Великою істиною архітектурної традиції, що свідчить водночас про справді уважнене ставлення до минулого, є те, що традиція повинна рухатись вперед, а не назад…   Ф. Журден     ТЕМА 1 Роль будівництва і будівельної індустрії для розвитку народного господарства в Україні.

Урок № 1     Загальні відомості про будівництво

план уроку  

Предмет Технологія штукатурних  робіт

Тема програми  Роль будівництва і будівельної індустрії для розвитку народного господарства в Україні.

Тема уроку Загальні відомості про будівництво

Мета уроку:

а) навчальна – сформувати  необхідні знання про будівництво

б) розвиваюча – розвивати інтерес учнів до пізнання нового

в) виховна –виховувати в учнях повагу до професії

Тип уроку Урок вивчення і засвоєння нових знань

Вид уроку  Лекція з елементами бесіди

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)  підручник

Хід уроку

1.  Організаційна частина:

•   перевірка наявності учнів;
•   перевірка готовності учнів до уроку.

2.  Актуалізація знань:

•   повідомлення теми програми і уроку;
•   цільова установка уроку;
•   пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

3.  Формування нових знань:

•   повідомлення нової навчальної інформації; показ нових прийомів розумової і практичної діяльності;

Архітектура — це мистецтво зводити будинки і споруди, забудовувати території комплексами будівель різного призна­чення відповідно до сучасних технічних можливостей, конст­рукцій і матеріалів. Призначення архітектури — створення штучного середовища, необхідного людям для їхнього проживан­ня, праці, фізичного і культурного розвитку. Архітектура, як вид мистецтва, є складовою частиною матеріальної і духовної куль­тури людства.

Основними засобами архітектури є композиція, точно вивірені пропорції, масштаб, рівномірна послідовність еле­ментів конструкції (ритм), пластика об'ємів, фактура і колір матеріалів, що застосовуються для опорядження. Від початку будівництва в стародавні часи і до сьогоднішнього дня архітектурні з форми і стилі весь час змінювались. Здебільшого це відбувалось не за рахунок зміни форми будівлі, а внаслідок зміни її інтер'єра. Під поняттям «інтер'єр» розуміємо вигляд приміщен­ня в будинку після його опорядження, тобто естетику і кольорову гамму фар­бування і оздоблення, розміщення в ньому обладнання, меблів, картин, квітів тощо.

Вже в VI—V ст. до н.е. у Стародавній Греції і Стародавньому Римі почали за­роджуватись перші класичні архітектурні форми будівель. Це значить, що прості форми будівель, які до цього споруджувались без урахування композиції і пропорцій між окремими їхніми ча­стинами, почали набувати класичних архітектурних форм. Ос­новною конструкційною системою будівлі став архітектурний ордер, тобто стояково-балкова конструкція, яка скла­дається з несучих і несених елементів — колони і антаблемента. Ряд колон спирається на суцільну плиту, яка називається стило­батом.

В наш час класичними архітектурними ордерними система­ми вважаються грецькі і римські ордери. На рис. 5 подано п'ять римських ордерів: тосканський, доричний, іонічний, корінфський і складний. Кожен з цих ордерів визначається ха­рактерними особливостями побудови конструкції, складністю її оздоблення, насиченістю архітектурних елементів тощо.

Тосканський ордер одержав свою назву від назви відповідної місцевості в Італії. Характерною особливістю цього ордера є його простота. Певні конструкції будівлі опоряджувалися витяг­нутими криволінійними або прямолінійними оздобами, що ви­конувались за допомогою шаблонів.

 

а         б            г          д

Рис. 5. Римські архітектурні ордери:

а — тосканський; б — доричний; б - іонічний; г — корінфський; д — складний

Доричний ордер схожий з тосканським, але відрізняється від нього тим, що його фриз поділяється на вертикальні прямокутні оздоблені ділянки — тригліфи і метопи. Тригліф — це декора­тивна плита, на якій зроблені вертикальні жолоби. Метопа — це прямокутна ділянка фриза, розміщена між тригліфами. Вона може бути гладкою або декорованою рельєфом.

Колона доричного римського ордера спирається на базу, а стовбур її опоряджується поздовжніми декоративними жолоба­ми (канелюрами). Цей ордер виник і досяг завершеності у Ста­родавній Греції.

Іонічний ордер почав розвиватися в іонічних колоніях Греції і Малої Азії. Характерною особливістю цього ордера є декоративні закручення капітелі на колоні і відсутність тригліфів. Цей ордер іноді називають середнім, бо він став пе­рехідним між доричним і корінфським ордерами. Фриз ордера може бути гладким, але частіше його оздоблюють суцільним рельєфним рисунком. Архітрав виконують у вигляді трьох го­ризонтальних смуг.

Нижня смуга карниза опоряджується іоніками. Це суцільний рельєфний орнамент з елементами рисунка яйце­подібної форми.

Корінфський ордер досяг свого повного розвитку у Стародавньому Римі. Застосовувався для опорядження як зовнішніх кон­структивних елементів будівлі, так і всередині її. Витонченість і краса його декоративних елементів створює враження багатства і розкоші. Цей ордер легко впізнати за капітеллю, яка виглядає як кошик, заповнений рядами листя, розміщеними один над одним. Карниз ордера також оздоблений різними ліпними прикрасами. Колона опоряджується канелюрами і спирається на базу.

Складний архітектурний ордер увібрав у себе ті чи інші еле­менти оздоблення з інших ордерів.

За конструкцією ордер може бути повним і неповним. При повному ордері колона стоїть на постаменті (п'єдесталі). Ордер складається з постаменту, колони і антаблемента. При непов­ному ордері колона стоїть на стилобаті, а всередині будівлі — на підлозі. Такий ордер складається з двох частин: колони і ан­таблемента. Колона— це несуча конструкція будівлі, що складається з цоколя (бази), стовбура і капітелі. В антаблементі — верхній частині споруди, що лежить на коло­нах, також визначають три частини: архітрав, фриз і карниз. Співвідношення розмірів колони й інших конструкцій будівлі визначають за допомогою модуля. За модуль служить нижній діаметр колони. Це дає змогу створити композицію будівлі та­кою, щоб всі архітектурні елементи за формою і художнім змістом гармоніювали один з одним.

Для визначення розмірів окремих елементів ордера загальну висоту його поділяють на 19 рівних частин. На п'єдестал відводять 4 частини, на колону 12 і на антаблемент  При цьому величина нижнього діаметра колони складає в тоскансь­кому ордері 1/7, в доричному — 1/8, в іонічному — 1/9, в корінфському і складному ордерах — 1/10 частину його висоти.

Започатковані класичні форми протягом віків розвивались, але не за рахунок змін у стояково-балковій конструкції, а за­вдяки доповненням у їхньому декоративному оздобленні. Це да­ло змогу ще у Стародавньому Римі збудувати багато величних споруд, які й сьогодні є взірцем класичної архітектури.

Архітектурні ордерні форми Стародавньої Греції і Стародав­нього Риму в подальшому стали основою для формування нових стилів. Під впливом змін в житті суспільства один архітектурний стиль змінювався іншим: ренесанс (14—поч. 17 ст.), бароко (16— 18 ст.), рококо (І пол. 18 ст.), класицизм (17—перша пол. 19 ст.), ампір (поч. 19 ст.) і модерн (кінець 19—поч. 20 ст.).

 

З появою нових ма­теріалів (бетон, залізо­бетон) у будівництві почали застосовувати збірні залізобетонні конструкції, які до­корінно змінили зов­нішній вигляд і частко­во форму будівель. Бу­динок став схожим на коробку із бетону і скла. Проте не можна сказати, що архітек­турний вираз таких будівель повністю від­сутній. Архітектурного оздоблення таким бу­динкам надають різно­кольорове пофарбу­вання або облицюван­ня фасаду, мозаїчні панно, декоративно оформлені екрани лод­жій, еркерів і балконів тощо. Всередині бу­дівлі поверхні опоряджують сучасними синтетичними декора­тивними матеріалами, природним каменем, плитками, ліпниною тощо.

Проте це не значить, що в сучасному будівництві забули про класичні архітектурні форми. Монументальні споруди (палаци, музеї тощо), які споруджують з традиційних матеріалів (цегли, природного каменю) в комплексі зі збірними елементами, при­крашаються архітектурними елементами, характерними для класичних архітектурних форм. На рис. 6 подано деякі архітектурні елементи сучасного будинку, збудованого за кла­сичними архітектурними формами.

Більшість з рельєфних архітектурних оздоб всередині будівлі або на фасаді виконується за допомогою шаблонів. Уважно придивившись до профілю карниза або іншої архітектурної деталі можна помітити, що вони складаються з окремих, більш простих елементів — обломів

За профілем обломи поділяються на прямолінійні і кри­волінійні. Криволінійні можуть бути побудовані з одного і більше

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ

За призначенням усі будівлі поділяють на житлові (будинки квартирного типу, гуртожитки, готелі), громадські (театри, клуби, школи, лікарні, універсами тощо), виробничі (корпуси цехів заводів і фабрик, електростанції тощо), сільськогоспо­дарські (корівники, птахоферми, приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції тощо).

Для спорудження будівель застосовують різні природні або штучні будівельні матеріали. Залежно від виду матеріалу, з якого зроблено стіни, виділяють будинки цегляні, бетонні, залізобетонні, дерев'яні тощо.

За кількістю поверхів будівлі бувають одно- і багатоповер­хові. Будинки, які мають 12 і більше поверхів, називають ви­сотними. Кожен будинок повинен відповідати певним експлуа­таційним вимогам: бути міцним, довговічним і вогнестійким, простим за конструкцією і красивим зовні та зсередини, зруч­ним в експлуатації тощо.

Сукупність показників довговічності будинку та вог­нестійкості конструкцій характеризує його капітальність. За­лежно від капітальності, народногосподарського призначення та місця розміщення виділяють чотири класи будівель.

До першого класу належать будівлі громадського призначен­ня (театри, клуби, палаци культури тощо), здебільшого споруд­жувані у великих містах і обласних центрах. Такі будівлі по­винні відповідати найвищим вимогам, довговічність стін розра­хована більш як на 100 років експлуатації. Зовнішні та внутрішні поверхні таких будинків повинні бути високоякісно опоряджені.

До другого класу належать житлові та виробничі будівлі зі строком експлуатації 50—100 років. їх споруджують в містах і

робітничих селищах. Опорядження поверхонь повинно відповідати середнім вимогам (поліпшене штукатурення, фар­бування, оздоблення тощо).

До третього класу належать житлові, сільськогосподарські та малі виробничі будівлі зі строком експлуатації 20—50 років, які споруджують в районних центрах, малих містах та селах. Опо­рядження поверхонь в цих будівлях здебільшого просте.

До четвертого класу належать будівлі, які мають не більше двох поверхів, з мінімальними вимогами до них і простим опо­рядженням поверхонь.

Не класифікуються тимчасові будівлі (склади, сараї тощо) зі строком служби до 5 років.

•   опитування учнів з метою перевірки засвоєння ними нової інформації;

•  Що таке архітектура?
• Які етапи довговічності ви зап´яматали
• Назвіть конструктивні елементи будівлі

•   відповідь викладача на запитання учнів.

4. Закріплення нового матеріалу:

•   видання завдань для самостійної роботи (Тестових завдань);
•   пояснення послідовності їх виконання;
•   перевірка правильності виконання учнями вправ;
•   надання допомоги учням;

5. Підведення підсумків:

•   аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

- аналіз причин помилок, зроблених учнями на уроці, та засобів їх усунен­ня;

•   повідомлення та обґрунтування оцінок;
•   видача домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 2   Значення будівництва

 

план уроку  

Предмет Технологія штукатурних  робіт

Тема програми  Роль будівництва і будівельної індустрії для розвитку народного господарства в Україні.

Тема уроку Значення будівництва

Мета уроку:

а) навчальна – сформувати  необхідні знання про значення будівництва

б) розвиваюча – розвивати інтерес учнів до пізнання нового

в) виховна –виховувати в учнях повагу до професії

Тип уроку Урок вивчення і засвоєння нових знань

Вид уроку  Лекція з елементами бесіди

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)  підручник

Хід уроку

1.  Організаційна частина:

•   перевірка наявності учнів;
•   перевірка готовності учнів до уроку.

2.  Актуалізація знань:

•   повідомлення теми програми і уроку;
•   цільова установка уроку;
•   перевірка опорних 3,У,Н учнів, необхідних для проведення наступних структурних елементів уроку;

• Що таке архітектура?

• Які етапи довговічності ви зап´яматали

• Назвіть конструктивні елементи будівлі

•   пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

3.  Формування нових знань:

•   повідомлення нової навчальної інформації; показ нових прийомів розумової і практичної діяльності;

Будівництвом називається процес зведення будівель і споруд різ­ного призначення. Будівництво тісно пов'язане з промисловістю, сільським господарством, наукою і невиробничою сферою. Напри­клад, машинобудування постачає будівництву основні засоби ме­ханізації, тобто оснащує будівельну галузь технікою. Промисловість будівельних матеріалів забезпечує будівництво цеглою, бетоном, роз­чином, збірними залізобетонними конструкціями, опоряджувальни­ми та іншими матеріалами, необхідними для споруджання будівель.

Зв'язок будівництва з іншими галузями промисловості підтвер­джують такі цифри. Будівництво споживає 15 % усієї промислової продукції, у тому числі 90 % будівельних матеріалів, 50 % продукції лісової та деревообробної промисловості тощо. Приблизно 70 галу­зей промисловості постачають ресурси, необхідні для будівництва. Своєю чергою, будівництво забезпечує розвиток промисловості. Так, перш ніж розпочати видобувати вугілля, виплавляти метал, бу­дувати кораблі чи виробляти електроенергію, необхідно побудува­ти шахту, домну, корабельну верф, електростанцію.

Для сільського господарства будівельники споруджують тва­ринницькі приміщення: корівники, свинарники, пташники, заво­ди з перероблення сільськогосподарської продукції, сховища для насіння, овочів і мінеральних добрив, елеватори тощо.

Розвиток науки неможливий без спорудження нових будівель, дослідних, обчислювальних та інформаційних центрів, наукових ла­бораторій, конструкторських бюро та інших об'єктів. Досягнення науки і техніки впливають на розвиток будівництва. Наука створює нові високопродуктивні будівельні машини та механізми, автома­тичні лінії, нові ефективні будівельні матеріали, розробляє нові тех­нології і форми організації праці будівельників.

Значним є внесок будівництва в невиробничу сферу.

•   опитування учнів з метою перевірки засвоєння ними нової інформації;

• Чи пов’язане будівництво з іншими галузями матеріального виробництва. Обґрунтуйте.
• Що таке будівництво?
• Яке відношення має наука до будівельно мистецтва?

•   відповідь викладача на запитання учнів.

4. Закріплення нового матеріалу:

•   видання завдань для самостійної роботи (Тестових завдань);
•   пояснення послідовності їх виконання;
•   перевірка правильності виконання учнями вправ;
•   надання допомоги учням;

5. Підведення підсумків:

•   аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

- аналіз причин помилок, зроблених учнями на уроці, та засобів їх усунен­ня;

•   повідомлення та обґрунтування оцінок;
•   видача домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 3   Поняття про опоряджувальні роботи

 

план уроку  

Предмет Технологія штукатурних  робіт

Тема програми  Роль будівництва і будівельної індустрії для розвитку народного господарства в Україні.

Тема уроку Поняття про опоряджувальні роботи

Мета уроку:

а) навчальна – сформувати  необхідні знання про опоряджувальні роботи

б) розвиваюча – розвивати інтерес учнів до пізнання нового

в) виховна –виховувати в учнях повагу до професії

Тип уроку Урок вивчення і засвоєння нових знань

Вид уроку  Лекція з елементами бесіди

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)  підручник

Хід уроку

1.  Організаційна частина:

•   перевірка наявності учнів;
•   перевірка готовності учнів до уроку.

2.  Актуалізація знань:

•   повідомлення теми програми і уроку;
•   цільова установка уроку;
•   перевірка опорних 3,У,Н учнів, необхідних для проведення наступних структурних елементів уроку;

• Чи пов’язане будівництво з іншими галузями матеріального виробництва. Обґрунтуйте.

• Що таке будівництво?

• Яке відношення має наука до будівельно мистецтва?

•   пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

3.  Формування нових знань:

•   повідомлення нової навчальної інформації; показ нових прийомів розумової і практичної діяльності;

Будівництво — галузь матеріального виробництва, в якій зай­няті робітники багатьох професій: монтажники, муляри, теслярі, слюсарі-сантехніки, електрозварювальники, штукатури, плиточ­ники, маляри тощо. Опоряджувальні роботи виконують у будинках, збудованих зі штучного чи природного каменю (цегли, кераміч­ного або бетонного каменю, черепашника тощо), з великих пане­лей, бетонних чи керамічних блоків. Після опорядження будівлі набувають завершеного вигляду, в них створюються необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови для життя і праці людей. У загальному обсязі будівництва опоряджувальні роботи займають значну частину (25—30 %). Тому зниження їхньої вартості та трудо­місткості має важливе значення для інтенсифікації будівництва. Вели­копанельне і великоблокове будівництво зменшує обсяг опоряджувальних робіт безпосередню на будівельному майданчику. Значну час­тину цих робіт виконують на заводах, застосовуючи механізацію і до­сягаючи значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій.

Підвищена якість виконуваних робіт залежить від кваліфікації, Ініціативи кожного робітника, сумлінного ставлення до роботи, пра­вильної організації праці. Для успішного виконання завдань кожен будівельник, зайнятий на опоряджувальних роботах, має добре опанувати технологію їх виконання, будову і роботу машин і ме­ханізмів, які застосовуються, передові методи організації праці.

Ви вивчатимете штукатурні роботи. До цих робіт відносяться:

• ручні штукатурні роботи, прості;

• поліпшені, високоякісні;

• механізовані штукатурні роботи;

 • опорядження поверхонь обшивальними листами;

• опорядження поверхонь з використанням комплексних оздоб­лювальних систем;

• штукатурні роботи з використанням сухих сумішей;

 • оздоблення віконних прорізів;

•  торкрет-штукатурка;

• виконання гуртів;

•  обштукатурення фасадів;

• штукатурні роботи взимку.

Штукатурні роботи потрібні для опорядження віконних і дверних укосів, фасадів, колон. Обштукатурювання може бути звичайним і декоративним, може застосовуватися суха штукатурка.

Штукатур — це давня професія, яка останнім часом поєднала в собі традиційні та найсучасніші технології

•   опитування учнів з метою перевірки засвоєння ними нової інформації;

1. До яких робіт відносяться облицювальні роботи
2. Скільки відсотків від загального процесу будівництва займають опоряджувальні роботи?
3. Що відноситься до опоряджувальних робіт?

•   відповідь викладача на запитання учнів.

4. Закріплення нового матеріалу:

•   видання завдань для самостійної роботи (Тестових завдань);
•   пояснення послідовності їх виконання;
•   перевірка правильності виконання учнями вправ;
•   надання допомоги учням;

5. Підведення підсумків:

•   аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

- аналіз причин помилок, зроблених учнями на уроці, та засобів їх усунен­ня;

•   повідомлення та обґрунтування оцінок;
•   видача домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 4   Поняття про організацію і безпеку

план уроку  

Предмет Технологія штукатурних  робіт

Тема програми  Роль будівництва і будівельної індустрії для розвитку народного господарства в Україні.

Тема уроку Поняття про організацію і безпеку

Мета уроку:

а) навчальна – сформувати  необхідні знання про організацію й безпеку на будівельному майданчику, та закріпити попередні

б) розвиваюча – розвивати інтерес учнів до пізнання нового

в) виховна –виховувати в учнях повагу до професії

Тип уроку Урок узагальнення та систематизації нових ЗУН

Вид уроку  Комбінований

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)  підручник

Хід уроку

1.  Організаційна частина:

•   перевірка наявності учнів;
•   перевірка готовності учнів до уроку.

2.  Актуалізація знань:

•   повідомлення теми програми і уроку;
•   цільова установка уроку;
•   перевірка опорних 3,У,Н учнів, необхідних для проведення наступних структурних елементів уроку;

•   До яких робіт відносяться облицювальні роботи

•   Скільки відсотків від загального процесу будівництва займають опоряджувальні роботи?

•   Що відноситься до опоряджувальних робіт?

•   пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

3.  Формування нових знань:

•   повідомлення нової навчальної інформації; показ нових прийомів розумової і практичної діяльності;

 

Небезпечність праці на виробництві забезпечується при точному дотриманні правил і прийомів виконання робіт.

Усі інструменти та пристосування необхідно використовувати відповідно до їх призначення. Перед роботою перевіряють, що інструменти справні: правильно й міцно насаджені на ручки, робочі поверхні інструментів рівні, без задирок; ушкоджені або деформовані інструменти використовувати не можна.

Штукатур повинен працювати в рукавицях, що охороняють шкіру від стирання До підмостків і риштування пред'являються такі вимоги. Рівень робочого настилу, змонтованих риштувань і підмостків розташовують нижче верха кладки на 0,7 м. Необхідно, щоб ширина настилу була не меншою за 2 м, настил мав рівну поверхню й не прогинався під час ходьби, зазор між кладкою та настилом не перевищував 50 мм, для того щоб у щілину не падали предмети.

Підмостки та риштування з висотою настилу більше 1,1 м мають бути обладнані поручнями з висотою не меншою за 1,1 м, що складаються з поручня, проміжного горизонтального елемента й бортової дошки з шириною не меншою за 150 мм. Не можна перевантажувати підмостки та риштування цеглою й розчином. У стіні потрібно залишати прохід шириною не менш 600 мм.

Небезпечність виробництва цегляної кладки забезпечується за рахунок виконання таких технічних заходів: установки за периметром зовнішніх стін на висоті не більшій за 6000 мм захисних козирків з дощатих щитів, що укладають на металеві кронштейни; іноді дощаті щити заміняють натягнутою сіткою з синтетичних матеріалів із осередками не більше 50×50 мм.

Пристрою огородження за периметром зовнішніх стін на відстані 1,5 м — при зведенні будинків висотою до 7 м , при цьому встановлюють зовнішні інвентарні козирки у вигляді настилу та кронштейна. Ширина козирка має бути не меншою за 1,5 м, зовнішній кут підйому має дорівнювати 20 градусів.

Перший ряд козирків установлюють на висоті не більшій за 6 м від землі й залишають до зведення кладки стін на всю висоту. На висоті 6–7 м над першим установлюють другий, а потім — по ходу кладки переставляють через кожні 6–7 м.

- створення навісу розміром 2×2 м — перед входом на сходову клітинку

Кладка висотою більше двох поверхів забороняється, якщо немає міжповерхового перекриття, площадок і маршів  та огороджень у сходових клітках.

Карнизи, що виступають за площину стіни більш ніж на 30 см, викладають із зовнішніх лісів або з інвентарного випускного риштовання, ширина настилу яких повинна бути на 60 см більшою за ширину карниза.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ

В усіх ланках будівельного виробництва дедалі ширше впро­ваджується наукова організація праці (НОП). Підвищити про­дуктивність праці можна лише у разі правильної її організації. НОП передбачає застосування передової технології, досконалих пристроїв і інструментів, економії матеріалів, використання і впровадження у виробництво нових передових методів робіт, підвищення загальноосвітнього і технічного рівня робітників.

Для виконання більшості будівельних робіт (мулярських, штукатурних, малярних тощо) потрібна узгоджена робота кількох робітників, оскільки кожний будівельний процес поділяється на окремі операції. Наприклад, для штукатурення приміщення треба підготувати поверхні, приготувати розчини, подати їх на робочі місця і поштукатурити поверхні. Якщо ці роботи виконуватиме один робітник, то йому доведеться витра­тити більше часу, ніж у випадку, коли їх будуть виконувати поопераційно декілька робітників. Крім того, ці роботи різного ступеня складності і повинні виконуватись робітниками різних кваліфікацій: підношення матеріалів — І—II розрядів, підготовка поверхонь — II—III розрядів, штукатурення залеж­но від складності — IV—V розрядів. Тому для виконання пев­ного обсягу робіт робітників об'єднують у ланки. У складі ланки може бути від двох до семи робітників різної кваліфікації. Робітники нижчої кваліфікації приготовляють розчини, підносять матеріали і виконують найпростіші підготовчі опе­рації, а кваліфіковані — виконують окремі види робіт відповідно кваліфікації. Така організація праці дає змогу кож­ному робітникові вдосконалювати свої навички, вчитись і підвищувати кваліфікацію.

Ланки робітників об'єднуються в бригади, які бувають спеціалізованими і комплексними.

До складу спеціалізованої бригади входять робітники тільки однієї спеціальності. Так комплектують бригади мулярів, шту­катурів, теслярів, малярів тощо. Проте організація таких бригад на сучасному рівні будівництва не завжди виправдовує себе. Тому останнім часом на великих об'єктах роботи виконують комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій. Наприклад, до складу комплексної бригади опоряд-жувальників можуть входити штукатури, плиточники, маляри, а також робітники інших професій, що тісно пов'язані з роботою бригади і зацікавлені у кінцевому результаті її роботи (ма­шиніст штукатурної або малярної станції, моторист, слюсар-електрик тощо). Це дало змогу підвищити колективну відповідальність робітників, оскільки заробітну плату вони одержують за єдиним нарядом.

За якістю будівельних робіт, виконаних комплексними бригадами, слід встановити взаємний контроль, що сприятиме підвищенню продуктивності праці і кваліфікації робітника, ско­роченню простоїв. Працюючи в комплексній бригаді, кожний робітник може освоїти суміжну професію, навчитись користу­ванню машинами і механізмами. Так створюється зацікавленість робітників у підвищенні продуктивності праці, а разом з цим збільшується заробітна плата, зміцнюється трудова дисципліна, усувається плинність кадрів.

До складу спеціалізованих бригад входять до 15 робітників, комплексних — до 25—30. Очолює бригаду найбільш кваліфікований робітник-бригадир, якого призначає або затвер­джує після обрання його членами бригади, адміністрація уп­равління. Він керує роботами і працює сам нарівні з іншими членами бригади. Бригади комплектують залежно від певного обсягу робіт і можливості застосування машин та механізмів.

Форми організації праці в бригаді можуть бути різні, але в масовому будівництві роботи ведуть поточними методами: по­токово-розчленованим, потоково-комплексним, потоково-кон­веєрним тощо.

Колектив бригади має широкі можливості щодо вибору фор­ми організації праці, комплектування її складу, розподілу за­робітку, стимулювання продуктивності праці тощо. Наприклад, впровадження такої форми організації праці, як бригадний підряд, сприяє підвищенню продуктивності праці, скороченню строків виконання будівельних робіт і підвищенню їхньої якості. Більш перспективним є наскрізний бригадний підряд, при яко­му об'єднується робота госпрозрахункових бригад підприємств будівельної індустрії, транспорту, ділянок комплектації і будівельників.

Однією з форм організації праці є така, при якій бригада працює потоково-розчленованим методом. Суть цього методу полягає в тому, що весь обсяг робіт бригади поділяють на окремі ділянки (захватки). Роботи на ділянках розподіляють на окремі операції або групи операцій у межах певного циклу підготовчих і завершальних робіт (наприклад, підготовка поверхонь під штукатурення, нанесення і розрівнювання розчинів, остаточне опорядження штукатурки), які виконують почергово спеціалізовані ланки бригади. Тому цей метод іноді нзивають потоково-циклічним. У процесі роботи ланки переходять з однієї ділянки на іншу. Роботи ведуться потоково на рівних за трудомісткістю захватках. Розмір захватки для виконання робіт одного циклу, який може тривати декілька днів, визначають за­лежно від строків здачі будинку, кількості робітників у бригаді, забезпеченості машинами, матеріалами тощо.

Після складання циклічного графіка виконання робіт перша ланка бригади починає виконувати роботи на перший захватці і після їх закінчення переходять на другу захватку, де виконує ті самі роботи. Слідом за першою ланкою з однієї захватки на

другу послідовно переходять усі інші ланки бригади, виконуючи доручені їм види робіт. Основною умовою ритмічної роботи бри­гади за цим методом має бути однакова трудомісткість на усіх захватках.

Працюючи в ланці, кожний робітник виконує щодня одні й ті самі операції і цим удосконалює свої навички. Внаслідок цьо­го підвищується і його продуктивність праці, і бригади в цілому. Щоб робітники підвищували кваліфікацію і оволодівали новими прийомами роботи, через певний проміжок часу ланкам дору­чають виконання інших операцій або видів (циклів) робіт.

Організація роботи бригади за потоково-комплексним ме­тодом полягає в тому, що всі опоряджувальні роботи ведуться потоково на однакових за трудомісткістю захватках, але без розподілу їх на окремі цикли чи операції. За цим методом кож­на ланка або бригада виконує весь комплекс підготовчих, ос­новних і завершальних робіт у межах квартири, поверху, секції будинку. Робота ланок на захватках провадиться паралельно і узгоджується у часі.

Такий метод організації праці сприяє підвищенню відповідальності робітників за якість виконаних робіт, розвиває самостійність і творчий підхід до праці, підвищує її продук­тивність. Для роботи за потоково-комплексним методом брига­ду розподіляють на ланки з однаковим кількісним складом: три, чотири або більше чоловік. Окремо виділяють робітників, що обслуговуватимуть розчинозмішувач, розчинонасос або інші не­обхідні для роботи машини і механізми. До складу кожної ланки підбирають робітників різних кваліфікаційних розрядів, які бу­дуть виконувати різні за складністю роботи на виділеній їм за-хватці. При цьому всі ланки повинні почати і закінчити всі ро-«боти одночасно. Після цього вся бригада переходить на наступ­ну захватку в цьому ж самому будинку або переїздить на інший об'єкт, де так само організовує свою роботу.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Продуктивність праці робітника залежить від правильної ор­ганізації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опо-ряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві майже немає стаціонарних робочих місць, бо робітник разом з пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

Бригадир і кожен член бригади мають заздалегідь турбува­тися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кож­ний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці так, щоб не заважати працювати іншому робітникові.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, по­винен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, — зліва. Як­що для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг робіт. На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зай­вих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітників. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та пристроями і якісними матеріалами.

Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робо­чому місці необхідні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях — ящики для розчину, інструменти тощо.

Велике значення в організації робіт має своєчасна підготовка потрібних матеріалів і подавання їх на робоче місце. Тому у спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плит­ки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише при справних пристроях.

Робоче місце опоряджувальника має бути добре освітлене природним світлом. Для роботи з сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари розчинників, слід за­безпечити штучну або природну (через відкриті вікна) венти­ляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити протягом години не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні.

Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати у шафу інструменти, вимкнути струм, підведений до електроустаткування, закрити пускові пристрої на замок.

 

•   опитування учнів з метою перевірки засвоєння ними нової інформації;

1. Організація робочого місця штукатура
2. Техніка безпеки на будівельному майданчику
3. Чи може ваша група називатись ланкою, обґрунтуйте відповідь

•   відповідь викладача на запитання учнів.

4. Закріплення нового матеріалу:

•   видання завдань для самостійної роботи (Тестових завдань);
•   пояснення послідовності їх виконання;
•   перевірка правильності виконання учнями вправ;
•   надання допомоги учням;

5. Підведення підсумків:

•   аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

- аналіз причин помилок, зроблених учнями на уроці, та засобів їх усунен­ня;

•   повідомлення та обґрунтування оцінок;
•   видача домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

Класифікація архітектурних ордерів

Вид ордера малюнок	Назва ордера	Характеристика ордера
	Тосканський ордер	витягнуті криволінійні або прямолінійні оздоблення, що виконуються за допомогою шаблонів
	Доричний ордер	колона спирається на базу, а стовбур її опоряджується поздовжніми декоративними жолобами (канелюрами)
	Іонічний ордер	декоративні закручення капітелі на колоні, відсутність вертикальних жолобів на плиті, фриз гладкий або оздоблений рельєфним рисунком, карниз опоряджується суцільним рельєфним орнаментом
	Корінфський ордер	капітель, яка виглядає як кошик, заповнений рядами листя; карниз оздоблений різними ліпними прикрасами, колона опоряджується канелюрами і спирається на базу
	Складний ордер	за конструкцією ордер може бути повним і неповним. При повному ордері колона стоїть на постаменті (п’єдесталі). Ордер складається з постамента, колони і антаблемента. При неповному – колона стоїть на стилобаті, а всередині будівлі – на підлозі. Такий ордер складається з двох частин: колони і антаблемента

Інформаційна картка

Характеристика архітектурних стилів

Назва стилів малюнок	Час дії	Характеристика стилів
Готичний	кінець 5 –13 ст.	кам’яні башти, стіни з бійницями, стрілчасті склепіння
Ренесанс	14 - поч.17 ст.	використання будівельних розчинів у вигляді гладенької чи рельєфної штукатурки в інтер’єрах або на фасадах
Бароко	16 – 18 ст.	ліплення, скульптура, живопис, дорогі оздоблювальні матеріали, в тому числі позолота
Рококо	І пол. 18 ст.	втрачаються ознаки монументальності й конструктивної виразності, інтер’єри перетворюються на суцільні декорації
Класичний	17 – перша пол. 19 ст.	виразні суворі форми, врівноважені спокійні об’єми, в архітектурному декорі – складні фронтони, ліпні орнаменти, рельєфна скульптура
Ампір	поч. 19 ст.	урочиста монументальність, парадна пишність і помпезність
Модерн	кінець 19 –поч. 20 ст.	використання металу, скла, металевих каркасів, просторових конструкцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

 

 

Методи потокового виконання опоряджувальних робіт

 

Види робіт	Характеристика робіт
Потоково – розчленований                метод	комплексний технологічний процес розчленовується на окремі процеси або операції, що закріплюються за відповідними ланками, на які поділяється спеціалізована бригада робітників
Потоково – циклічний метод	комплекс опоряджувальних робіт розчленовується на послідовні цикли, які закріплюються за комплексною бригадою, що складається з ланок згідно з кількістю циклів
Потоково – конвеєрний метод	це подальший розвиток потоково – циклічного методу, його застосовують під час будівництва однотипних будинків з однаковою кількістю поверхів та однієї серії у місцях масової забудови. Весь комплекс опоряджувальних робіт на захватці виконує комплексна бригада

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міні - плакат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

 

Класифікація будівель за кількістю поверхів

 

Малюнок	Поверховість
	Одноповерхові, малоповерхові (2-3 поверхи)
	Багатоповерхові (4-9 поверхів)
	Будинки підвищеної поверховості (10-12 поверхів)
	Висотні (понад 25 поверхів)
	Комбіновані (змішаної поверховості)

 

Інформаційна картка

 

Класифікація будівель за капітальністю

 

 

Клас	Характеристика
І клас	будівлі громадського призначення (театри, клуби, палаци спорту, готелі тощо), споруджені у великих містах та обласних центрах. Довговічність стін розраховується більш як на 100 років, поверхні якісно опоряджуються
ІІ клас	житлові та промислові будівлі з терміном експлуатації не менше ніж 50 років, споруджені у містах і селищах, опорядження поверхонь має відповідати підвищеним вимогам
ІІІ клас	житлові, сільськогосподарські та малі промислові будівлі з терміном експлуатації не менше як 20 років, які зводять у районних центрах, малих містах і селах. Опорядження поверхонь має бути поліпшеним
IV клас	будівлі, які мають не більше ніж два поверхи. Опорядження поверхонь просте

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

 

Основні експлуатаційні вимоги

 

Вимога	Характеристика вимоги
Міцність	здатність протистояти дії зовнішніх і внутрішніх сил без руйнування й істотних залишкових деформацій
Стійкість	властивість зберігати рівновагу в разі  дії зовнішніх і внутрішніх сил
Довговічність	тривалість періоду її експлуатації, протягом якого вона не втрачає важливих експлуатаційних властивостей
Вогнестійкість	здатність матеріалу конструкцій будівлі витримувати дію високих температур або вогню й води (під час пожеж), не руйнуючись
Економічність	полягає в тому, щоб вартість 1 м² або 1 м³ її під час будівництва не перевищувала визначених норм
Архітектурна виразність	загальний вигляд будівлі з урахуванням призначення, опорядження і якісного виконання робіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

Основні конструктивні елементи будівель

 

Конструктивний елемент	Малюнок
Фундамент – підземна частина будівлі, що сприймає навантаження і передає їх на основу. За конструкцією бувають: стрічковими; стовпчастими; суцільними; пальовими
Стіни – призначені для захисту приміщень від атмосферних впливів та поділу внутрішнього простору на окремі приміщення. Поділяються на: зовнішні; -    внутрішні; -    несівні; -    самонесівні; -    ненесівні
Перемичка – частина стіни, яка перекриває проріз
Простінок - ділянка стіни, розташована між прорізами
Ніша – заглиблення у стінах для розміщення приладів опалення, влаштування вбудованих шаф
Перегородки – вертикальні елементи, які поділяють внутрішній простір будівлі в межах поверху на окремі приміщення
Перекриття – горизонтальні конструкції, що поділяють внутрішній простір будівлі на поверхи. Перекриття розрізняють: за розміщенням: підвальні; міжповерхові; горищні за конструкцією: балкові; безбалкові за матеріалом: залізобетонні (збірні, монолітні); дерев’яні; металеві
Підлога – багатошарова конструкція, яка складається із покриття, прошарку, підстильного шару та основи. Підлоги розрізняють: за матеріалом: дерев’яні;  бетонні; керамічні;  із синтетичних матеріалів за видом покриття: монолітні; із окремих елементів;  рулонні за місцем улаштування: на перекриттях;  на грунті
Дах – конструктивний елемент, який завершує будинок і захищає від впливу зовнішнього середовища. Дахи бувають: без горищні; горищні
Сходи – призначені для сполучення між поверхами. Сходи складаються з маршів, площадок і поручня. За призначенням поділяють: основні; допоміжні; службові; аварійні; пожежні
Вікна - призначені для природного освітлення і вентиляції приміщень. Вікна складаються із склопакета або скла, рами і фурнітури. Їх розрізняють: за матеріалом:     -  дерев’яні;     -  пластикові;     -  металопластикові;     - металеві за способом відкривання:      - глухі;      -  і такі, що відкриваються
Двері – призначені для сполучення між приміщеннями, для входу і виходу з будівлі Їх розрізняють за матеріалом:     -  дерев’яні;     -  металопластикові;     - металеві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

 

Архітектурні елементи будівель

 

Архітектурний елемент	Малюнок
Балкон – відкритий обгороджений майданчик, який виступає за площину зовнішньої стіни
Еркер – обгороджена частина кімнати, яка виступає зовні фасаду і освітлюються кількома вікнами
Лоджія – тераса, вбудована в габарити будинку, обгороджена з трьох боків і відкрита тільки з боку фасаду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

опорний конспект

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

технологічна схема

 

 

 

 

 

Підготовчий період

передбачає виконання робіт, пов’язаних з підготовкою

будівництва об’єкта

↓

Геодезичні роботи

↓

Розчищення будівельного майданчика

↓

Спорудження складів, майстерень, розчинових і бетонних вузлів, приміщення для обігрівання робітників

↓

Влаштування під’їзних шляхів, огорож тощо

 

 

Основний період

 починається з виконання робіт нульового циклу і закінчується здачею об’єкта замовнику

 

Нульовий цикл

  спорудження підземної частини будинку

↓

Риття котлованів або траншей під фундаменти

↓

Риття траншей для прокладання водопроводу, каналізації, кабелів

↓

Закладання фундаменту

↓

Будівництво стін підвалу і перекриття над підвалом

↓

Введення водо-, газо-, електропостачання

↓

Проведення виходів каналізації та інших мереж

 

 

 

 

 

Інформаційна картка

Загальнобудівельні роботи

 

Види	Характеристика робіт
Земляні роботи	риття траншей і котлованів під будівлі
Пальові роботи	забивання або занурення у грунт паль, улаштування пальових фундаментів
Кам´яні роботи	зведення кам’яних конструкцій (стін, опор, стовпів, колон та ін.) зі штучних каменів і блоків
Бетонні та залізобетонні роботи	зведення бетонних та залізобетонних конструкцій
Монтаж конструкцій	доставка, встановлення, вивірка і закріплення готових конструкцій, деталей і елементів
Теслярські, столярні роботи	транспортування та встановлення крокв, вікон, дверей, настилання дощатої чи паркетної підлоги
Покрівельні роботи	улаштування горищних дахів або покриттів безгорищних будинків з рулонних матеріалів
Опоряджувальні роботи	штукатурні, малярні, лицювальні роботи

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

опорний конспект

 

 

 

 

 

 

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестові завдання

№ з/п	Запитання	Відповідь	Кількість балів
1.              2.       3.         4.         5.       6.       7.         8.       9.           10.	Чи впливає рівень кваліфікації робітника на якість виконання опоряджувальних робіт та продуктивність праці:      а) так;      б) ні До яких видів робіт відносять штукатурні роботи: а) будівельно – монтажних; б) загальнобудівельних; в) опоряджувальних Які роботи відносять до штукатурних: а) облицювання поверхонь; б) виконання гуртів; в) опорядження поверхонь рулонними матеріалами Чи запобігає опорядження огороджувальних конструкцій будівель їх псуванню від впливу атмосферних агентів:       а) так;       б) ні До переваг штукатурних сухих сумішей відносять: а) зниження витрат на зберігання матеріалів; б) обробка дверних і віконних укосів; в) обштукатурювання фасадів Чи пов’язано будівництво з іншими галузями матеріального виробництва:      а) так;      б) ні Скільки відсотків від загального процесу будівництва займають опоряджувальні роботи: а) 10-15 %; б) 25-30 %; в) 35-40 % Штукатурні роботи виконують тільки вручну:      а) так;      б) ні   Чи працює виконавець опоряджувальних робіт тільки в приміщеннях:      а) так;      б) ні Як називаються роботи при нанесенні покриття на поверхні будівельних елементів: а) малярні; б) монтажні; в) штукатурні	а б   а б в   а б в       а б     а б в     а б     а б в   а б       а б     а б в

 

 

 

 

 

Тестові завдання

№ з/п	Запитання	Відповідь	Кількість балів
1.         2.         3.           4.             5.         6.           7.           8.       9.	Архітектура – це галузь матеріального виробництва, від розвитку якої залежить матеріальний добробут людей:      а) так;      б) ні Що являється засобами архітектури: а) рівномірна послідовність елементів конструкції (ритм); б) монтаж конструкцій; в) зведення бетонних конструкцій Який ордер одержав свою назву від назви відповідної місцевості: а) доричний; б) корінфський; в) іонічний; г) тосканський Який ордер характеризується опорядженням рельєфним орнаментом яйцеподібної форми: а) тосканський; б) доричний; в) іонічний; г) корінфський; д) складний Як називається декоративна плита, на якій зроблені вертикальні жолоби: а) канелюр; б) тригліф; в) метопа В якому із стилів використовували ліплення, живопис, позолоту: а) бароко; б) рококо; в) класицизм; г) модерн В якому із стилів використовували бетон, залізобетон: а) ренесанс; б) класицизм; в) ампір; г) модерн Чи склався архітектурний стиль – ампір, в епоху правлення Наполеона:      а) так;      б) ні Під час стилю рококо було побудовано столицю Росії часів Петра І – Петербург:      а) так;      б) ні	а б     а б в       а б в г     а б в г д     а б в     а б в г     а б в г     а б     а б

 

Тестові завдання

 

№ з/п	Запитання	Відповідь	Кількість балів
1.         2.         3.             4.           5.             6.              7.         8.             9.	Який вид робіт виконує спеціалізована бригада: а) бетонні роботи; б) штукатурні та малярні; в) загальнобудівельні  Які існують методи виконання опоряджувальних робіт:      а) індивідуальний;      б) бригадний;      в) потоково – конвеєрний   При якому методі виконання опоряджувальних робіт ланки бригади спеціалізуються на виконанні визначених операцій:      а) індивідуального;      б) потоково – розчленований;      в) потоково – конвеєрний  При якому методі виконання опоряджувальних робіт ланка виконує всі операції:      а) потоково – циклічного;      б) потоково – розчленованого;      в) індивідуального   Від чого залежить кількість і кваліфікаційний склад ланки штукатурів:      а) складності виконуваних робіт;      б) об’єму робіт;      в) якості робіт;      г) термінів виконання робіт Чи часто застосовують ланкову систему виконання опоряджувальних робіт:      а) так;      б) ні Який вид робіт виконує комплексна бригада:       а) кілька видів робіт;       б) певний вид робіт;       в) визначений вид робіт Чи характеризується об’єктний потік сукупністю часткових потоків:       а) так;       б) ні Яка бригада виконує опоряджувальні роботи потоково – конвеєрним методом:         а) спеціалізована;         б) комплексна	а б в     а б в         а б в       а б в     а б в       а б   а б в     а б     а б

 

Тестові завдання

№ з/п	Запитання	Відповідь	Кількість балів
1.       2.       3.           4.           5.       6.           7.       8.       9.                     10.	Об´єкт споруджують: а) за два періоди; б) за три періоди; в) за чотири періоди До основного періоду відносять роботи: а) геодезичні; б) розчищення майданчика; в) кам´яні Чи можна віднести роботи до загальнобудівельних, якщо вони пов’язані зі зведенням будівельних конструкцій:       а) так;       б) ні До монтажу конструкцій відносять роботи по: а) встановленню готових деталей; б) риттю траншей; в) встановленню вікон; г) улаштуванню дахів Чи можуть бетонники виконувати кам´яне мурування :       а) так;       б) ні До яких робіт відносять монтаж санітарно – технічних систем: а) бетонних; б) монтажних; в) опоряджувальних; г) спеціальних Чи відносять лицювальні роботи до оздоблювальних:       а) так;       б) ні Опоряджувальні роботи виконують: а) муляри; б) маляри; в) монтажники  Підготовчий період характеризується: а) спорудженням підземної частини будинку; б) зведенням будівельних конструкцій будинків; в) спорудженням складських приміщень Малярні роботи – складова опоряджувальних робіт:       а) так;       б) ні	а б в   а б в       а б   а б в г     а б     а б в г     а б   а б            в   а б в         а б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд

 

Варіант І

 

 

							1
					2
				3
				4
							5
							6
					7
		8
9
	10

 

 

По вертикалі:     1. Частина будівлі, яка відокремлює поверхи (перекриття).

 

По горизонталі: 1. Місце встановлення віконного або дверного блока (проріз).

    2. Мала балочка, яка перекриває проріз у стіні або перегородці (перемичка).

    3. Огорожа сходів (поруччя).

    4. Рухома огорожа, що сполучає приміщення або забезпечує  вхід чи вихід із них (двері).

    5. Вінцева частина фасаду, яка відводить воду з даху (карниз).

    6. Терміни довговічності (роки).

    7. Характеризує загальний вигляд будівлі, з урахуванням опорядження і високої якості робіт (виразність).

    8. Стіна між прорізями або вікнами (простінок).

    9. Властивість будівлі протистояти дії зовнішніх і внутрішніх сил без руйнування (міцність).

    10. Внутрішній балкон (лоджія).

Кросворд

 

Варіант ІІ

 

						1
						2
					3
	4
						5
					6
					7
8
			9
						10
					11

 

По вертикалі:     1. Частина будівлі, яка поділяє приміщення на окремі кімнати (перегородка).

 

По горизонталі: 1. Частина будівлі, яка знаходиться під вікном з внутрішнього                 боку (підвіконня).

   2. Вимога, яка полягає в тому, щоб вартість 1 м² або 1 м³ будівлі при спорудженні не перевищувала визначених норм (економічність).

3. Горизонтальна площина східців (проступ).

4. Додатковий захист для вікон і дверей (ролети).

5. Простір між покрівлею і перекриттям верхнього поверху (горище).

6. Нижня частина фасаду (цоколь).

7. Вертикальна площина східців (присхідець).

8. Частина будівлі, що виступає за межі фасаду (з огорожею) (балкон) .

   9. Частина будівлі, яка сприймає всі навантаження і передає їх на основу (грунт) (фундамент).

10. Яка частина каркасної будівлі несе навантаження від балок (колона).

11. Сукупність показників довговічності будівлі та вогнестійкості конструкцій (капітальність).