Урок "Складнопідрядне речення з підрядними обставинними місця і часу".

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними. Складнопідрядні речення  з підрядними місця і часу.

Мета: ознайомити учнів із складнопідрядними обставинними реченнями, показати їх відмінність від складнопідрядних означальних та з’ясувальних, детально зупинитись на обставинних місця і часу; з’ясувати, як приєднуються підрядні речення місця і часу до головної частини, яку роль виконують в реченнях вказівні слова, а також уживання розділових знаків у складнопідрядних обставинних реченнях; формувати вміння знаходити в тексті підрядні речення місця і часу, будувати їх та застосувати в усному й писемному мовленні; за допомогою текстів Г.Лозко,В.Скуратівського виховувати в учнів любов до рідної домівки, батьків.

Соціокультурна змістова лінія: Національна історія і культура (поселення та житло: українська хата та її інтер’єр).

Обладнання: Г.Лозко. Українське народознавств. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. - С.321-326.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання
2. Фронтальне опитування методом «Мікрофон»

      - Які речення називаються складнопідрядними з’ясувальними?

      - За допомогою чого приєднується підрядна частина до головної в підрядних з’ясувальних реченнях? Назвати ці сполучники і сполучні слова.

     - У чому відмінність між складнопідрядними означальними і складнопідрядними з’ясувальними реченнями?

 

3. Виписати складнопідрядні речення з підрядними означальними та з’ясувальними, визначити головну і підрядну частини таких речень.

Уже найдавніші трипільські будівлі мали вікна, які називалися «очі». Найперші вікна були просто отворами, що завішувалося тканиною, або були закриті створками. В XVI-XVII ст. шибки робили з пластинок слюди, яку закріплювали свинцем. Коли з’явилось скло, вікна стали справжньою окрасою хати. Подекуди вони прикрашалися вишитими рушниками, що служили оберегами.

 Відомо, що у побут українців дуже рано увійшли різні меблі: стільці, ослони, комоди, шафи, ліжка. Багато назв меблів та побутових пристроїв, що призначалися для ткання, теслярства тощо, в українську мову прийшли із Західної Європи.

 Скриня – традиційний для України вид меблів, в яких зберігали одяг, коштовні речі, прикраси, полотно тощо. Скриня була частиною дівочого посагу, куди складалися вишиті рушники, хустки, сорочки, стрічки та ін. Коли дівчина залишала батьківський дім, вона вивозила свою скриню до хати чоловіка. (За Г.Лозко)             

 

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота з підручником

    Щоб з’ясувати, на які види за значенням поділяються підрядні обставинні речення, розгляньте таблицю на с.217 підручника.

Висновок: як бачимо, за значенням розрізняються підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, порівняльні, мети, причини, наслідку, умовні, допустові.

§ 12, с.95, 97-98 – прочитати теоретичний матеріал, дати відповіді на запитання:

 - Які підрядні речення можуть приєднуватися до головного за допомогою сполучних слів де? куди? звідки?

 -  У чому відмінність між підрядними місця, означальними і з’ясувальними?

 - Якими сполучниками і сполучними словами приєднуються підрядні часу до головного речення?

 

2. Робота з текстом (індивідуальні картки)

 

Текст 1

Виписати складнопідрядне речення з підрядним місця, розібрати його синтаксично. Дібрати синоніми до слова хата.

Стародавня назва хати, де втілювався весь життєвий простір і світоглядний космос українця, сягає тисячолітніх глибин. Як увесь світ поділявся на три частини: земну, підземну і небесну сфери, так і хата відображала ці сфери буття: стеля – небесний духовний світ; стіни, вікна, двері – символи земного реального життя й спілкування з іншими людьми; підлога, поріг уявлялися як межа земного і підземного світів.

                                                                                                         За Г.Лозко

 

Текст 2

Виписати з тексту складнопідрядні речення з підрядними місця і часу, накреслити схеми. Перетворити виділені прості речення на складнопідрядні обставинні часу.

І тепер старі люди розповідають про звичай обрання місця для нової оселі. То цілий ритуал.

Так-от, облюбовували майданчик, назначали чотири кути майбутньої хати, робили на їх місці заглиблення. У кожне звечора насипали по пригорщі жита. Ранком, до сходу сонця, обстежували купки зерна. Коли ніщо їх не потривожило, збереглися ніким не торкані, - тут і ставили дім.

А ще за народним повір’ям, де постійно любить лежати худоба, там і людям буде добре. То сприятливе місце для оселі. Або таке. Де мали зводити житло, господар  припадав вухом до землі. Якщо почується плач, стогін, нічого й розраховувати на щастя на цьому місці. Не будувалися й там, де вже раз стояла хата. Коли ж остаточно вирішували, де стоятиме новий дім, заготовляли дерево, солому, глину та інший будівельний матеріал…

Коли хата була готова, вхідчини до неї обставлялися деякою обрядовістю.

                                                                                         За В.Скуратівським

 

Текст 3

Прочитати обидва тексти. Визначити стиль мовлення кожного з них. Де сильніше виражений народознавчий аспект? З чого це видно?

Виписати з тексту складнопідрядні речення з підрядними часу, накреслити схеми.

     І. Піч має сакральне значення для господаря, тому її найчастіше розмальовували чудовими візерунками. В прадавні віки, коли не було церкви, сім’я молилася біля родинного вівтаря. У печі палало багаття, їй приносилися жертви: зерно з нового урожаю, ритуальні напої тощо. Коли в печі випікався хліб, на ній не можна було лежати. Цей час вважався нашими пращурами священним. Коли родина переселялася до нової оселі, обов’язково брали із старої печі жарину і вносили її у нову хату. (За Г.Лозко)

     ІІ. Піч – споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т.ін. (Словник української мови).

 

3. Робота біля дошки

Знайти складнопідрядні речення з підрядними місця і часу, накреслити їхні схеми.

Інтер’єр української хати ніколи не був статичний, постійно змінювався відповідно до днів тижнів та великих календарних свят. Як тільки наставала неділя, кожна господиня застеляла свіжо підмазану підлогу тканими ряднинами (верітками, доріжками). Святково вбирали також ліжка і стіл, а стіни прикрашали витинанками чи іншими паперовими прикрасами.

В інтер’єрі також відображалися значні події родинного життя. Так, коли в хаті була породілля з немовлям, ліжко завішувалося ширмою (на Півдні) або тканиною, перекинутою через жердину (Поділля, Покуття) та ін. Це був своєрідний охоронний засіб від «поганих очей».

Коли в хаті був покійник, вікна та дзеркала завішували чорною хусткою, знімали святкові прикраси, стіл застеляли веретою або килимком.

                                                                                                      За Г.Лозко

 

 Знайти за словником іншомовних термінів значення слова інтер’єр, дібрати його український відповідник.

 - Що означає народний вираз «погані очі»? Дібрати антонім до даного виразу.

 

4. Робота у групах

 

Завдання для групи 1

Дослідити, як прикрашалася українська хата на Різдво. Доповнити текст розповідями бабусь або власними. Визначити складнопідрядне речення з підрядним часу, накреслити схему.

 

Кожне річне свято вимагало своїх особливих атрибутів, прикрас, елементів інтер’єру. Так коли надходило Різдво, на покуть виставляли Дідуха з жита, пшениці або вівса. На стелю підвішували різні прикраси у вигляді птахів, «павучків», а на столі обов’язково лежав обрядовий хліб – калач.

                                                                                                         За Г.Лозко

 

Завдання для групи 2

Дослідити, як прикрашалася українська хата на Великдень. Доповнити текст розповідями бабусь або власними. Назвати складнопідрядне речення з підрядним часу, накреслити схему.

Як тільки наближався Великдень, хата обновлялася, милася, підмазувалася, білилася. Це своєрідне очищення після зимового періоду мало значення весняного оновлення життя. Особливою прикметою Великодніх свят були насамперед писанки та крашанки, складені на застеленому святковому столі. Там же стояв кошик з освяченими великодніми короваями. Стіни прикрашалися новими рушниками, штучними квітами тощо.

                                                                                                      За Г.Лозко

 

Завдання для групи 3

Дослідити, як прикрашалася українська хата на Трійцю та на Купайла. Доповнити текст розповідями бабусь або власними. Визначити складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу, накреслити його схему.

Особливо чепурною хата виглядала на Трійцю та Купайла, коли прикрашалася живими зелами, овочами, квітами, своєрідними рослинними оберегами у вигляді віночків та букетиків. Всі вони освячувалися в церкві і протягом року використовувалися для лікування, обкурювання, магічних дій.                

За Г.Лозко

 

 

Завдання для групи 4

Дослідити, як прикрашалася українська хата на свято Свічки. Доповнити текст розповідями бабусь або власними. Довести, що дане речення – складнопідрядне з підрядним обставинним часу, накреслити його схему.

Перед святом Свічки* (1 вересня), коли «піч іменинниця», її також обов’язково білять, наносять новий розпис, прикрашають квітами, справляючи в цей день «весілля комина». (За Г.Лозко)

 

Презентація роботи у групах

IV. Закріплення вивченого матеріалу

    1. Бесіда за питаннями

  -  Які існують види підрядних обставинних речень?

 - Які речення називаються підрядними місця? часу? На які питання вони відповідають?

 - За допомогою чого з’єднуються підрядні місця і часу з головними реченнями?

1.   Списати фразеологізми, крилаті вирази, пов’язані з хатою; пояснити їхнє значення; скласти одне речення (на вибір):

Моя хата скраю. Зроби хату з лободи, а в чужую не веди. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. В рідній хаті й стіни помагають. Без господаря двір плаче, а без господині хата. Мій дім – моя фортеця. Хата чужая, як свекруха лихая. Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.

V. Підведення підсумків уроку

VI. Домашнє завдання: вивчити § 12, с.95, 97-98.

                               Методичний прийом «Вибери завдання сам»

 

                                                        високий рівень:

 За тематичними словами житло, закладка хати,   толока, вхідчини написати твір-розповідь про будування хати давніми українцями, використовуючи в тексті складнопідрядні речення з підрядними часу і місця.

 

                                                     достатній рівень:

Виписати зі Словника давньоукраїнської міфології С.Плачинди статті про Домовика, Чура, Піч-матір, знайти в них складнопідрядні речення часу і місця.

                                           середній рівень:

Вправа 141 (письмово).

 

                                           початковий рівень:

Вправа 131 (письмово).

 

 

__________________________________________________________________*Семенове слово (свято Свічки) – давньоукраїнське язичницьке свято врожаю, що відзначалося в ніч з 1 на 2 вересня. Приносили жертви (у вигляді страв) родючим деревам і дубам. (За О. Афанасьєвим).