Урок " Спільнокореневі слова й форми слова"

                                                         Урок 22                                    Дата___________

Тема. Спільнокореневі слова й форми слова

Мета. Поглибити знання учнів про корінь як значущу частину слова, зʼясувати різницю між формами слова та спільнокореневими словами;розвивати вміння правильно вживати спільнокореневі слова в мовленні, уникаючи невиправданих повторів, розвивати звʼязне мовлення учнів, збагачувати їх словниковий запас;виховувати уважність до свого мовлення, інтерес до рідної мови.

                                                                 Хід уроку:

 Організаційний момент.

Актуалізація опорних знань

 Бесіда

Що таке морфеміка, морфеми?

Що таке закінчення? Як його визначають?

      Що таке основа? Що вона виражає? Із яких частин складається?

 Оголошення теми, мети. Мотивація

 Вивчення нового матеріалу.

1. Пояснення

Отже, якщо в словах змінюються лише закінчення, то це форми одного й того ж слова (відмінкові, родові, числові, особові). А якщо додаються суфікси чи префікси – то утворюються нові спільнокореневі слова.

2. Робота з підручником. (ст 59-60)
3. Вправа 130 (усно)
4. Вправа 138 (письмово)
5. Фізкультхвилинка
6. Листочки-парашутики, як стомлені пташки,
7. Летять і опускаються на трави і стежки.
8. Листочки-парашутики у лісі не злічить.
9. То осінь опускається, бо хоче відпочить.

Робота в групах

 Підсумок уроку

 Домашнє завдання. Доберіть до слова гуска спільнокореневі слова. Ст 59-60

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Сторінка з довідника «Будова слова»

Корінь – головна значуща частина слова. корінь – спільна частина споріднених (спільнокореневих) слоів.

Щоб визначити корінь, треба дібрати кілька спільнокореневих слів (таких, щоб у їхній спільній частині залишалося якомога менше спільних букв).

 Почути – чути, чутки, чую, чуйний.

 Спільнокореневі (споріднені) слова – це слова, лексичні значення яких хоч і різні, але мають між собою щось спільне (відносяться до однієї теми):

 Море, моряк, морський.

 Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.