Як може самореалізовуватися людина? У процесі свого звичайного побутового існування за принципом «живу собі й живу, мої потреби повністю реалізовуються, усе добре». Це – пасивний варіант самореалізації. А можна реалізовуватися в соціальних міжособистісних стосунках, відкривати для себе різноманіття світу, розкривати свої ще невідомі таланти, долучатися до процесів зміни світу на краще. Це активний варіант самореалізації.
У процесі самовизначення вам допоможуть такі поради: Ставтеся до свого життя як до унікального й дуже відповідального шансу реалізувати себе. Не зациклюйтесь на чомусь одному, приміряйте різні соціальні ролі. Завжди намагайтеся брати на себе відповідальність за те, що відбувається у вашому житті, не перекладайте відповідальність на інших людей чи обставини. Плануючи віддалене майбутнє, робіть щось вже сьогодні?»
Інколи ми говоримо, що від нас нічого не залежить, а втім, це не так. Природа надала людині колосальні внутрішні можливості, про них слід знати й навчитися ними користуватися. Формування особистості здійснюється впродовж усього життя людини. Але в підлітковому та юнацькому віці таке формування відбувається дуже активно.
Про «сродну» (споріднену) працю як запоруку людського щастя писав український філософ Григорій Сковорода. Він вважав, що важливо вчасно помітити природні нахили дитини і в жодному разі не створювати перешкод для її розвитку. Коли дозволити селянській дитині, якщо вона того хоче, стати музикою і все своє життя присвятити цьому прекрасному мистецтву, а синові монарха, якщо він не має бажання, а головне – хисту керувати країною, дозволити працювати на землі, люди стануть щасливішими. Коли займаєшся улюбленою справою, навіть результативність твоєї діяльності відчутно зростає і саме суспільство стане кращим, бо всі – від хлібороба до полководця – робитимуть свою справу творчо, професійно і з задоволенням».