Урок "Що в шафі? Таємниця Богдана Пастуха"

Методична розробка

уроку літератури рідного краю

в 9 класі на тему:

«Що в шафі?

Таємниця Богдана Пастуха»

(до 95-річчя від дня народження краєзнавця)

Підготувала:

Мовмига Юлія Миколаївна,

учителька української мови

та літератури

Сєвєродонецької гімназії

2019

Предмет: українська література

Тема уроку: Урок літератури рідного краю. Що в шафі? Таємниця Богдана Пастуха (до 95-річчя від дня народження краєзнавця)

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом талановитого краянина Б. Пастуха; учити дев’ятикласників розуміти й відчувати потребу в пізнанні літературних імен та пам’яток Луганщини; формувати пізнавальну, практичну, творчу, соціальну компетентності; розширити кругозір гімназистів, розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, читацький досвід та естетичні смаки, формувати власний естетичний світ; виховувати людяність, гуманізм, небайдужість до чужого болю, милосердя.

Випереджаюче домашнє завдання: знайти в місцевих бібліотеках (дитячій, юнацькій), а також інших джерелах відомості про Богдана Пастуха, прочитати статтю «Іскра великої любові і болю».

Обладнання: виставка книжок про письменників Луганщини, світлини, твори Б.В. Пастуха.

Тип уроку: урок вшанування видатних людей краю.

Методи і прийоми: бесіда, пошукова діяльність, робота з текстом, слово вчителя, робота з епіграфом.

Перебіг уроку

Найголовніше для вчителя -

навчити учнів любити книгу.

                         Богдан Пастух

І Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

1. Налаштування на урок, створення позитивної атмосфери (промовляння афірмацій. Афірмація – запевнення, утвердження, установлення).

- У мене гарний настрій.

- Я готовий(а) у(в)читися.

- Я можу це вивчити.

- Мені потрібні ці знання.

2. Постановка проблемного питання.

У чому таємниця? Чи вдалося Богдану Васильовичу виконати «найголовніше завдання вчителя»? Що спільного в житті Б. Пастуха та Б. Грінченка?

Учитель: На ці запитання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

ІІ Повідомлення теми та цілей уроку.

ІІІ Актуалізація опорних знань учнів.

Пошуково-дослідницька робота

1-й учень. Пастух Богдан Васильович народився 17 вересня 1924 р. на Тернопільщині (с. Купчинці). У ХІІ ст. на місці Купчинців було містечко Бродилів, яке зруйнувала монголо-татарська орда. 1648–1649 р.р. містечко разом із замком зазнало значних руйнувань. Поблизу села 1650 р. Іван Богун розбив польське військо гетьмана Калиновського. У 1672 р. німецький мандрівник Ульріх фон Вердум відвідав Купчинці і залишив його опис…

     Богдан Пастух брав участь у Другій світовій війні, із мінометом пройшов усю Європу. Після війни закінчив Кременецький учительський інститут. Став учителювати.

     На Луганщину Богдана Васильовича привело кохання. Майбутня дружина, Марія Іванівна, закінчила Луганський педагогічний інститут і була направлена в Тернопільську обл. викладати російську мову та літературу. Але вже 1949 р. молода родина Пастухів повернулася на Луганщину в с. Врубівку Лутугинського району.

2-га учениця. Любов і пристрасть до книжки з’явилися в Богдана Васильовича ще з дитинства й супроводжували його все життя.

     Символічне значення в житті Б. В. Пастуха мала постать Бориса Грінченка. Коли маленькому Богданові було всього декілька місяців, батько подарував йому свою улюблену книжку - “Соняшний промінь”. Чи міг він тоді думати, що 60 років свого життя його син проведе поблизу селища, де упродовж 6 років працював його улюблений письменник.

3-й учень. Головна заслуга Богдана Пастуха в тому, що він, можна сказати, відкрив Луганщині Бориса Грінченка, бо значну частину свого життя присвятив дослідженню творчості цієї унікальної людини. Роками працював в архівах і познаходив такі матеріали, які раніше не були відомі широкому загалу. На основі цих даних вийшла його книга «Борис Грінченко — безкомпромісний лицар національної ідеї». Саме Пастух ініціював створення в с. Олексіївці, де працював автор 4-томного «Словника української мови», музею та пам’ятника Грінченка (першого й єдиного на Луганщині). Як згадують рідні, свого часу Богдан Васильович наважився прийти в обком партії до секретаря з ідеології й поставити перед ним питання про те, чому Борис Грінченко досі не шанований в Луганській обл., хоча слава про нього обійшла світ. Чиновник не приховував здивування: «Грінченко? А хто це такий? Ми про нього не чули. Він справді відомий?» І тоді настала черга здивуванню Пастуха: «Ви не знаєте автора «Словника української мови»?»… Понад десять років Богдан Васильович досліджував життя та діяльнісь великого подвижника українського слова.

4-та учениця. Із часом відома в області та за її межами бібліотека Пастуха нараховувала більше 20 тис. книжок, чимала кількість із яких - раритетні публікації к. ХІХ - поч. ХХ ст., прижиттєві видання творів багатьох класиків.

     Його донька, Ольга Рихальська, розповідала, що в Богдана Васильовича була книжкова шафа з вмонтованою стінкою, де він тримав літературу, через яку міг постраждати. А першим рядком стояли твори авторів, рекомендованих радянській людині. Син тоді вчився в інституті й до нього часто додому приходили ті, хто цікавився справжньою українською літературою. Тоді схованку відчиняли. Певно, хтось таки доніс органам, що Богдан Пастух дає почитати молоді заборонену літературу, бо до їхньої хати завітали представники компетентних органів і переглянули всю домашню бібліотеку. На щастя, схованки не знайшли.

     Богдан Васильович ще за радянських часів очолив Луганське обласне Товариство української мови, на що не кожен наважився б в умовах суцільної русифікації краю.

5-й учень. Як художник Богдан Пастух створив багато екслібрисів із зображеннями українських письменників: Т. Шевченка, І. Франка, Б. Грінченка, Б. Лепкого, М. Рильського, В. Сосюри, І. Блажкевича, Б. Демківа та інших. Деякі з них опубліковані в закордонних виданнях.

     Сєвєродонецький майстер екслібриса Романов Борис Миколайович присвятив свій «твір» Богдану Пастуху.

     До останніх днів Б. В. Пастух очолював Луганське обласне товариство імені І. Огієнка, був почесним головою обласного товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка, керував роботою районного літературного об’єднання.

     Літературознавча праця Б. Пастуха відзначена високими нагородами: медаллю імені Володимира Даля від благодійного фонду “Благовіст” (2OO3 р.), званням лауреата Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка (2OO3 р.) та премії Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля” (2008 р.).

     17.09.19 р. відзначатиметься 95-річчя від дня народження Богдана Васильовича Пастуха.

ІІІ Узагальнення набутих компетентностей. Бесіда за змістом статті з елементами аналізу.

     (Стаття Б. Пастуха «Іскра великої любові і болю»)

1. Які твори подобалося слухати Насті Грінченко?

Ще маленькою дуже любила слухати таткові казки.

2. Якою мовою розмовляло подружжя Грінченків?

Розмовною мовою в сім’ї Грінченків була тільки українська, що дуже дивувало і навіть насторожувало управителів маєтку Алчевських, урядовців і навіть селян, що пан розмовляє так, як мужики «по-мужицькому».

3. Чому Б. Грінченкові доводилося самотужки «робити книжки»? Які з них подобалися найбільше?

У той час дитяча книжка українською мовою була рідкістю на лівобережній Україні. Завозили її нелегально з Галичини, але не завжди вона могла пробитися крізь кордони двох імперій.

4. За що завдячувала Христя (дочка Х.Д. Алчевської) Борису Дмитровичу?

Завдяки спілкуванню з Настею, Борисом Дмитровичем, іншими діячами української культури Христя не тільки опанувала українську мову, а й стала відомою українською поетесою.

5. Як Настя Грінченко ставилася до сільських дітей?

Ніщо не проходило мимо її спостережливих очей. Знала, що деякі її подруги важко працюють, а борщ у них ні з чим, пиріжки не мащені…

6. Як Настя вчилася в Чернігівській гімназії?

7. Який звичай був заведений у сім’ї Грінченків?

Навіть коротка розлука когось із рідних заповнювалася листуванням.

8. Зробіть висновок про «систему виховання» в родині Грінченків.

ІV Заключний етап. Підбиття підсумків.

1. Вирішення проблемного питання та пояснення епіграфу уроку.

2. Що робить Б. Пастуха близьким нашому часові.

Учитель: Життя Богдана Пастуха минуло не марно, адже посіяв наш земляк у серці чи не кожного зерно любові до рідного краю. Був чоловіком, батьком, люблячим дідусем, надійним товаришем, мудрим наставником, та й просто людиною щирою і доброю.

     Богдана Васильовича Пастуха пам’ятають. Хоча немає музею краєзнавця (та й доля пам’ятника й музею Б. Грінченка в с. Олексіївці невідома, бо залишилися на окупованій території), та є спогади, пам'ять у наших серцях. Кажуть, що вмирає лише тіло, а душа живе вічно. Душа Богдана Пастуха живе ще й у його рукописах, статтях, книгах, екслібрисах, у серцях близьких людей, друзів і земляків, його учнів, котрі пам’ятають і шанують краянина не тільки за його творчість, а й за відкрите і чуйне серце.

     Мені здається, що прекрасні слова Михайла Коцюбинського про Бориса Грінченка влучно характеризуватимуть і діяльність Богдана Пастуха: «Нехай буде потіхою вам, як і всій Україні, що він був серед нас, що його велика праця, його велика любов до народу не згинуть ніколи, і в них він ще довго житиме серед вдячних потомків» [2].

V Домашнє завдання.

     Написати есе на тему: «Чи хочу я бути схожою (им) на своїх земляків» або «Слід на Землі»

Література

1. Антіпова А. Таємна шафа Богдана Пастуха. [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://www.golos.com.ua / article / 162895

2. Відкриття пам’ятника Борису Грінченку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kuba.edu.ua / 608 – vidkrittiapamjatniku.html
3. Музей у Олексіївці | Грінченко [онлайн]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hrinchenko.org/museum/olexiivka
4. Пастух Б.В. Борис Грінченко - безкомпромісний лицар національної ідеї: Публ. есе. [Текст] / Б.В. Пастух - Луганськ: Книжковий світ, 1998.- 164 с.
5. Шкільний В. Лицар українського слова // Літературний Тернопіль. – 2009. – N 2. – С. 135-138
6. Формування патріотизму в вимірі революції гідності та пріоритетів «Нової школи»: збірник статей учасників 1-го Всеукраїнського круглого столу з он-лайн трансляцією, 16-17 лютого 2017 року / Редактори С.В. Драновська, П.М. Чхайло. Електронне науково методичне видання – Суми: КЗСОІППО, 2017. – 401 с.