Урок "Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни"

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни.

Мета: проаналізувати зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни; визначити цілі та напрямки німецько-радянської співпраці; охарактеризувати радянсько-німецький пакт про ненапад 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв’язання Другої світової війни й у подальшій долі українських земель; розвивати увагу, пам'ять, мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; вміння співпрацювати в парах; формувати повагу до історичного минулого Батьківщини.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• оперувати хронологічним та понятійним матеріалом;
• характеризувати місце України в міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни;
• визначати цілі та напрямки німецько-радянської співпраці;
• аналізувати зміст українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;
• показувати на історичній карті територіальні зміни українських земель

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, ілюстрації до теми, атлас, мультимедійна презентація, проектор.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з історичною картою.

• Розгляньте історичну карту.
• Покажіть західноукраїнські землі, які входили до складу іноземних держав, територію УРСР.

2. Робота в парах.

• Опрацюйте історичне джерело.

О. Бойко: «Роз’єднаність українських земель, їхнє перебування у складі чотирьох держав, що мали різний соціально-політичний устрій, були важливим дестабілізуючим чинником політичного життя Європи, робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» - серйозним козирем суперечностей у великій дипломатичній грі».

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Квадрат Полібія».

• Знайдіть зашифровані слова.

1. 43; 21; 13; 11; 36; 55. (Реванш)
2. 42; 41; 35; 44; 45; 11. (Помста)
3. 13; 34; 11; 16; 11. (Влада)

• Що можуть характеризувати ці слова? (Настрої Німеччини перед Другою світовою війною)
• За що саме хотіла помститися Німеччина?
• Чим хотіла володіти Німеччина?
• Сьогодні ми дізнаємося як та коли розпочалася Друга світова війна та яке місце у міжнародних відносинах перед її початком займала Україна.

4. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Україна в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
2. Радянсько-німецький договір 1939 р. «Пакт Молотова – Ріббентропа».
3. Початок Другої світової війни.

1. Робота в парах.

• Опрацюйте додаткову інформацію та сформулюйте висновок про те, яка роль належала Україні у міжнародній політиці перед початком Другої світової війни.
• Чому «українське питання» було таким важливим?
• Які держави зазіхали на українські території? Які плани вони плекали щодо них?

Додаткова інформація.

В українських землях були зацікавлені не лише держави-сусіди, а й ті, що не мали безпосередніх кордонів з Україною. На той час існувало три групи країн, які прагнули долучитися до упорядкування українських територій.

Перша група – Англія, Франція та США. Вони не володіли українськими землями, але вважалися лідерами у світовій політиці. «Українське питання» цікавило їх у площині збереження існуючих кордонах, визначеними ними за Версальсько-Вашингтонськими домовленостями.

Другу групу представляла насамперед Німеччина. Вона не володіла українськими землями, проте мала масштабні плани щодо їх захоплення та використання. Так, ідеолог нацистської партії А. Розенберг опублікував аналітичну працю «Україна – вузол світової політики», а А. Гітлер, виступаючи на зїзді нацистської партії у 1936 р., наголошував, що якби завоювати Україну, Урал і Сибір, то «кожна німецька домогосподарка відчула б, наскільки її життя стало легшим». Керівництво рейху прагнуло захопити українські землі не тільки з метою підвищити життєвий рівень німецького населення, а насамеперед, щоб забезпечити Німеччину ресурсами у війні за світове панування. Керівництво рейху мало намір використовувати українські землі і як зручний плацдарм для подальшого виходу в райони Закавказзя та Близького Сходу, до багатих родовищ нафти. Окрім того А. Гітлер та його оточення розглядали Україну як територією, якою можна буде розраховуватись зі своїми союзниками у «східному поході». Зокрема Угорщині, що діяла спільно з Німеччиною, нацисти обіцяли Закарпаття. Румунію А. Гітлер спокушав землями Бессарабії, Північної Буковини, південними районами України.

До третьої групи входили СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина, Угорщина. Ці держави володіли українськими територіями і планували приєднати інші українські землі. Найбільш впливовою державою в цій групі був СРСР, його керівництво виступало із заявами про необхідність об’єднання усіх українських територій у складі УРСР.

2. Кероване читання.

• Опрацюйте матеріал підручника на с. 243 – 244.
• Заповніть хронологічну таблицю «Початок Другої світової війни».

• Хто був ініціатором радянсько-німецького договору? (Й. Сталін)
• На який термін було укладено Договір про ненапад? (10 років)
• Які країни оголосили війну Німеччині? (Франція та Велика Британія)
• Як виправдовував СРСР вторгнення своїх військ на територію Польщі? («визвольний похід»)
• Яка подія отримала назву «золотий вересень»? (вторгнення Червоної армії на чолі з С. Тимошшенком на західноукраїнські землі)
• Які території захопив Сталін у червні 1940 р.? (Бессарабію та Північну Буковину)

3. Аналіз карикатур.

• Розгляньте польську та англійську карикатури на пакт Ріббентропа – Молотова «Прусська присяга на вірність Москві».

Гитлер приехал к Сталину, мира искать,
И на коленях, стал Сталина он умолять:
«Прибалтику я Вам отдам, и Польши половину на раздачу,
Лишь бы был мир меж нами! Я так его желаю! Просто плачу!»
«Сушай, товарищ Гитлер, что я тэбэ скажу!
Я Польшу принимаю! Прибалтов тоже на баланс свой посажу!
Но ты мне слово своё честно даешь,
Что в теченье дести лэт, ты на меня не нападешь?!»
«Конечно, товарищ Сталин! Слово даю! Готов и Договор я подписать!»
«Тогда скажи ты Риббентропу, что к Молотову он может приезжать!»

• Що зображено на карикатурах?
• Як художники розподілили ролі між учасниками дійства? Чому саме Сталіна зображено як господаря ситуації?
• Яке тлумачення  пакту зобразили художники?  Яке ставлення до пакту художники намагалися сформувати у глядачів?
• Доберіть до карикатур назви. Стисло прокоментуйте їх.

4. Робота в парах.

• Опрацюйте один із запропонованих історичних документів та проаналізуйте його за запитаннями.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті українські землі, які відійшли до СРСР за «пактом Молотова – Ріббентропа».
• Покажіть, які зміни відбулися згідно з договором «Про дружбу і кордони».
• Прослідкуйте дії німецьких військ проти Польщі у вересні 1939 р.

2. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів залежно від їхньої ролі в подіях 1939 – 1940 рр.

(Йосип Сталін, Адольф Гітлер, В’ячеслав Молотов, Семен Тимошенко)

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Фразеологізми».

• Підберіть крилатий вислів, що характеризує вашу роботу на уроці.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати с. 242 – 247 підручника.