Урок "Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера"

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Розкол ОУН. Андрій Мельник. Степан Бандера.

Мета: визначити причини розколу ОУН; охарактеризувати причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України; аналізувати діяльність Степана Бандери та Андрія Мельника; розвивати увагу, пам'ять, мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; виховувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• називати причини розколу ОУН;
• характеризувати причини, зміст та наслідки політики радянізації Західної України;
• висловлювати власні судження щодо діяльності Андрія Мельника та Степана Бандери;
• показувати на історичній карті новоутворені області УРСР у 1939 – 1940 рр. та їх центри.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд, атлас, історична карта.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Тестування.

• Перейдіть за посиланням та пройдіть тестування.

1. Скільки центрів сили сформувалося у Європі напередодні Другої світової війни?

А    два       Б   три      В   чотири         Г   п’ять

2.  На портреті зображено.

А   В. Молотова         

Б   Й. Сталіна

В   С. Тимошенка

Г   Й. Ріббентропа

3. Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР було підписано

А   21 серпня 1939 р.

Б   22 серпня 1939 р.

В   23 серпня 1939 р.

Г   24 серпня 1939 р.

4. На який термін укладався Договір про ненапад?

А   10 років            Б   15 років            В   20 років            Г   25 років

5. Яка з перелічених держав не мала претензій на українські землі напередодні Другої світової війни?

А   Англія        Б    Франція          В   Німеччина            Г   Болгарія

6. Друга світова війна розпочалася з

А   нападу Німеччини на Чехословаччину

Б   нападу СРСР на Польщу

В   нападу Німеччини на Польщу

Г   нападу Німеччини на Угорщину

7. Які держави оголосили війну Німеччині у вересні 1939 р.?

А    Франція та США

Б   США та Велика Британія

В   Франція та Італія

Г   Франція та Велика Британія

8. Кому належать рядки: «…отримав ваше повідомлення про те, що німецьке військо увійшло до Варшави. Будь ласка, передайте мої поздоровлення й вітання уряду Німецької імперії.»?

А   В. Молотову    

Б   Й. Сталіну

В   С. Тимошенку

Г   Й. Ріббентропу

9. Вторгнення Червоної армії під командуванням С. Тимошенка на територію Західної України пропагували як

А   «золотий серпень»

Б   «золотий вересень»

В   «срібний вересень»

Г   «срібний серпень»

10.                      Червона армія під командуванням С. Тимошенка вдерлася на територію Західної України

А   17 вересня       Б    17 жовтня        В    28 вересня            Г   28 жовтня

11.                      У червні 1940 р. СРСР захопив

А   Волинь та Галичину

Б   Волинь та Бессарабію

В   Галичину та Північну Буковину

Г   Північну Буковину та Бессарабію

12.                      Яка кількість українців – громадян Польщі загинуло у боях упродовж вересня 1939 р.?

А   5 тис.             Б   6 тис.             В   7 тис.              Г   8 тис.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Кола на воді».

• З розсипаних літер складіть слово.

ЯІЗДАРНІЦА

(Радянізація)

• Що означає це поняття?
• До кожної літери слова підберіть слово чи словосполучення, яке його характеризує.
• Сьогодні ми з’ясуємо, які зміни відбулися в територіально-адміністративному устрої УРСР у 1939-1940 рр. та як відбувалася радянізація ново приєднаних областей УРСР.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Кероване читання.

• Опрацюйте матеріал підручника на с. 247 – 249.
• Дайте відповіді на запитання.
• З яким проханням звернулися Народні збори до Верховної Ради СРСР? (включити землі Західної України до складу УРСР).
• Як було вирішено це питання? (позитивно)
• З якою метою було проведено військовий парад у Львові? (підкріпити рішення Народних зборів)
• Які області приєдналися до УРСР? (Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська, Тернопільська)
• Які землі увійшли до складу УРСР у серпні 1940 р.? (Північна Буковина, Хотинщина та Південна Бессарабія)
• Як виникли Молдавська РСР, Чернівецька та Ізмаїльська області?

2. Аналіз історичного джерела (с. 249 підручника)

• Прочитайте фрагмент джерела.
• Про яку подію ідеться?
• Чи можна вважати публікацією репортажем із місця події? Чому? Якої об’єктивної інформації бракує?
• Які слова та звороти, вжиті в тексті, ви вважаєте пропагандистськими штампами? Доведіть, що жодної конкретної інформації вони не повідомляють? З якою метою їх ужито?
• У чому прагнула переконати читачів газета? Як ви думаєте, яке враження справляв текст на людей, які за лічені тижні опинилися в новій історичній реальності?

3. Робота в малих групах.

• Опрацюйте матеріал підручника та сформулюйте і запишіть короткі тези, які характеризують процес радянізації приєднаних територій.

Орієнтовний вигляд тез:

• поширення радянського законодавства;
• контроль над усіма сферами життя;
• нехтування місцевих особливостей і традицій;
• заборона політичних партій, культурно-освітніх товариств;
• українізація освіти, преси;
• розширення мережі навчальних закладів; заснування бібліотек, клубів;
• безкоштовне навчання й медичне обслуговування;
• утиски церкви, особливо греко-католицької;
• масові репресії, депортації місцевого населення до Сибіру, Далекого Сходу; створення тюремної мережі, розстріли;
• опір новій владі з боку ОУН; боротьба радянських органів з оунівцями.

• Назвіть основні причини розколу ОУН? (внутрішні розбіжності між старшим та молодшим поколінням)

4. Робота в парах.

• Опрацюйте короткі біографічні довідки Андрія Мельника та Степана Бандери.
• Доберіть слова-іменники, якими можна схарактеризувати кожного з діячів та слова-прикметники.
• У якому віці Андрій Мельник став головою Проводу ОУН? (48 років)
• У якому віці Степан Бандера очолив опозицію до Андрія Мельника? (49 років)
• Розподіліть факти біографії між історичними діячами.

1. Очолив убивство міністра внутрішніх справ Польщі.
2. Мешкав у Берліні.
3. Брав участь у боях на горах Маківка ти Лисоня.
4. Голова революційного проводу ОУН.
5. Перебував під німецьким арештом.
6. Проживав у Люксембурзі.
7. Убитий агентом КДБ у Мюнхені.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Аналіз плакатів .

• Розгляньте плакати.
• Яким подіям та явищам вони присвячені?
• Підкресліть дієслова, що окреслюють мету, з якою ці плакати створено: 1) агітувати; 2) пропагувати; 3) рекламувати; 4) інформувати; 5) сприяти гуртуванню за; сприяти гуртуванню проти; формувати ставлення до фактів, що відповідає ідеології; 8) засуджувати; 9) викликати неприйняття і ненависть.
• Свій вибір обґрунтуйте деталями плакатів та історичними фактами.

2. Робота з історичною картою.

• Покажіть на карті:

• території, приєднані до Української РСР;
• територію Придніпров’я, вилучену зі складу УРСР і приєднана до новоствореної Молдавської РСР;
• новоутворені області радянської України.

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Фразеологізми».

• Доберіть вислів, що характеризує вашу роботу на уроці.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати с. 247 – 252 підручника.