Урок розвитку мовлення.

Урок РМ. Ділові папери. Лист. Адреса

 

Мета уроку:

• ознайомити учнів з основними правилами листування, побудовою листа, його мовним оформленням, вимогами до оформлення адреси на поштовому конверті;
• на основі опрацьованого матеріалу вдосконалювати творчі вміння п’ятикласників аналізувати листи з точки зору мовного оформлення, розвивати мовленнєві вміння складати листи, оформляти конверт; підвищувати мовну й мовленнєву культуру учнів у процесі усного й писемного спілкування;
• виховувати любов і пошану до рідних і близьких людей, розвивати культуру спілкування, творчі здібності учнів.

Внутрішньопредметні зв’язки :

• Лексикологія : засвоєння нових слів.

Міжпредметні зв’язки :

• Українська література (використання листів у художніх творах), історія (історія виникнення листа), інформатика (ознайомлення з електронним листом в мережі Інтернет).

Обладнання :

• комп’ютер, телевізор, таблиці, лист-малюнок, словник іншомовних слів, тлумачний словник.

Тип уроку: урок розвитку   мовлення.

 

Перебіг  уроку

 

Що написано пером,

Не виволочиш волом.

(народна творчість)

 

І. Організаційний момент

    (вчитель організує клас до роботи)

ІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку

(вчитель повідомляє учням тему і мету уроку; тему уроку учні записують у зошит)

ІІІ. Розвиток безперервної пошукової пізнавальної активності учнів

• Вступне слово вчителя про історію виникнення пошти

 

Кожен народ йшов своїм шляхом до створення писемності. Первісні люди, щоб запам’ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізувати про наявність якихось предметів або істот, використовували зламані гілки дерев, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби людини передати повідомлення. Поступово вони навчились залишати наскальні малюнки – піктограми:

 

Але історія знає випадки, коли піктограми розуміли неправильно... Колись персидський цар Дарій І (царював у 521 – 486 рр. До н.е.) напав на Скіфію у 512 році. Він отримав від свого супротивника лист-малюнок, на якому було зображено мишу, жабеня, птаха і сім стріл:

 

• Які асоціації виникають у вас з мишею, жабеням, птахом, стрілами? Що хотів сказати скіфський цар? (Учні називають свої варіанти)

Розглянувши малюнок, перський цар Дарій гордо об’явив персидським полководцям : „Наш ворог написав тут – Перси, ми володіємо землею (миша) й ріками (жабеня). Ми хотіли полетіти (птах) від сили твого війська. Ми кладемо перед тобою свою зброю  (стріли). Таким чином, тру сливі скіфи хочуть нам здатися, тому що бояться спробувати на собі наші шаблі”. У ту ж ніч скіфи напали на персів і розбили їх. Тільки після бою Дарій узнав справжній зміст листа-малюнка : „Перси, якщо ви не здібні перетворитися на птахів і полетіти, стати польовими мишами й сховатися в землі, чи одягнути жаб’ячу шкіру й стрибнути в болото, то ви будете атаковані нашими стрілами ”.  Листи-малюнки кожен розумів по-своєму. За історію листування існувало безліч форм листів.

• Яку форму мали перші листи? (лист-малюнок, піктограма)

Одною з найцікавіших форм листа є листи давніх індійців майя і ацтеків –  лист „кіпу”, що в перекладі з мови ацтеків означає „вузол” (Вчитель показує спроектований на екран лист – кіпу) . „Лист” сплітався з вовняних чи бавовних мотузків, до яких прив’язували рядки інших мотузків. При цьому вузлики зав’язувались по вертикалі відносно один одному, горизонтальному мотузку. Кожен мотузок мав своє значення:

• Червоний – війна, кров;
• Білий – мир, здоров’я;
• Чорний – смерть, хвороба;
• Зелений  - урожай, хліб;
• Жовтий сонце;
• Синій – море, вода.

Щоб доставити листа, індійці обирали гінця. А ось давні греки знайшли інший шлях доставки листів, які називались пергаментами через назву так званого паперу, на якому вони писали. Давні греки використовували...голубів:

 

 

Людство розвивалось, а з ним розвивалась і писемність. Люди навчились робити папір, навіть придумали засоби  для написання листів – спочатку це були різні загострені палички, гачки, а , згодом, люди почали користуватися ... гусячим пір’ям. Таким способом написання користувалися аж до початку  ХХ ст. Листи писали на папері, який скручували і перев’язували мотузком з печаткою:

  І доставляли листи знов гінці. І лише у 1784 році   Англії почала  еру поштових карет, які поступово захопили весь світ.

  У передньому багажному відділенні  (під ногами кучера) розташовано багаж пасажирів. В задньому багажному відділенні(під ногами охоронця)  - замкнений ящик із поштою.

Ще раніше  з’явилася „ морська пошта” у вигляді звичайної пляшки.

 Допомогою так званої морської пошти видатний мореплавець Христофор Колумб(1451-1506) на шляху до Індії у 1492 р.відправив листи іспанській королеві Ізабеллі, поклавши їх в пляшки і кинув у морські хвилі. Одна була з них знайдена і відправлена королеві Ізабеллі.

       

 І світ узнав про...Америку.

Але і така доставка була ненадійною. І з розвитком прогресу було створено ...поїзд. Перше  в світі перевезення пошти було здійснено в Англії у 1830 році:

  У нас перший поїзд з’явився у 1858 році.

Але і на цьому людство не зупинилось. І наприкінці ХІХ ст. Придумали дирижабль:

 

 Але ці повітряні апарати себе не виправдали. І у 1903 році було створено перший аероплан:

 І вже у 1911 році було здійснено перший офіційний рейс перевезення пошти (6,5 тисяч листів) в Індії – з Аллахабада до Наіні  на відстань ... 13 кілометрів (для порівняння: від нашої школи до центра міста).

Поїзд і авіа існують і сьогодні. Але їх поступово замінить найсучасніше транспортування листів – Інтернет – всесвітня мережа спілкування, яка дозволяє за лічені хвилини переслати лист у будь-яку частину світу.

• Назвіть види транспортування пошти. Які види існують сьогодні?

 

ІV. Сприйняття навчального матеріалу

 

• Слово вчителя

 

Люди знаходили різні шляхи, щоб на відстані спілкуватися між собою, вирішувати справи, проблеми. Що ж таке лист в мовознавстві? Знайдіть у тлумачному словнику значення слова „лист”. (Учень зачитує тлумачення слова. Учитель пропанує під диктовку записати визначення слова „лист”  у зошит).

• Лист – писаний текст, призначений для спілкування на відстані.

Бесіда з учнями

• Як називають тих, хто спілкується листуванням?(учні відповідають: адресат і адресант)
• З якої мови походять ці слова?   (учні відповідають: німецького  походження) 
• За словником іншомовних слів з’ясуйте значення слів „адресат” і „адресант”(Учень зачитує тлумачення слів. Учні під диктовку записують визначення слів у зошит. Учитель на дошку вивішує міні-плакати зі словами „адресат” і „адресант”).
• Адресат – слово з німецької мови, одержувач листа, посилки, телеграми тощо.
• Адресант – слово з німецької мови, походить від французького „адрессер”, що означає направляти, посилати. Той, хто посилає листи, посилку, телеграму тощо.
• Назвіть українські відповідники слів „адресат” і „адресант”.( учні відповідають: відправник і одержувач.
• Слово вчителя

 

Лист –це непросто папір, чорнила і конверт. Це – творчість кожної людини. Проте існують правила ведення листування.

• Бесіда з учнями

Як ви думаєте, яких правил необхідно дотримуватись при листуванні? (учні відповідають: ввічливий тон, увага до адресата, уміння писати про себе коротко, а про інших детальніше, уміння писати про цікаві факти й події)

Чи обов’язково відповідати на одержаний лист?Чому? (учні відповідають: щоб не ображати відправника.

• Слово вчителя

Не слід забувати, що в листах, як і в мовленні, проявляється характер людини, її розум, знання, рівень культури й вихованості.

 

V. Поглиблення відомостей учнів про лист як жанр мовлення

 

1. Бесіда з учнями (перед бесідою учень декламує вірш Б. Чалого „Друзі”)

Хлопчик з Грузії, Захарія,

У листі писав: „Панасе,

Приїзди-бо на канікули,

Влітку хороше у нас!”

А Панас його запрошує,

З України шле листи:

„Дуже я тобі радітиму,

генацвале, приїзди!”

Сталось так: як до Захарії

В гості вирушив Панас,

А дружок його із Грузії –

До Панаса на Донбас.

На станції зустрілись поїзди.

      -   Захаріє!

                               -  Панасе!

                               - Ти куди?

           - До тебе їхав, друже мій Панас.

Тепер поїдем в Грузію до нас!

А друг йому:

- Товаришу, стривай!

Спочатку ти до мене завітай.

Тим часом вдаль помчали поїзди.

- Куди ж тепер поїдемо, куди?

• Що стало причиною непорозумінню хлопців? (учні відповідають: неправильно складені листи, в яких вони не вказали точні дати приїзду)
• Назвіть у вірші звертання. Яка роль звертання у листах? (учні відповідають: звертання називають того, до кого звертаємось. Цього вимагають правила етикету. )
• Поясніть, за яких умов люди спілкуються письмово? (учні відповідають: люди спілкуються письмово тоді, коли знаходяться на відстані.)

 

2. Робота з підручником

(учень читає завдання: прочитати листа, вказати в тексті слова ввічливості. Інший учень читає листа).

Бесіда з учнями за прочитаним листом вправи

• Чи може відбуватися листування без використання слів ввічливості?(учні відповідають: звичайно, ні)
• В яких випадках займенник Ви пишеться з великої букви? (учні відповідають: коли звертаються до одної людини)
• З яких частин складається лист?(учні відповідають: з привітання, з основної частини, в якій розповідається про події, заключна частина)

3) Робота над оформленням листа

 

• Робота з таблицею „Порівняйте!”

 

E - mail	адреса
svaskv2316@gmail.com	Савченко О.О. вул. Зарічна,2, м. Одеса, Україна 65036

 

• Слово вчителя

В електронних листах вказується тільки адреса одержувача(nik), яка пишеться англійською мовою, тому що Інтернет - це міжнародна мережа. Рукописні листи вкладають у конверти, які, доречі, першими з’явилися в Англії . На конверті обов’язково вказується адреса одержувача і відправника. Користуючись зразком, запишіть свою адресу в зошит.  

Звичайно Інтернет неймовірно полегшує спілкування людей, але...

Прослухайте уривок з повісті Михайла Стельмаха „Гуси – лебеді летять...”:

 

І вже сторч головою так влітаю в хату...

- Мамо, від тата!

- Ой, - аж застогнала мати і прикрила повіками очі...

Мати прикладає руки до грудей, далі бере листа, безпорадно розглядає його з усіх боків, навіть нюхає...

- Махоркою пахне...

 

• Що вас вразило в уривку? (учні відповідають: лист пахне)

 

• Слово вчителя

Листи, написані на папері, зберігають вашу енергетику, ваш запах, дотик ваших рук. Ви це зрозумієте, коли самі напишете   листа.

 

VІ. Підсумкова бесіда, оцінювання(Вчитель підводить підсумки, визначаючи активних учнів, оголошує бали, отримані учнями)

• Що називається листом?
• З яких частин складається лист?
• Що слід вказувати на конверті?
• Поясніть, що означають слова епіграфу до уроку.(Те, що написане, не змінити. Тому, складаючи листа, треба уважно слідкувати за оформленням, дотримуючись правил спілкування і норм етики. А саме – повага до адресата, ввічливість, уникнення грубих слів і зухвальства)

VІІ. Домашнє завдання: Написати листа другові(подрузі) про історію листування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

 

 Сучасний учень - це продукт інформаційного суспільства. Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроку рідної мови є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання. Ефективними вважаю  уроки української мови з використання інтерактивних технологій навчання, які активізують процес особистісно зорієнтованого навчання й  домінують одного учасника навчального процесу над іншим. Учитель словесник повинен усвідомлювати, що  уроки рідної мови - це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності. Створення ситуативних завдань і асоціативних уявлень є наслідком практичної теорії мовленнєвої діяльності з метою формування в учнів таких мовленнєвих умінь, як уміння формувати власне висловлювання, уміння користуватися різними стилями й типами мовлення. Ось чому я вважаю необхідним використання на уроках української мови та літератури інтерактивних технологій, використання ситуативних завдань і асоціативних уявлень, які позитивно сприяють на розвиток особистості учня, його інтелектуальний розвиток,  самовираження, вміння самоаналізувати, розвиває творчі здібності учня, допомагають краще засвоїти навчальний матеріал, розвивають логічне мислення учнів. Все це сприяє підвищення рівня знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної і рекомендованої літератури

 

• Басоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова і література в школі. - 2004. - № 7

 

• Костюк Г.С., Балл Г.П. „Навчальний матеріал і навчальні ситуації: психологічні аспекти”

 

• Щукіна Г. ”Проблеми пізнавальної зацікавленості в педагогіці”

 

• Бєляєв О., Скуратівський Л., Симоненкова Л, Шелехова Г. Концепція навчання державної мови в школах України // Диво слово. – 1996. - № 1;

 

• „Засади загальної психології” С.Л. Рубинштейню – М. – 2001р.

 

• Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. - К.: А.С.К., 2006.

 

• www.ostriv znan. in.ua;

 

• http//uk/wskspedia.org/wiki/мовознавство

 

• http://www.galactic.org.ua/clovo/p-m1.htm