Урок "СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ І ЙОГО ОЗНАКИ. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ БЕЗ СПОЛУЧНИКІВ, З СУРЯДНИМ І ПІДРЯДНИМ ЗВ’ЯЗКОМ"

Урок

Тема: СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ І ЙОГО ОЗНАКИ. СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ БЕЗ СПОЛУЧНИКІВ, З СУРЯДНИМ І ПІДРЯДНИМ ЗВ’ЯЗКОМ

Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складне речення, його ознаки, будову, інтонаційні особливості; сформувати поняття про складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком, навчити знаходити їх у текстах; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складних речень у висловлюваннях, творчі вміння моделювати складні речення, реконструювати прості речення у складні, конструювати складні речення за схемами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати розуміння внутрішньої і зовнішньої краси людини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                               ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка дом. письмового завдання.
2. Словниковий диктант.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (підготовка учнів до сприймання нового матеріалу)

Вступне слово вчителя. Для створення висловлювань мовці використовують прості й складні речення. Складні речення, на відміну від простих, несуть більше інформації. Між їхніми частинами встановлюється змістовий і граматичний зв’язок. Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняють такі основні види складних речень:

1) складні сполучникові речення (складносурядні й складнопідрядні);

2) складні безсполучникові речення. 

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. 

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Опрацювання схеми

Розглянути схему і скласти монологічне висловлювання в науковому стилі на тему «Основні види складних речень і засобзв’язку в них».

Інформація для допитливих. Складні речення, у яких наявні лише дві частини, називають двокомпонентними: Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами (Я. Щоголів).

Складні речення, що мають більше двох частин, називають багатокомпонентними: Ви дивитесь і дивуєтесь; вам здається, що ви ідете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси (Панас Мирний).

Коментар учителя. Під час спілкування люди користуються не тільки простими реченнями, а й складними, які виражають повідомлення, питання чи спонукання до дії.

Складним реченням називають речення, що складається з двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне синтаксичне ціле за змістом, інтонацією, сполучниковим або безсполучниковим зв’язком: Ми нові гаї посадим, щоб земля була весела (М. Рильський). Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє (Т. Шевченко). Від простих речень вони відрізняються кількістю граматичних основ (мають дві або кілька) і позбавлені інтонаційно-смислової самостійності. Оскільки в складних реченнях установлюється зв’язок між частинами, то ці речення несуть більше інформації.

Складні речення мають такі ознаки: виражають відносно закінчену думку, характеризуються інтонацією завершення, співвіднесеністю свого змісту з дійсністю, служать досконалим засобом формування, вираження і повідомлення думок. Складні речення розрізняють за будовою і смисловими зв’язками між частинами. Залежно від способу поєднання частин бувають складні сполучникові та складні безсполучникові речення. Складні сполучникові речення поділяють на складносурядні та складнопідрядні.

Частини складносурядного речення з’єднуються сурядними сполучниками. У складносурядному реченні частини, що входять до нього,— рівноправні, незалежні одна від одної, тобто з’єднані сурядним зв’язком, як однорідні члени: Реве Дніпро, й лани широкі медами пахнуть, колосом шумлять (М. Рильський).

Частини складнопідрядного речення поєднуються підрядними сполучниками і сполучними словами. Вони залежать одна від одної і з’єднані підрядним зв’язком: Були такі випадки, що рибалка стрибав у воду, щоб ухопити коропа руками (Остап Вишня). Частини безсполучникового складного речення пов’язуються між собою за допомогою інтонації (без сполучників і сполучних слів): Зійшли сніги, шумить вода (П. Грабовський).

V. Виконання системи творчихвправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Лінгвістичне дослідження на основі тексту

· Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Аргументувати свою думку прикладами з тексту. Переписати. Вставити пропущені розділові знаки і вмотивувати уживання їх. Назвати складні речення.

Побратимство в запорожців перебувало у великій шані. Народні оповідання зберегли нам багато випадків про те коли козак одшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб його викупити віддавався сам на каторгу з тим аби турок випустив його побратима на волю…

На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла а далі в них усе було спільне: вони дарували один одному коней, зброю й інші речі. У походах побратими бувало не з’їдять один без одного шматка хліба; в боях же вони билися поруч і рятували один одного від смерті або захищали своїм тілом.

Побратимство надавало запорожцям великої сили. Воно було однією з таємних причин їхньої непереможності й того що ворог рідко захоплював січовика в бранці. Коли траплялося що когось із побратимів хтось кривдив чи ображав то другий зараз же заступався за нього; якщо ж побратима зрадливо вбивали то його названий брат лишившись живим ставав за нього месником (За А. Кащенком.)

· Поміркувати над визначеннями, що подають сучасні словники до слова побратим: 1) названий брат і 2) товариш по боротьбі, битві, боях. До якого значення тут ближче описане побратимство? Чи тільки в запорожців було побратимство?

· Знайти в тексті всі слова з коренем брат. Доповнити їх своїми прикладами. Скласти з ними 2–3 складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Зробити їх синтаксичний розбір, використовуючи алгоритм.

Практичний синтаксис

· Утворити з поданих простих речень складні сполучникові речення. Записати їх, уникаючи тавтологічних повторів.

1. Настала осінь. Пожовкло листя на деревах. Відлітають птахи. Все частіше небо затягують важкі хмари (За Б. Лепким).
2. Був зорепад і зелен сад. Ми були у парі (За В. Кудрявцевим).
3. Мати все життя тяжко працювала. Син виріс неробою (За О. Гончарем).
4. З високих круч луна орлиний клекіт. Я телефон Ваш набрала (За Т. Севернюк).
5. Час летів, немов на крилах. Мов сон, життя минало (За Лесею Українкою).
6. Верби сплакували листям. Золоті сльози гнало над водою (За Г. Тютюнником).
7. Праця стає великим вихователем. Праця входить у духовне життя наших вихованців (За В. Сухомлинським).
8. Катря наче заспокоїлась. Неймовірна думка не кидала її голови (За Панасом Мирним).

· Зробити синтаксичний розбір 2–3 речень. Скористатись алгоритмом. Накреслити схеми.
Творче моделювання з елементами взаємоперевірки

· Скласти речення за поданими схемами.

Здійснити взаємоперевірку змодельованих речень. Охарактеризувати за будовою їх.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Яке речення називають складним?

2. Чим відрізняється складне речення від простого?

3. Назвати види складних речень. Навести приклади.

4. Які існують засоби зв’язку частин складного речення?

5. Зробити синтаксичний розбір речення Там клен зелений схиливсь до тину, і мати рідна щось пише сину (А. Малишко).

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання