Урок."Схеми для плетіння гачком"

Про матеріал

Мета: формування вмінь учнів читати схеми для плетіння гачком та використовувати їх для виготовлення власних виробів; розвиток пізнавальної активності учнів; виховання організованості та практичності під час плетіння гачком.

Перегляд файлу

Схеми для плетіння гачком

Мета: формування вмінь учнів читати схеми для плетіння гачком та використовувати їх для виготовлення власних виробів; розвиток пізнавальної активності учнів; виховання організованості та практичності під час плетіння гачком.

 

Завдання для учнів:

  • учитися читати схеми записаних візерунків;
  • розпочати роботу з виготовлення виробу за обраною схемою.

 

Методи:  рефлексія, робота з підручником, гра, графічний диктант, самостійна робота.

Інструменти та матеріали: гачки для плетіння обраних виробів, нитки, ножиці. Наочні посібники, ТЗН і додаткові матеріали: схеми візерунків для плетіння гачком, динамічна таблиця «Основні елементи плетіння гачком», опорні картки, підручник (Трудове навчання. Обслу­говуючі види праці: підруч. для 6 кл. загальноосв. навч. закл. / Л. І. Денисенко, 0. П. Гне-денко, Н. А. Калініченко, А. І. Романчук, М. П. Туров. — К.: Педагогічна думка, 2006).

 

Міжпредметні зв'язки: українська мова.

 

Тип заняття: формування вмінь і навичок.

 

Структура уроку:

І.    Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

IІI.   Мотивація навчальної діяльності

IV.  Вивчення теоретичного матеріалу

V.   Практична робота

VI. Підбиття підсумків заняття

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І.   Організаційний момент

Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів і майстер­ні до заняття.

Створення позитивного емоційного настрою учнів.

Учитель заздалегідь записує на дошці прислів'я:

Знання це скарб, а вміння вчитись ключ до нього.

Учитель. Діти, прочитайте, будь ласка, прислів'я, записане на дошці, та скажіть, як ви його розумієте. (Учні пояснюють зміст прислів'я, після чого вчитель висловлює своє побажання.)

Бажаю всім вам, любі діти, Чудовий скарб оцей дістать, А потім ключиком надійним Його постійно відмикать!

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Рефлексія (техніка «Запитальний ряд»)

  Над якою темою ви працювали на попередньому занятті?

  Що вас найбільше зацікавило?

  Які основні елементи плетіння гачком вам уже відомі?

Графічний диктант

Учитель зачитує учням підготовлені речення. Якщо діти погоджу­ються з тим, про що в них ідеться, то воші ставлять у зошитах таку по­значку , якщо не погоджуються, то ставлять іншу позначку .

►► Питання графічного диктанту

1. Номер гачка означає діаметр його ручки.

2. Повітряну петлю називають глухою петлею.

3. Стовпчик без накиду позначається такою умовною позна­чкою (учитель ілюструє умовну позначку).

4. Будь-який виріб починається з плетіння ланцюжка, що склада­ється з повітряних петель.

5. Точну дату появи в'язаних виробів встановити неможливо че­рез недовговічність ниток.

Учитель записує на дошці код відповіді ↑↓↓↑↑, учні перевіря­ють свої записи. На власний розсуд учитель може підібрати інші запитання. Цей вид діяльності надає змогу дуже швидко здійснити перевірку.

 

III.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Діти, ми з вами продовжуємо опановувати прийо­ми плетіння гачком. І сьогодні тема нашого заняття «Схеми для плетіння гачком». Отже, сьогодні ви вчитиметеся читати схема­тичний запис візерунків та пробуватимете плести вироби за пода­ними схемами.

Тим, хто захоплюється плетінням, добре відомо, що викорис­тання розроблених схем значно полегшує цей процес. Особливо зручними схематичні записи є в порівнянні з описом словами під час виготовлення таких складних виробів, як серветка, комірець, доріжка тощо. Тож, якщо ви впродовж заняття добре попрацюєте і впораєтеся з усіма завданнями, то надалі з легкістю зможете плес­ти за схемами будь-які візерунки. Тож до роботи!

 

IV.  Вивчення теоретичного матеріалу

Робота з опорними картками

Учитель. Діти, зверніть увагу на опорні картки (див. дода­ток А), що лежать на ваших столах. На цих картках зображено по­рядок плетіння стовпчика з накидом. Чи може хтось із вас поясни­ти, як саме виконують цей елемент? (Учні пояснюють технологію плетіння стовпчика з накидом.) А тепер звірте правильність ва­шого пояснення з тим, що подається в підручнику на с 109. (Учні самостійно працюють з підручником.)

Заповнення динамічної таблиці

На першому занятті ми з вами почали заповнювати динаміч­ну таблицю, і сьогодні в нас є нагода доповнити її. Отже, які ще основні елементи нам необхідно додати? (Учні дають відповіді на поставлене запитання.) Ці елементи мають свої умови! позначен­ня. (Вставляє картки з умовними позначеннями а динамічну та­блицю та пропонує учням записати їх у зошит.)

Читання схем узорів

Учитель. Діти, на попередніх заняттях ми розглянули умов­ні позначення таких основних елементів плетіння гачком, як пові­тряна петля, півстовпчик та стовпчик без накиду. Тож я пропоную прочитати схеми деяких узорів, що складаються зі знайомих вам елементів. Але запам'ятайте, що ланцюжок з повітряних петель, з якого починається плетіння, на схемах є нульовим (його під час плетіння не враховують). (Прикріплює на дошку записані на арку­шах схеми узорів, учні читають їх.)

Проведення хвилинки відпочинку (руханки)

Старанно вчились ми плести і трохи притомились,

Тож час настав нам відпочить і відновити сили:

На «раз» і «два» всі дружно встали,

На «три» усі присіли,

І головою похитали, щоби набратись сили.

«Чотири» знову піднялись,

На «п'ять» всі підтягнулись,

На «шість» трохи вперед пройшлись,

На «сім» назад вернулись.

На «вісім» знов за парти сіли,

Взяли гачки й гайда за діло!

V.   Практична робота

Учитель. Перед початком виконання практичної роботи да­вайте повторимо правила безпечної праці під час плетіння гачком. І для цього ми виконаємо вправу «Незакінчене речення». (Пропо­нує учням самостійно закінчити речення.)

  Плетений виріб необхідно тримати на відстані...

  Під час плетіння не можна підносити...

  Після завершення роботи гачок слід...

 

Плетіння стовпчика з одним та двома накидами

Після повторення правил учитель пропонує дітям розглянути опорні картки (див. додаток А), що знаходяться в них на партах, і пояснює прийоми плетіння стовпчиків з одним та двома накида­ми, демонструючи та коментуючи технологію їх виконання. Для оптимізації навчального процесу доцільніше було б продемонстру­вати учням відеоролик з технологією плетіння основних елементів. Зазначений метод покращує й унаочнює сприйняття нового мате­ріалу.

Учні розпочинають самостійне виконання завдання (плетіння стовпчиків з одним та двома накидами). Учитель забезпечує їх без­перервну роботу, проводить поточне індивідуальне або групове ін­структування.

Виконання різнорівневих завдань

Учитель. Діти, на ваших столах лежать конверти, у яких знаходяться схеми тих виробів (див. додаток Б), які ми виготовля­тимемо. Я пропоную вам три варіанти. Кожен обирає собі той, який йому під силу (або найбільше подобається). Уважно роздивившись схему, ви, мабуть, здогадалися, що за це буде за виріб... Так, дій­сно, це квіти. Після завершення роботи ми колективно виготовимо композицію «Квітковий вернісаж» зі сплетених вами квіточок та тасьми.

Отже, спочатку вам потрібно обрати схему, продумати, якого кольору буде ваша квітка, і розпочати її виготовлення. Учні починають самостійне виконання завдання (плетіння об­раних квіток), учитель забезпечує їх безперервну роботу, прово­дить поточне індивідуальне або групове інструктування. Після за­вершення приймає виконану роботу, оцінює її, звертає увагу на її якість, демонструє найкращі зразки, а потім представляє вироби з дефектами (за потреби), пояснюючи причини їх виникнення та способи усунення.

VI. Підбиття підсумків заняття

Ігрова вправа « Що було б, якби...»

Учитель. Щоб підвести підсумок сьогоднішнього занят­тя, пропоную провести ігрову вправу «Що було б, якби...», у якій кожне моє запитання до вас починатиметься словами «Що було б, якби...». Відповідати на них вам потрібно зі слова «якби...». (Ця ігрова вправа активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє роз­витку їх логічного мислення.)

  Що було б, якби люди не вміли плести гачком...

  Що було б, якби всі гачки були одного розміру...

  Що було б, якби елементи плетіння гачком не записувались за допомогою 

    умовних позначень...

  •  Що було б, якби під час плетіння полотна після ланцюжка не вив'язувався ряд  

 півстовпчиків...

Учитель повідомляє й пояснюю отримані учнями оцінки, за до­помогою рефлексії аналізує з дітьми рівень досягнення поставле­них на занятті завдань (чого навчилися, що засвоїли).

Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал підручника на с. 114 (завдання 5-7).
  2.  Дати письмові відповіді на запитання тестів до розділу «Тех­нологія виготовлення виробів, плетених гачком» (див. дода­ток В).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Опорна картка 3

Плетіння стовпчика з накидом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Тести

1. В'язання як галузь виробництва почало розвиватися:

а)   у ХVVІ ст.;

б)   у ХІVV ст.;

в)   у ХVІ-ХVІІ ст.

2. У 1859 р. було винайдено перший в'язальний верстат. Автором цього винаходу  

    був:

    а)    економіст Адам Сміт;

    б)    священик Вільямс Лі;

    в)    письменник Джонатан Свіфт.

3. Товщина нитки під час плетіння гачком має бути:

    а)    у 1,5-2 рази більшою за товщину гачка;

    б)    такою самою, як товщина гачка;

    в)   у 1,5-2 меншою за товщину гачка.

4. Товщину гачка визначає:

    а)   діаметр його ручки;

    б)    діаметр його борідки;

    в)   діаметр його голівки.

5. Напівстовпчик іноді називають:

    а)    петлею підйому;

    б)    глухою петлею;

    в)   повітряною петлею.

6. Ряд повітряних петель це:

    а)    ланцюжок;

    б)    стовпчик;

    в)    напівстовпчик.

7. Загострений кінець гачка називається:

   а)    стержнем;

   б)    борідкою;

   в)   голівкою.

8. Ланцюжок з повітряних петель, з якого починається плетіння, на схемах, є:

   а)    першим;

   б)    початковим;

   в)    останнім.

9. Якщо наступний ряд плетуть стовпчиками з одним накидом, то в кінці 

    попереднього ряду слід сплести:

   а)    дві петлі підйому;

   б)    одну петлю підйому;

   в)    три петлі підйому.

10. Під час плетіння гачком відстань від виробу до очей має стано­вити:

   а)    40-50 см;

   б)    35-40 см;

   в)    25-30 см.

11. Установіть відповідність між назвами основних елементів пле­тіння гачком та їх

    умовними позначеннями:

    Петля підйому            

   Напівстовпчик             +

   Стовпчик без накиду  

12. На початку ряду виплітають петлі підйому, для того щоб:

   а)    плетене полотно було щільним;

   б)    краї плетеного полотна не стягувалися;

   в)    плетене полотно змінило свою форму.

 

docx
Додано
11 грудня 2018
Переглядів
2048
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку