Урок української мови та презентація (9 клас) "Розділові знаки в складносурядному реченні" (за комунікативною темою «Традиції та обряди українського народу: осінній цикл свят»)
Тема : Розділові знаки в складносурядному реченні.
Мета: закріпити набуті на попередньому уроці знання і вміння учнів визначати смислові зв’язки між частинами складносурядних речень; ознайомити з правилами розстановки розділових знаків між простими реченнями у складі складносурядного; формувати вміння ставити і пояснювати розділові знаки між простими реченнями у складносурядному; поглибити навички використання безсполучникових речень в усному та писемному мовленні; активізувати словесну творчість учнів засобами інтеграції різних видів діяльності; розвивати творчі здібності; соціокультурну компетенцію; виховувати любов до традицій українського народу, любов до своєї країни.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Культура мовлення: інтонація складносурядного речення.
Текст (риторичний аспект): використання складносурядних речень у текстах публіцистичного стилю.
Міжпредметні зв’язки: українська література: народні пісні; народознавство: традиції та обряди українців (осінній цикл свят).
Обладнання: мультимедійна презентація, інтерактивний плакат, підручник, таблиці для підсумка уроку та рефлексії , грамзаписи українських жниварських пісень, текст для роботи, картина українського живописця Миколи Пимоненка «Жнива в Україні».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Картка № 1. Записати речення, вказати смислові відношення. Підкреслити граматичні основи.
Картка № 2 Записати речення, вказати смислові відношення. Підкреслити граматичні основи.
Картка № 3 Із поданих речень виписати складносурядне. Підкреслити граматичну основу. Пояснити, якими засобами об'єднані в одне синтаксичне і смислове ціле частини складносурядного речення.
1. З чотирнадцятого серпня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні.
2. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак, і серед квітів у букеті обов’язково мають бути присутні великі достиглі голівки маку.
3. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка».
2. Робота в парах. Діалог «Складносурядне речення»
3. Робота з класом.
Записати речення, пояснити смислові зв'язки між частинами складносурядного речення. Пояснити орфограми.
Більшість обрядів осіннього циклу пов'язані не із конкретною датою чи святковим днем, а із виконанням певного виду землеробських робіт в окремого господаря - початок збору врожаю, час завершення жнив та період косовиці.
За народним віруванням, святий Палій вважається оборонцем людей від вогню, і під час пожежі навколо палаючої будівлі тричі обносять ікону цього святого, вірячи в припинення пожежі.( Дев'ятого серпня - день святого Великомученика Пантелеймона, або, як кажуть наші селяни, "святого Палія".)
14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковея, то його в церковному календарі називають днем семи мучеників Маковеїв.
Ні різати не можна нічого круглого у день Головосіка одинадцятого вересня, ні брати у руки гострі речі: ніж, сокиру, пилку.
Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні - свято Покрови Пресвятої Богородиці, а в українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови.
4. Підсумок.
Таким чином, ми з'ясували, що складносурядні речення утворюються з двох і більше частин, основним засобом зв'язку яких є сполучники сурядності та інтонація, що об'єднують речення і виражають різні смислові відношення.
ІV. Оголошення теми та мети уроку.
Тема сьогоднішньої розмови : «Розділові знаки у складносурядному реченні». Виходячи із теми уроку, спробуйте визначити мету заняття.
Мета:
Скажіть, чи важливо все знати про розділові знаки? Чому? І чи потрібні вони взагалі?
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
1. Метод «Ажурна пилка» («Мозаїка»).
Шляхом жеребкуванням кожна «домашня» група обирає той розділовий знак, який опрацьовуватиме протягом 5—7 хв. Далі по 2 учні з кожної «домашньої» групи утворюють «експертні» групи та обговорюють усі розділові знаки, опитують одне одного. Ця робота триває приблизно 10 хв. Після цього учні повертаються назад у «домашні» групи і розповідають усе почуте в інших групах, систематизують увесь матеріал. Кожна група повинна накреслити схему «Вживання розділових знаків у безсполучниковому складному реченні» і ще раз нагадати школярам про вживання кожного розділового знаку.
Підсумок. Учитель ще раз, користуючись інтерактивним плакатом, підсумовує новий матеріал, доводить до відома учнів про авторські знаки.
2.Робота з інтерактивним плакатом.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Практична робота
Уважно прочитайте речення на ваших картках і поясніть вживання розділових знаків, використовуючи метод «Займи позицію»
1. Перша Пречиста жито засіває, а друга – дощем поливає.
2. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).
3. Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)
4. Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка)
5. Несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі (А. Шиян)
6. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.Коцюбинський).
7. Прийде час, - і вільні й рівні встануть люди й здійсняться мрії всі ураз! (О.Олесь)
8. Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (Панч)
9. Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Є.Гуцало).
2. Творче конструювання.
Утворити складносурядні речення, розставляючи правильно розділові знаки, пояснити їх вживання за допомогою правил, накреслити схеми.
На Маковея святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Обрядовою їжею в цей день були «шулики» - печені коржі.
Дев'ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Прийшов Спас. Держи рукавиці про запас!
3.Робота в групах із текстом «Лінгвістичне дослідження»
Прочитайте текст. Визначте основну думку та стиль мовлення . Випишіть складносурядне речення. Виконайте синтаксичний розбір речення.
Великою кількістю сюжетів позначений осінній цикл календарно-обрядової поезії, до якого належать жниварські пісні. Майже всі роботи на землі супроводжувалися піснями, бо так легше працювалося, до того ж, праця хлібороба приносила людям особливе задоволення. Жнива були найвідповідальнішою порою в житті хліборобів, оскільки достаток у домі залежав від багатого та вчасно зібраного врожаю. У перший день жнив трударі приходили на поле до сходу сонця у святковому вбранні, а жатву мала розпочинати найкраща жниця. У цей день співали зажинкові пісні. Наступні дні прикрашав спів жнивних пісень, а після того, як увесь урожай було зібрано, співали пісні обжинкові. Основний зміст усіх пісень осіннього циклу був таким: удячність родючій ниві, нарікання на тяжку працю, радість за великий урожай. Наприкінці на полі обов'язково залишали кілька колосків, які називали «бородою» («Спасовою бородою» — після прийняття християнства). Ці колоски підв'язували червоною стрічкою, прикрашали квітами, витрушували на землю зерно для доброго врожаю й залишали на полі до початку оранки. Із останнього обжинкового снопа плели вінок, якого з піснями несли додому. Його називали Дідухом.
4.Творча робота
Утворити речення за схемами (усно).
VІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
1.Виконання творчої письмової роботи «Вільне письмо»
Ми змістовно попрацювали над вивченням нового матеріалу. Але ж ми вчимо правила не заради правил, а для того, щоб користуватися знаннями в усному і писемному мовленні. А для цього необхідно написати невеликі творчі роботи.
І – ІІІ рівень. Написати твір – мініатюру за картиною відомого українського живописця Миколи Пимоненка «Жнива в Україні»
ІV рівень. Написати невелику творчу роботу «Осінні свята в Україні», використовуючи складносурядні речення.
3.Підсумок.
Сьогодні на уроці ми з’ясували вживання коми, крапки з комою та тире у складносурядному реченні. Підсумовуючи вивчене, заповніть таблицю:
Розділові знаки |
Кома |
Крапка з комою |
Тире |
Розділовий знак не ставиться |
Смислові відношення |
|
|
|
|
Причинно-наслідкові відношення |
|
|
|
|
Різке протиставлення |
|
|
|
|
Швидка зміна подій |
|
|
|
|
Якщо частини складносурядного речення мають значний обсяг або свої розділові знаки |
|
|
|
|
Коли є спільне слово для обох частин |
|
|
|
|
Коли це окличне, питальне чи спонукальне речення |
|
|
|
|
VІІІ. Рефлексія.
На уроці я працював |
активно / пасивно |
Своєю роботою на уроці я |
задоволений / не задоволений |
Матеріал уроку я |
засвоїв / не засвоїв |
Матеріал уроку мені для складання ЗНО |
знадобиться / не знадобиться |
ІX. Домашнє завдання
Виписати з підручника українсько літератури або історії України шість складносурядних речень із різними розділовими знаками. Підкреслити граматичні основи, вказати смислові зв’язки між частинами.