У цій розробці матеріал подано так, щоб спочатку зацікавити дітей особистим та складним життєвим шляом І. Я. Франка. Абуде цікавою особистість, то із цікавістю і вмотивовано будуть вивчатися в подальшому твори.
Іван Якович Франко. Життєвий і творчий шлях письменника 10 клас
Мета: доповнити і поглибити знання учнів про життєвий шлях і творчість І. Я. Франка, набуті в попередніх класах; розвивати вміння учнів застосовувати свої знання; виховувати в них патріотичні почуття, любов і пошану до видатних діячів української культури.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет І.Я . Франка, вислови,роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Епіграфом до вивчення творчості митця пропоную використати слова Павла Загребельного: Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий.
Так високо оцінено діяльність видатного українського письменника, знаного в усьому світі під символічним іменем Каменяр. Франко — геніальний поет, прозаїк, драматург, критик, журналіст, учений, громадський і культурний діяч, він став для України «університетом, енциклопедією, академією наук». Спробуємо переконатися в цьому впродовж кількох уроків, присвячених великому майстру слова.
II. Вивчення нового матеріалу
1. Повідомлення теми, мети уроку
2. Вступне слово вчителя
«Перед Вами портрет Франка. Те, що Ви бачите, хотів би трохи доповнити. Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений,— він тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і Вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед Вами, мов у казці.
Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри.
Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою!» — так говорив про І. Я. Франка Михайло Коцюбинський у 1908 році на засіданні «Просвіти».
Був середнього росту, а йшов, як велетень… мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо.
Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи, щоб Русь не спала.
• Сформулюйте тему уроку. Прочитайте епіграф до уроку, спробуйте з’ясувати, що було головним для І. Франка.
(учні пропонують свої варіанти)
Пісня і праця – великі дві сили!
Їм я доскону бажаю служить…
І. Франко
Колосальна, як на одну людину, творча спадщина І. Франка є явищем не тільки національного, не тільки всеслов’янського, а й світового масштабу.
Л. Новиченко
Цілевизначення, планування уроку. слайди
Які завдання уроку можемо окреслити? (З’ясовуємо коло питань, які стануть предметом обговорення)
3.Умотивування наступної діяльності вчителем і школярами
Захист проектів учнів-читачів за результатами опрацювання матеріалів про життя та творчість письменника Представлення, демонстрація результатів читацької діяльності
Восени 1875 року Франко вступив до Львівського університету на філософський факультет. Вплив на світогляд здійснив М. Драгоманов.
І.Франко – публіцист, перекладач, поет, прозаїк, учений
Свою першу повість «Петрії й Довбущуки» надрукував у журналі «Друг» протягом 1875 – 1876 років. Тоді ж виходить перша поетична книжка «Баляди і розкази». Франко намагається розв’язати найболючіше соціальне питання – поліпшення злиденного життя трудового селянства. Із середини 1876 року Франко стає ідейним натхненником «Друга» - журнал підкреслено демократичного спрямування. Радикальні ідеї цього видання позначаються натому, що на його керівництво почали здійснювати тиск. 11 червня
1877 року в Івана Франка було зроблено обшук, а наступного дня його заарештували. Судовий процес завершився вироком від 21 січня 1878 року, за яким І. Франко був засуджений на 6 тижнів суворого арешту.
«Протягом дев’яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у великій камері, де перебувало 18 – 28 злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялось і де я, слабий на груди, з бідою добивався привілею спати під вікном...прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові».
Перегляд фрагменту відеофільму про вступ до Львівського університету й арешт І.Франка.
Згодом Франко бере участь у заснуванні нового журналу «Дзвін». Водночас Франко співпрацює з польською пресою, де друкує прозовий цикл «Рутенці» (типи й портрети галицьких людей). Понад століття тому,
1878 року, зі сторінок першого революційно-демократичного журналу «Громадський друг» зійшли рядки «Каменярів».
Група «Літератори» : «Увійди в образ». Декламування поезії І.Франка «Каменярі»
Ще через 4 роки в першій у Львові українсько-польській робітничій газеті було надруковано «Гімн». Це були виважені твори вже не учня, а ідейного митця, який знає чого хоче досягти для народу. Саме назва циклу із збірки „З вершин та низин” «Україна» яскраво промовляє творами: «Моя любов», «Гімн», «Розвивайся ти, високий дубе», «Ляхам» – Україна є, буде, і ніщо не зламає її гарячого духу та віри в оновлення життя та щастя людини.
Декламування поезії І.Франка «Гімн»
1879 року Франко підготував підручник із політичної економії. Лише 1883 року частина підручника вийшла друком під назвою «Розмова про гроші й скарби». …..
На початку березня 1880 року І. Франка знову було заарештовано, в коломийській в’язниці він провів три місяці. Після звільнення письменника було відправлено етапом пішки в рідне село Нагуєвичі. Тяжка це була дорога, після якої в І.Франка повідпадали нігті на пальцях ніг.
Фрагмент фільму про революційну діяльність І.Франка
Фрагмент фільму про коханих жінок І.Франка
Слайди 4, 5, 6,7, 8
1880 року І. Франко повертається до Львова і продовжує відвідувати університетські заняття. За його участю починає виходити журнал «Світ», з яким співпрацювали М. Драгомонов, І. Нечуй-Левицький, М. Лисенко,
Б. Грінченко. У цьому часописі Франко виступає в різних амплуа – і як соціальний аналітик, і як мислитель, і як літературознавець та критик, і як автор літературних творів, і як перекладач. У жовтні 1883 року при студентському товаристві «Академічне братство» з Франкової ініціативи засновано етнографічно-статичний гурток. Якими б справами не переймався Франко – видавничими, просвітницькими, організаційними, дослідницькими – найголовнішою сферою його діяльності практично завжди залишалася художня творчість. У 80-ті роки він пише й випускає чимало творів, що стали класичними й знаковими для класичної літератури. Це насамперед повісті «Захар Беркут», «Борислав сміється», збірка «Галицькі образки». Поетична збірка «З вершин і низин», повість «Boa Constrictor».
Особливе місце серед його творів посіла п’єса «Украдене щастя», над якою митець працював упродовж 1893 року. У той же час автор створює віршовану драму казку «Сон князя Святослава» й одноактну поетичну драму «Кам’яна душа».
Усерпні 1893 рокуІ. Франкосклавдокторськііспитизлатинськоїмови, філософіїтавиступивіздоповіддюзаматеріаламидисертації. Захист дисертації виявився успішним. Після цього письменник спробував боротися за доцентуру у Львівському університеті, щоб одержати право на викладання історії руської літератури, але посади доцента української літератури не одержав.
Франко поспіль випускає дві збірки поезій «Зів’яле листя. Лірична драма» та «Мій «Ізмарагд», що утвердилися в статусі ліричної класики української літератури.
Декламування поезій І.Франка із збірки «Зів’яле листя»
16 серпня 1889 року Каменяра заарештовано втретє, а наприкінці жовтня відпущено.
Хто любить місяць, я без сонця в’яну,
В тюрмі про волю вже й не нагадаю!
Сиджу й клену свою судьбу погану,
Тих воріженьків, що з-за них страждаю.
Франко друкувався в багатьох газетах, журналах. Значним внеском у царину української філології стало багатотомне видання «Апокрифи і легенди з українських рукописів». Взагалі бібліографічний список його творів українською, німецькою, російською, польською, чеською та іншими мовами становить величезний том
У 1906 році Харківський університет присвоює Франкові науковий ступінь доктора російської словесності. Видатні вчені, оцінюючи внесок Франка у філологічну науку, висувають його кандидатом у члени Російської академії наук, правда, імперські реакційні сили перешкодили цьому обранню. Улистопаді 1915 року Франка теж спробують висунути на здобуття Нобелівської премії і знову безуспішно.
Багато вчених досліджували діяльність Франка. Так, російський учений
П. Федосєєв, розмірковуючи над епохальністю постаті й творчості І. Франка, підкреслював, що це «гігантська енциклопедична особистість», «достеменний титан у царині духу».
Український академік Л. Новиченко наголошував на тому, що «колосальна, як на одну людину, творча спадщина І. Франка є явищем не тільки національного, не тільки всеслов’янського, а й світового масштабу».
Релаксація для очей
Група «Літературознавці» : Франко-перекладач
Франко працював так, що втратив своє здоров’я. Шість років він диктував свої твори (був паралізований), повні свободи, справжні перлини поезії, які дістали загальне визнання як творіння загальнолюдської вартості. Крім поезій відомі переклади Гете, Генріха Гейне, Віктора Гюго, Шевченка на німецьку мову. Німецькі знавці, що читали переклади, висловлювались про них похвально. Думка провідних учених України про те, що арійська культура прийшла в Західну Європу з Праукраїни, - дуже зацікавила
І. Франка й надихнула на нові праці. Наш Титан глибоко вірив, що від перекладів із чужих мов ми перейдемо до безпосереднього вивчення санскриту в кожному вищому навчальному закладі. Бо санскрит для України — основна складова й вихідна частина праісторії, котрої ніхто й нічим не замінить. Листуючись із М. Драгомановим, потім з А. Кримським та з численними вченими Європи, Іван Якович черпав глибокі знання зі сходознавства, зокрема про Індію та Іран, їхній вплив на культуру новітньої Європи. І. Франко детально опрацьовував новий матеріал, охоче друкував свої переклади арабських казок із «Тисячі й однієї ночі» у своєму журналі «Життя і слово», бо відчував їхнє арійське походження. Так само він убачав ідентичність із народним епосом та літературою давньої України народного епосу Індії. І хоч перекладав не з оригіналу, а з англійського чи з німецького тексту, проте індуси й донині вважають ці переклади І. Я. Франка одними з найкращих — за відчуттям найменших тонкощів твору й передачу цих тонкощів у багатющому колориті української мови. Іван Франко радів із кожної появи друкованих санскритських перекладів давньоіндійських літературних творів, бо, знаючи майже всі європейські мови, відтворював ці тексти українською, щоб виводити українську націю на світові культурні обшири.
. Зацікавленість Франка англійською літературою в першу чергу пов'язана з іменем видатного англійського письменника В. Шекспіра. Франко перекладав уривки з трагедії «Король Лір», п'єсу «Венеціанський купець» і першим в Україні почав перекладати шекспірівську лірику (його увагу привернули 14, 76, 143, 130, 131, 96, 29, 30, 28, 66, 31 сонети),
Сьогодні ми з вами проаналізуємо переклад 66 сонета Шекспіра, виконаний Іваном Франком.
Компаративний аналіз сонета 66 В.Шекспіра в оригіналі та в перекладі І.Франка . (Декламує учень англійською мовою)
Tired with all these, for restful death I cry
As to behold desert a beggar bom,
And needy Nothing trimm 'd in jollity,
And purest faith unhappily forsworn.
And gilded honour shamefully misplaced,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgraced,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue-tied by authority,
And Folly (doctor-like) controlling skill,
And simple-Truth miscall'd Simpliciry,
And captie-good attending captain ill:
Tired with all these? From these would I be gone.
Save that to die, I leave my love alon.
Дослівний переклад комп’ютера
Втомлений всім цим, задля спокою смерть я гукаю,
Як спостерігати покинутим народженого жебраком,
І злидні, нічим не прикрашені у веселощах,
І найчистішу віру, нещасливо зраджену,
І позолочену честь, ганебно зневажену,
І дівочу честь, грубо зганьблену,
І справедливу гідність, несправедливо збезчещену,
І силу, кульгавим впливом скалічену,
І мистецтво, зроблене безмовним (язико-втомленим) авторитетами,
І щиру правду, помилково названу простацтвом,
І дурість, наче лікар, контролює майстерність,
І полонене добро, що слухає хворого командира.
Поетичний переклад І.Франка (читає учениця)
Не раз я кличу смерть, бо нудно бачить в світі,
Як ходить працівник в жебрацькому лахмітті,
А капосне ніщо блищить у пишнім строю,
А вірність щирая, знай, б'ється з клеветою.
Як славу має й честь огида і облуда,
А чистоту он там сквернить насилля дике,
Як чесноту ганьбить ось стовпище велике,
А власть над всіма зла, як на очах полуда.
Перед надсилою художество німіє,
А дурень мудрому відмірює права,
І правда спугана, безпомічна дуріє,
А добрий в найми йде, а ледар ужива —
Умер би! Ні, держусь тривогою одною:
Як я умру, й любов моя умре зі мною.
Прослуховування в записі пісні «Ой ти , дівчино, з горіха зерня» на слова І. Франка зі збірки «Зів’яле листя» у виконанні А.Солов’яненка
Франко любив народну музику, пісню. Він створив деякі поезії на народнопісенній основі. Для Франка було звичним добирати ритмомелодичну канву в процесі творення вірша. Поезія «Червона калино, чого в лузі гнешся?» – найкраща, тому вона й нагадує пісню «Червона калино, чого в лузі стоїш?»
Музичність І. Франка, глибоке знання природи пісні як синтетичного жанру слова і музики позначилися на його численних поезіях. Вже самі назви поезій – «Народна пісня», «Пісня і праця», «Чим пісня жива», «Пісня будучини» та багато інших – вказують на наявність пісенної образності в творах поета.
Доробок Франка – фольклориста складав близько 400 пісень і 1800 коломийок, які він почав записувати з десятирічного віку. На його твори було написано близько двохсот композицій, а на окремі твори - по декілька.
Виконання пісні на слова І.Франка «Чого являєшся мені?»
Захист проекту творчої групи «Світове значення спадщини Великого Каменяра». Слайди 11-18
Велич І. Я. Франка надзвичайна. Якщо духовне життя народу порівнювати з багатою, розлогою кроною, то постать Каменяра – це міцний стовбур, який понад сорок років тримав на собі цю крону на межі двох століть – XIX і XX. Його називають академією в одній особі, бо перу належить близько 5 тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Найповніше видання їх в Україні – 50 томів, але все написане Франком не вміститься, мабуть, і в 100 томах. Мало хто у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях. І така людина належить до нашого народу.
Чим заслужив Франко світову славу?
а) Франко відомий багатьом народам не тільки як великий художник слова, а й як вчений — літературознавець, фольклорист, історик.
б) Своїми перекладам він знайомив співвітчизників з найціннішими надбаннями світової культури.
в) Повісті «Захар Беркут», «Борислав сміється», поему «Мойсей», «Каменярі» перекладено німецькою, польською, болгарською, чеською мовами.
г) Письменник-патріот постійно дбав про єдину українську літературну мову.
ґ) В Україні народилася і розквітла літературознавча наука, ім'я якій—франкознавство.
д) 3 щедрої Франкової криниці черпають творчу наснагу нові покоління письменників, живописців, композиторів, діячів кіно.
е) «Які прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що його разом з іншими сіяв і наш Франка». (О. Гончар)
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Складання «Біографічної квітки».Всеосяжність творчості
Колосальність, багатогранність Франка більш ніж дивовижна. Поет і прозаїк, драматург і перекладач, публіцист і сатирик, літературний критик і редактор, журналіст і видавець, філософ і економіст, фольклорист і етнограф, антрополог і етнолог, мистецтвознавець і педагог, політичний і партійний діяч, пропагандист— такий далеко не повний перелік творчих граней Великого Каменяра України. (навколо портрета учні по черзі наклеюють слова, створюючи квітку)
1. Лише боротись — значить жить.
2. Мій поклик: праця, щастя і свобода.
3. Правді служити, неправду палити.
4. Віддай майно і жінку й себе за Вкраїну.
5. Підеш ти у мандрівку століть з мого духа печаттю... ("Мойсей")
6. Та прийде час; і ти огнистим видом засіяєш у народів вольних колі. («Мойсей»)
7. Любов не обов'язкова та почуття обов'язку обов'язкове.
8. Шукай краси, добра шукай!
9. Я син народа, що вгору йде, хоч був запертий в льох.
10. Учись, щоб був ти сильним мужем.
11. Хто сам себе опанував,
Найтяжчу річ він доконав.
12. Любов ніколи не загине.
13. Добрий все бачить лиш добре, підпий—лиш підле у других.
14. Огонь водежі слова.
15. Слово— чудний дар Природи.
16. Пісня і праця — великі дві сили.
IV. Рефлективно-корективна лінія контролю літературної освіти,
читацького досвіду учнів
Франко писав у тюрмах і, майже непритомніючи від голоду, писав і в затемнених кімнатах, коли ледве не повністю втратив зір у дев’яностих роках; вчився писати лівою рукою, коли параліч покалічив праву руку, диктував, коли відмовили обидві.
Варіативні завдання домашньої читацької роботи
Вивчити вірш І.Франка «Гімн»
Написати есе або листа І.Франку (10 – 12 б.)
Вивчити біографію І. Франка, скласти сенкан
Слайд 8, 9
VІ. Рефлексія
На уроці я:
К і н ц і в к а - р о з в ’ я з к а у р о к у
V. Заключне слово-епілог словесника
Народне визнання ще за життя прийшло до І. Я. Франка. Вшанування пам’яті митця нині є одним з небагатьох показників любові народу. Послухайте, як художники, скульптори, культурні діячі сприяли вшануванню пам’яті Каменяра.
Додаток
Дата |
Подія |
27 серпня1856 |
Народивсяу с. НагуєвичіДрогобицькогоповіту в СхіднійГаличині (теперЛьвівська обл.) у родині коваля |
18621864 |
Навчався в початковійшколі в с. ЯсеницяСільна |
18641867 |
Навчавсявшколі при василіанськомумонастирі в Дрогобичі |
18671875 |
Навчався у Дрогобицькійгімназії |
1874 |
Раннівірші Франка надруковані в журналі «Друг». |
1875 |
Стає студентом Львівськогоуніверситетуфілософського факультету |
1876 |
Вийшла у світ перша збірка «Баляды і росказы» |
1877 |
Надруковано «Бориславськіоповідання» Першийарешт Франка |
1878 |
Очолюєвиданняпершого в Україніреволюційно- демократичного журналу «Громадський друг» (Дзвін», «Молот») |
1880 |
ДругийарештПоява циклу поезій «Думипролетарія» |
1881 |
Видає журнал «Світ» |
18811882 |
Написано повісті «Борислав сміється» і «Захар Беркут» |
1883 |
Працює в редакції журналу «Зоря», входить до складу редакціїгазети «Діло» |
18851886 |
ВідвідуєКиїв, там одружується з Ольгою Хоружинською |
1887 |
Створюєпоетичнузбірку «3 вершин і низин» |
1893 |
У Віденськомууніверситеті І Франко захистивдисертацію |
1896 |
Створено поетичнузбірку «Зів'ялелистя» |
1897 |
Збірка «МійІзмарагд» |
1900 |
Видано збірку «Ізднівжурби», повість «Перехресні стежки» |
1905 |
Поема «Мойсей» |
1906 |
Харківськийуніверситетприсвоївписьменникунауковийступінь доктора російськоїсловесності |
1914 |
Святкування 40-літнього ювілеютворчоїдіяльності І. Франка |
28 травня1916 |
Смерть І. Франка; похованняйого у Львові на Личаківськомукладовищі |