Урок "Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту наукового стилю «Стародавній Чернігів»."

Шолох Н.Т.,

учитель української мови та літератури

Жавинської ЗОШ І-ІІ ступенів

вищої кваліфікаційної категорії,

вчитель-методист

Українська мова (5 клас)

Тема уроку. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту наукового стилю «Стародавній Чернігів».

Мета уроку. Навчити учнів робити докладні усні й письмові перекази текстів наукового стилю. Розвивати зв’язне усне й писемне мовлення, логічне мислення, пам’ять. Виховувати історичну пам’ять, культуру писемного й усного мовлення.

Обладнання уроку. Текст для переказу, словники.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Перебіг уроку

1.            Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.
2.         Читання тексту переказу.

Стародавній Чернігів

З утворенням у IX ст. давньоруської держави — Київської Русі - до її складу увійшли і Чернігово-Сіверські землі. Свою подвійну назву вони дістали від головного міста Чернігова і слов’янського племені сіверян, яке їх заселяло.

Уперше в літопису Чернігів згадується під 907 роком у договорі київського князя Олега з Візантією. У цьому договорі він стоїть другим після Києва. Про могутність стародавнього Чернігова свідчать не тільки літописні дані, а й численні кургани IX — X ст. Матеріали їх розкопок дали історичній науці багато цінних речей, які свідчать про високий рівень розвитку ремесла і культури наших предків.

Першим чернігівським князем, відомим за літописом, був Мстислав, син Володимира. Під час князювання Мстислава (1024 — 1036 рр.) Чернігів був перебудований і значно розширений. У центрі міста (тепер територія Валу) були побудовані князівський двір і двори боярської знаті. Тоді ж було закладено Спаський собор, який зберігся до наших днів. Після смерті Мстислава в 1036 р. Чернігів став підвладним князю Ярославу Мудрому.

У другій половині XI століття Чернігів став одним з найбільших міст Русі - економічним і політичним центром величезного князівства. До того часу належить початок активної будівельної діяльності: споруджуються кам’яні храми, княжі резиденції, оборонні укріплення, розширюється територія міста.

Історія Чернігова в кінці XI століття ознаменувалася рядом кривавих міжусобних воєн (3 книги «Краєзнавчі матеріали з історії Чернігівщини»).

3.     Аналіз змісту прочитаного тексту, словниково - орфографічна робота.

1. Фронтальна бесіда.

Питання для бесіди:

•       До якого стилю належить текст?
•       Коли утворилася держава Київська Русь?
•     Коли в літопису вперше згадується Чернігів?
•    Що свідчить про могутність стародавнього Чернігова? Що дали історичній науці матеріали розкопок курганів?
•     Хто був першим чернігівським князем?
•    Як змінилося місто під час князювання Мстислава?
•    Що було побудовано у центрі Чернігова?
•              Яка відома пам’ятка культури м. Чернігова збереглась до наших днів?
•    Кому стало підвладне місто після смерті Мстислава?
•    Як змінився Чернігів у другій половині XI століття?
•     Чим ознаменувалася історія міста в кінці XI століття?

2. Словникова робота.

1.          Пояснити значення слів:

літопис - послідовний опис історичних подій їх свідком чи учасником; укріплення - посилення обороноздатності чого-небудь, створення оборонних споруд;

сіверяни - люди, які жили по лівому березі Дніпра та вздовж річки Десни;

курган - насип над стародавньою могилою;

резиденція - місце тимчасового проживання високопоставленої офіційної особи.

2). Записати на дошці: Київська Русь, Чернігово-Сіверські землі, чернігівський князь Мстислав, Спаський собор, резиденція.

4.     Повторне читання тексту переказу, робота над планом, його запис.

Стародавній Чернігів

 Орієнтовний план

1.          Чернігово-Сіверські землі в складі Київської Русі.
2.          Перша згадка про Чернігів.
3.          Свідчення про могутність стародавнього міста.
4.          Чернігів під час князювання Мстислава.
5.          Чернігів у другій половині та в кінці XI століття.

5.        Заключне читання тексту.
6.     Усний переказ тексту учнями.
7. Підготовка чорнового варіанту переказу.
8. Коректування виконаної роботи, індивідуальна допомога окремим учням.
9.     Читання 2-3 робіт на вибір. Колективне обговорення якості творчої роботи з точки зору змісту, мовного оформлення.

XI. Відповіді на запитання, що виникли під час роботи над переказом.