Урок розвитку зв'язного мовлення на тему: "Твір-оповідання за поданим сюжетом"

Тема. Твір-оповідання за поданим сюжетом

Мета: формувати в учнів уміння складати оповідання за поданим сюжетом, дотримуючи структури жанру; формувати вміння викладати сприйняту інформацію у вигляді оповідання; сприяти оволодінню різними типами висловлювань; розвивати вміння добирати мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення; удосконалювати, розвивати творчу уяву; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, почуття порядності, дружби, взаємовиручки.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Обладнання: опорні таблиці-схеми, роздавальний матеріал.

Епіграф:

Вилучити із життя дружбу — це все одно, що позбавити світ сонячного світла.

Цицерон

Хід уроку.

І. Організаційно-вступна частина.

Створення психологічної ситуації (полікультурна компетентність).

Як Господь провідував людей на землі. Разом із святим Петром підійшли вони до одного чоловіка, і запитав Господь, чи задоволений своїм життям  чоловік, а якщо ні, то чого хоче просити у Господа. Чоловік. Подумавши відповів Всевишньому, що життям він задоволений, тільки його турбує, що життя на землі таке коротке. Чи не зміг би Господь трохи його продовжити? Всевишній подумав і, усміхнувшись, відповів: «Я тобі додам стільки років життя,скільки справжніх друзів ти мені назвеш». Чоловік нічого не зміг відповісти Всевишньому.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Репродуктивна бесіда(«вільний мікрофон») — компетентність саморозвитку й самоосвіти.

— Що таке оповідання? (Невеликий віршований епічний художній твір про одну чи кілька подій у житті персонажа. Що відіграють важливу роль у його долі).

— Що таке сюжет? (Це подія чи система пов’язаних між собою подій, у процесі яких у творі розкриваються характери персонажів).

— Що покладено в основу сюжету? (Підказаний життям конфлікт).

— Які композиційні елементи виділяють у сюжеті? (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).

Інтелектуальна розминка(асоціювання) — полікультурна компетентність.

— А зараз пропоную вам записати усі ті слова і фрази, які асоціюються (спадають на думку) у вас зі словом «друг». Такими словами можуть бути різні частини мови (іменники, прикметники, дієслова, дієприкметники), а також словосполучення, звертання, порівняння.

Учні записують у зошитах, зачитують найбільш вдалі вислови і слова.

Лінгвістичне лото (робота в парах) — соціальна компетентність.

Роботу виконують спочатку усі учні окремо, підписують роботи. Завдання складається з 10-ти речень, фрагменти яких слід з’єднати стрілочками. За кожне з’єднане правильно речення — 0,5 бала. Після виконаної роботи учні обмінюються роботами із сусідом. Учитель зачитує повні речення, а учні перевіряють роботу сусіда, підраховують і виставляють бали. Загальна сума – 5 балів.

У процесі роботи на уроці найбільш активні учні до цих 5 балів додатково отримують ще бали, тобто наприкінці уроку більшість учнів підвищують свої бали.

1. Ваш друг — це поле, яке ви засіваєте любов’. І де пожинаєте подяку.

2. Коли ваш друг доводить свою думку, ви не боїтеся казати «ні» у думках і не никаєте казати «так».

3. І коли він мовчить, ваше серце не перестає слухати його серце.

4. Бо в дружбі усі думки, усі бажання, усі сподівання ви творите й ділите без слів, у радості, яка не проголошена.

5. І нехай не буде жодної іншої мети у дружби, окрім зміцнення духа.

6. І нехай усе найкраще, що маєте ви, буде для вашого друга.

 7. Шукайте його завжди, щоб час прожити.

8. Він має заспокоїти ваші потреби, а не заповнити порожнечу.

9. І в солодкості дружби нехай буде сміх і спільна втіха.

10. Бо в росі дрібних речей серце знаходить свій ранок і спочиває.

Висновок. Отже, друзі — це близькі, споріднені душі.

Усі висновки під час усього уроку записуємо навколо слова «друг», утворивши таким чином сонечко із промінчиками — висновками. Ці цитати учні використають у своїй домашній творчій роботі.

IV. Застосування знань, умінь і навичок.

Творчо-пошукова робота(випереджувальне завдання) — полікультурна компетентність.

Кажуть, дружба належить до вічних цінностей. Тому цікаво заглянути углиб віків. Група «Допитливі» знайомить із історичними відомостями про дружбу.

1-ий учень. Можна довго говорити про те. Як пізнати справжнього друга, але з давніх пір в різних країнах світу люди придумали спеціальні ритуали і символи, щоб підкреслити свої відносини.

У київській Русі словом «друзі» називали себе воїни з одного загону (звідси, до речі, і пішло слово «дружина»). У друзів, за свідченням арабського історика Ібн Фандала, було спільне майно — вони пили з однієї чаші, милися з одного тазу і носили одяг один одного. Після ухвалення християнства обряд висновку дружби скріплявся обміном натільними хрестами.

2-ий учень. Скіфи висновок дружби оформлювали спеціальною угодою і великою клятвою: надрізали пальці, побратими зливали трохи своєї крові в чашу і, омочивши в ній кінці мечів, спільно розпивали її. Після цього ніщо вже не може їх розлучити.

Народу Кавказу укладали дружбу в три етапи. Спочатку друзі давали клятву вірності у присутності старших за віком. Через декілька років влаштовували другий обряд – пили молоко з однієї чаші, в яку клали золоте кільце, щоб дружба ніколи «не іржавіла». І нарешті, ще через декілька років полягав третій союз: друзі робили на пальцях порізи і змішували крапельки крові. Після — обмінювалися зброєю. Бурками і папахами.

3-ій учень. Араби при оформленні договору дружби ставили на стіл блюдо з крупною сіллю, потім кожен брав по дрібці і з’їдав. Тому в арабських країнах була приказка: «Сіль між нами».

У індійців навахо договір дружби полягав у публічній клятві, яку потрібно було повторити три рази. Причому дружба була можлива не тільки між чоловіками, але і між чоловіком і жінкою. Проте одруження на жінці, з якою помічений дружній союз, було рівносильне кровозмішенню.

4-ий учень. Австралійські аборигени з племені арапешей вважали, що стати іншому другом може тільки та людина, котра три рази купи у нього який-небудь товар.

Камчатські ітельмени договір дружби укладами на сумісному бенкеті, причому господар дуже жарко натоплював житло і наказував з’їсти другу всю приготовану їжу. Коли господареві ставало не під силу терпіти жар, він міг вийти у двір, а ось друг, як доказ своєї відданості, повинен був все витерпіти. Наприкінці обряду господар забирав все майно друга, а потім вирушав до нього додому — повторити обряд.

Група «Кмітливі» знайомить нас із усіма дібраними прислів’ями, приказками, крилатими виразами про дружбу, друга.

Дружба — це надзвичайна цінність. Друзі — це благо для людини.

Недарма ще Арістотель твердив: «Люблячи друга, ми любимо власне благо».

Робота в групах(лексико-стилістичний практикум) — соціальна, полікультурна компетентності.

Група «Допитливі» — робота із тлумачним словником: пошук тлумачення слова «дружба»; ввести в речення дане слово.

Група «Кмітливі» — гра «Хто швидше?» — утворити синонімічний ряд зі словом «друг».

Група «Творчі» — «Допоможи набірникові»: коли набірник складав слова, щоб надрукувати вірш, дмухнув вітерець і всі слова (прислівники) розлетілися. Допоможіть набірникові зібрати їх за змістом поезії. Визначити тему, головну думку, стиль твору.

 

Що це значить — не дружити,

Жити (як?) … — одинаком?

Не дружити — це ходити

Не дверима, а вікном.

Це без друга, без подружки

На перерві у кутку

Розправлятись (як?)…

З апельсином (як?)…

Це дивитись (як?), наче в книжку,

(як?) … з видом кам’яним,

А насправді… (як?)

Роздавати штурхани.

В школі вчитись й не дружити —

Це, повірте, все одно,

Що, заплющившись, сидіти

І дивитись у вікно.

 

Довідка: самотужки, так, нашвидку, набік, тишком-нишком.

Групи звітують по черзі. Розповідь учня про художній стиль мовлення (випереджувальне індивідуальне завдання).

Бесіда за читаннями (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

— Про що розповідається в тексті вірша, опрацьованого вище?

— Яка основна думка тексту?

— До якого стилю мовлення належить текст?

— Назвіть художні засоби, використані в тексті (епітети, порівняння, метафори, повтори тощо).

— Наскільки змінився текст після відновлення прислівників у поезії?(Вони надали тексту образності мовлення)

— Отже. Яку стилістичну функцію виконують прислівники в текстах?(Служать засобом зв’язку речень у тексті, засобом підвищення виразності, образності мовлення.)

— Про яку дружбу йде мова в цій поезії?(Шкільну)

 

Учитель. Особлива категорія дружби — шкільна дружба, дружба однокласників. Про неї пишуть вірші, складають пісні, створюють кінофільми. Вона залишається з людьми на все життя.

Літературна вікторина «Хто ховається за словесним портретом?»(полікультурна компетентність).

Учитель. Творчо-пошукова робота(випереджувальне завдання), що готувала група «Творчі».

До вас завітали герої відомих вам літературних творів українських та зарубіжних авторів.

— Назвати персонажів.

— Кого із цих персонажів ви бажали б мати за друга? Чому?

— Кого — ні? Чому?

— Який тип мовлення ви використаєте (як допоміжний) у своєму оповіданні для зображення вашого героя?

 

Учні називають літературних персонажів, твори та їх авторів: Климко із повісті Г.Тютюнника «Климко», Маленький принц із казки «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, Толя із твору «Федько-халамидник» В.Винниченка, Том Сойєр із повісті «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена.

 

Зразки словесних портретів.

 

Том Сойєр

Я родом із містечка Сент-Пітерсберга. Я не вважався взірцем для підлітків свого міста, люблю байдикувати і весело проводити час, люблю вигадувати щось нове, фантазувати. Батьків не маю, проживаю зі своєю тіткою Поллі за зведеним братом Сідом. Не люблю відвідувати школу і часто з неї втікаю купатися на річку. Закоханий в Беккі.

Найцікавіші пригоди, які трапилися зі мною: в печері. На кладовищі, проживання з товаришами на безлюдному острові. Найкращим моїм другом був такий же бешкетник, як і я. Міцні дружні стосунки поєднували мене із сином місцевого пияка. Свою клятву мовчати про події на кладовищі ми скріпили кров’ю.

 

Климко

Я одинадцятилітній хлопчак, жив на Луганщині удвох із дядьком Кирилом, відколи осиротів. Дядько був машиністом великого паровоза і ходив на роботу то вранці, то вночі.

Однієї такої ночі не повернувся дядьків ФД… З того часу я залишився самотнім. Проте я не полохлива та безпомічна дитина — умію постояти за себе. Прагну протистояти кривді й несправедливості.

Найкращим другом моїм став для мене мій однокласник Зульфат. Болем проймається моя душа на приниження улюбленої вчительки, адже саме вона учила нас людяності й справедливості. Сповненими небезпек дорогами. Перемагаючи свій страх, я вирушив за дорогоцінною сіллю у Слов’янськ, щоб зарадити учительчиній біді.

 

Маленький принц

Я загадковий мешканець планети-астероїда В-612. Я дуже люблю свою планету, але бажання знайти друзів спонукало мене вирушити в незнані світи. Я відвідав багато планет, у тому числі і планету Земля. І істини, які мені відкрились. Стали заповітом і для майбутніх поколінь: «Ми відповідальні за тих, кого приручаєм», «Про людину треба судити по її вчинках, а не по її словах», «Людину може судити правильно лише той, хто вміє судити самого себе».

 

 

 

Толя

Я панська дитина, ніжний, делікатний, смирний. Завжди чистенький та чепурненький. Я син хазяїна будинку, в якому прожива найбільший розбишака Федько. Він частенько спокушав мене до своїх витівок, тому із-за нього я недмінно приходив додому «задрипаний, подраний, із розбитим носом». Матінка моя трохи не вмлівала, бачачи мене таким, а батько мій сварив і лупцював Федька.

Найгірша пригода трапилася з нами на річці. Це із-за цього зайдиголови я опинився на крижині. Але все ж таки цей розбишака отримав по заслузі!..

 

Схема-опора до твору-оповідання за поданим сюжетом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Літературна хвилинка»(рольова гра) — полікультурна компетентність.

За змістом оповідання Л. Воронкової «Антон і Харитон».

Антон і Харитон

Жили на світі Антон і Харитон.

— Давай з тобою дружити, ­— сказав Харитон. — Усе ділитимемо навпіл — і горе, і радість.

— Згода, — сказав Антон, — коли поруч друг, жити легше і веселіше.

Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде — ні деревця, ні кущика.

— Дай мені свого бриля, — сказав Харитон, — а то мені дуже голову припікає. Антон віддав Харитону свого великого солом’яного бриля. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!» Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.

— Дай мені скоріше свого плаща, — закричав Харитон, — хіба не бачиш, що твій друг мокне?

Антон віддав свого плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: «Ну, що ж, заради дружби і промокнути можна». Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його плащ і бриль.

— Візьми, — каже він, — а то мені нести важко. Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя.

— Тобі куди? — запитав Антон.

— Мені ліворуч, — відповів Харитон.

— Ну, а мені праворуч, — сказав Антон.

— Так ми ж хотіли іти разом! — закричав Харитон. — Ми ж друзі з тобою! Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озирнувся. Чому ж він не озирнувся?..

 

«Мозковий штурм». Бесіда за питаннями (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

— Спробуємо визначити композиційні елементи даного оповідання.

— У вас на партах є текст даного оповідання. Яку частину тексту слід віднести до експозиції?

— Назвіть зав’язку сюжету.

— Чи є в тексті оповідання допоміжні поза сюжетні елементи (описи, монологи, авторські роздуми)?

— У якій частині оповідання події досягають загострення конфлікту?

— Яка частина вказує на розв’язку сюжету?

— У заключній частині автор розмірковує: чого вчить цей випадок, чому ця подія запам’яталась. Для цього використовує риторичне запитання.

• Отже, діти, чому, на вашу думку, хлопчик Антон не озирнувся?
• Чи хотіли б ви товаришувати з Харитоном?

Дане оповідання може слугувати для вас допоміжним зразком для створення вашого твору-оповідання.

Висновок. Дружба може бути лише між добрими людьми. Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має.

V. Закріплення. Знань, умінь і навичок.

Робота за таблицею-схемою побудови сюжету оповідання (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

Таблиця-схема побудови сюжету оповідання.

1. Експозиція (вступні події, які подаються у творі до зав’язки конфлікту).

2. Зав’язка:

а) сюжетні елементи (коли сталося? де? з ким?);

б) поза сюжетні елементи (опис природи. Інтер’єр, портретні характеристики. Внутрішні монологи).

3. Розвиток дій (події, які призвели до загострення конфлікту).

4. Кульмінація (пік, загострення конфлікту).

5. Розв’язка (події, які відбувалися після розв’язання конфлікту).

 

Зауваги перед написанням твору.

— Яка кількість персонажів оптимальна для поданого сюжету? (2-3).

— Чи має автор право на власні думки. Оцінки та роздуми?

— Не слід переказувати будь-який прочитаний твір, не потрібно створювати фантастично-романтичну легенду, треба написати оповідання про те, що могло б бути чи не раз бувало в житті.

— Від якої особи треба вести розповідь?(І або ІІІ особи)

— У якому часі потрібно використовувати дієслова?

 

Словничок

Для початку оповідання використовуй слова: якось, одного разу, це трапилось, ось така подія сталась, пригадується мені, сьогодні мені хочеться розповісти…

Для збереження послідовності подій: та ось, згодом, потім, пізніше, у той самий час, після того як, наступного разу, тоді, через кілька днів, аж раптом…

Для закінчення: нарешті, ось так, так закінчилось, ось такий випадок, ось така історія, ця подія запам’яталась назавжди; тож; друзі, зробіть висновки…

 

Метод «Незакінчене речення»(комунікативна компетентність).

1. Справжній друг ціниться тому, що…

2. Коли друг у біді, …

3. Бути справжнім другом — це значить…

 

VI. Підсумок уроку.

Метод «Вільний мікрофон»(комунікативна компетентність).

— Юна журналістка Мар’яна (учениця класу) отримала завдання написати шкільну замітку до рубрики «З олівцем по школі» у куток «Самоврядування», але для цього їй необхідна ваша допомога. Дайте відповіді на запитання, які вона підготувала, розпочинаючи словами: я вважаю, що; на мою думку; я переконаний(а); отже; то що і т. д.

• Що таке дружба?
• Що не можна казати другові?
• Як з другом не можна чинити?
• Скільки може бути справжніх друзів у людини?
• На що можна піти заради дружби?
• Для чого існують друзі?
• У яких ситуаціях ніхто не є настільки доречним, як друг?
• Як ми повинні себе поводити, щоб у вас були друзі?
• Чи вважаєте хоча б одного з ваших батьків своїм другом?(Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?)
• Що ви знаєте краще за дружбу?
• Яким мав би бути ваш друг?

 

Висновок. У кожного є власні судження щодо вибору друзів, але всі ми одностайні в одному — нам легше у світі із друзями, бо: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них».

 

VII. Пояснення домашнього завдання.

Написати твір-оповідання про дружбу (на чернетці) — компетентність продуктивної творчої діяльності.

Варіанти тем:

1. Друг пізнається в біді.

2. Справжній друг завжди допоможе.

3. Добре тому жити, хто вміє дружити.

4. Дружба — велика сила.

5. Коли друг в біді — не спи!

6. Дружба — найбільший скарб.