Урок + презентація "У світі рослин"

Урок-казка в 1 класі

І. Організаційний момент.

- Сьогодні до нас на урок прийшла незвичайна казка.  Ми будемо її не просто слухати, а брати участь у всіх подіях, які відбуватимуться. Та щоб потрапити у казку, потрібно підготуватися: приготувати кольорові та прості олівці, робочі зошити, сісти правильно за партою та уважно слухати. Тільки добре пам’ятайте: байдужі, ліниві та неуважні героями казки стати не зможуть!

ІІ. Підсумок фенологічних спостережень за тиждень.

Вчитель розповідає.

• Маленькі гноми в різнокольорових ковпачках вибиралися з глибокого підземелля. Вони хотіли більше дізнатися про світ, де панує сонячне проміння. В їхній домівці світла було багато, але це блищали дорогоцінні камені, які охороняли гноми. Проте спокою гномам не давала  стара-стара книга про світ. Як вона потрапила в підземелля, ніхто не  знав. О, з цієї книги гноми дізналися так багато про землю!  Якби не найменший гном у зеленому ковпачку, то проблеми і не було би. Але цей нерозумний малюк вирвав деякі сторінки з книги, бо вони, бач, йому дуже сподобалися. Вирвав і загубив… А тепер потрібно відновити втрачені сторінки, тому гноми і зібралися в далеку і, можливо, небезпечну мандрівку.

- Та чи зможуть вони вибратися на поверхню? Вони ж не знають, якою була погода  там, на поверхні, останнього тижня.

 - А ви хочете, щоб гноми побачили землю власними очима? Допоможемо гномам, діти. Пригадаємо, якою була погода останнього тижня.

Вчитель.

 - О, така погода цілком влаштовує гномів. Вони проходять через вузький печерний прохід і вибираються на сонячне світло.

ІІ. Повторення вивченого.

Вчитель продовжує розповідь.

• Та те, що побачили гноми, вийшовши на поверхню землі, їх досить здивувало. Навкруги лежало каміння. Невже вся земля така? Каміння їм вистачає і під землею.

Малюк в зеленому ковпачку почав рюмсати:

• У мене вже  ніжки болять. Це, мабуть не земля, бо малюнки в книзі були такими яскравими, а тут тільки каміння. Я хочу додому, тут зовсім нецікаво.

Та плакати довго не довелося, бо старші гноми пригадали малому, чому вони змушені були вирушити в мандрівку і хто винуватець цього походу. Вони також нагадали, що часу для плачів зовсім немає, бо до вечора гноми повинні повернутися у підземелля, а якщо не встигнуть зібрати необхідну інформацію для відновлення сторінки, то дорога додому закриється назавжди.

• Не плач, а краще пригадай, - звернувся до малюка гном у синьому ковпачку. – В книзі писало щось про ґрунт. Але пам’ять моя вже не та, що була 200 років назад, тому я, старий, не можу всього пам’ятати.
• Я не пам’ятаю, - ревів малий, -  але, може дітки допоможуть нам пригадати, що таке ґрунт. (Учні пригадують матеріал попереднього уроку про ґрунт).

Вчитель.

-Гноми вислухали діток, але ніяк не могли уявити собі того, що родиться на тому родючому верхньому шарі землі.

• Якщо ми разом «заселимо» землю і вона сподобається гномам, то, можливо, вони продовжать мандрівку і виконають завдання – відновлять сторінку книжки.
• А для цього ми пограємо гру «Чудесні перетворювачі».

Як змінилося все довкола, коли за справу взялися учні нашого класу! У небі лагідно засвітило сонечко, в повітрі почали літати барвисті метелики.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• А виявляється, що на землі так багато всього цікавого, хіба ж ми встигнемо за один день про все дізнатися і зібрати потрібні матеріали для відновлення сторінки?

 А нам і не потрібно про все-все збирати інформацію, - відповів найстарший гном. -  У нас спеціальна місія. Щоб ніхто не здогадався, я зашифрував, про що ми повинні сьогодні дізнатися якнайбільше,і він показав малому клаптик паперу, на якому була шифрограма.

• Діти, допоможіть мені розшифрувати, що тут написано, будь ласка, - малий хитрун добре знав, що слово «будь ласка» чарівне і обов’язково йому допоможе.

(Діти читають слово «РОСЛИНИ»).Тепер ми знаємо, з яким завданням прийшли гноми: вони повинні дізнатися якнайбільше про світ рослин, їх різноманітність, місця, де вони ростуть, і яку користь приносять.

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1.Пояснення про життєву необхідність рослин для людей.

• Стежкою попрямували гноми далі і незабаром опинилися у лісі. Тут дихалося дуже легко і наші мандрівники присіли відпочити. Повітря було свіже, наповнене пахощами лісових рослин.

- Як тут легко дихати! – зраділи гноми в різнокольорових ковпачках.

• Чому ви кажете «тут», - здивувався малюк в зеленому ковпачку. – Хіба не скрізь однаково?
• Звичайно, ні. Чим більше місто, а в ньому заводів, машин, людей, тим менше місця рослинам. А де мало рослин – важко дихати.
• Чому? В старій книжці з підземелля писало, що всюди навколо Землі повітря.
• Та від цього рятують людей добрі чарівники планети – рослини. Вони вбирають вуглекислий газ, а виділяють чистий свіжий кисень. Чим більше навколо рослин, тим чистіше повітря. От чому ніколи не треба витоптувати траву, рвати квіти, ламати гілля. Зрубати дерево - на це потрібно мало часу. А на те, щоб виростити нове, часто йдуть роки і навіть десятиліття. Треба всім берегти зелене багатство, яке нам подарувала природа!

3.Ознайомлення із поділом рослин на групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини; поняттям «дикорослі рослини».

Гном в зеленому ковпачку не міг всидіти на місці.

• І чому це одні рослини мають товсте стебло і ростуть такі високі? А чому інші значно нижчі, але мають по кілька стебел, їх навіть переламати можна? А чому найнижчі рослини досить малі, а стебло мають м’яке і соковите?

Надійшов справжній господар лісу – лісник. Хто-хто, а він про лісові рослини знає все.

• Молодці, не помилилися. Тепер у лісі буде ще більше рослин!

РОБОТА В ЗОШИТІ

4.Ознайомлення з поняттям «культурні рослини».

А нашим мандрівникам час рушати  далі. Попрощавшись із лісником, попростували  гноми тінистою доріжкою. Лісова доріжка повернула ліворуч і незабаром ліс закінчився. Перед очима маленьких чоловічків простелилося велике-велике поле.

Виконання вправ для очей.

• Гноми спочатку подивилися далеко-далеко, потім – на кінчик власного носа (3 рази). Не повертаючи голови, подивилися праворуч, а потім – ліворуч (3 рази). Закрили очі і легенько потерли їх пальчиками. Швиденько покліпали оченятами.

• На полі росли не дерева, не кущі, а польові  трав’янисті рослини. Виявилося, що поле спеціально обробляють люди, щоб виростити ці рослини, бо вони годують і людей, і домашніх тварин.

Хвилинка-веселинка.

• Гноми також дуже хотіли варити борщик, а тому весь час повторювали: «Я теж! Я теж!»
• Пішла мама на город.
• Я теж, -  закричали гноми (діти «допомагають» гномам говорити).
• Взяла з собою кошик.
• Я теж.
• Вирвала капусту, буряк, цибулю, моркву, картоплю, часник, кропик.
• Я теж.
• Прийшла мама до хати.
• Я теж.
• Всі овочі помила.
• Я теж.
• Всі овочі в каструлю поскладала.
• Я теж.
• Залила водою і поставила на плиту.
• Я теж.
• Всі овочі закипіли.

Діти, якщо уважні, мовчать, а коли хтось продовжував кричати, то вчитель каже:

• Кипіть на здоров’ячко, буде з вас український борщ.

Вчитель продовжує розповідь казки.

А ви, дітки, і не знаєте, з ким це так вів розмову наш найменший гном. Справа в тому, що у полі також є людина, яка знає все-все про рослини, які можна тут виростити: коли садити, як доглядати, коли урожай збирати. Це – агроном

5.Ознайомлення із назвами квітів.

•  Довго на одному місці засиджуватися гномам немає часу. Подякувавши за інформацію агрономові, рушили казкові чоловічки  до села. Дорога  була далека, але гноми мали стільки вражень і цікавої інформації, що зовсім не втомилися. До села було вже недалечко, аж раптом наші мандрівники побачили луг. Ніби чарівний барвистий килим, що простягнувся просто під блакитним небом. Ні, під землею такого не побачиш! Підійшовши ближче, гноми все зрозуміли – та це ж квіти розцвіли серед зелені трав. Гном у зеленому ковпачку бігав по лугу від однієї квітки до іншої, та, на превеликий жаль, міг розрізнити їх тільки за кольорами. А от дітки в школі знають і назви квітів, і віночки плести уміють.

Гра «Віночок».

Вчитель викликає першу квітку, та – іншу, так учасники гри утворюють віночок. Учні, що сидять за партами, повторюють назви квітів з «віночка».

Фізкультхвилинка

• На автобусній зупинці  вони зайшли в автобус і добрий шофер люб’язно погодився підвезти їх у місто. Інші пасажири з цікавістю розглядали малих, але гноми поводили себе в автобусі гарно: не кричали, не смітили, вікон не відчиняли, тому зрештою всі звикли до них і дали їм спокій.

На одній із вулиць вони побачили цікаву вивіску. «Ботанічний сад» - прочитав гном в зеленому ковпачку, читати він вже трохи вмів, тільки з шифровками не дуже вдавалося. Задовільняючи свою цікавість, гноми зайшли за ворота. Зайшли і мало роти не порозкривали з подиву! Які незвичайні рослини вони тут побачили! В саду проходила екскурсія і екскурсовод розповідав про кожну рослину так цікаво! Виявляється, що це з цілого світу привезли рослини в цей ботанічний сад, щоб відвідувачі могли на власні очі побачити їх. І для кожної рослини створили такі умови, в яких вона може нормально рости.

Екскурсовод розповідав:

А  місто продовжувало дивувати наших мандрівників цікавинками. На одній із площ побачили гноми незвичайних зелених тварин. Виявилося, що це і не тварини зовсім, а декоративні кущі, вміло підстрижені. В парку росли не просто клумби, а цілі квіткові картини. У поєднанні з кущами і деревами – це була невимовна краса.

• Хто ж таку красу створив? – запитав гном у зеленому ковпачку.
• Створила природа за допомогою людських рук. Ландшафтний дизайнер – так називається професія людини, що вміє так прикрасити будь-який куточок  за допомогою живих насаджень.

9.Ознайомлення з поняттям «лікарські рослини».

Рушили гноми далі вулицею і знову побачили цікаву вітрину: маленький чоловічок в білому халаті, а кругом нього різні рослини. Вивіска над вітриною – «Аптека».

• Що воно таке? – зацікавився гномик в зеленому ковпачку. – Давайте зайдемо туди!

Виявилося, що в аптеці продають різні ліки. Тільки у цій аптеці продають ліки, створені самою природою. Думаю, що вас, діти, також лікували такими ліками, бо всі дорослі знають, що багато рослин мають лікувальну дію. Такі рослини називаються лікарськими. Ростуть вони в лісі, у полі, на луках, інколи люди спеціально їх вирощують.  Пригадайте, чи лікували вас при допомозі лікарських рослин.

9.Ознайомлення з поняттям «лікарські рослини».

Рушили гноми далі вулицею і знову побачили цікаву вітрину: маленький чоловічок в білому халаті, а кругом нього різні рослини. Вивіска над вітриною – «Аптека».

• Що воно таке? – зацікавився гномик в зеленому ковпачку. – Давайте зайдемо туди!

Виявилося, що в аптеці продають різні ліки. Тільки у цій аптеці продають ліки, створені самою природою. Думаю, що вас, діти, також лікували такими ліками, бо всі дорослі знають, що багато рослин мають лікувальну дію. Такі рослини називаються лікарськими. Ростуть вони в лісі, у полі, на луках, інколи люди спеціально їх вирощують.  Пригадайте, чи лікували вас при допомозі лікарських рослин.

2. Гра «Мікрофон».

- Прийшла черга і до найменшого гнома в зеленій шапочці показати свої знання. Водій автобуса запитував малого, а він швидко відповідав на запитання. Але малий дуже хвилювався, тому інколи відповідав неправильно. Якщо ми зуміємо виправити неправильні відповіді, то гноми поїдуть автобусом, а не йтимуть пішки.

- Як називають рослини, які самі виростають в природі?

- Дикі, -  відповів малюк. (Учні виправляють: «Дикорослі»).

- Чим відрізняється дерево від куща?

- В дерева один стовбур, а кущ має кілька деревовидних стебел.

 - Як називаються рослини, які саджають і вирощують люди?

 - Виховані. ( Культурні)

• Бувають дерева листяні, а бувають…?
•  Голочкові, - радо закричав малий. (Хвойні).
• Яка користь людям від рослин? – задав шофер останнє запитання.
• Рослини дають людям кисень, без якого вони не можуть жити.  Ще я читав, що з рослин (дерев) люди виготовляють на спеціальних фабриках папір, - впевнено відповів гном в зеленім ковпачку. Та цього виявилося замало, тому першокласники з радістю допомогли.
• Тепер шофер переконався, що гноми зможуть відновити сторінку в старій-старій книзі і ще багато поколінь будуть читати її.

Без особливих пригод дісталися гноми до входу в підземелля. Вони дуже поспішали, у них було зовсім мало часу, щоб милуватися лугом, полем, лісом. Добре, що хоч встигли і вхід ще був відкритий. Найбільше не хотів повертатися додому гном у зеленому ковпачку, бо за час мандрівки дуже сподобалися йому учні нашого класу. Він втішив себе думкою,що обов’язково повернеться ще не раз до цих розумних діток і швидко побіг наздоганяти старших. Біг і думав собі: «А чи знайдуть учні у своїх книгах сторінку про рослини?»

А діти махали гномам на прощання руками і разом промовляли:-До побачення, гноми.