Урок-симпозіум на тему «Пилип Орлик - гетьман України, творець першої української Конституції»

 8 клас історія України

Урок-симпозіум на тему «Пилип Орлик - гетьман України, творець першої української Конституції»

     Мета: сформувати в учнів уявлення про діяльність першого українського гетьмана в еміграції П. Орлика; вивчити зміст та основні положення його Конституції; визначити її історичне значення; формувати вміння творчо мислити; висловлювати свою позицію; розвивати навички роботи з різними історичними джерелами, документами, картами; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної свідомості.

Очікувані результати.
На основі вивченої теми  учні зможуть:

• аналізувати зміст Конституції Пилипа Орлика;
• оцінювати історичну діяльність П. Орлика щодо відновлення державних прав;
• висловлювати власну думку стосовно діяльності  П.Орлика, та його планів щодо  відновлення державності України;
• розвивати логічне мислення, вміння самостійно набувати знання, робити висновки, співставляти, аналізувати;
• розширити понятійний апарат.
• Епіграф уроку: «Держава сильна захистом своїх кордонів».

Форма уроку: дискусія-симпозіум.

   Обладнання: карта «Україна на прикінці XVII  - на початку XVIIIст.; атласи з історії України для 8 класу; портрет гетьмана Пилипа Орлика; таблиця «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького 5 квітня 1710 р.».

 ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Основна частина уроку

Проблемне завдання:

Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою гетьмана Пилипа Орлика?

«…його життя можна визначити як суцільну трагедію, адже до останнього подиху він докладав зусиль, аби зорганізувати військову операцію європейських держав для визволення України. При всьому цьому, як глибоко віруюча людина, він вважав війну найтяжчим людським гріхом».

    Вчитель. Добридень, шановні друзі! Наш урок присвячений темі «Пилип Орлик – гетьман України, творець першої української конституції»

Українська історія зберігає чимало видатних імен своїх патріотів. І сьогодні ми вшановуємо пам’ять одного з них — гетьмана Пилипа Орлика. 5 квітня 2021 року відзначаєься 311років важливої події у правовій історії українського народу — ухвалення Конституції П. Орлика. Для будь-якої держави важливо вивчити і знати його правові засади, людей, які їх закладали, епоху, за якої вони формувалися. Даній події присвячений і наш симпозіум. Я рада вітати його учасників: діячів науки та культури, правознавців, іноземних гостей. Програма симпозіуму перед вами, вона складається з теоретичної та практичної частин.

І. Теоретична частина

1. Перша політична еміграція до Західної Європи. Обрання гетьманом П. Орлика.

2. «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» — перший конституційний український документ

3. Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну. Прутський похід Петра І. Прусський мир.

4. Спроба Пилипа Орлика сформувати антиросійську коаліцію західноєвопейських держав.

ІІ. Практична частина

1. Користуючись текстом Конституції, визначити її значення.

Вправа «Чия булава?»

Робота з документом

Документ 1. Із промови Пилипа Орлика під час поховання Мазепи

«Ім’я славетного гетьмана Івана Мазепи вічно житиме безсмертною славою в пам’яті нашого народу, бо він хотів дати йому змогу розвинути в повній свободі всі його безмежні можливості. Нехай ні військо, ні народ не втрачають надії! Наша справа праведна, а праведна справа неодмінно перемагає».

Завдання

Чи згодні ви з твердженнями, викладеними в даному документі? Свою відповідь аргументуйте.

У ч и т е л ь. Після смерті гетьмана Івана Мазепи, козаки, що перебували з ним у вигнанні, залишилися без керівництва. Постало питання про обрання нового гетьмана.

5 квітня 1710 р. в Бендерах на козацькій раді гетьманом було обрано генерального писаря Пилипа Орлика.

 Вчитель. Я надаю слово фахівцям з історії України.

1-й фахівець з історії України. Як відомо, спроба гетьмана Івана Мазепи вийти з-під влади Росії за підтримки швед­ського короля Карла ХІІ закінчилася невдачею. Після поразки під Полтавою Карл ХІІ і Мазепа відступили на територію Туреччини (Османська імперія). Неподалік від м. Бендери 70-річний Мазепа, важко переживаючи поразку, помер. Без керівника залишилися 500 козаків, що прийшли з ним з Гетьманщини, 4000 запорожців та 50 старшин. Інші дані свідчать, що біженців було 13 000. Ці «ма­зепинці», як часто їх називають історики, були першою україн­ською політичною еміграцією в Західній Європі.

Тут я надаю слово моєму колезі для пояснення терміна «емі­грація».

2-й фахівець з історії України. Еміграція (від лат. «еміграче» — переселятися) — від’їзд з батьківщини до іншої країни.

Українські емігранти продовжували сподіватися на звільнен­ня України. Постало питання про обрання нового гетьмана. 5 квіт­ня 1710 р. у Бендерах відбулася козацька рада. Гетьманом був об­раний сподвижник І. Мазепи генеральний писар П. Орлик. Ця подія відкрила нову сторінку в історії українського визвольного руху, адже українці ще ніколи не обирали гетьмана за кордоном. Орлик згуртував сили для протидії деспотизму російського само­державства.

3-й фахівець з історії. Орлик Пилип Степанович (1672–1742) народився в Касуте Отмянського району, неподалік Вільнюса (Литва), походив з чесько-литовського роду. Батько загинув, коли Пилипові був один рік. Виховувала сина мати — українська право­славна шляхтянка. Завдяки їй він здобув гарну освіту. Спочатку навчався в єзуїтському колегіумі у Вільно, потім успішно закінчив Києво-Могилянську академію. Орлик дуже любив риторику, був прекрасним оратором, писав вірші, цікавився історією, філософі­єю, літературою; вільно володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, сербською, латиною, італій­ською, німецькою, шведською, новогрецькою, турецькою мовами.

Почавши з посади писаря в канцелярії київського митрополи­та, у 34 роки став генеральним писарем Війська Запорозького та довіреною особою гетьмана Мазепи. Ставши гетьманом України в еміграції, Орлик все своє життя присвятив боротьбі за звільнення України та об’єднання її в єдину державу.

На завершення хочу сказати, що до останнього часу в Україні майже не знали імені Орлика. Протягом багатьох десятиріч у Шве­ції, Польщі, Франції, Німеччини, Канаді друкувалися праці, при­свячені його діяльності, видавалися твори Орлика, але вони були недоступні українському читачеві. Тепер ми маємо нагоду вшанувати його пам’ять.

Вчитель. Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. був прийнятий документ «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Він свiдчить про високий рівень правової культури українського народу. Особливістю Конституції П. Орлика є те, що вона регулювала відносини не тільки між гетьманом і монархом-протектором (як це було раніше), а й між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу. Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко визначивши свої права та обов’язки. До того ж, у документі було викладено основні засади державного устрою України. Саме тому його вважають першою українською Конституцією. Я передаю слово учасникам нашого симпозіуму — правознавцям.

П р а в о з н а в е ц ь. Конституція П. Орлика була написана латиною та старослов’янською мовою. З українським перекладом тексту, який здійснили вчені Київського університету, ви можете сьогодні ознайомитися. Ми роздали всім учасникам симпозіуму вже готовий аналіз основних положень Конституції. Але, що ж таке Конституція? Конституція (від лат. — впорядкyвання, складання) і Основний Закон про державний устрій та взаємовідносини громадян і держави. Конституція складається зі вступу та 16-ти статей. У вступі подається коротка історія козацького православного народу, оцінка діяльності Б. Хмельницького. Наголошується, що московський цар порушив договори з Гетьманською державою і що І. Мазепа повстав проти деспотизму Петра І.

Стаття 1 передбачала непорушність провідного становища православної віри.

Стаття 2 проголошувала недоторканність та цілісність кордонів гетьманської України, закріплених Зборівською угодою з Річчю Посполитою та Березневими статтями з Московією.

Стаття 3 підтверджувала союз з Кримським ханством. Татари Криму і зараз є рівноправними громадянами України.

Статті 4 та 5 гарантували повернення козакам їх традиційних територій Запорожжя та привілеїв на рибальство.

Особливе значення мала стаття 6, оскільки вона закріплювала в державі демократичний устрій. Законодавча влада належала Генеральній Раді, яка збиралася тричі на рік: на Різдво, Велик­день, Покрови Пресвятої Богородиці.

Стаття 7 передбачала створення Генерального суду, тобто ствер­джувала принцип розподілу влади, що є головною ознакою сучас­ної правової держави.

Заслуговують на увагу статті 10 та 11, які зобов’язували геть­мана піклуватися про соціальний захист населення українських земель. Обмежувалися податки з простого народу, сім’ї козаків взагалі звільнялися від податків. Особливою турботою користува­лися вдови та діти козаків, що перебували на службі.

Стаття 13 підтверджувала права і привілеї міста Києва, який і зараз має статус столиці.

Таким чином, ми маємо зазначити таке: Конституція Пилипа Орлик. містила багато прогресивних правових ідей, була одним із кращих досягнень юридичної думки того часу. Варто зазначити, що багато із вміщених у ній положень було покладено в основу Кон­ституції США 1787 р. Конституція Орлика не була чинною в Укра­їні, але вона залишилася в нашій історії як юридична база руху за незалежність України, демократію та економічне процвітання.

Вчитель. 10 травня 1710 року шведський король Карл ХІІ затвердив обрання Орлика гетьманом і підписав Конституцію, ви­ступивши, таким чином, гарантом захисту незалежності та ціліс­ності території України.

Я знову передаю слово фахівцям української історії.

Схематичне зображення основних положень Конституції П.Орлика.

(на мультимедійній дошці)

4-й фахівець з історії. Протягом року П. Орлик зумів створити антимосковську коаліцію (союз) у складі Швеції, Крим­ського ханства, Туреччини, Речі Посполитої. Був розроблений план походу на Правобережну Україну. 31 січня 1711 р. загони запорож­ців на чолі з Костем Гордієнком під загальним командуванням Пи­липа Орлика вирушили на Правобережжя, до них приєдналися польські та кримські загони. Правобережні полки визнали Орлика гетьманом і перейшли на його бік. Почалися виступи проти цар­ської влади й на Лівобережжі.

Військо лівобережного гетьмана П. Скоропадського було роз­бито, але незабаром через нестачу зброї та наближення сильного московського війська Орлик відступив. Татарська орда з Криму ру­шила на Слобожанщину і, пограбувавши її, повернулася назад, вкотре замість звільнення несучи пограбування, полон і пожежі.

  Навесні 1711 р. цар Петро І перейшов у наступ, оголосивши війну Туреччині. Пройшовши через Правобережжя, зруйнувавши міста й села, він наказав виганяти людей на Лівобережжі. 8–9 лип­ня біля річки Лозина російська армія була оточена турецькими вій­ськами, їй загрожувала нищівна поразка. Петро І почав переговори, що завершилися підписанням миру 12 липня 1711 р. Москва зобов’язалася передати Туреччині частину українських земель, зруйнувати побудовані фортеці, обіцяла не втручатися в польські справи, відмовлялася від Запорожжя і Правобережжя. 5 березня 1712 р. султан Туреччини видав указ, за яким на Правобережжя та Запоріжжя поширювалася влада Орлика. Лівобережжя з Києвом залишалися за Москвою. Це стало тяжким ударом для Орлика, адже Україна залишалася розділеною. Уже через два роки, 1714 р., між Туреччиною і Річчю Посполитою був укладений договір, згідно з яким Правобережжя перейшло до Польщі. Таким чином, сподівання Орлика на швидке звільнення України не здійснилися. У червні 1714 р. він був вимушений виїхати з Бендер до Західної Європи.

 Вчитель. А зараз я надам слово нашим іноземним гостям із Франції.

П р е д с т а в н и к Ф р а н ц і ї. Протягом 1714–1742 рр. П. Орлик, перебуваючи у Швеції, Польщі, Франції, Туреччині, марно прагнув створити антиросійську коаліцію. Тривалий час йому допомагав його син Григір Орлик, про якого треба сказати окремо. Наша мандрівка на симпозіум в Україну розпочалася в одному з найбільших аеропортів Франції. Він має назву «Орлі», що походить від земель, які були власністю довіреної особи короля Людовіка ХV, генерала і графа Франції, козацького сина Григора Орлика. Про життя та діяльність Григора можна було б зняти захоплюючий фільм. У 9 років батько відправив його заручником до султана, принісши в жертву сина заради союзу з Туреччиною. У 14 років Григір бере участь у битвах у війську шведського короля, потім закінчив університет у Швеції з відзнакою, служив у шведській армії, згодом — у саксонській та польській. Від початку 30-х років ХVІІІ ст. гвардійський офіцер Григір Орлик веде свою військову кар’єру у Франції. Володіючи декількома іноземними мовами, він виконував дипломатичні доручення короля в Туреччині, Австрії, Кримському ханстві, Польщі. Прагнув впливати на зовнішню політику французького короля на користь України й отримав певну підтримку. Невдовзі він вирушив з таємною місією на Лівобережжя, щоб підготувати повстання. Багато відомих французів підтримували прагнення Г. Орлика. Так, французький письменник Вольтер у книзі «Історія Карла ХІІ» наголошує, що українці завжди прагнули свободи.

Григор виконував не тільки дипломатичні місії, але й проли­вав кров за свою батьківщину. Під час Семирічної війни з Пруссією 1759 р. унаслідок двох важких поранень генерал-поручик фран­цузької армії Г. Орлик помер у військовому госпіталі.

Ми маємо право пишатися сином українського народу Григо­ром Орликом.

Вчитель. Повернімося до самого гетьмана. Ситуація в Європі не сприяла реалізації планів Орлика. Його звернення до правителів допомогти звільнити Україну не були почуті. Швеція була знесилена пораз­кою в Північній війні з Росією, новий польський король став союз­ником Петра І, Туреччину влаштовував Прутський мир. Сподіван­ня на підтримку Франції також не виправдалися. Європейські держави піклувалися перш за все про власні інтереси. Російська імперія, укріпивши свою могутність, робила все, щоб про Україну як про державу забули. Проте 30-річна діяльність гетьмана в емі­грації сприяла поширенню в Європі ідеї незалежності України.

У чому полягає значення Конституції П. Орлика?

4. Значення Конституції  П. Орлика

          Був узагальнений попередній досвід української державності, визначені шляхи подальшого розвитку незалежної України.

В основу управління державою була покладена республіканська форма правління, передбачалася виборність всіх посад.

Керуючись ідеєю законодавчого парламентаризму, Генеральна Рада обмежувала й контролювала діяльність гетьмана. Вперше був запроваджений принцип розділення державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Вперше Конституція стала на сторону малозабезпечених.

  Конституція Орлика не була реалізована в Україні, але вона залишалася в нашій історії як юридична база руху за незалежність України, демократію та економічне процвітання.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Оцінка істориками значення Конституції Пилипа Орлика.

1. Відомий український історик О. Оглоблін назває її «другою поразкою... гетьмана Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі».

2. Інший відомий історик — І. Крип’якевич — звинуватив творців Конституції в тому, що вони «не виявили широкого політичного світогляду».

3. Сучасні дослідники вказують, що Бендерська конституція «випереджала свій час», небезпідставно акцентують, що навіть «французькі просвітителі ще не наважувалися на розробку тих громадянських ідей, які було закладено в ній. Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу й самовизначення, модель, що базувалася на не знаних досі демократичних засадах суспільного життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.180)

Завдання

1. Чим можна пояснити такі протилежні оцінки Конституції у працях істориків?

2. Якої точки зору дотримуєтеся ви? Чому?

ІІІ. Підбиття підсумків

Запитання

1 Чому П. Орлика називали «мазепинцем»? Що означає це слово?

2. Чому Конституція П. Орлика, як і його життя, майже невідомі українцям?

IV. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 32
2.  написати листа П. Орлику  із майбутнього «Чи справдилися  мрії та сподівання гетьмана?»