Урок "Сенсорні системи смаку та нюху"

ТЕМА:НЮХОВА ТА СМАКОВА СЕНСОРНІ СИСТЕМИ.

Мета:

•                 навчальна:сформувати загальне уявлення про будову і фу­нкції нюхової та смакової сенсорних систем.
•                 виховна: продовжувати виховувати в учнів бережливе ставлення до власного організму, розвивати вміння працювати самостійно та використовувати різні джерела інформації, сприяти формуванню етичних взаємовідносин у колективі; виховувати в учнів уміння слухати, культуру мови та спілкування.
•                 розвиваюча: продовжувати розвивати в учнів творчу активність, логічне мислення, пізнавальні інтереси учнів (самостійно працювати з додатковою літературою, прилучати необхідну інформацію); формувати в учнів уміння працювати з опорно-інформаційними схемами, таблицями, малюнками, виділяти головне, пояснювати їх зміст на основі біологічних закономірностей; навчитись робити висновки.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиці зі схемами будови нюхової та смакової сенсорних систем.

 Основні терміни та поняття: нюхова сенсорна система, нюх, пахучі речовини. запахи, гранична концентрація пахучої речовини стереохімічна теорія запахів, смаковий аналізатор, стереохімічна гіпотеза сприйняття смаку, смаковий поріг.

ХІД УРОКУ

І.   Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

2.1 Питання до учнів

Яку функцію виконують слухові кісточки середнього вуха? Яким чином у вусі відбувається вловлювання звукових коливань різної частоти?

Чому людське вухо має обмежений діапазон сприйняття звукових уливань?

Яку роль у сприйнятті звукових коливань відіграє овальне і кругле вікно?

Як будова вушної раковини пов'язана з функціями, які вона виконує?

2.2 Вправа «Анаграма»

На дошці написані слова, у яких переплутано порядок букв. Учні мають розшифрувати терміни та дати їм визначення.

КАТИВАЗ ЧОТКОЛОМО ХОВУ ЦЕРМЕНСІТ ИТОТ КОЛЕКОДАВ РЕПТОРИЦЕХЕМАНО

Відповіді: завитка; молоточок; вухо; стремінце; отит; коваделко; механорецептори

2.3. Обговорення пам'яток «Профілактика порушення зору»

Бесіда

1.               Які впливи, крім світла та звуків, ми ще можемо відчувати?
2.               Яким чином ми можемо оцінювати якість їжі?
3.               Яку роль відіграють у нашому житті запахи?
4.               Чому одна їжа здається нам смачною, а інша — несмачною?
5.               У чому переваги й у чому недоліки контактних сенсорних сис­тем?

Обговорюючи ці питання, підводжу учнів до розуміння, що аналізатори смаку й нюху відіграють важливу роль у харчовій поведінці людини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

В історичній мініатюрі В. Пікуля «Запашна симфонія життя» описано, як в молоду вродливу дівчину Шарлоту були закохані двоє суперників — відомий співак і молодий, бідний парфумер. На концерт свого суперника парфумер приніс великий кошик фіалок і поставив його на рояль. Тенор з ганьбою вибіг з будинку Шарлоти, не змігши взяти жодної високої ноти. Виявляється, парфумер добре знав, що запах фіалок може зруйнувати гармонію голосових зв’язок.

Яка роль запахів? Чи пов’язані запахи зі смаком?

Розповідь вчителя про роботу японської фірми «Сіміцу», що про­понує розв’язати проблему продуктивності праці та зниження рівня стресових ситуацій за допомогою запахів.

Так, кількість травм знижується на 20%, коли працівник вдихає запах лаванди, на 33% — запах жасмину, на 54% — запах лимону. Відомо, що запахи лаванди і розмарину діють заспокійливо і знімають стресовий стан та підвищують продуктивність праці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.               Нюховий аналізатор

Розповідь учителя

Рецептори нюхової системи розташовані в ділянці верхніх носових ходів. Нюховий епітелій знаходиться збоку від головного дихального шляху.

Загальна кількість нюхових рецепторів у людини — близько 10 млн. На поверхні кожної нюхової клітини є сферичне стовщення — нюхова булава, з якої виступає по 6-12 надзвичайно тонких (0,3 мкм) війок завдовжки 

               до 10 мкм. Нюхові війки занурені в рідке середовище, що його виробляють нюхові (боуменові) залози. Наявність війок у десятки разів збільшує площу контакту рецептора з молекулами пахучих речовин.. Аксони рецепторів утворюють нюховий нерв, що пронизує основу черепа і входить в нюхову цибулину. Нюхові клітини постійно оновлюються. Тривалість життя нюхової клітини — близько 2 місяців. Молекули пахучих речовин потрапляють у слиз, що виробляється нюховими залозами, з постійною течією повітря або з ротової по­рожнини під час їжі. Принюхування прискорює приплив пахучих речовин до слизу.

Нюхові клітини здатні реагувати на мільйони різних просторових конфігурацій молекул пахучих речовин. Тим часом кожна рецепторна клітина здатна відповісти фізіологічним збудженням на характерний для неї, хоч і широкий, спектр пахучих речовин. Істотно, що ці спектри в різних клітин подібні.

Унаслідок цього більш ніж 50 % пахучих речовин виявляються спільними для будь-яких двох нюхових клітин.

Раніше вважали, що низька вибірковість окремого рецептора пояснюється наявністю в ньому багатьох типів нюхових рецепторних білків, однак нещодавно було з'ясовано, що кожна нюхова клітина має тільки один тип мембранного рецепторного білка. Сам же цей білок здатний зв'язувати множину пахучих молекул різної просторової конфігурації

Смаковий аналізатор

Розповідь учителя

У процесі еволюції смак формувався як механізм вибору чи від­торгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними й термічними, також створюваними їжею. Важливою обставиною є те, що перевага у виборі їжі почасти заснована на вроджених механізмах, але значною мірою залежить від зв'язків, вироблених в онтогенезі умовно-рефлекторним шляхом. Смак так само, як і нюх, заснований на хеморецепції. Смакові рецептори несуть інформацію про характер і концентрацію речовин, які надходять до рота. їхнє збудження запускає складний ланцюг реакцій різних відділів мозку, які призводять до різної роботи орга­нів травлення чи до видалення шкідливих для організму речовин, що потрапили до рота з їжею.

Це цікаво

• У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись головним чином у напрямку точнішого розрізнення смаків.

• Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються новими.

Запитання до учнів

• Як ви розумієте вислів «Про смаки не сперечаються»?

Очікувана відповідь учнів

Вислів «Про смаки не сперечаються» (варіант: «На смак і колір товаришів немає», «На смак і колір всі фломастери різні»), відомий у багатьох мовах, чудово ілюструє розуміння людьми нечіткості й розпливчастості описів смаку, слабке диференціювання основних понять, величезні відмінності в чуттєвому сприйнятті в різних народів, і навіть у різних людей, у межах одного етносу.

Смакові бруньки — рецептори смаку  розташовані на язиці, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдаликах та надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна приблизно з 10 000 смакових бруньок дюдини складається з кількох (2-6) рецепторних клітин і, крім іюго, з опорних клітин. Смакова брунька має колбоподібну форму, людини її довжина й ширина близько 70 мкм. Смакова брунька досягає поверхні слизової оболонки язика й з'єднана з порожниною рота через смакову пору. Смакові клітини мають найкоротше ясиття з-поміж епітеліальних клітин організму: у середньому через кожні 250 годин стара клітина змінюється молодою, що рухається до центру смакової бруньки від її периферії. Кожна з рецепторних макових клітин завдовжки 10-20 мкм і завширшки 3-4 мкм має на інці, оберненому в просвіт пори, ЗО-40 надтонких мікроворсинок втовшки 0,1-0,2 мкм і завдовжки 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль у збудженні рецепторної клітини, сприй-аючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки. _рипускають, що в ділянці мікроворсинок розташовані активні центри — стереоспецифічні ділянки рецептора, які вибірково сприймають різні адсорбовані речовини. Етапи первинного перетворення хімічної інергії смакових речовин на енергію нервового збудження смакових юцепторів ще не відомі.

Пошукова робота учнів з підручником

• Що таке смаковий поріг?

• Чи однаковий він для різних хімічних речовин?

(Обговорення відповідей учнів.)

Абсолютні пороги смакової чутливості багато в чому залежать ід стану організму (вони змінюються в разі голодування, вагітності що). Поріг сприйняття, як і в інших сенсорних системах, вищий від порога відчуття. У випадку тривалої дії смакової речовини спостерігається адаптація до нього (знижується інтенсивність смакового відчуття). Тривалість адаптації пропорційна концентрації розчину. Адаптація до солодкого й солоного розвиваються швидше, ніж до гіркого й кислого.

При змішуванні кількох смакових речовин може виникнути нове смакове відчуття, що відрізняється від смаку компонентів, які укладають суміш.

V. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Бесіда.

1. На якому сприйнятті спеціалізується нюхова сенсорна система?

2. Де розташовані рецептори нюху? Чи впливають запахи на процес травлення?

3. Чи впливає концентрація пахучої речовини на формування відчуття запаху?

4. Чим вимірюють граничну концентрацію пахучої речовини?

5. Чи однакова чутливість до запахів у різних людей?

6. Як улаштований смаковий аналізатор?

7. Які смакові відчуття ви знаєте?

8. Чи однаковий смаковий поріг для різних хімічних речовин?

5.2. «Мозковий штурм».

— Чому яблуко та цибуля здаються приблизно однакового, солодкого смаку?

— Чому при нежиті людина втрачає апетит?

— Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі? (У спеку знижується чутливість до гіркого та кислого.)

3.       Метод  «Виправ помилку

Спостерігається досить чітка спеціалізація рецепторів до сприйняття різних смакових подразнень. Так, до солодкого найчутливішим є корінь язика (кінчик), до солодкого – його край (кінчик і край), до кислого – корінь (край) язика, а до гіркого – кінчик і край (корінь язика).

Смаковий поріг не однаковий для різних хімічних речовин. Наприклад, для цукру він становить 0,01, для кухонної солі – 0,05, лимонної кислоти – 0,009, а солянокислого хініну – 0,00008 моль/л. Таким чином, ми найчутливіші до солодкого (гіркого), менш чутливі до гіркого (кислого), а солоне і кисле (солодке) сприймаємо однаковою мірою.

Відчуття смаку відіграє важливу роль у формуванні апетиту, регуляції травлення. Людина, в організмі якої надмірна кількість (не вистачає) кухонної солі, вважатиме навіть пересолену їжу не солоною.

VI Рефлексія

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

Я задоволений тому, що на уроці…

Мені сподобалось (не сподобалось) на уроці …

VIІ. Домашнє завдання