У перших розділах ми бачимо Тараса Бульбу у домашніх умовах під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами. Гордість у Бульби викликають сини Остап і Андрій, що приїхали додому з навчання. Тарас вважає, що духовне наповнення - це лише частина необхідного парубку наповнення. Головне ж - бойове навчання в умовах Запорозької Січі.
У сцені синовбивства ми бачимо велич характеру Тараса Бульби. Воля вітчизни й козацька честь для нього – найголовніші поняття в житті, і вони сильніше батьківських почуттів. Тому, перемагаючи власну любов до сина, Бульба вбиває Андрія. Таким суворим був час і вимагав від людини складних виборів. Треба було великої сили духу, віри і любові до Батьківщини, щоб зробити його правильно.
Великого значення надавали Тарас Бульба та його бойові побратими - бойовому товариству. Все могли віддати, забути про власну користь, про рідних, а товариство не могли зрадити ніколи. Тому й перемагає їхній дух, тим вони й сильні. Такими героями й пишалася українська земля. Зразком великого патріотизму є його промова перед боєм.
Тарас Бульба на цілі століття став втіленням образу борця за незалежність України, вірного запорозьким традиціям, непохитного, упевненого в остаточній перемозі над ворогом героя. Це — народний герой, що втілив у собі кращі риси запорозького козацтва, силу і волелюбність українського народу.