачитайте рядки, в яких автор із жалем і прикрістю говорить про втрачене, забуте.
• Яка головна думка твору? (Треба берегти те, що зберегли і залишили нам у спадок наші діди і прадіди).

(Звучить уривок пісні „Пісня про рушник").

сл. А.Малишка муз. П.Майбороди

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала

I в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя на долю дала.

Кожен народ, кожне плем'я, кожна людина має свої святині. І перш за все - любов і пошана до матері; таким же священним є і почуття любові до Вітчизни. Ми повинні берегти надбання наших дідів і прадідів, їхні звичаї і традиції.

Якщо в кожної людини буде це потребою душі, ось тоді ми не зникнемо безвісною пилинкою, а залишимо слід на землі. „Який же слід повинна залишити людина на землі" - це наступний твір, який ми опрацьовуємо.

1. Словникова робота.

Пояснити словосполучення поле випестував.

2. Читання оповідання вчителем.

3. Читання вголос дітьми.

4. Аналіз змісту:

• Яке почуття переповнювало Майстра після закінчення роботи? (Гордість, радість, що для людей збудував будинок).

• Чим був незадоволений Майстер?

• Про що свідчить цей факт? Щоб ви сказали про вчинок хлопчика? (Не цінує людську працю).

• Зачитайте, як склалась доля хлопчика?

• Як ви розумієте слова „ні до чого не прихилявся ні руками, ні душею"? (Нікого не любив, не поважав, був лінивим).

• Коли згадав Чоловік про своє рідне село?

• Чому його не пам'ятають люди? (Не приїздив до батьків, забув свій рід, своє коріння).

• Зачитати розмову Дідуся і Чоловіка.
• Що відчув Чоловік після розмови з Дідусем?

• А як же треба було жити? (Не забувати своїх батьків, свій рід, свої корені, чесно працювати, творити добро людям).

III. Підсумок уроку.

Прочитайте слова В.О. Сухомлинського, записані на плакаті і скажіть, коли людина залишає вічний слід на землі. (Відповіді учнів доповнює і уточнює вчитель).

• Коли любить і поважає батьків. Не забуває свого роду.
• Любить Батьківщину.
• Береже традиції і звичаї свого народу.
• Чесно працює.

Саме цьому і вчать нас твори великого українського педагога

В.О. Сухомлинського. Якщо вам припали до душі його казки і оповідання, ви можете продовжити знайомитись із його збірками.

Мені буде дуже приємно, якщо зерна доброти і любові, які ми сьогодні посіяли у своїх серцях проростуть, і ми ще з більшою теплотою будемо відноситись до своїх рідних, до близьких — значить наш урок не пройшов даремно.