Тема. Складнопідрядне речення, його будова. Головне і підрядне речення. Місце головного і підрядного у складнопідрядному реченні
Мета: дати учням наукове поняття про складнопідрядне речення, з’ясувати відмінності між сполучниками і сполучними словами, розвивати вміння знаходити складнопідрядне речення у тексті, визначати головну і підрядну частини, виховувати культуру мовлення. Сприяти вихованню естетичного сприйняття природи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: мультимедійна дошка, електронна презентація, індивідуальні картки, підручник.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до уроку
Учитель. Закінчується осінь – впало листя з дерев, відлетіли у теплі краї птахи. З кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу.
Асоціація. У вас на партах лежить м’ята. Розітріть один листочок. Що ви уявляєте, відчуваєте?
Актуалізація опорних знань учнів.
Вивчаючи нову тему, ми поринемо у різнобарв’я квітів. Бо пошана до кожної рослини споконвіку жила в Україні. Батьки вчили дітей любити кожну рослину, бо, хто любить це Боже диво, той любить життя і народ.
Але перед цим пригадаймо, вивчене про складне речення. (слайд № 1)
Оголошення теми, мети уроку.
Учитель. Сьогодні ми розпочнемо вивчати складнопідрядне речення. Запишіть у зошити дату і тему уроку «Складнопідрядне речення, його будова. Головне і підрядне речення. Місце головного і підрядного у складнопідрядному».
Формування власних цілей вивчення теми.
(Кілька учнів озвучують свої цілі)
Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.
Дослідження-спостереження на основі речення. Прочитайте речення.
Незабаром ми вийшли на простору галявину, що була вкрита різнобарв’ям квітів.(слайд № 2).
Пояснення вчителя за схемами. Частина, від якої ми ставимо питання, називається головною, а частина, до якої ставимо, - підрядною, або залежною.
Отже, складнопідрядне речення – це речення, що складається з двох або більше частин, одна з яких – головна, інша – залежна.
Складнопідрядні речення поділяються на три групи: складнопідрядні речення з підрядними означальними частинами, складнопідрядні з обставинними частинами, складнопідрядні з підрядними з’ясувальними частинами.
Засобом зв’язку підрядного речення з головним є підрядні сполучники та сполучні слова. Підрядні сполучники не бувають членами речення. Сполучні слова – це повнозначні слова, вони на відміну від сполучників, є члени речення. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і прислівники: хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли. Наприклад: Люблю квіти своєї землі, бо вони для мене найкращі. Хто квіти доглядає, той насолоджується життям.
Підрядна частина може стояти перед головною, в середині та після головної частини.
Робота з підручником. Закріпіть здобуті знання і прочитайте матеріал з підручника.
Робота з текстом. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Знайти у тексті складнопідрядні речення. Свій вибір аргументувати.
Отже, ви зуміли відшукати складнопідрядні речення за такими ознаками: по-перще, визначали граматичні основи, по-друге, визначали сполучники і сполучні слова; по-третє, ставили питання від головного до підрядного.
Конструювання. Прочитати, визначити види складних речень. Перетворити подані речення у складнопідрядні. Визначте граматичні основи. Намалювати схеми речень.
Молодці, ви перебудували безсполучникові речення у складнопідрядні. Накреслили схеми цих речень.
Графічний диктант. За прослуханими складнопідрядними реченнями накреслити схеми.
Завдання з таємницею. Записати речення в такій послідовності, щоб вони відповідали поданим схемам.
«Вільне письмо». Розгляньте фото. Уявіть себе на цьому лляному полі. Напишіть твір-мініатюру «А льон цвіте синьо-синьо…»
Учитель. А чи бачили ви коли-небудь, як цвіте лляне поле? Адже колись Волинь славилася синьоокими полями. А оберегом кожної оселі були лляні вироби. Рушник у нашому побуті живе і сьогодні. Добре було б, якби в сім’ях повернулися до прадавніх традицій – сіяти льон, ткати полотно і вишивати рушники. І щоб з гордістю ми могли сказати: «А на Волині льон цвіте синьо-синьо!».
Рефлексія. Підсумок урок.
Домашнє завдання (диференційоване).
1