Урок-рольова гра для 3 класу «Суд над Чивом»

Урок-рольова гра для 3 класу «Суд над Чивом»

Тема: Урок-суд над Чивом

Мета: узагальнити головну думку оповідання О. І. Копиленка «Розбишака Чив»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати, уявляти описані картини, готовність застосовувати набуті знання у повсякденному житті, доводити свою точку зору; виховувати повагу до інших, вміння відповідати за результати власних дій.

Обладнання: накидка судді, молоток судді, таблички з підписами «Суддя», «Прокурор», «Адвокат», «Підсудний», «Свідок», форма поліції, маска горобця.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Коли ми сумніваємось,

Коли чогось в житті не знаємо,

А хочем істину пізнати, то йдемо до судді питати,

Він правду допоможе з'ясувати.

Вчитель: Добрий день, сідайте. Сьогодні у нас незвичайний урок. Дивний він тим, що проходитиме не в кабінеті, а в судовій залі. І ви - не учні, а свідки. Сьогодні ми розглядаємо справу, яка стосується Розбишаки Чива. Наше завдання – розібратись, що сталось і хто в цьому винен.

Отож, будь ласка, зазначте у свої зошитах-протоколах тему судового засідання «Урок-суд над Чивом».

ІІ. Основна частина

Секретар: Встати! Суд іде!

Суддя: Оголошую наше засідання відкритим. Шановний секретарю, будь ласка, оголосіть склад суду.

Секретар. Оголошується склад суду: головуючий суддя – Коваль Єгор Сергійович, секретар – Боручек Ангеліна Олександрівна, адвокат – Черній Захар Романович, прокурор – Гаврилюк Матвій Сергійович, відповідач – горобець Чив.

Суддя. Шановний секретарю, будь ласка, поясніть нашим свідкам та гостям значення слів «позивач», «відповідач», «суд», «позов».

Секретар. Позов - документ, що засвідчує звернення до суду за захистом порушеного права або інтересів, що охороняються законом

Позивач - особа, яка звертається до суду за захистом порушених її прав чи інтересів, що їх охороняє закон.

Відповідач - особа, якій пред'явлено позов.

Суд - спеціальний державний орган, який здійснює правосуддя шляхом розгляду й ухвал карних справ.

Суддя. Дякую. Отже, слухається справа порушена проти горобця Чива.

Суддя. Винесено до розгляду справу горобця Чива у вчинені злочину передбаченого частиною 1 ст. 296, частиною 1 ст. 122 Кримінального Кодексу України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, яке карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. А також заподіяння умисного, середньої тяжкості, тілесного пошкодження.

Я прошу секретаря доповісти про присутність учасників судового процесу.

Секретар. Ваша честь, на засіданні присутній підсудний, потерпілі, свідки. Всі присутні попереджені про поведінку у суді.

Суддя. Переходимо до встановлення особи підсудного. Підсудний, підніміться. Назвіть суду своє ім’я, де проживаєте, чим займаєтесь.

Підсудний. Я, горобець на ім’я Чив. Втік від батьків. Проживаю над вікном другого  поверху у щілині стіни.

Суддя. Розпочинаємо судове слідство. Прокурор викликається до виголошення промови.

Прокурор. Шановні присяжні! Кожен з нас прагне проживати та здійснювати свою діяльність в спокої, знаючи, що нам нічого не загрожує. Що наш справедливий суд нас захищає. Горобець Чив неодноразово порушував громадський порядок, який супроводжувався особливим зухвальством і цинізмом (відверта неповага до норм моралі, культурних цінностей. Поведінка виражає свідоме ігнорування певних моральних цінностей). Він неодноразово нападав на молодших та пристарілих горобців. Також підсудний позбавив місця проживання горобця похилого віку. Неодноразово був ініціатором бійки.

Тому оскільки горобець Чив вчинив злочин передбачений 1 ст. 196, ч 1 ст.122 Кримінального кодексу України, він заслуговує найтяжчого покарання в позбавлення волі на термін до шести місяців.

Суддя. Суду зрозуміла ваша позиція. Слово надається стороні захисту. До виголошення промови викликається адвокат підсудного.

Адвокат. Шановні присяжні, я лише хочу сказати, що ми повинні прислухатись до здорового глузду. Мій підсудний ще дуже молодий горобець. Його дії не несли свідомої загрози життю і здоров’ю оточуючих. Дії горобця Чива – це просте непорозуміння, дитячий жарт.

Прокурор. Пане суддя, я протестую! Відповідальність за порушення громадського порядку настає з 14 років. Горобець Чив вже не дитина! Він свідомо порушував громадський порядок. За хуліганство в Україні передбачена карна і адміністративна відповідальність. За грубе хуліганство згідно ч.2 ст. 122 передбачено штраф від 500 до 1000 грн, або позбавлення волі на термін від 6 місяців.

Адвокат. Пане суддя, цієї ситуації могло і не бути. Якби горобці-сусіди не були байдужими. Своєчасно робили зауваження. Викликали поліцію, соціальні служби. То Чив, навіть думки не мав би влаштовувати бійки.

Суддя. Послухаємо свідків

Секретар. Запрошуємо до судової зали свідка сторони захисту – письменника Олександра Копиленка. Представтеся суду.

Письменник. Я, Олександр Іванович Копиленко, народився в Констянтинограді на  Полтавщині у родині залізничника. В Краснограді пройшло моє дитинство, в цьому місті закінчив учительську семінарію. Перша моя збірка для юних читачів вийшла у 1928 р. Люблю природу.

Суддя. Сторона захисту задайте свої запитання.

Адвокат. Шановний Олександре Івановичу, звідки ви знаєте підсудного?

Письменник. Я сусід горобця Чива, проживаю у будинку напроти.

Адвокат. Як ви можете охарактеризувати підсудного?

Письменник. Це звичайний горобець, але своєю вдачею відрізняється від інших. Він сміливий, безстрашний. Але зухвалий розбишака. Напевно, в родині мали більше приділяти увагу його вихованню.

Адвокат. Дякую, більше запитань немає.

Суддя. В сторони звинувачення є запитання до свідка?

Прокурор. Ні, пане суддя.                                       

Суддя. Запрошуються свідок обвинувачення Горобець-сусід.

Прокурор. Що ви можете сказати про горобця Чива?                                       

Горобець-сусід. Я проживаю у будинку, де захватив помешкання Горобець Чив. Ми притримуємось такої  думки: молодь повинна з повагою ставитися до горобців похилого віку і слабких треба захищати, а не ображати. Щоб тебе поважали не треба руйнувати, а треба будувати все своїми руками. Бо як ти відносишся до інших, так і вони будуть відноситись до тебе.

Суддя. В сторони звинувачення ще є запитання до свідка?

Прокурор. Ні, пане суддя.

Суддя. В сторони захисту є запитання до свідка?

Адвокат. Ні, пане суддя.

Суддя. Запрошуються свідок обвинувачення хлопчик Володя.

Прокурор. Що ви можете сказати про горобця Чива?

Володя. Це дуже задиркуватий горобець. Любить свободу. Я посадив його в клітку і він її мало не розбив! Потім посадив у клітку до Чижа і він його тяжко побив.

Суддя. В сторони звинувачення ще є запитання до свідка?

Прокурор. Ні, пане суддя.

Суддя. В сторони захисту є запитання до свідка?

Адвокат. Так, пане суддя. Свідок, а скажіть на яких підставах ви мали право саджати підсудного до клітки? Це вже п. 1 ст. 146 Кримінального Кодексу України незаконне позбавлення волі або викрадення людини!

Суддя. (стукає молотком) Тиша в залі суду! Слово підсудному.

Підсудний.  Я не вважаю, що я винний. Я просто не дозволяю себе ображати і буду завжди захищатися.

Адвокат. Мій підзахисний дуже сміливий горобець. У нього може бути світле майбутнє, а позбавлення волі може негативно вплинути на подальше життя. Для корекції поведінки, для усвідомлення, що так робити не треба, що треба думати про наслідки своїх дій, я вважаю, що слід без судимості застосовувати примусові заходи виховного характеру передбачені п. 2 ст. 105 ч. 2 обмежити дозвілля і встановити особливий режим до підсудного.

Прокурор. Такий забіяка має бути готовим до неприємних наслідків. Або його провчить хтось сильніший, а інші не будуть з ним дружити. Крім того, у бійці він може покалічити когось, а за це йому доведеться відповідати. У цьому випадку горобець вчинив правопорушення. Він не виконує обов’язки громадянина: який повинен не посягати на права й свободу, честь і гідність

інших горобців; бо кожен горобець має право на захист честі й гідності.

Якщо горобець порушує закони держави, то його треба покарати. Я прошу суд призначити покарання у вигляді: позбавлення волі до 6 місяців в колонії

загального режиму.

Суддя. Підсудний, Ви маєте право на останнє слово. Суд уважно слухає Вас.

Підсудний. Я прошу вибачення. Я визнаю свою провину. Я більше так не буду.

Суддя. Для винесення вирішення по даній справі суд йде до радної кімнати.

Секретар. Встати! Суд іде!

Суддя. Вирок іменем Державного Суду України. Дослідивши всі обставини по справі, суд дійшов висновку, що підсудний скоїв злочин, передбачений

ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України і визнає горобця Чива винним та призначає покарання у вигляді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів. А також відкриває кримінальне впровадження на хлопчика Володю згідно п. 1 ст. 146 Кримінального Кодексу України незаконне позбавлення волі або викрадення людини!

III. Підсумок уроку

Вчитель. Мені страшно чути про поведінку неповнолітнього Горобця.

Прошу всіх сісти. Суд над горобцем Чивом можна вважати закритим, та послухайте, шановні, ви завжди повинні пам'ятати, що ми завжди маємо відповідати за наслідки своїх вчинків. А тому треба завжди думати наперед і  пам’ятати – як ми відносимось до інших, так будуть відноситись до нас. Бажаю всім успіхів! Хай вам щастить!