Урок. Практичне заняття №4. Історичні джерела про Військо Запорізьке в системі міжнародних відносин

Практичне заняття №4 Практичне заняття №4. Історичні джерела про Військо Запорізьке в системі міжнародних відносин{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}УМОВНІ ПОЗНАЧКИРобота з документами. Методична порада. Бібліографічні відомостіРобота з картою. Робота з фото-фрагментом Запитання для повторення. Титульна сторінка. Працюйте з інтерактивними посиланнями

Англія

О. К. Струкевич про турецький протекторат:«Після обміну посольствами в 1651 р. турецький султан спеціально грамотою оголосив готовність узяти Військо Запорозьке під свій протекторат. Погодившись, Україна вступила б у васальні відносини з турецьким султаном, дотримуючись умов, на яких перебували під рукою султана такі християнські держави, як Молдова, Волощина, Трансільванія.

«Лист Б. Хмельницького до шведського короля Карла Х Густава про дружбу від16 листопада 1656 р.»«Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Для того, щоб приязнь могла зміцнюватись і перетворитись в тривалі зв'язки, немає засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Кристіанії ми мали в різних її листах багато прикладів прихильності, але як би ваша найясніша величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла б легко ослабнути і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній бог помститься за насильство і знущання з нас... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з'єднані і пов'язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід.»1. З якою метою Б. Хмельницький зобов’язується при можливості надіслати своїх послів до Швеції?2. Про які відносини між Україною і Швецією наголошує в листі Б. Хмельницький?

Альберто Віміна у червні–серпні 1650 р. вів переговори з гетьманським урядом проможливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, вінсклав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків, зокрема й про особли-вості козацької держави.«З вигляду і за манерами козаки видаються простими, але вони недурні й не по-збавлені жвавості розуму. Про це можна судити з їхньої бесіди та способу врядування. Бо обмірковування політичних справ є ареною, де пізнаєш людей, які вони на громад-ськихзборах, але в самому врядуванні виявляється i їхня грубість… З цієї юрби не-освіченого народу складається суворий сенат, у якому бере участь гетьман. У се-наті козаки обмірковують справи, обстоюють свою думку без чванства та з метоюсприяння загальному добробуту. Якщо визнають кращою думку інших, то не сором-ляться цього, без упертості відмовляються вiд власного погляду і пристають доправильнішого. Тому я сказав би, що цю республіку можна уподібнити до. Спартанської... проте вони (козаки) можуть змагатися зі спартанцями щодо суво-рості свого виховання». Чому венеційський посол порівнює Українську козацьку державу з античноюпартою? Чи правильне таке порівняння? Як оцінював посол діяльність стар-шинської ради? Чому?

Грек Фома Іванов у серпні 1653 р. писав зі Стамбула:«Часто приїздять сюди козацькі посли від гетьмана Б. Хмельницького, і тут турки цих послів дуже шанують і обдаровують, бо мають перед ними страх і просять їх приязні».

Олівер Кромвель написав послання Б. Хмельницькому, називаючийого «генералісимусом військ і стародавньої грецької релігіїта церкви», «володарем усіх запорозьких козаків», «викорінюва-чем римських священиків». У 1656 р. О. Кромвель відправив до. Бранденбурга генерала Джефсона, щоб налагодити зв’язки.

Опис подій в Україні шведського посла Готгарда. Веллінга до Б. Хмельницького (1657)... Той (цар)... був невдоволений на козаків за те, що вони йому не помагаютьпроти Вашого королівського величества. А тепер, побачивши, щойому (цареві) не йде так (у війні зі шведами), як він собі то уявляв, і затривожившись,що (козаки) теж можуть проти нього виступити, він незадовгоперед моїм приїздом прислав посла до гетьмана з виправданнями за те, що він учинив перемир’я з поляками. Він хоче його зірвати, раз воно не подобаєтьсягетьманові, і взагалі готовий зробити все, що гетьман хоче. Наце гетьман дорікнув, що цар не послухав його ради і почав несправедливувійну з Вашим королівським величеством.... Ряда ухвалила не вступати ні в які трактати, доки Ваше королівське величествоне признає за ними права на всю стару Україну, або Роксоланію, дегрецька віра була і мова ще існує до Вісли. Аби вони могли затримати, щосвоєю шаблею здобули, і були б осміяні, коли б вони не вернули собі прининішній нагоді того, що було ними втрачено і несправедливо у них забрано... Січинський В. Чужинці про Україну. - К., 1992. -С. 103.

Бесіда за запитаннями1) Як ставилися до Гетьманщини країни Європи, що належали до католицького табору?2) Яка з країн протестантського табору найбільш приязно ставилася до України?3) Назвіть держави, із якими підтримувала зовнішньополітичні зв’язки Гетьманщина за часів Б. Хмельницького.4) Яким було головне завдання зовнішньої політики гетьмана в роки війни?