Урок + Презентація "Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення" (за комунікативною темою «Народні символи України»)

Тема : Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Мета: поглибити знання учнів про складносурядне речення; ознайомити із засобами зв’язку між простими реченнями у складі складносурядного, з’ясувати суть смислових зв’язків між частинами складносурядних речень; вдосконалювати вміння аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень, знаходити їх у тексті, складати й використовувати  у мовленні; виховувати любов до Батьківщини й повагу до народних символів України.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення: інтонація складносурядного речення.

Текст (риторичний аспект): використання складносурядних речень у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: народознавство: народні символи України, народна вишивка; література: інверсія

Обладнання: мультимедійна презентація, інтерактивний плакат, підручник, текст для опрацювання, бланки для тестових завдань, шість капелюшків (білий, червоний, зелений, синій, жовтий і чорний)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Хвилинка мудрих думок

Прочитайте прислів’я. Розкрийте його зміст.

Ясно бачиш мету - легше до неї йти.

2.Гра «Лінгвістична палеонтологія»

Учні отримують правила з пропусками, необхідно його відновити, заповнюючи пропуски відомостями.

1. Сполучники сурядності поділяються на ….групи:….
2. Складне речення, частини якого є … і з’єднуються….називається ….
3. Складні речення, ….., називають багатокомпонентними.

3.Практична робота.

Розподілити речення на три групи: з єднальними сполучниками, з протиставними та з розділовими. Підкреслити граматичні основи, визначити сполучники.

Рослини – це все наше життя, і з давніх-давен звичаї, обряди та прикмети невід’ємно пов’язуються з рослинним світом.

Деревце вишні садили восени в діжечку, тримали його в хаті, а навесні, у березні, вишенька розвивалась і розквітала.

Житня хлібина дає здоров’я і силу, а пшеничний коровай додає до них щастя і красу.

Чорнобривці у народі називають  то жовтяки, то оксамитки, то бархатки, але найбільш поширеною стала назва чорнобривці.

Чи блиснуть проти сонця ярі квіти маку, чи тільки лист од вітру зашумить.

Слов’яни вважали вербу символом родинного вогнища, та молодих обов’язково водили навколо куща лози.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з епіграфом уроку.

Зверніть увагу на епіграф: «Без верби і калини – нема України”

Поясніть значення прислів’я. Чим є верба і калина для нашого народу?

Сьогодні на уроці ми , працюючи над новою темою, пригадаємо народні символи України.

ІV. Оголошення теми і мети уроку.

Тема уроку: Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Мета: поглибити знання про складносурядне речення; ознайомитись із засобами зв’язку між простими реченнями у складі складносурядного, з’ясувати суть смислових зв’язків між частинами складносурядних речень; вдосконалювати вміння аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень, знаходити їх у тексті, складати й використовувати  у мовленні; поважати  народні символи України.

З’ясування суті смислових зв’язків між частинами складносурядних речень є одним із провідних аспектів вивчення цих речень. Смислові відношення між частинами залежать як від семантики тексту, так і від сполучників.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. «Мозкова атака»

Зверніть увагу на речення на дошці. Порівняйте їх.

Небо синіє, і зеленіють тополі.

Пішов дощ, і все ожило.

Вітер почався, але духота не зменшилася.

2. Робота з таблицею.

3. Творче конструювання.

Об’єднати прості речення в складносурядні, використовуючи різні сполучники. Визначити смислові зв’язки між їхніми частинами .

• За легендою, в ніч на Івана Купала папороть зацвітає вогняною квіткою. Щасливчик, зірвавший її , отримає неймовірну силу та здібності.
• З вишитим рушником зустрічали гостей. Молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду.
• Писанка - це символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення.
• Мені здається. Барвінок в’ється.

4.Лінгвістичне дослідження. Різнорівневі завдання за варіантами.

Прочитайте текст. Дайте йому заголовок. Визначте стиль мовлення, тему та головну думку (для всіх варіантів).

 Випишіть одне ССР:

 І варіант – протиставлення

ІІ варіант – одночасність дій

ІІІ варіант – зіставлення

*ІV варіант – речення з різними видами смислових зв’язків.

 Вишивка – один із видів народного декоративного мистецтва, і створюється вона на тканині чи шкірі за допомогою голки чи машини і різних ниток. Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом, однак переважають стрічкова, букетна і вазонна композиції. Вишивальними матеріалами були тканини домашнього і фабричного виготовлення, а для rаптування використовували ручнопрядні і фабричні нитки: заполоч, шовк, парус та інші, металічні золоті і срібні нитки, корали, перли, камінці, бісер, намистинки, rудзики, стрічки. Перша вишивальна школа на Русі існувала ще в XІ столітті, і організувала її сестра Володимира Мономаха Ганка.

Для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки, проте кожен регіон має свої відмінності за формою, способом виготовлення, оздоблення, кольоровою гамою.

Після закінчення жнив господар зустрічав женців з хлібом-сіллю на вишитому рушнику, а ті вдягали на нього обжинковий вінок. Рушником перев’язували сватів, але вишивати їх дівчина мусила сама, і тому вишивати матері навчали дочок змалку. (З народознавства)

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Готуємося до ЗНО. Тестові завдання.

1.Позначте складносурядне речення, частини якого поєднані протиставним сполучником:

А) І знов прийшла весна-красна, і знов зазеленіло поле, і розвилась верба рясна. (Л.Глібов)

Б) Край берега, у затишку, прив'язані човни; а три верби схилилися, мов журяться вони (Л. Глібов).

В) Верби плачуть в лугах над Десною, і сльозинки пливуть за водою. (В.Бичко)

Г) То шурхне щось ізбоку, то захитається береза, то щось гукне.
2. Позначте складносурядне речення, між частинами якого причинно-наслідковий зв’язок:

А) Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті,  і тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах.

Б) У нас тепер вишні та черешні цвітуть, а далі й мак красуватиметься.

В) Вишивання  —  один  з  найдавніших видів  декоративно-прикладного мистецтва  слов’ян, і  своїх роботах народні майстри відбили вічний потяг людини до краси,  зв’язок  з природою.

Г) Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої, а під житом - образ натрудженої і втомленої життєвими турботами жінки, навіть вдови.

3.Позначте складносурядне речення, між частинами якого зв’язок послідовності подій:

А) Всі дерева стоять голі, а калина вже вкрита ніжними молоденькими листочками.

Б) Косили сіно лугове, і пахла м’ята.
В) То шурхне щось із боку, то захитається береза, то щось гукне.
Г) Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

4.Встановити відповідність між реченням і зазначеними смисловими зв’язками, які в них є:

А) одночасність         

Б) послідовність                   

В) протиставлення       

Г) чергування явищ   

1) Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть,  як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів.

2) То шумів зелений лист, то в вінку мінився златом ряст весняний. (Л.Українка) 

3)  Літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить. (М.Рильський)  

4) Зійшло сонце, і закрасувалася калина над вікном.

5. Встановити відповідність між ССР  і видом сполучника, вжитим у відповідному реченні.

А) єднальні         

Б) протиставні            

В) розділові            

1) Барвінок на могилі – свідчення вічної пам’яті про покійних, а барвінок у весільному вінку – свідчення вічного кохання живих.                    

2) Мальва – символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати, і вона  уособлює  духовне коріння людини,  її вірність духовній спадщині предків.

3) Волошки – символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності  і святості, душевної чистоти, скромності  і привітності.   

4) То чорнобривці палахкотять біля обійстя, то маки червоніють при дорозі.

VІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.

1. Гра «Інверсія». Робота в парах.

Відредагувати речення (за потребою) та утворити ССР, вказати смислові зв’язки між частинами.

1.Заволокли хмари сизі низькі небо. (спол. і) Дощ пішов.

2. Немає України без білої хати і чорнобривців. (спол. І) Ці квіти милують око до сивих морозів.

3.Барвінок —символ України теж. (спол. а)  Україну називають барвінковим краєм.

4.На деревах не співають пташки. (спол. ані … ані) Не сюрчать коники у траві.

5.У відро з водою клали вербову дощечку. (спол. а)  На неї ставили кухлик для пиття води.

6.Зовсім зіпсувалася погода. (спол. але) На це не звертали горобці уваги.

VІІІ. Рефлексія.

1. Інтерактивна технологія «Шість капелюшків мислення»

Робота в мікрогрупах.

Білий капелюшок. Стисло оголошуються вивчений матеріал уроку.

Червоний капелюшок(вогонь).  Емоції. Почуття. Які у мене виникали почуття під час? (пригадати епіграф)

Зелений капелюшок .Творчість(відображення ситуації у вигляді вірша,

сенкану).

Чорний капелюшок . Критика. Що б я змінив? Що було зайвим?

Жовтий капелюшок.  Переваги. Що сподобалось?

Синій капелюшок . Життєвий урок. Що корисного винесли ви із роботи?  Чому ви можете сказати, що цей урок важливий для вас?

ІX. Домашнє завдання.

Різнорівневі завдання:

Виписати з літератури шість речень із різними видами смислових зв’язків між частинами складносурядних речень, вказати ці зв’язки, підкреслити граматичні основи.

або

Скласти шість речень із різними видами смислових зв’язків між частинами складносурядних речень, вказати ці зв’язки, підкреслити граматичні основи.

або

Написати твір-мініатюру «Народні символи України», використовуючи складносурядні речення із різними видами смислових зв’язків, вказати ці зв’язки, підкреслити граматичні основи.