Урок "Розвиток мовлення. Особливості будови опису місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі"

Тема. Розвиток мовлення. Особливості будови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості (вулиці, міста, села) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі за складним планом із використанням називних речень

Мета:

• з'ясувати особливості побудови опису місцевості; формувати мовленнєво-комунікативні вміння висловлювати думки, будувати твір-опис місцевості на основі особистих вражень; створити умови для  формування навичок самостійної творчої роботи;
• розвивати усне й писемне мовлення, спостережливість, увагу; культуру мовлення, образне мислення, створювати умови для розвитку ініціативності; удосконалювати вміння усвідомлювати тему й основну думку, тип і стиль мовлення; уміння спілкуватися державною мовою: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; сприяти збагаченню словникового запасу учнів; виявляти в усному мовленні порушення норм літературної мови, виправляти помилки, усно висловлювати думки;
• виховувати уважне ставлення до навколишнього світу, любов до рідного краю.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Обладнання:  текст для аналізу, тлумачний словник, фото із зображенням Хрещатика.

Перебіг уроку

Просіть – і буде вам дане,

шукайте – і знайдете,

стукайте – і вам відчинять.

Біблія

Чудесний світ відкривається

 у красі, що надихає.

В.Сухомлинський

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вступна бесіда

•          Які стилі мовлення ви знаєте? Скільки їх в українській мові?

       Які мовні особливості властиві художньому стилю мовлення?

•          Назвіть відомі вам типи мовлення. Дайте їм коротку характеристику.

       Розповідь - це усний чи письмовий текст, у якому розповідається про подію, що розгортається в часі. Опис - це своєрідний текст, у якому подається впорядкований перелік ознак предмета, явища чи особи. Роздум - це висловлення про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково є теза (чітко сформульоване основне твердження), докази, що доводять це твердження. Закінчується роздум висновком, що випливає з доказів.

•          Яку будову мають тексти-описи?

       В описі спочатку подають загальні відомості про предмет, враження від нього, потім розкривають його найхарактерніші ознаки, описують,  деталізують.

•          Чим опис відрізняється від розповіді та роздуму?
•          У якому стилі можна скласти твір-опис?

       У науковому, художньому.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфами

•         Прочитайте слова з Біблії. До чого вони вас закликають? Від чого застерігають?

       Застерігають від гордині. Якщо вам потрібна допомога, не бійтеся її просити. Одна людина може багато, але не все. Результат можна отримати тільки тоді, коли щось робиш. Треба бути допитливим, наполегливим.

•         Як ви розумієте слова В.Сухомлинського? Із чим у вас асоціюється поняття краси? На що вона може надихати?

       Краса – це те, що тішить око, заспокоює серце, приносить задоволення. Вона може бути в живих барвах, яскравих і трепетних звуках, у казці, у грі, у тому, що створила людина. Краса надихає на нові звершення, на творчість.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Учні записують у зошит число і тему уроку.

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Ознайомлення з особливостями побудови опису місцевості

  Твір-опис  місцевості –  це зв’язний текст, який дає словесне зображення основних ознак міста, села, вулиці, подвір’я, площі.

Щоб описати місцевість, потрібно вказати:

- де вона розташована;

- історичні відомості, пов’язані з нею;

- предмети (об’єкти), які є в цій місцевості.

Отже, складовими опису місцевості є опис місця й описи окремих предметів, які на цьому місці розташовані.

Опис місцевості складається за такою схемою:

ДЕ? – ЩО? – і ЯКЕ це ЩО?

  2. Робота з підручником

З’ясуйте  особливості наукового та художнього описів.

(У науковому описі місцевості інформацію про її розмір, освітлення, предмети, які там є, подають безсторонньо,  ставлення автора до описаного не висловлюється. Мета такого опису ― точність і конкретність. Слова вживають лише в прямому значенні.

У художньому описі місцевості передають ставлення автора до описуваного. Інколи автор висловлює оцінку прямо, проте здебільшого це робить за допомогою відповідно дібраних художніх засобів: епітетів, порівнянь, персоніфікації тощо. Мета такого опису ― сформувати певне ставлення до місцевості, що описується).                                         

3. Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитайте (прослухайте) текст і виконайте завдання до нього.

1. Визначте тему й основну думку.

2. З’ясуйте тип і стиль мовлення. Думку обґрунтуйте.

3. Назвіть слова, які використовує автор для опису місцевості (зокрема вулиці).  

4. Які з речень вказують на позицію спостерігача? Яку роль вони відіграють у тексті?

Хрещатик

Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом на тротуарах – люди; посередині, на бруківці, – машини… Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком… Праворуч – багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч  ЦУМ  склом на сонці виблискує. Далі – здоровенна десятиповерхова міськрада (скільки ж то в ній людей радиться – така велика!).

Десь за міськрадою – вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються – то костел.

За вулицею Прорізною Хрещатик звертає праворуч і, порозсувавши будинки подалі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає…

Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви знаєте, – це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов повз метро! (За В.Нестайком)

4. Словникова робота

• Доберіть синоніми до слів.

• Будівля (будинок, споруда, помешкання, заклад).
• Дорога (тротуар (хідник),шосе, траса, бруківка, стежка).

• Відредагуйте словосполучення.

• Бувша назва (колишня назва); знак на углу будинка (знак на розі будинку); вулиця довжиною кілометр (вулиця завдовжки кілометр); покращувати рівень життя (підвищувати рівень життя).

• Робота зі словником. З’ясуйте лексичне значення слів жилий і житловий. Запишіть речення, вставивши на місці пропуску слова.

• Жилий – той, у якому живуть люди.
• Житловий – той, що пристосований, призначений для життя людей.
• … приміщення стане … тоді, коли в нього заселять людей. (Житлове приміщення стане жилим тоді, коли в нього заселять людей).

5. Колективне складання орієнтовного плану

План опису вулиці

1. Оцінка й загальне враження від місцевості.
2. У якому місті (селі) знаходиться вулиця?
3. Яка її назва? Чому її так названо?
4. Опис місцевості.

а) Яка довжина вулиці? Вона широка чи вузька?

б) Який транспорт рухається вулицею?

в) Які будівлі тут розташовано? Яке вони мають призначення й 

   вигляд?

г) Що прикрашає вулицю?

5. За що ви любите  вулицю?
6. Що б ви хотіли змінити на цій вулиці?

6. Робота над описом місцевості

  Мовленнєве завдання. Опишіть центральну вулицю свого міста (села) за планом. Доберіть назву до твору. У творі використайте односкладні називні речення.

Уживайте у своєму тексті слова та словосполучення: по обидва боки, обабіч, посередині, праворуч, ліворуч, трохи віддалік, знаходиться, простягається, розташований, план забудови, виразний силует будов, пішохідна вулиця, вулиці перетинаються, (на перетині вулиць),проїжджа частина, визначні місця, приміські маршрутки, добре освітлений, тішить око, створює затишок, в оточенні дерев.

1. Складання твору учнями.

2. Індивідуальна допомога вчителя слабо підготовленим учням.

3. Прослуховування двох-трьох творів.

4.  Рецензування творів учнями.

- Чи відповідає робота темі?

- Які типи мовлення використано? Чи відповідають вони завданню?

- У якому стилі мовлення складено текст?

- Чи відповідають мовні засоби стилістичним особливостям твору?

- Як усунути недоліки?

VІ. Підсумок уроку

Рефлексія

• Яке завдання ставили перед собою? Чи виконали його?
• Про що потрібно пам’ятати, складаючи твір-опис місцевості?
• З якими труднощами зіткнулися під час складання твору?
• Що було цікавого на уроці?
• Що було важкого?

VІІ. Домашнє завдання

1. Переглянути відеоролики з екскурсіями визначними місцями Одеси.

2. Підготуватися до написання твору-опису місцевості.

За вибором учня:

•    створити презентацію (відеоролик) «Місцина, де співає моя душа».