Урок позакласного читання. Тема уроку: «Життя дається кожному одне» (за романом Світлани Талан «Коли ти поруч»)

Тема уроку: «Життя дається кожному одне» (за романом Світлани Талан «Коли ти поруч»)

Мета уроку:

• Навчальна – простежити розвиток сучасної української прози на прикладі даного твору; дослідити філософські, моральні, психологічні проблеми роману «Коли ти поруч»; допомогти старшокласникам зрозуміти питання, що ставить перед ними твір мистецтва.
• Розвивальна – розвивати логічне мислення, навички аналізу й синтезу, навички зв’язного мовлення; удосконалювати навички осмислення творчого задуму автора; вчити аргументовано висловлювати свою думку.
• Виховна – виховувати високі моральні якості; співчуття, уміння співпереживати, творити й обстоювати добро; сприяти вихованню чесних, порядних людей, які вміють постояти за себе; виробляти активну життєву позицію, виховувати життєлюбство, всепрощення, вміння любити.

Цілі уроку

Учні повинні знати:

• Зміст прочитаного роману
• Основні проблеми роману та його ідею
• Основні риси характеру головної героїні роману
• Відомості про сучасного прозаїка – Світлану Талан
• Відомості про Міжнародний конкурс романів, кіносценаріїв, п’єс і пісенної лірики «Коронація слова»

Учні повинні вміти:

•   Характеризувати головних героїв твору; визначати й оцінювати життєві позиції героїв роману
•   Аналізувати художній текст
•   Розкуто й емоційно висловлювати власні думки
•   Створювати (малювати) словесний портрет душі Дарини Шевченко.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок-пошук істини (з використанням інформаційно-комунікативних технологій: мультимедійні слайди).

Методи та прийоми і форми роботи: частково-пошуковий метод, бесіда, робота в групах, робота в парах, «Гронування», «Займи та обґрунтуй позицію», словникова робота,  «Мікрофон», «Асоціативне малювання», інтегроване навчання, перегляд бук трейлеру на книгу Світлани Талан «Коли ти поруч», рольова гра «Рецепт доброти  у  колі  злагоди».

прослуховування та перегляд відеокліпу «Тримай мене міцно» (Христина Соловій), кубики.

Очікувані результати:

• Засвоєння учнями твору сучасної української літератури;
• Оволодіння навичками пошукової діяльності;
• Вироблення стійкої життєвої позиції («Життя дається тільки раз»);
• Усвідомлення значення співпереживання добра, всепрощення, справжньої любові в житті сучасної людини.

Обладнання: виставка творів сучасної української літератури, текст роману, роздатковий матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор.

Епіграф уроку: 

                                  Віддай людині крихітку себе,

За це душа поповнюється світлом.

                                       Л. Костенко

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Слово учителя: У нас сьогодні незвичайна зустріч, урок тривог, розчарувань, віри, надії, закоханості в головну героїню роману, який вам потрібно було прочитати. Тому я хочу, щоб ви були готовими до цього уроку і настроєво підготувалися. Виберіть ромашку  такого кольору, яка відповідає настрою («Кольоровий щоденник» настрою).

На столах підготовлено ромашки різних кольорів: учень вибирає колір, який відповідає його настрою.

Слайд. «Кольоровий щоденник настрою». 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Притча про долю

Якось одна людина постала перед Творцем і запитала Його:
- Чи правда, що життя кожної людини зумовлене ??Долею, і Доля ця записана в Книзі Доль задовго до народження самої людини?
- При народженні кожній людині я підношу Дар, - відповів Творець, - і Дар цей ви називаєте Долею. Мій Дар, немов щит, оберігає людину. У першу чергу від себе самої.
- Отже, - сказала людина, - Книга Доль дійсно існує?
Творець кивнув, витягнув з небуття Книгу і дав її людині.
- Невже в цій книзі можуть вміститися всі Долі людські? – здивувалася людина малим розміром Книги.

 Набагато більше, - відповівТворець.
Людина навмання  розкрила Книгу і стала читати.
- Отже, все було безглуздо, - нарешті сказала людина, - всі страхи і радості, всі надії, сумніви і цілі, все життя – це всього лише написана кимось Доля.
Людина закрила Книгу.
- Навіщо? - запитала вона.
- Людина виростає зі своєї Долі, і одного разу вже не поміщається в ній, - відповівТворець. - Так дитина раптом помічає, що старе дитяче ліжечко не вміщує його витягнуте тіло, так квітка розриває кістяну оболонку насіння у своєму неусвідомленому прагненні до сонця, так зима розчиняється в дні, який став довшим, не встигаючи наростити своє крижане тіло за коротку ніч.
- І що ж відбувається потім? – запитала людина.
- Відкрий Книгу і прочитай, - сказав Творець.
- А де шукати? - спитала людина, гортаючи сторінки.
- Шукай свою Долю.
Людина довго копалася в Книзі в пошуках потрібного, потім здивовано вигукнула:
- Але мене там немає!
Творець кивком підтвердив. Людина довго думала, але так і не змогла придумати пояснення цьому неймовірному факту. Лише знизала плечима. Не дочекавшись відповіді, Творець відповів сам:
- Людина виростає зі своєї Долі і сама творить її своїми вчинками.

    -Як ви зрозуміли зміст притчі.

-Як ставитесь до долі?

Доля… Таке таємниче, містичне слово. Напевно, немає людини на всій нашій землі, яка не замислювалась над сенсом цього слова. Суспільство в розумінні цього слова розділилося на дві половини: одні вважають, що кожен сам господар своєї долі, інші — доля людини в руках вищих сил.

Не важливо, якими ми народилися, важливо те, ким стане в майбутньому. Наші вчинки будуть відображатись в майбутньому. Приклавши зусилля, можна стати тим, ким захочеш. Головне - не сумніватися в своїх силах і чинити з людьми так, як хотіли б, щоб вони  ставилися до вас.

Кожен сам коваль свого щастя

Іноді добрим людям життя підкидає різні біди і випробування. І тут у кожного є вибір: або подолати їх і стати сильніше, або здатися на милість долі.

— Діти, як іасоціації у вас викликає слово "доля"?

 — Удома ви готували з однокласниками проект "Доля людська". Представте, будь ласка, свої проекти.

Учитель.  Сьогодні урок позакласного читання , під час якого ви поринете у світ скалічених життєвих доль персонажів сучасного роману Світлани Талан  «Коли ти поруч » .

Кожен із нас приходить у  життя, несе свій хрест на свою Голгофу. По народженн ніхто не знає, що йому судилося в майбутньому. Подібно зернятку, що пускає ніжний пагінчик і чіпляється тонесенькими ворсиночками-корінчиками за матінку-землю, людина поринає   у хвилі життя, стрічаючи острови страждань і береги надії. Але хоча людина не знає своєї долі, все-таки Бог дав їй право вибору, морального (як кажемо в наші дні) вибору – йти дорогою добра чи зла, істини чи зради.

Здавна відомо, що будь-яка істина стосується певного часу й певних життєвих обставин («Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними»). Та є істини вічні, яких не в змозі змінити а ні час,  а ні будь-які життєві обставини, навіть найстрашніші, навіть,  здавалося б, безвихідні.

І саме сьогодні ми з вами разом будемо намагатися осмислити суть цих вічних понять, аналізуючи вчинки героїв роману С.Талан.

Це і є мета нашого уроку

• ІІІ. Активізація суб’єктивного досвіду й опорних знань

Слайд.

• Учитель: Тож запишемо тему уроку й епіграф, який треба запам’ятати, щоб зробити висновки в кінці уроку.

Слайд.

Перегорнемо  першу сторінку. «Життя і творчість С.Талан.»

Учитель. У вас було випереджувальне завдання (ознайомлення            із біографією Світлани Талан). Ви маєте можливість  послухати розповідь С.Талан про себе.

 СЛАЙД . Портрет С.Талан.

   Авторка про себе:

    «Я народилася на Поліссі, в Сумській області, у невеличкому селі в родині вчителів. Дитинство моє пройшло там, де шумлять густі ліси, дзюркочуть тихі річки, над якими вранці висять сиві тумани, а весна приходить зі співом солов’я.

Під час навчання в дев’ятому класі я надіслала свій перший нарис на конкурс до районної газети, де посіла перше місце. Відтоді я стала позаштатним кореспондентом. Редактор, як і вчителі, передбачали мені літературне майбутнє. Після школи мене запросили на роботу до районної та обласної газети, але я пішла шляхом батьків, закінчила Глухівський педінститут і стала вчителем. Потім я переїхала на Донбас і… перестала писати. Життя понеслося вихором, згодом я змінила професію, але не відчувала повноти задоволення життям — в ньому чогось не вистачало. Напевно, треба було пройти якісь життєві випробування, багато пережити, передумати, набратися життєвого досвіду та перейти свій Рубікон.

Я переживала нелегкі часи, коли мене осяяла думка: я повинна писати, інакше збожеволію! На мене чекало стільки героїнь романів, які прагнуть кохати й бути коханими! Це вони стільки часу не давали мені спокою, прагнучи швидше розповісти свої історії читачеві! З того часу я пищу щодня. Писати для мене означає жити, дихати. Найчастіше я сідаю до роботи стомленою, пізно ввечері, але втома одразу ж кудись зникає. З кожною героїнею я проживаю її життя. Я залишаю їй частинку своєї душі, свого серця, але від цього не стаю біднішою, навпаки — багатію. І якщо та частинка доброти, щирості та любові, якими сповнені мої героїні, зроблять цей світ хоча б на крихту добрішим, я буду відчувати себе по-справжньому щасливою

Вчитель.

Пише Світлана Талан в жанрі «реальні історії», тому герої взяті з життя, а ситуації - з навколишньої дійсності.. Наприклад, історію Даші, героїні роману «Коли ти поруч» Світлана почула від матері цієї дівчини, коли їхала в поїзді.

-А звідки ми змогли дізнатися про цей роман?

Учень

    У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» та отримав відзнаку від

фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику».

Слайд

Конкурс  «Коронація слова»- це міжнародний літературний конкурс  романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей, його

засновники Тетяна та Юрій Логуші.)

На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (м. Харків) українською та в авторському перекладі російською мовами 

Учитель.

За версією журналу «Фокус» та рахункової палати автор увійшла у трійку найпопулярніших письменників України.

У 2012 році роман С. Талан «Не вурдалаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова 2012»

Її  роман «Мої любі зрадники» був виданий видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (м. Тернопіль). А роман «Розколоте небо» отримав спеціальну нагороду «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова-2014».

Твори С. Талан:

Коли ти поруч (2012)

Не вурдалаки (2013)

Мої любі зрадники (2013)

• Помилка (2014)
• Розколоте небо (2014Оголений нерв (2015)
• Повернутися дощем (2016)
• Купеля (2016)
• Замкнене коло (2017)
• Спокута (2017)

       РаКУРС (2017)

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

  Слайд

Учитель.  Сторінка друга . «Пошук  істини» . Аналіз твору.

-Так про що ж цей роман нашої сучасниці, яку визнано однією з 10 кращих романісток на престижному літературному конкурсі «Коронація слова – 2011»(Переглянемо відеоролик на книгу С. Талан «Коли  ти поруч» , щоб пригадати зміст твору)

Відеоролик.

Учитель. Людське життя коротке і швидкоплинне. Ми, як маленька частинка Всесвіту,  кудись летимо, поспішаємо жити, іноді не помічаючи за повсякденними клопотами тих, хто поруч, тих, кому так потрібні наші підтримка і розуміння.

Саме у перший день зими – 1 грудня світ відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДОМ і порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми. Чому саме в цей день? Мабуть, тому, що з останнім листям зникають людські надії на одужання і в душу закрадається довгий, як сама зима, холод і ледь жевріє надія дожити до весни.

Слайд

(На дошці спроектовано церковні дзвіниці. Звучить церковний дзвін…)

Давайте зупинимося й замислимося про людське буття, спробуємо іншими очима подивитися на тих, хто поруч, протягнемо руку допомоги тим, хто став за певних життєвих обставин носієм ВІЛ-інфекції.

Щоб довести своє розуміння і підтримку, давайте прикріпимо червоні стрічки- міжнародний символ боротьби зі СНІДом, символ солідарності з ВІЛ-позитивними та хворими на СНІД, символ протесту проти істерії та невігластва, проти громадської ізоляції людей, що живуть з ВІЛ.

( Учні і вчителі прикріплюють стрічки.)

Пошукова робота.

Ідейно-художній аналіз твору.

Слайд

Паспорт твору:

  Тема твору: Розповідь про дівчину, яка випадково захворіла на       СНІД, але не зломилася, не опустила рук.

       Ідея : прагнення бути щасливим за будь-яких життєвих обставин.

        Жанр твору: сучасний психологічний роман.

Сюжет твору – любов, життя і смерть молодої дівчини.

Композиція роману складається з шести частин , кожна  яких є сповіддю героїв.

Слайд

• Система образів.

( Даринка , Сергій , Олексій, батьки і бабуся Даринки, подруга Світлана, лікар Віталій Степанович, юна Ілона і директор хоспісу Маргарита Іллівна)

Слайд

• Проблематика твору.

( Співісування міста і села . Кохання і зрада . Дружба і корисливість. Батьки і діти. Народна мораль. Цінність життя. ВІЛ –інфікована людина і суспільство. Хоспіси та самопожертва лікарів . )

• Художня вартісність і актуальність.

( Твір сучасний, має багато виховних епізодів, вчить читача цінувати життя, відкриває нове уявлення про хворобу, яка може чатувати будь-кого. Актуальність твору полягає в тому, що він є реалістичним, буденним, викликає в читача багато хвилюючих моментів, порушує вічну проблему народної моралі, яка з давніх-давен впливає на людські долі, дуже часто руйнуючи родини.

Робота із змістом твору.

• Де відбуваються події твору? Коли?

( В Україні, на Дніпропетровщині. Протягом  неповних двох років із 15 травня 2006 року по грудень 2007 року)

-Хто головна героїня? Як проходило її життя?

(Головна героїня твору – Даша Шевченко. Вона нічим не відрізнялася від однолітків. Ще в школі, коли однокласник розбив носа і з нього пішла кров, Даша не розгубилася, а приклала до носа холодну хустинку. Закінчила медичне училище і влаштувалася в престижну лікарню, де добре себе зарекомендувала. Навіть з квартирою їй пофортунило, оплачували вдвох з подругою, їздили по черзі в село за продуктами, а у вільні хвилини ділилися своїми радостями і турботами. Даша закохується у молодого шофера Олексія і згодом життя одне без другого немислиме. Олексій знайомить дівчину з батьками, яка своєю скромністю зуміла завоювати довіру, і наречені, окрилені новими почуттями повертаються на автомобілі  в місто.

Учитель. Отже, доля прихильно поставилась до Даринки. Вона задоволена своїм  життям. Вона має друзів, кохання…Це ніби фундамент, на якому вона почала будувати свій непохитний замок життя, в якому  «збиралася жити довгі роки, народжувати дітей, виховувати, дарувати їм свою любов, потім чекати онуків».

-Чого ж досягнула Даринка?

-Щастя.

Про цю найголовнішу цінність  мріє  кожна людина. Тому й замок   назвемо  замком « Щастя».

      (Із кубиків викладається слово «щастя».)

Але доля зіграла страшний жарт.

Учитель. Здавалося, що в той теплий травневий ранок

ніщо не віщувало біди. Напевно, люди, які поспішали назустріч своїй смерті і травмам, теж нічого не підозрювали. Вони будували плани на майбутнє, прагнули до своєї певної мети, не думаючи про те, що вже перебувають на межі життя і смерті. В одній точці на землі, у Т – подібного перехрестя, в глибокому тумані було визначено їм зустрітися. Там вирішувалися їхні  подальші долі. Страшне слово «фатум» відправило двох  в інший, незнаний світ, решті ж – підготувало інакшу долю…

• Які машини зіткнулися  у страшній фатальній аварії травневого дня?

( Стареньке «Жигулі», в якому їхали закохані Даринка та Олексій, нова «Тойота», в якій їхали відпочивати в Карпати подружжя Сергія та Віталіни, високий масивний кольору металік «БМВ», в якому знаходилися немовля з багатої родини та двоє охоронців – Петро Попандос та Паша Парамон, і чорний «Хаммер», який відчайдушно гнав, не зважаючи на дорожні знаки, двадцятидворічний наркоман, хворий на СНІД, Антон).    

Учитель. Молоді люди потрапляють в аварію. Як чинить Даринка в цій страшній ситуації?

(Даша знаходить у собі сили і, і не роздумуючи , кинулася на допомогу людям,  рятуючи їм життя . Вона не звертає уваги на біль, на кров, насамперед визначає , що найбільше потребує допомоги молодий хлопець із «Хаммера», якого ніби пропустили через м’ясорубку, робить все можливе, щоб врятувати. Вона допомагає й іншим потерпілим, знаходить немовля в кущах: «Маленький, ну що ж ти? Давай , дихай! Ну давай же, давай! Ти не маєш права померти, ти будеш жити!». Коли приїхала швидка, Даша передала дитину і втратила свідомість.

Наступного дня Дашу виписують з лікарні, вона стає популярною. Журналісти не дають їй проходу. Дівчині це не подобається, але керівник лікарні радо зустрічає усіх журналістів і робить рекламу, приваблюючи нових пацієнтів. Батьки не відчувають землі під ногами від гордості за дочку)

Учитель. Скромна медсестра продовжує працювати, радіючи  життю.  піклується про свого коханого, який зламав ногу .

Одного разу героїню потривожив незнайомець.

-Яку страшну річ повідомив незнайомець?

( Він розповів, що його син загинув під час тієї аварії, і з страхом запитав, чи не надавала Даша йому допомоги.

Дівчина сказала, що зробила все можливе. Але дізнається страшну річ – хлопець був хворим на СНІД. Вона звертається по допомогу до своєї найближчої подруги Світлани, яка робить аналіз і повідомляє суворий вирок: «У тебе СНІД».

Вчитель. Даша  заразилася на СНІД під час аварії , коли надавала першу допомогу. З однієї сторони вона рятувала життя іншим , а з другої –не змогла врятувати себе.

 -Що є найтрагічнішим в цій ситуації ?

(Найтрагічнішим є те, що від неї відвернулися найрідніші люди – батьки, друзі, коханий та колеги по роботі. Кожен з нас знає, якою важливою є турбота близьких людей, коли ми хворіємо. Їхнє тепло та підтримка надають сили боротися з недугою. А Даша залишається сам на сам зі своїм діагнозом, який в перші дні звучав як смертельний вирок.

Для батьків, які жили в селі, стало більш вагомим аргументом те, що подумають і скажуть люди, ніж хвороба і страждання єдиної доньки. Рідний брат перестає спілкуватися із сестрою, подруга дитинства відвертається і обриває будь-які зв’язки, наречений просить його забути, а з роботи у престижній клініці звільняють.

Вчитель.  Отже,  Даринку не зрозуміли рідні і близькі. Безглузда випадковість призвела до смертельної хвороби ,

… «а ті кому вона була готова  віддати свою доброту, безкорисливість і любов, у скрутну хвилину вітрутили її від себе, втоптали  в бруд і пробіглися по її тонкій, чуттєвій душі своїми брудними ногами , залишивши її сам на сам із бідою.»(с. 155)

Постановка проблеми:

-Чи захистило її суспільство? Адже держава регулює найважливіші соціальні відносини. Життя, здоров’я, честь, гідність людини, її безпека - надзвичайно важливі для держави.

Але чи завжди так буває  в житті конкретної людини? Над цим також змусив нас задуматися роман Світлани Талан «Коли ти поруч» .

Звичайна добра і чуйна людина випадково захворіла на СНІД і відразу ж була відштовхнута сучасним суспільством, яке не готове сприймати таких недужих.

«У мене немає таких доходів ,щоб приймати нормальну групу вітамінів, мені часто доводиться економити на харчуванні, і я розумію, що при всьому моєму бажанні працювати я ніколи не зможу заробляти на добру антиретровірусну терапію, яка мені потрібна. Але той шлях, який мені залишилося пройти, я хочу пройти з гідністю і користю для інших» (СТ. 187)

( Виснажена морально та фізично, без можливості купувати дорогі ліки, дівчина ще залишається і без даху над головою)

-То які ж  проблеми порушені у творі?

Вчитель. І головній героїні у розпачі здається, що виходу вже нема, що « СНІД назавжди зруйнував її непохитний замок щастя, який вона будувала, зруйнував  усе, що її оточувало,  зламав її життя "

  (Із кубиків викладається слово «СНІД».)

-Що ж залишилося Даші?

Слайд

(Самотність і СНІД)

Самотність-------------ні з ким поговорити

               --------------порожнеча

           -----------------нілому не потрібний

         -----------------нікого чекати

---від тебе всі відвернулися.

Учитель.

-Чи зуміє її подолати Даринка?

-Чи відновить свій замок щастя?

-У чому її провина? Лише в доброму серці …

.           – Чи забуде образи?

           - Чи знайде сили жити?

Багато запитань.

Учитель.  Життя не можна прожити  двічі. Тому людина має цінувати його, навіть тоді, коли  їй надто важко,  коли вона невиліковно хвора. Так, як  Даринка… Важливо, не скільки прожила людина,  а  як прожила.   Хоч Даринці було важко,  але вона не втрачає надії і продовжує жити далі, бо світ не без добрих людей.

    -Пригадайте  розмову з лікарем Віталієм Степановичем.

  -Які завдання поставила перед собою Даша ,  прослухавши   настанови Віталія Степановича , щоб знайти сили жити по-новому, забути образи.(ст..155).

ПРОЧИТАЙТЕ  ЦИТАТИ,  ЯКІ  ВИПИСАЛИ.

1.Минуле треба перекреслити і почати  нове життя .

2.Не опускати руки у боротьбі за своє життя.

3.Викинути з душі  тривогу і страх.

4. Зрозуміти, що СНІД-це діагноз, а не смертельний вирок.

4.Не гайнувати даремно дорогоцінний час і відкладати на завтра.

5.Туднощі загартовують людину і роблять її щасливою.

6.НЕ давати сумним думкам ані найменшого шансу.

7.Навчитися цінувати те, що маєш.

8.Не дати душі озлобиться, відкрити її назустріч людям.

9.Стати рятівним колом для тих, хто потопає.

10. Треба навчитися жити, ні на кого не спираючись і не сподіваючись.

11.Радіти життю, кожній його миті.

12.Ніколи не думати про те, що  нема майбутнього.

13.Поспішати жити, поспішати зробити те, що хотіли,але відкладали на потім.

14.Зробити щось гарне та корисне для людей.

Учитель.

Мабуть, ці висновки ДАШІ  ЗМУШУТЬ  нас ЗАДУМАТИСЯ  теж  НАД СВОЇМ  ЖИТТЯМ.

Для  героїні – хвороба – це виклик долі, який потрібно витримати і не зламатися, не дивлячись на все, адже вона розуміє, що радість життю навіть в найгірший день – найкращий варіант  для кожного, адже тоді тебе не перегризає  ненависть та злість.

Ст.172

А Даші було нелегко.

 «Їй постійно доводилося  купувати дорогі медикаменти для лікування, і ,  хоч як вона намагалася економити  на всьому  і брати підробітки, грошей  ставало все менше. Вона намагалася не думати, що буде з нею , коли одного прекрасного дня скринька виявиться порожньою.

Їй довелося жити з постійним відчуттям слабкості .Щоранку вона змінювала постільну білизну , яка за ніч ставала мокрою від поту .Даринка  перестала міряти температуру , яка була у неї підвищеною практично весь час , і намагалася не звертати на це уваги.

Іноді в неї з’являлося відчуття, що останні життєві сили йдуть з неї і вона ось-ось звалиться з ніг, але жага до життя змушувала дівчину зібрати всю свою енергію й не розслаблятися.»
 

Учитель.  З’ясуємо, де черпала сили героїня роману, що дало їй змогу вистояти у нерівній боротьбі з хворобою, зневагою найрідніших людей?

(Зробити щось гарне та корисне для людей.        

            Розуміння того, що хвороба вражає тіло,а не душу.

Я хочу пройти той шлях з гідністю і користю для інших.)

-Давайте складемо «Ланцюжок добрих справ», які відновили гармонію душі героїні і замок «Щастя».

1. Навчила вихованок інтернату плести гарні й оригінальні речі своїми руками для себе, для своїх майбутніх дітей.(160).177.

« Потім вона сідала на старому диванчику і спостерігала , як дівчата підлітки надягали речі якими збудженими ставали їхні обличчя,як спалахували вогники і радості , гордості , і задоволення. ВОНА ДОСЯГЛА СВОЄЇ МЕТИ, ПОДАРУВАВШИ, ХОЧ МАЛЕНЬКУ, АЛЕ ВТІХУ ЦИМ ДІТЯМ СИРОТАМ. І ВІД ЦЬОГО Даша відчула свою потрібність і корисність. Даринка думала про те, що вона щаслива вці хвилини»

2.Працювала для інших у хоспісі.

Після виписки з лікарні Даша не може влаштуватися на роботу, залишається лише хоспіс.

Хоспіс  - це жахливе місце. Те, що відчувають тут хворі, не зрозуміти нікому. Якщо людина потрапляє в звичайну лікарню, то в неї є надія вилікуватись, а тут судилося закінчити свій життєвий шлях. Хворі мріють про смерть, як про порятунок від усіх мук.

3.Намагалася усіх пацієнтів наділити теплом і  увагою, щоб полегшити страждання хворих.

4. Дарувала квіти хворим у хоспісі.

(с.215,с226)

5.Готувала літературні вечори-читання ліричних творів.

6.Виконувала останні бажання хворих.(242).

7.Випросила кошти у мера для придбання кондиціонерів.(с.237)

Учитель

-А чи можна Даринку вважати добродійкою?

(Так. Робила добро, незважаючи на те, що була дуже хвора).

ЗалишиВШИСь сам на сам зі своєю бідою, вона не опустила руки. Не багата у фінансовому плані,  героїня багата душевно. Її щирості, широті душі та відкритості серця, доброті, готовності до самопожертви, вмінню любити може позаздрити будь-хто з нас.) 
 

•                   А чи зазнала щастя Даринка?

( 1. Даринка своїм прикладом показує, що не треба втрачати надії і продовжувати жити далі, в останні моменти життя творити лише добрі речі, а не злитися та ненавидіти оточуючих та весь світ. Дівчина вирішує допомагати іншим (177) – хворим як і сама. Дарувати ЇМ  свою любов, ділитися теплом і багатством своєї душі, виконувати їхні бажання, проживати з ними останні хвилини життя. "..

Тому відчуває себе щасливою.

2.Вона не задумується про те, скільки їй залишилося, а радіє і цінує те, що має, живе одним днем, не дає сумним думкам ані найменшого шансу поселитися в її голові.

«Дивно, але хвороба навчила радіти  непоказним квітам край дороги, листю, що шарудить під ногами, вранці - сонцю , яке сходить, уночі – зоряним доріжкам у нескінченному просторі , літньому дощу і запаху озону після  зливи . Я відчула на собі зраду близьких і дорогих мені колись людей, непорозуміння своїх колег, але не стала  від цього  менше любити людей , не преставала їм вірити»С.188

Життя- швидкоплинне, але прекрасне.

Вчитель. Отже, завдяки своїй доброті, вмінню прощати Даринка  переборола              депресію,  ЗНАЙШЛА              В               СОБІ              СИЛИ,               БО              ЛЮБИЛА               ЖИТТЯ,  ЛЮДЕЙ  . Адже  доброта  виявляється саме у вчинках,  у справах  людей, а не в словах. Поспішайте творити добро.  Нехай це буде лише щира  посмішка чи мудра порада.

-ЧИ відновила ,Даринка, свій замок щастя?

(Із кубиків викладається слово щастя)

Світлана Талан торкнулася такої  теми, яка надзвичайно актуальна зараз.  У наш час знайти статус ВІЛ – інфікованого дуже легко, не треба бути ні наркоманом, ні особою вільної  і  розпусної поведінки. Будь-яка  людина може стати «прокаженою» в суспільстві, варто їй відвідати манікюрний кабінет, зубного лікаря, кінотеатр, та й взагалі, бути  присутньою на операційному  столі.  Книга  вчить нас багато чому , а, найперше,  залишатися людяними та добрими.
 

Ромашка Доброти.

 Учитель.   Тож які стосунки повинні бути між людьми?

 Виведіть морально-етичні правила стосунків між людьми і запишіть їх на пелюстках ромашки, щоб створити квітку Доброти.

(Не втрачати людської гідності, не принижувати інших. Стати на захист скривдженого.  Не робити зло. Бути красивими душею, щоб у грудях билося велике людське серце)

Учитель. А тепер порівняємо свої ідеї із порадами Маргарити Іллівни, людини, яка повірила у Даринку, у її силу духа. Прочитайте  цитату ст..(189)

(«НЕ можна  у своє серце  впускати зло - воно прогризе, як хробак, тебе  зсередини. Чим більше віддаємо, тим більше маємо- є такий закон життя. Не треба думати про те, скільки нам залишилося, треба радіти і навчитися  цінувати те, що  маємо сьогодні.)

СЛАЙД . «Візьми у своє серце»

Учитель. А чи зуміла цього дотриматись Даринка?

(відповіді дітей)

Учениця. Так. Зуміла. Пройшовши через себе, до своєї неповторної душі. І доля дала їй велику щедрість – справжню любов – Сергія..

Учитель .  А чому  саме для створення квітки ми взяли ромашку?

(Бо ці квіти подарував Сергій Даші,коли вона повернулася після лікування.)

• Зачитайте цю романтичу картину.с276

Слайд.

Вчитель. Він завжди був з нею поруч,  але хвороба забирала останні сили. Вона практично не могла нічого їсти  і почала різко втрачати у вазі.

Зачитати уривки с.312

В останні хвилини свого життя Даринка посміхалася теплою посмішкою, і її пересохлі від болю  та знекровлені губи тихо прошепотіли: «Коханий,  як добре, що ти поруч».

Прослухування відео кліпу  «Тримай мене міцно».

(пісня «Бережи життя»).

V. Рефлексія.  Оцінювання учнів

Урок закінчується. Спробуймо оглянутися і відповісти на запитання:

-Так в чому ж істина життя?

-Сенс людського життя?

- Над чим спонукає задуматись сучасну людину роман Світлани Талан «Коли ти поруч»?

Роблячи висновки, пригадайте епіграф до уроку.

Роман спонукає задуматись,  яким швидкоплинним є життя. 
Ми повсякчас кудись поспішаємо, завжди не встигаємо, метушимося, нарікаємо на життя і не помічаємо за повсякденними клопотами тих, кому справді зараз дуже важко. Ми шукаємо у близьких і родичів співчуття і порозуміння, але часом не замислюємося над тим, чи зробили самі щось добре й корисне для інших.

Життя дається кожному одне,тому треба жити, щоб не пропала ні хвилина.

1. Просто жити, бо ти справжня людина.
2. Допомагати невиліковно хворим.
3. За чорною смугою приходить яскравий світанок. Нехай короткий, але твій. Назавжди!
4. Це дуже велика щедрість – даремно не губити своє життя, а навпаки лікувати душі зневірених.
5. Замислитись над тим, як зробити щось добре та корисне для інших.
6. Не зломитися від ударів долі, не опускати рук у важкі хвилини життя.
7. Учитися любити людей.
8. Потрібно жити і не здаватися, в останні моменти життя творити лише добрі речі, а не злитися та ненавидіти оточуючих та весь світ.
9. Бути уважнішими і добрішими до тих, хто сьогодні з нами поруч
10. Забути все погане і вчитися жити далі, не дивлячись на труднощі та перепони в житті..

Учні заповнюють картки. За кожним з визначених критеріїв виставляють оцінку від 0 до 2 балів.

Слайд.VІ. Домашнє завдання .Написати твір «Дарина Шевченко – образ роману, який мене найбільше схвилював»

VІІ. Підсумок уроку

 Ми сьогодні говорили про серйозні, гіркі та сумні речі у житті. Та я маю надію, що у майбутньому у вашому житті все буде добре. Світлана Талан дала нам змогу подивитись іншими очима на хворих на СНІД і стати уважнішими і добрішими до тих,  хто сьогодні поруч із нами. А ще так хочеться вклонитися силі людського духу, справжньому коханню і шляхові до себе героїні цього роману – Дарині Шевченко.

Дорогі старшокласники! Пам’ятайте, що страждання буде з нами завжди, доки ітиме людина на землі, доки вона буде радіти, кохати, але головне – творіть добро не тільки для себе, але і для ближніх.

Нехай це буде лише щира посмішка чи мудра порада.

Я запрошую вас  у коло злагоди.

• Рольова гра «Рецепт доброти у колі злагоди».

Слайд

— Візьмемось, друзі, разом всі за руки

           нехай єднає нас тепло сердець.

            Розділимо на всіх і щастя, й муки.

             Й біда міліє  поруч хай, не десь.

— Придумайте найоригінальніший рецепт — засіб, який би допомагав людям позбавитися від негатив​них якостей і зробити всіх добрішими.

Усі учасники беруться за руки і кожен виголошує  свій «рецепт добро​ти».)

Слайд.