Урок"Преподобний Нестор – автор історико-художнього твору “Повість минулих літ”

 

Підготувала  Ревська Вікторія Миколаївна

( учитель української мови й літератури I категорії Краматорської ЗОШ № 16  Донецької області)

Тема: Преподобний Нестор – автор історико-художнього твору “Повість минулих літ”.

Мета: дати поняття дев’ятикласникам про оригінальну літературу княжої Руси-України, біографічні відомості літописця Нестора, допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство та значення давньоукраїнської оригінальної літератури;

 розвивати навички виразного читання, вибіркового читання, аналізу творів давньої літератури, вміння визначати головне серед поданої інформації, вміння сприймати матеріал на слух, розвивати увагу, пам’ять, логічне й критичне мислення, навчальні й життєві компетентності;   

 виховувати любов до літератури, необхідність у постійному спілкуванні з книгою, повагу до історії рідного народу, до духовних надбань наших предків.

 

Обладнання: видання літописів, ілюстрації, фото-, відео матеріали про Києво-Печерську лавру, Святогірську лавру, ілюстрації історичних постатей, історичних подій тих часів, мудрі вислови Нестора Літописця, словник літературних термінів.

 

Теорія літератури: літописи, літописці.

 

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія, географія.

Тип: урок засвоєння нових знань (урок – заочна екскурсія у Києво-Печерську лавру).

 

 

 

Перебіг уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя.

 Сьогодні, як і кожного року 9 листопада (28 жовтня з старим стилем), у нашій країні відзначається Свято слов’янської писемності. Але не всім відомо, що в українських церквах відбувається відправа пам’яті преподобного Нестора-літописця Печерського. Під час служби співають: “Дивні часи й роки Церкви, життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовником їх був ти, славний Несторе! Вихваляємо тебе серед отців, співаючи – благословенний Бог отців наших”.

 Лунає запис богослужіння. Хто такий Нестор, за що його вихваляють, що таке літописи і яке їхнє значення для розвитку української художньої літератури, – дізнаємося на уроці.

 

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 

1. Евристична бесіда.

 

• Які століття охоплює Давня українська література? 
• Які жанри Давньої української літератури ви вже знаєте?
• Назвіть твори Давньої української літератури, які ви вже вивчили.

 

2. Проблемне питання.
   • Які історичні факти припадають на Х-ХІ століття?

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

1. Слово вчителя.

Із прийняттям християнства в Київській Русі храми та монастирі стали головними осередками розвитку освіти, науки, мистецтва. Найбільшим культурним центром у той час стала Києво-Печерська лавра.

 

2. Заочна екскурсія до Києво-Печерської лаври.

 

Показ фотографій, відеозаписів, підготовлених учнями з коментаріями.

 Сугестопедичний метод “Перевтілення”. Учень-екскурсовод розповідає про Києво-Печерську лавру, починає розповідь про Нестора Літописця.

 Нестор Літописець народився в 1056 році в Києві.

 У той час, коли преподобний Антоній  у безмовній тиші печери вималював прощення для роду людського, а блаженний Феодосій розбудовував монастир, прийшов Нестор сімнадцятирічним юнаком до святої обителі.

 1-й учень, одягнений у чорний одяг. Сугестопедичний метод “Перевтілення”.

 Учень-літописець.

 “У сімнадцять років прийшов я до Печерського монастиря, коли ігуменом там був преподобний Теодосій (Феодосій). Виконував різні обов’язки, вчився у печерських подвижників тілесної і духовної чистоти, глибокого смирення в добровільній бідності, цілковитого послуху, дотримання суворого посту, безперервній молитві, а також вивчав мови: слов’янську, грецьку, чеську й інші, які знадобилися мені при написанні літопису, адже я користувався літературними джерелами різних народів”.

 Учень-словничок.

 А чи знаєте ви, що таке літопис?

 

3. Робота зі словником літературознавчих термінів (учні роблять запис до словничків).

 

Літопис – найдавніший вид історико-мемуарної прози, що являв собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання (“Сказання”) про історичні події.

Автори літописів – літописці – розповідали про ті історичні факти, свідками або учасниками яких вони були самі або про які дізналися з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. Записи окремих літописців групували й упорядковували  пізніше інші літописці, які створювали з них збірники літописів – зводи, що були вже систематично викладеною історією.

На Русі початок літописання припадає приблизно на Х ст. Широко відомі літописні зводи “Повість минулих літ”, Галицько-Волинський на ін.

 

 2-й учень, одягнений у чорний одяг (у образі трохи старшого Нестора).

 “Свій постриг я прийняв за ігумена Стефана (1074-1075), згодом був висвячений на ієродиякона. Маючи перед собою великі праведні діла двох світил Православ’я, я натхненно возвеличував Бога в тілесі своїм і в душі своїй. З роками, гамуючи тілесні пристрасті, мені хотілося зовсім звільнитися тілесної плоті й досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Бога. Я добре пам’ятав слова, сказані самим Господом: “Дух є Бог”.

 

 3-й учень, одягнений у «монастирський» одяг, сидячи за столом з великою кількістю паперових згортків, дощечок, з «писачком» у руках.

 “Головним моїм послушенством у монастирі стала книжна справа. Велика буває користь від учення книжного, книги, наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами”.

 

4. Слово вчителя.

 

Тернистий свій шлях до істини Нестор яскраво і повно висвітлив у літописних працях. Він завжди виявляв глибоку смиренність і постійно змиряв себе, самохарактеризуючись “недостойним, грубим, ницим та переповненим численних гріхів”.

 

5. Робота груп.

 

Група біографів.

Історія безпомилково розставляє свої оцінки, а особливо духовна. Преподобний Нестор належать до найосвіченіших людей Київської Русі кінця ХІ – початку ХП ст. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії, літератури, досконало володів грецькою мовою. З його праць збереглися життєписи святих князів старотерпців Бориса і Гліба (“Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба”), преподобного Феодосія (“Житіє преподобного отця нашого Теодосія, ігумена Печерського монастиря”, кілька оповідань, які ввійшли до “Києво-Печерського патерика”).

Великий князь київський Святополк Ізяславович (1093-1113) на замовлення якого Нестор писав “Повість минулих літ”, уперше дозволив книжнику користуватися княжим архівом з державними договорами  та іншими документами, бібліотекою.

Упокоївся Преподобний Нестор Літописець імовірно 1113-1114 року 28 жовтня (9 листопада за новим стилем).

 

Група літературознавців.

Найвизначніший твір Нестора Літописця –  “Повість временних літ”, складений на основі раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій. Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу.

З метою глибшого й повнішого пізнання своєї історії преподобний Нестор у 1107 році вирушив на пошуки першоджерел. Літописець відвідав Володимир-Волинський та Зимненський Святогірський монастирі. Результатом подорожі стало включення майже в повному обсязі до “Повісті временних літ” Волинського літопису. Свою титанічну працю великий подвижник завершив близько 1113 року. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу. Хроніку подій у ньому було зведено до 1110 року. Будь-яка подія чи явище були б назавжди втрачені для нащадків, якби вони не були зафіксовані словом. Завдяки Нестору нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати й надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини. Безцінність написаного літописцем вимірюється не тільки втіленим у слові й збереженим для нс часом, а й подвижницькими діяннями, що викарбувалися в його непорочній душі нетлінним золотом чернечого досвіду. Цією працею він і самого себе включив у “книги живота вічного”, удостоївшись почути благословенне: “Радуйтеся, бо імена ваші написані на небесах”.

 

6. Мовна розминка.

Учитель 1-2 рази проказує повну назву “Повісті минулих літ”, учні по черзі повторюють. Виграв той, хто вимовив назву без помилок.

“Се повєсті временних лєт, откуда єсть пошла Руская земля, кто в Кієвє нача пєрвєє книжиті, і откуда Руская земля стала єсть”.

 

7. Виразне читання уривків з “Повісті минулих літ” у переказі В.Близнеця (Про застування Києва, про початок великого будівництва у Києві, про похвалу книгам, ін.).

 

 

 

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

 

1. Інтерактивна вправа “Гронування”. Визначте провідні думки літопису

 

“Повість минулих літ”

 

засудження  схвалення   захоплення  похвала

міжусобиць,   патріотизму   народною   книжному

чвар   руських князів  мудрістю,  вченню

        миролюбністю

       наших предків

 

 

2. Робота з таблицею.

Заповніть таблицю ознак, за якими літописи можна віднести до наукових історичних і художніх творів.

 

Ознаки наукових                                           Ознаки художніх творів
Стислість, конспективність викладу подій; датування; обмеженість художніх засобів у записах історичні події	Наявність легенд, вигадки; наявність пісень, казок; використання художніх засобів.

 

 

VI. Підсумки уроку.

 

1. “Хвилинка мудрості”.

Прочитайте записані на дошці мудрі вислови Нестора Літописця. Оберіть один, який найяскравіше характеризує автора, один, який найближчий вашій душі.

 

Мудрі вислови Нестора Літописця

• Любов стразу не має.
• Ті, що шукають премудрість, – знайдуть.
• Від гріховного кореня поганий плід буває.
• Як ви інших учите, коли самі відкинуті Богом?
• Людина, покуштувавши спочатку солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
• Коли Земля їм – мати, то отець їм – Небо.
• Сріблом і золотом не знайду дружини, а з дружиною здобуду і срібло, і золото.
• Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, – це джерела мудрості.
• Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони – узда для тіла й душі.
• З книжних слів набираємося мудрості й стриманості.
• Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами.

 

2. Інтерактивна вправа “Мікрофон”.

Продовжить фразу:

“За допомогою літопису ми...”

“Мені запам’яталося...”

“Новим для мене було те, що...”

 

 

VІІ. Домашнє завдання.