Урок "Стилістика. Тренувальні вправи"

Про матеріал
Тип уроку : урок-дослідження. Міжпредметні зв’язки : українська література (урок-дослідження стилістики художнього мовлення українських письменників І.С. Нечуя- Левицького та Панаса Мирного) Проблемне запитання: як впливають доречно використані мовні засоби на формування ідіостилю письменника?
Перегляд файлу

 

Урок української мови у 10 класі

Тема уроку:  Стилістика. Тренувальні вправи.

 (урок-дослідження стилістики художнього мовлення українських письменників І.С. Нечуя- Левицького та Панаса Мирного)

Мета уроку:

навчальна:  навчати учнів виділяти мовні засоби і характеризувати їх з погляду стилістики, забезпечити розуміння учнями  змісту їхньої діяльності;

розвивальна: удосконалювати практичні вміння та навички учнів, володіння якими  закріплювало б уміння комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в усіх сферах суспільної діяльності;

розвивати навички дослідницької роботи.

виховна:  виховувати інтерес до українського слова на прикладах творів  представників красного письменства, мова  яких є зразком доцільного і грамотного використання мовних засобів.

Тип уроку : урок-дослідження.

Міжпредметні зв’язки : українська література

Обладнання: портрети І. С. Нечуя- Левицького, Панаса Мирного, мультимедійний проектор, роздатковий матеріал з текстами. 

Опорні поняття:  літературна мова, норма,  стилістика мови, стилістика мовлення, художній стиль, стилістика художнього мовлення,  ідіостиль, ідіолект,

Проблемне запитання:    як впливають доречно використані мовні засоби  на формування ідіостилю письменника?

Завдання до уроку:

1.Дослідити використання мовних одиниць у тексті художнього твору на рівні: 

-  лексики;

- морфології;

-  орфографії;

-  синтаксису;

-  художніх засобів (троп)

2.Визначити стилістичні особливості їх вживання.

3.Зробити висновок про особливості  ідіостилю певного  автора.

4.Зробити висновок про формування ідіолекту  письменника.

 

.Епіграфи до  уроку:

«Засоби нашої мови … утворюють те, що ми звемо словесним стилем»

(Л. Булаховський)

 

«Іван Нечуй – Левицький - письменник з широким мовним розмахом європейського зразка»

(І. Огієнко)

«Панас Мирний  створив низку творів, які належать до класичних зразків реалістичної манери відображення дійсності..»

(з критики)

 

 

 

Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів:

1.Фронтальна бесіда

1. Поясніть термін «літературна мова»

(Літературна мова – відшліфована форма національної мови, що має певні норми в граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні. Є основою духовної та матеріальної культури людського суспільства)

2. Поясніть поняття «норма  української  мови»

(норма – це сукупність  мовних засобів,  що вважаються правильними та зразковими)

Демонстрація таблиці:

Норми

Що регулюють норми

Орфоепічні

Правильну вимову звуків, звукосполучень і наголосу в словах

Лексичні

Вживання слів та їх правильне поєднання за змістом у словосполученні та реченні

Граматичні

Правильне творення і вживання слів та їх форм, правильна побудова словосполучень та речень

Стилістичні

Вживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення

Орфографічні

Правильний запис слів

Пунктуаційні

Правильну розстановку розділових знаків

 

3. У чому виявляється нормативність мови?

(нормативність виявляється на рівні орфоепії, лексики, морфології, синтаксису, стилістики і включає чистоту, ясність, доречність, правильність)

 4. Чи сприяє опанування норм підвищенню культури мови?

(так, бо  оволодівши  правилами, особистість доцільно використовує в конкретній ситуації спілкування  мовні засоби – слова, будує словосполучення і речення, що сприяє підвищенню її культури мови)

5. Чи варто розмежовувати поняття «стилістика мови» і «стилістика мовлення»?

6. Що є предметом вивчення стилістики мовлення?

(Специфічні особливості функціональних стилів )

  7. Що вивчає стилістика мови?

 (стилістика мови вивчає стилістичні засоби мови, її ще називають описовою стилістикою. Предметом її вивчення є стилістично забарвлені мовні засоби.)

 8.З якими розділами науки про мову співвідноситься стилістика?

(фонетикою, лексикою, морфологією, синтаксисом )

9. Чому з-поміж інших найбільше виділяють  художній стиль?

(через особливість і своєрідні ознаки:

художнє мовлення – зразкове мовлення;

під пером талановитого письменника мова стає явищем мистецтва, засобом створення художнього образу;

образність, поетичність мови   досягаються особливим уживанням мовних засобів, за допомогою яких творяться художні образи;

використовуються різні типи мовлення)

10. Що досліджує стилістика художнього мовлення?

(досліджує взаємодію літературної мови і стилів, сюди ж належить стилістика індивідуального стилю письменника)

11. Що розглядає стилістика художнього мовлення?

(використання мовних одиниць у тексті художнього твору, де вони набувають естетичної значимості.)

 

III. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

   Стиль художньої літератури  являє собою складний сплав, у якому відображається  все багатство національної мови. Тут можливе поєднання  мовних засобів, що вмотивовані  потребами мистецького зображення дійсності. Використання мовних засобів у художньому стилі зумовлене його призначенням – образно відтворювати дійсність. Тому найхарактернішою ознакою мови красного письменства є  глибока виразність, емоційність, картинна мальовничість. Зображальна функція художньої літератури  вмотивовує широке використання мовних засобів. Однією з найважливіших категорій  у структурі  художнього твору є  образ автора. Творча індивідуальність автора, його світосприйняття та світовідчуття – усе це позначається на доборі та організації мовних засобів,  автор мусить завжди орієнтуватися на літературну норму. Це закон  художньо-словесного мистецтва, порушення якого веде до мовного натуралізму.

  Отже, нашими завданнями до уроку є дослідження  мовних засобів, використаних І. С. Нечуєм – Левицьким і Панасом Мирним у своїх творах, і визначення особливостей їх ідіостилю.

IV. Робота, спрямована на удосконалення  вмінь та навичок і розвиток дослідницьких умінь

1.Робота учнів за текстами (у групах):

1 гр.: тексти, дібрані з уривків повісті  І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сімя »

а) опис природи – пейзаж;

 Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори.  Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе  гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

б) опис зовнішності – портрет;

 Ніби намальований на чорному полі картин, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами… Широкі рукава закачались до ліктів з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.

в) опис приміщення – інтер’єр

 Віз під’їхав під ворота. Балашова хата була мала й стара, вона розсунулась, випнула задвіркову стіну і ніби присіла на одпочинок, неначе стара баба. На причілку хата була підперта двома стовпами, обмазаними білою глиною. Маленькі віконця ледве  блищали.

 Лаврін одчинив старі ворітечка. Вони заторохтіли в його руках, неначе кістки сухих ребер… Кайдашиха нахилила в низьких дверях полову, і для неї здалося, що вона влазить в якусь скриню в дірочку. Хатні двері були ще нижчі.

 Кайдашева хата була простора, з чималими ясними вікнами, з новими образами, з великими вишиваними рушниками на стінах і образах.

 

 

 

2- гр.:  тексти, дібрані з уривків роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

а) опис природи – пейзаж;

 Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… поле – що безкрає море – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над синім шатром розіп’ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре – погляд так і тане… З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля… І все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього… Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди, добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями… Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя.

б) опис зовнішності – портрет;

 Ішов справді парубок… Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-де поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеликий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгообразе – козаче4 ні високого, ні низького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі… Оце й уся врода… Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвична сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою натурою.

в) опис приміщення – інтер’єр

 Ось незабаром і Піски. На самому краю села, од вигону, стояла невеличка хатка, вікнами на широкий шлях. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі – тік; за током – огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Хата хоч і старенька, та чепурна, біла, - видно, біля неї ходили хазяйок руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані – хрещаті…

2. Виконання завдань:

1.Дослідити стилістику текстів

2.Пояснити наявні орфограми та дослідити  орфографічну насиченість текстів

3.Визначити особливості  мовного оформлення: особливості лексики, наявність фразеологізмів тощо.

4.Визначити особливості синтаксичної побудови текстів

 

  1. Стиль - художній.
  2. Тип – розповідь з елементами опису.
  3. Лексика: лексика стилістично нейтральна, складає  загальновживані слова :яр, гори, ліси, ставки, очерети, осока, верби глибокі рукави, хати, садки

Стилістично забарвлені слова (ужиті в переносному значенні) : розкинулось село; розбіглись  глибокі рукави й поховались у лісах;

Експресивно забарвлена лексика: слова із зменшено-пестливими суфіксами:  ставочки,  садки

Використано лексику активну

Словникова робота: левада – обкопана чи обгороджена присадибна ділянка землі з сінокосом, городом, садом.

Греблі – споруда, що перегороджує річку для підйому рівня води перед нею

  1. Морфологія:

- іменники: власні і загальні назви, неістоти, конкретні. Переважають іменники II відміни, а також іменники, вживані у множині (16).

- прикметники: використано 14 прикметників, найчастіше використано якісні та відносні, з них повторюються слова ДОВГИЙ, ГЛИБОКИЙ

- дієслова: доконаного і недоконаного видів, переважають дієслова недоконаного виду. Використано дієслова у III особі однини і множини, теперішнього часу дійсного способу.

1.5. Орфографія:

       - орфограми:

      буквені: ненаголошений е; написання власних назв з великої літери; написання префікса роз -; написання слів з апострофом; написання орфограми ере-, - еле-; буквосполучення –ри, –ли; написання мякого знаку; чергування приголосних д-дж;

      небуквені: написання слів окремо

1.6.Синтаксис:

- просте речення, ускладнене уточнюючою обставиною місця;

- безсполучникове складне речення;

- просте неускладнене речення;

- складне складнопідрядне означальне речення;

- просте ускладнене порівняльним зворотом речення;

1.7. Художні засоби:

     - алітерація –р; асонанс

      - епітети: довгий,покручений яр; круті гори; зелені тераси; густі ліси; столітні верби; оксамитовий зелений пояс, густі старі садки

       - метафори: розкинулось село; в’ється пояс

       - порівняння: непряме: яр в’ється гадюкою; блищать рядками ставочки; пряме: розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави; біліють, неначе два рядки перлів.

       - інверсія: розкинулось село; розбіглись рукави; зеленіють левади; ніби в’ється пояс; зеленіють садки

1.8. Речення у тексті поєднані ланцюжковим зв’язком (наступне речення об’єднується з попереднім)

 

2.1. Стиль: художній

2.2.Тип мовлення: розповідь з елементами опису і роздуму

2.3. Лексика: лексика стилістично нейтральна, складає  загальновживані слова:  весна, сонце, дівчина, поле,  море, небо

Ужиті в переносному значенні: грає хвиля, спіє доля, вривається в душу; погляд тане

Стилістично забарвлені слова : розвернулося, розпустилося, розкішнім, розіслало, розіп’ялось, убрання, шатро,

Експресивно забарвлена лексика:

  • Емоційні слова: любов, гарно, любо, весело, хочеться жити й любити, щастя
  • Зменшувально - пестливо сліва: ні плямочки, ні хмарочки,

Використано лексику активну , а також діалектизм – вспіло (просторічне слово, розмовне)

Словникова робота: лани – синонім до слова поле

 

 

2.4. Морфологія:

- іменники: власна і загальні назви, неістоти, конкретні та абстрактні (бажання, надія, щастя, думки, добрість, щирість, любов). Переважають іменники II відміни,  всі іменники  вжиті в однині (25).

- прикметники: використано 18 прикметників, найчастіше використано прикметники якісні.

- дієслова: доконаного і недоконаного видів, переважають дієслова доконаного виду. Використано дієслова  середнього роду минулого часу: розвернулося, зацвіло, розпустилося. Використано дієслова у минулому та теперішньому часі, дійсного способу, в III особі однини,узгоджено з підметом, вираженим іменником середнього та жіночого роду.

2.5. Орфографія:

       - орфограми:

      буквені: ненаголошений е; написання власної назви з великої літери; написання     префікса роз -; написання слів з апострофом; буквосполучення –ри, –ли; написання мякого знаку; подвоєння літер;

      небуквені: написання слів окремо, разом.

2.6.Синтаксис:

- просте односкладне  речення;

- безсполучникове складне речення;

- складне речення з різними видами зв’язку ;перша  частина речення ускладнена відокремленим означенням;

- просте речення,ускладнене вставленою конструкцією;

- просте, ускладнене  однорідними присудками,  однорідними обставинами речення

2.7. Художні засоби:

     - алітерація –р; асонанс

      - епітети: ясне сонце, тепле, приязне, безкрає море, блискучий світ сонця, сонячна хвиля, хліборобська доля, гарно, любо, весело

       - метафори: розіслало килим, зацвіло цвітом, розіп’ялось небо

       - персоніфікація: красується вона, сміється поле, грає хвиля

       - порівняння: пряме: красується, як дівчина,

       - інверсія: спіє доля, ллється світ, розіп’ялось небо

2.8. Речення у тексті поєднані паралельним зв’язком (події розвиваються паралельно або відбуваються одночасно

3. Виконання завдань, спрямованих на  удосконалення практичних умінь і навичок учнів:

3.1. Зробити лексичний аналіз слів:

- вибрати з тексту слово, назвати його в початковій формі;

- встановити, самостійною чи службовою частиною мови є дане слово;

- розкрити лексичне значення слова у поданому контексті;

- з’ясувати його значення: однозначне чи багатозначне;

- встановити, в прямому чи переносному значенні вживається аналізоване слово у тексті. Якщо в переносному, то який тип перенесення (метафора, метонімія, синекдоха);

- навести синоніми, антоніми, омоніми (по можливості) до слова;

- встановити за Етимологічним словником походження слова;

- з’ясувати,  неологізмом чи архаїзмом є аналізоване слово;

- встановити приналежність слова до одного з шарів лексики з погляду експресивно-стилістичного забарвлення.

3.2.Зробити орфографічний аналіз слова:

- подати слово в орфографічному запису;

- визначити орфограми для аналізу;

- записати слово фонетичною транскрипцією, встановити відповідність між  фонемами (звуками) та буквами у виділених орфограмах;

- сформулювати правило правопису орфограми;

- охарактеризувати принципи правопису;

3.3.Заповнити таблицю:

 

 

Орфограма

буквена

 

 

 

Написання разом

 

 

 

Написання окремо

 

 

 

Написання через дефіс

 

 

 

Правило

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4.Зробити синтаксичний аналіз речення;

3.5.Зробити пунктуаційний аналіз тексту

V.Укладання узагальнюючої таблиці «Особливості стилістики                 І. С. Нечуя-Левицького та П. Мирного»

Орієнтовна таблиця:

 

І. С. Нечуй-Левицький

П. Мирний

 

Українські прозаїки XIX століття

Ідіостиль

1.Лексичні засоби:

лексика стилістично нейтральна:

стилістично забарвлені слова:

експресивно забарвлена лексика

2.Морфологічні засоби:

- іменники: власні і загальні назви, неістоти, конкретні. Переважають іменники II відміни, а також іменники, вживані у множині (16).

- прикметники: використано 14 пркм, найчастіше використано прикметники якісні та відносні, з них повторюються слова ДОВГИЙ, ГЛИБОКИЙ

- дієслова: доконаного і недоконаного видів, переважають дієслова недоконаного виду. Використано дієслова у III особі однини і множини, теперішнього часу дійсного способу.

 

3.Синтаксичні засоби:

- просте речення, ускладнене уточнюючою обставиною місця;

- безсполучникове складне речення;

- просте неускладнене речення;

- складне складнопідрядне означальне речення;

- просте ускладнене порівняльним зворотом речення;

4.Худлжні засоби:

 - алітерація –р; асонанс

 - епітети: довгий,покручений яр; круті гори; зелені тераси; густі ліси; столітні верби; оксамитовий зелений пояс, густі старі садки

 - метафори: розкинулось село; в’ється пояс

 - порівняння: непряме: яр в’ється гадюкою; блищать рядками ставочки; пряме: розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави; біліють, неначе два рядки перлів.

 - інверсія: розкинулось село; розбіглись рукави; зеленіють левади; ніби в’ється пояс; зеленіють садки

 - ланцюжковий зв’язок речень у тексті

1.Лексичні засоби:

лексика стилістично нейтральна:

стилістично забарвлені слова:

експресивно забарвлена лексика

лексика стилістично нейтральна:

стилістично забарвлені слова:

експресивно забарвлена лексика

2.Морфологічні засоби:

- іменники: власна і загальні назви, неістоти, конкретні та абстрактні (бажання, надія, щастя, думки, добрість, щирість, любов). Переважають іменники II відміни,  всі іменники  вжиті в однині (25).

- прикметники: використано 18 прикметників, найчастіше використано прикметники якісні.

- дієслова: доконаного і недоконаного видів, переважають дієслова доконаного виду. Використано дієслова  середнього роду минулого часу: розвернулося, зацвіло, розпустилося. Використано дієслова у минулому та теперішньому часі, дійсного способу, в III особі однини,узгоджено з підметом, вираженим іменником середнього та жіночого роду.

3.Синтаксичні засоби:

- просте односкладне  безособове речення;

- безсполучникове складне речення;

- складне речення з різними видами зв’язку ;перша  частина речення ускладнена відокремленим означенням;

- просте речення,ускладнене вставленою конструкцією;

- просте, ускладнене  однорідними присудками,  однорідними обставинами речення

4. Художні засоби:

 - алітерація –р;

- епітети: ясне сонце, тепле, приязне, безкрає море, блискучий світ сонця, сонячна хвиля, хліборобська доля, гарно, любо, весело

- метафори: розіслало килим, зацвіло цвітом, розіп’ялось небо

 - персоніфікація: красується вона, сміється поле, грає хвиля

 - порівняння: пряме: красується, як дівчина,  - інверсія: спіє доля, ллється світ, розіп’ялось небо

- паралельний

Ідіолект

 

 

VI. Підведення підсумків уроку:

1.Відповідь на проблемне питання: як впливають доречно використані мовні засоби  на формування ідіостилю письменника?

Доречність мовлення вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають меті й умовам спілкування.

Доречність : точність, логічність, чистота; володіння культурою мови, висока вихованість людини, рівень її культури, моральні якості, досконале знання мови, її функцій.

 

2.Обговорення епіграфів до уроку

3.Використання методу «мікрофон»

- Що ви очікували від уроку?

- Чого ви навчилися?

- Чи важко було досліджувати тексти на різних рівнях?

- Де ви можете використати отримані знання?

4.Виставлення і мотивація оцінок.

 

VII.Формулювання домашнього завдання і коментар щодо його виконання.

Високий рівень: написати  статтю у науково-публіцистичному стилі на тему: «Особливості формування ідіолекту І.С. Нечуя-Левицького » або «Особливості формування ідіолекту Панаса Мирного», використавши знання, отримані на уроці

     Достатній рівень: підібрати уривок тексту із творів будь-якого автора,          дослідити його, орієнтуючись на завдання, які виконували на уроці

Середній рівень: виписати речення із творів будь-якого автора, виділити його лексичні, орфографічні особливості, зробити синтаксичний розбір речення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Блауцяк Нінель
До підручника
Українська мова (академічний рівень) 10 клас (Глазова О.П., Кузнєцов Ю.Б.)
Додано
17 березня
Переглядів
486
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку