Урок "Пряма й непряма мова"

Урок №1 (авторський)

Тема: Пряма і непряма мова. Інтонування речень з прямою мовою

Мета: поглибити знання учнів про пряму мову; формувати загально пізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писем­ному мовленні; відрізняти пряму мову від непрямої; за допомогою мовленнєво-комунікативного ди­дактичного матеріалу виховувати у школярів любов і повагу до народних звичаїв, а також розуміння усної народної творчості.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

Вступне слово вчителя

► У процесі спілкування у мовців виникає потреба передавати чи відтво­рювати висловлювання інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма (непряма мова).

   Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити речення з прямою і не­прямою мовою, з цитатами, репліками діалогу та визначати особливості їх, ви­ражальні можливості; отримаєте знання про розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі та зможете їх обґрунтовувати; здобудете вміння й навички за­міняти пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

III. Актуалізація теоретичних понять з теми

Бесіда за запитаннями

• Що вам відомо про пряму мову з попередніх класів?
• З якою метою люди використовують пряму мову?
• Яку структуру мають речення з прямою мовою?
• Пригадати інтонаційні особливості прямої мови. Навести приклади.

IV. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Знайти й виписати речення з прямою мовою. Якого значення вони надають висловлюванню? Проаналізувати структуру їх.

БАБУСИНА НАУКА

      Гумор такою ж мірою відображає духовний світ народу, як його пісні, казки, легенди. Український народний гумор — образний, добре приперчений, оптимістичний, необразливий, викликає усмішку, а не брутальне «ги-ги».

      «Як спалось? Чи сухо всталось?» — запитувала мене малу ранком бабуся. Якщо я довго затримувалась у ванній, приказувала: «Не мийся так довго, бо станеш біла-біла, ворона подумає, що сир, і вкраде». Коли я сумувала, ра­дила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву». А ще зи­чила: «Дай тобі Бог здоров'я в ручки, у ніжки і в животик трішки».

    Від баби Люби почула я такі розповіді. Везуть помираючого від голоду на цвинтар, а назустріч йому стара: «Чоловіче, візьми сухарик, з'їси та й одужаєш». А він у відповідь: «Та це ж треба води накачати, та наносити, та сухар розмочити... Поганяй до ями!»

    Пам'ятаю бабусині приказки: «Дай Боже нашому теляті вовка з'їсти», «Не дай Боже свині роги, а мужику — панства» і улюблену — «Що громаді, те й бабі» (/. Ганюкова).

Пояснити зміст бабусиних приказок. 

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

► Намалювати схеми до речень з прямою мовою. Пояснити розділові знаки.

1. «Гарна музика»,— шепнула заслухано Дарка (І. Вільде). 2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, вони хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають». 3. Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар). 4. «Антон не з таких,— ска­зав Мартин Джура,— проти своїх Антон не піде» (П. Панч). 5. «Свій мед, пер­шої взятки,— не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар). 6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський).

1. «П»,—  а.  2. А: «П».  3. А: «П».  4. «П,—а,—п»

5. «П,—а: —П…» 6. «П?» — а.

► Проаналізувати зміст першого речення і висловити власні міркування щодо поняття гарна музика.

Дослідження-трансформація на основі тексту

► Прочитати текст мовчки. Які речення можна перебудувати в речення з прямою мовою? Перебудувати їх і записати, дотримуючись пунктуацій­них норм.

Стародавні орачі говорили, що земля дає все і забирає все. А їхні на­щадки відзначали землю як матір, яка всіх годує і пестить. Селяни ж на­вчали своїх дітей не випускати землі з рук, триматися міцно за неї, бо вона єдина не зрадить ніколи.

Глибоку повагу відчувала людина до землі-трудівниці, яка «парує та людям хліб готує». Упевнений у собі лицар-козак клявся землею, цілуючи її і навіть з'їдаючи. Землею лікувалися, прикладаючи її до ран, як оберіг землю брали з собою в дорогу (За В. Супруненком).

► Передати зміст висловлювання, використовуючи речення з прямою мовою.

Дослідження-відновлення

► Прочитати. Відновити речення, вставляючи подані в довідці слова автора, попередньо з'ясувавши місце їх відповідно до змісту. Записати відновлені речення, пунктуаційно оформивши їх. Пояснити розділові знаки.

1. Береться морозець. 2. Сідай, Оксанко. 3. Ви б, може, й плащ наділи? Воно таке, як на дощ... 4. Як же, дочко, весілля справлятимемо? По-старому чи по-новому? 5. Купи, гарний, хустку своїй нареченій. Не хустка — весна. 6. Павлуша — золото, уважний, витриманий...Золото!»(3 тв. Г. Тютюнника).

► Яку функцію виконують виділені слова в реченнях. Схарактеризувати їх.

Довідка: хваляться мати і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умо­чають пальці в цеберку з водою, щоб зашпори не зайшли; сказав Федір Несторович і одвернувся до вікна; спитала Одарка; спитав уранці Степан, роз­бираючи вже внесеного в хату кабана; до мене підійшла молода вродлива «сербіянка» й сяйнула величезними чорними очима; погоджувався директор, смакуючи непідгорілим риб'ячим боком.

Матеріал для вчителя. 1. «Береться морозець»,— хваляться мати і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умочають пальці в цеберку з водою, щоб зашпори не зайшли. 2. «Сідай, Оксанко»,— сказав Федір Несторович і одвернувся до вікна. 3. «Ви б, може, й плащ наділи? — спитала Одарка. — Воно таке, як на дощ...» 4. «Як же, дочко, весілля справлятимемо? — спи­тав уранці Степан, розбираючи вже внесеного в хату кабана. — По-старому чи по-новому?» 5. До мене підійшла молода вродлива «сербіянка» й сяй­нула величезними чорними очима: «Купи, гарний, хустку своїй нареченій. Не хустка — весна». 6. «Павлуша — золото,— погоджувався директор, сма­куючи непідгорілим риб'ячим боком,— уважний, витриманий... Золото!» (З те. Г. Тютюнника).

VI. Опрацювання теоретичного матеріалу

VІІ. Виконання  творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Дослідження-трансформація

► Прочитати речення. Проаналізувати їх, визначивши слова автора та пряму мову. Пояснити розділові знаки.

1. «Що ж ти, Петре, стоїш, заступаючи півнебокраю?» (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше»,— зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 4. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

Перебудувати подані речення у складні. Записати їх. Що змінилося?

Зробити синтаксичний розбір трьох складних речень (на вибір).

VІІ. Домашнє завдання

Додаток 1

БАБУСИНА НАУКА

      Гумор такою ж мірою відображає духовний світ народу, як його пісні, казки, легенди. Український народний гумор — образний, добре приперчений, оптимістичний, необразливий, викликає усмішку, а не брутальне «ги-ги».

      «Як спалось? Чи сухо всталось?» — запитувала мене малу ранком бабуся. Якщо я довго затримувалась у ванній, приказувала: «Не мийся так довго, бо станеш біла-біла, ворона подумає, що сир, і вкраде». Коли я сумувала, ра­дила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву». А ще зи­чила: «Дай тобі Бог здоров'я в ручки, у ніжки і в животик трішки».

    Від баби Люби почула я такі розповіді. Везуть помираючого від голоду на цвинтар, а назустріч йому стара: «Чоловіче, візьми сухарик, з'їси та й одужаєш». А він у відповідь: «Та це ж треба води накачати, та наносити, та сухар розмочити... Поганяй до ями!»

    Пам'ятаю бабусині приказки: «Дай Боже нашому теляті вовка з'їсти», «Не дай Боже свині роги, а мужику — панства» і улюблену — «Що громаді, те й бабі» (/. Ганюкова).

Додаток 2

Дослідження-відновлення

► Прочитати. Відновити речення, вставляючи подані в довідці слова автора, попередньо з'ясувавши місце їх відповідно до змісту. Записати відновлені речення, пунктуаційно оформивши їх. Пояснити розділові знаки.

1. Береться морозець. 2. Сідай, Оксанко. 3. Ви б, може, й плащ наділи? Воно таке, як на дощ... 4. Як же, дочко, весілля справлятимемо? По-старому чи по-новому? 5. Купи, гарний, хустку своїй нареченій. Не хустка — весна. 6. Павлуша — золото, уважний, витриманий...Золото!»(3 тв. Г. Тютюнника).

► Яку функцію виконують виділені слова в реченнях. Схарактеризувати їх.

Довідка: хваляться мати і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умо­чають пальці в цеберку з водою, щоб зашпори не зайшли; сказав Федір Несторович і одвернувся до вікна; спитала Одарка; спитав уранці Степан, роз­бираючи вже внесеного в хату кабана; до мене підійшла молода вродлива «сербіянка» й сяйнула величезними чорними очима; погоджувався директор, смакуючи непідгорілим риб'ячим боком.

9 клас мова Урок № 8

Тема: Розділові знаки в реченнях з прямою мовою

Мета: поглибити знання дев'ятикласників про розділові знаки в реченнях з прямою мовою; формувати загальнопізнавальні вміння зна­ходити речення з прямою мовою й пояснювати розділові знаки, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою та використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Ознайомлення дев'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

III. Актуалізація мотиваційних резервів дев'ятикласників з теми

Спостереження над мовним матеріалом (колективна робота з текстом)

► Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би виражав основну думку тексту.

       Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не знаходилося, не може існувати без мови. Це стосується всіх народів, усіх шарів і прошарків сус­пільства і кожної окремої людини.

Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує цілу низку функцій, миттєво важливих для цього суспільства, окремих груп і кожної людини.

      Спілкування, комунікація — найважливіша функція мови. Суть її в тому, що мову використовують для інформаційного зв'язку між членами суспільства. Ця функція є надзвичайно важливою як для суспільства, так і для самої мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою; народ, який утрачає свою мову, зникає. Ще І. Кант у свій час зазначав: «Людина має схильність спілкуватися із собі подібними, тому що в такому стані почуває себе людиною». Є й інший бік цього процесу. «Найбільша розкіш на світі — це розкіш люд­ського спілкування»,— висловлювався на цю тему А. де Сент-Екзюпері.

      Відомо, що в художніх творах за допомогою мовних образів відбувається «акт» спілкування митця з читачем, слухачем. «При цьому мова,— говорив Г. Глінц,— має поетичну природу, навіть, окреме слово — це малий твір мистецтва».

       Для повноцінного функціонування мови й її розвитку вона повинна ви­користовуватися у всіх сферах комунікації — у науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культурі, а не лише в побуті чи художній літера­турі (3 часопису).

Виписати речення з прямою мовою. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними (4-5). Визначити роль прямої мови у висловлюванні.

До виділених слів дібрати синоніми.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективний аналіз схем-моделей

► Розглянути схеми і скласти зв'язну розповідь про розділові знаки при прямій мові.

1. А: «П». 2. А: «П?» 3. А: «П!» 4. «П»,— а. 5. «П?» — а. 6. «П,— а,— п». 7. «П,— а.— П». 8. «П? — а.— П». 9. «П! — а.— П». 10. «П! — а: — П».

V. Виконання завдань творчого характеру

Творче конструювання (робота в парах)

► Скласти по п'ять речень із прямою мовою на застосування різних правил уживання розділових знаків при прямій мові. Схарактеризувати струк­туру змодельованих речень. Накреслити схеми.

Творче моделювання

► Прочитати. Завершити речення, доповнюючи їх прямою мовою або сло­вами автора. Розставити необхідні розділові знаки. Пояснити вживан­ня їх.

1. ... ? — запитав Віталік, увійшовши до класу. 2. Вона почервоніла і ска­зала тихо: .... 3. — вимогливо зауважила Маргарита Валентинівна. 4. Олена Петрівна показала рукою в бік спортивного майданчика : ... ! 5. — про­мовив тато,— ... . 6. Перепрошую, панове, але я вже завершив,— ... . 7. ...: Самооцінка — це віра в себе!

► Продовжити вправу, склавши 3-4 речення з використанням поданих ви­словів. Пояснити, на що вони вказують. Чи часто ви вживаєте їх і за яких обставин?

Дорогі друзі! ... На все добре! Бувайте здорові! Ви маєте рацію... Ми не згодні з цим... Безперечно.

► Накреслити схеми речень з прямою мовою.

Дослідження-відновлення з елементами реконструювання

► Прочитати мовчки текст. Визначити межі речень. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Переказати його, перебудувавши речення (де це можливо) на речення з прямою мовою.

       Наша мова — це найважливіша частина нашої спільної поведінки в житті, і по тому, як людина говорить, ми відразу й легко можемо судити про те, з ким маємо справу: ми можемо визначити ступінь інтелігентності людини, ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексова­ності учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно — прислухаючись, запам'ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особис­тості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам серед­овища, якщо воно затягує (За Д. Лихачовим).

Комунікативний практикум

► Прочитати висловлювання про мову та її значущість у житті людини. Скласти план і написати висловлювання на тему «Чи варто цінувати рідну мову?», використовуючи речення з прямою мовою. Пояснити розділові знаки при прямій мові.

       1. Хто не любить своєї рідної мови, солодких, святих звуків свого ди­тинства, не заслуговує на ім'я людини (Й. Гердер). 2. Споконвіку було неза­перечною істиною: цуратися рідної мови, а отже, і рідного народу — підло. Це зрада, яка не виправдовується нічим, не прощається ніколи... (М. Косів). 3. Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячо­ліття з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди (К. Крапива). 4. Мова — універсальна, але користування нею вкрай індивідуальне. Це своєрідний енергопровід: від одного до іншого, від одного до багатьох (П. Мовчан). 5. Людина, байдужа до рідної мови,— дикун. Вона шкідлива вже тому, що байдужість до мови пояснюється її цілковитою байдужістю до минувшини, теперішності й май­бутності народу (К. Паустовський).

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

► Розказати про розділові знаки при прямій мові. Навести приклади скла­дених речень.

 Підсумок уроку

 Домашнє завдання

► Використовуючи можливості мережі Інтернет (або бібліотечний фонд), знайти інформацію і підготувати висловлювання в науковому стилі на тему «Мова — засіб духовного життя суспільства». Використати речення з прямою мовою. Пояснити розділові знаки.

9 клас мова Урок № 9

Тема: Непряма мова як засіб передачі чужої мови. Заміна прямої мови непрямою

Мета: подати учням відомості про непряму мову як засіб передачі чужої

мови, навчити знаходити у висловлюваннях речення з непрямою мовою; удосконалювати вміння правильно інтонувати й розстав­ляти розділові знаки в реченнях з непрямою мовою; розвивати творчі вміння замінювати пряму мову на непряму; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів естетичні смаки шляхом змалювання картин куточ­ків рідної держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності дев'ятикласників

Повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями.

III. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Робота з текстом з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів

► Прочитати текст мовчки. Визначити, які типи мовлення поєднано в тек­сті. Які художні засоби використав письменник для змалювання краси місцевості Псла?

     Псло! Якою таїною віє від назви твоєї. Ти весь сповнений загадковості і чар. Хто тільки не милувався твоєю красою, хто не віддавав тобі свого серця! Великий композитор Петро Чайковський на твоїх берегах заслуховувався на­родними українськими піснями, вбирав їх у розтривожену душу. Тут, у ма­льовничому запсільському селі Низи, він творив свою чарівну оперу «Чере­вички» за мотивами повісті Миколи Гоголя. У хвилини творчого злету чародій музики зворушено говорив: «Я дуже люблю це місце! Це долина чудової річки Псьол...». Мальовничою розлогістю берегів Псла захоплювався Антон Чехов, мандруючи від Лебедина до Гадяча і далі на Сорочинці. І меркла в його очах розкішна краса Криму, відступала перед незрівнянною, незайманою красою Псла... «Що за місця? Я просто зачарований!» — захоплено говорив великий майстер. І мріяв купити собі хату в запсільському селі, щоб там жити і тво­рити. Прославлений Ілля Рєпін захоплювався тими неповторними краєвидами і пейзажами. Він зустрічав тут звабну красу в звичаях і обрядах, дивувався з народного одягу, вбирав у свої очі людські обличчя, щоб потім перенести їх на полотно, створити самобутні типи й характери

► Зробити словотвірний розбір виділених слів.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Робота з таблицею

► Розглянути таблицю. Розказати про особливості заміни різних за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

V. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Дослідження-трансформація

► Прочитати речення. Проаналізувати їх, визначивши слова автора та пряму мову. Пояснити розділові знаки.

1. «Що ж ти, Петре, стоїш, заступаючи півнебокраю?» (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше»,— зазначав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 4. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

Перебудувати подані речення у складні. Записати їх. Що змінилося?

Зробити синтаксичний розбір трьох складних речень (на вибір).

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

► Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Поділити текст на аб­заци.

       Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю, доступний, мабуть, лише бджолам та сонцю. Там, поблизу ставочка, що його дядько Ро­ман викопав власними руками, росло кілька дерев, чимось йому найдорож­чих, і з-поміж них одна яблунька, видно, і зовсім рідкісна, про яку він сам говорив з помітним хвилюванням, що вона повинна вродити... Тож і ми що­разу поглядали від колодязя в той бік і все ждали, доки вона вродить, і аж якимось внутрішнім трепетом були ми пройняті, коли одного літа помітили, як звідти, з-поміж яблуневого листя, починає проглядати щось наче живе, сміється червоною щічкою, ні на які інші плоди не схоже, справді ніби росою та зорею вмите! А що воно там уродило, то таємниця з таємниць!.. І ось на­став наш час! І від Романових яблук на стовпцях польова доріжка змінюється на наших очах: сіра, буденна, у пилюці, вона стає зовсім інакшою — лежить між стернями вже весела, святкова, до самої Тернівщини вся просто засвітилася від тих яблук! Увесь степ сьогодні наче повен радості, повен серпневого світла й простору (За О. Гончаром).

Дослідження-відновлення

► Відновити речення: переставити їхні частини так, щоб вийшли речення з непрямою мовою. Вставити необхідні сполучники і сполучні слова. Аргументувати свій вибір.

1. Молодий Горпищенко, як їхній степ, приїжджаючи до батька у від пустку, ніщо йому так не пахне, льотчик реактивної авіації, говорив (За О. Гончаром). 2. Де поділо жита поле, ходить вітер і питає з болем (За В. Сосюрою) 3. Весна...ще одна весна, Світлана Кузьмівна, трохи сумно, сказала замріяно й (За В. Стусом). 4. Сповнені безутішного смутку й щемливої ніжності рядки, у грізний час війни, матері забуть не може, Павло Тичина написав (За А. Шевченком). 5. Сказав щиглику спати, подумав хлопчик, так не буде холодно (За О. Донченком). 6. Люди — це завжди діти своїх матерів, Максим Горький якось сказав (За А. Шевченком).

► Зробити фонетичний розбір виділених слів.

 Підсумок уроку

 Домашнє завдання

► Підготувати повідомлення про красу і величність одного з куточків України. Використати речення з непрямою мовою.