УРОК "Складання й розігрування діалогів дискусійного характеру"

Тема. Складання й розігрування діалогів дискусійного характеру.

Мета : удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й   розігрувати діалоги  дискусійного характеру; використовувати різні типи реплік; дотримуватися при цьому мовленнєвого етикету;  підвищувати мовну й мовленнєву    компетентність учнів .

Тип уроку: розвитку  комунікативних умінь.

Перебіг уроку

І.Організаційна частина.

ІІ. Робота над складанням діалогів дискусійного характеру.

1.Оголошення теми й мети уроку.

2.Опрацювання матеріалів статті О. Івіна.

Те, що називають загальним іменем «суперечка», має багато різновидів та варіантів.Наше мислення та використання нами мови є діалогічні за своєю природою Тому й існують такі основні форми з’ясування слушності, правильності уявлень, як діалог, дискусія, полеміка.

Вести діалог, дискутувати або полемізувати – означає вибрати конкретну форму для обговорення якогось явища чи предмета. Вибір форми залежить від багатьох конкретних обставин. Кожна з них і не гірша, і не краща, кожна доречна у свій час.

У діалозі яскравіше, ніж у полеміці виражено момент згоди учасників ( хоч і згода багата на різновиди й відтінки ).

Дискусія – одна з найважливіших форм комунікації, тобто спілкування. Це метод розв’язання суперечливих проблем і своєрідний спосіб пізнання. Вона дає змогу зрозуміти те, що не повністю чітким і ще не знайшло переконливого обґрунтування. Якщо навіть учасники дискусії не доходять згоди, вони, поза сумнівом, починають краще розуміти одне одного.

Мета дискусії – досягнення певної міри згоди її учасників щодо дискутованої тези. Засоби, що використовуються в дискусії, як правило, визначаються всіма учасниками дискусії.

Полеміка багато в чому подібна до дискусії, проте істотно відрізняється від неї метою й засобами.

Мета полеміки – не досягнення згоди, а перемога над протилежною стороною, ствердження власної точки зору. Засоби використовуються будь-які.

Саме розбіжність мети, засобів дискусії та полеміки пояснює те, що протилежна сторона в дискусії звичайно зветься «опонентом», а в полеміці – «супротивником». Полеміку можна порівняти з воєнними діями, тоді як дискусія подібна до военної гри.

У реальному житті елементи дискусії та полеміки найчастіше переплітаються. То дискусія, ставши бурхливою, переростає в полеміку («опонент» перетворюється на «супротивника»), то полеміка стає спокійнішою, схожою на дискусію (замість «супротивника»  з’являється « шановний опонент »).

Смак до дискусії й полеміки, до аргументованої, коректної суперечки слід у собі виховувати.

Необхідно пам’ятати:  головним у будь-якій суперечці є досягнення істини й злагоди. У суперечці народжується істина (За О. Івіним).

3.Актуалізація опорних знань.

-Пригадайте основні правила спілкування.

-Пригадайте прислів’я, які уособлюють погляди народу на культуру спілкування.

4.Опрацювання основних правил ведення суперечки.

1.Перед тим як встрявати в суперечку, подумай, чи достатньо  ти обізнаний з цим питанням.

2.Зрозумій співрозмовника, розберись, що він висуває, з’ясуй мету суперечки.

3.Уточни поняття, терміни, які вживаються в суперечці.

4.Визнач, з чим саме ти згодний.

5.Підбери докази, накресли план доведення, аргументуй свій погляд.

6.Критикуй думку, а не людину, чка її висловила.

7.Поважай співрозмовника, оціни правильно його позитивні якості.

8.Умій слухати й стежити за ходом суперечки.

9.Пам’ятай, що в науковій  суперечці головне – пошук і знаходження істини, а не висміювання противника.

10. Підбий підсумок. З’ясуй позитивні результати суперечки для себе, опонента та зроби відповідні висновки.

11.Не забувай і про поради мудрих: «Ясність – головне достоїнство мови» (Аристотель),   «Говорити все, що набіжить на язик, безглуздо» (Ян Амос Коменський ), «Слово, що йде від серця, завжди проникає в серце» (Нізамі),  «Язик довгий у того, чиї докази короткі»             (Прислів’я) ( За Б. Митюровим ).

5. Складання діалогу за поданим описом ситуації й інструкцією.

1.Учні вітаються.

2.Обмінюються репліками про те, хто чим займається у вільний час.

3.Говорять про те, як треба проводити вільний час. Можливі протилежні думки  : свій вільний час треба проводити цілеспрямовано, з користю для себе й оточуючих ; вільний час – це особистий час, його можна проводити, як душі заманеться, навіть якщо цілий день дивитися телебачення, бо це відпочинок.

4.Доводять свої точки зору за допомогою аргументів і фактів.

5.Доходять спільного висновку :  треба раціонально використовувати свій вільний час, знаходячи місце і для корисної праці, і для відпочинку.

6.Складання діалогу  за опорними словами на тему «Чи потрібно займатися ранковою зарядкою»

Опорні слова: 1- зайва трата часу,  це не так важливо сьогодні,  не до вподоби,  немає ніякої користі, це вже не модно; 2 – допомогає розігнати сонливість і поганий настрій, відчуваєш, як зникає млявість, тіло стає сильним і вправним, водні процедури освіжають, відчуваєш прилив енергії, настрою,  заряджає бадьорістю на цілий день.

7. Робота в парах. Складання діалогів дискусійного характеру.

Чи корисні заняття спортом ?

Для чого потрібно добре навчатись ?

Що важливіше в житті сучасної людини  :  книги чи комп’ютер ?

8.Розігрування діалогів перед класом.

ІІІ. Підсумок уроку.

Домашнє завдання:  скласти діалог дискусійного характеру  на тему «Чи можуть електронні носії інформації повністю витіснити друковану книжку?»