Урок з української мови в 10 класі "Інтернаціоналізми, кальки,варваризми в українській мові"

Смичинська ЗОШ I-IIIст.

План-конспект показового уроку в 10 класі з української мови

Тема: «Слова іншомовного походження та інтернаціоналізми. Кальки . Варваризми»

Учитель:

Баранова В.М.

Смичин 2018

___________________________

Урок№______

Тема: Слова іншомовного походження та інтернаціоналізми в складі української мови. Кальки . Варваризми

Мета: поглибити відомості школярів про слова іншомовного походження, інтернаціоналізми, кальки та варваризми у складі української мови; удосконалювати вміння знаходити в тексті слова іншомовного походження, пояснювати їх значення, доречно використовувати їх у мовленні, добирати власне українські синоніми; розвивати увагу, спостережливість, комунікативні навички, навички аналізу та синтезу, збагачувати словник учнів; сприяти осмисленню учнями величі лексичного багацтва української мови та її ролі у самопізнання та самореалізації особистості

Обладнання: мультимедійна презентація, роздатковий матеріал

Тип уроку: урок поглиблення знань та засвоєння нових аспектів

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання(вибірково)
2. Бліц-опитування

• На які групи за походження поділяється українська лексика?(питома і запозичена)
• Що ми розуміємо під терміном споконвічна українська лексика?(лексичні одиниці, що успадковані з давніх часів від усіх періодів історичного розвитку мови).
• На які групи можна поділити споконвічну українську лексику? (успадкована з індоєвропейської мови, спільнослов’янська, східнослов’янська, власне українська лексика).
• Перед вами три слова -  гарний/гарбуз/геологія. Яке з них, на вашу думку, буде питомо українським, яке запозиченим, а яке іншомовним? (гарний – питоме, гарбуз – запозичене, тюркського походження; геологія - інтернаціоналізм) Обґрунтуйте. У чому полягає різниця між запозиченими та іншомовними словами? (запозичені слова становлять цілком засвоєні лексичні одиниці, зрозумілі щодо форми і значення, а тому вони не сприймаються мовцями як чужорідні; іншомовними вважають слова, що не засвоєні повністю мовою, що їх запозичила, з погляду на їх формальну чужорідність та семантичну незрозумілість).
• Охарактеризуйте причини запозичень. З яких мов найчастіше запозичуються слова в українську мову? (намагання уникнути полісемії, прагнення замінити багаточленний компонент одночленним; зв’язки між державами, виникнення нового предмета чи поняття; слова старогрецького, латинського, тюркського, німецького, англійського, французького походження).

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Подібно до того, як з цеглинок складається будинок, із зерен – колос, так зі слів складається мова. Сьогодні на уроці ми будемо поглиблювати знання про іншомовну лексику в українській мові, зокрема дізнаємося про інтернаціоналізми, кальки та варваризми. Навчимося визначати їх у тексті, а також підбирати власне українські відповідники.

4. Засвоєння нового матеріалу та вироблення практичних умінь

1. Робота з підручником. Лінгвістичне дослідження (вправа 260, стор.99, усно)

        Перед вами вислів Адама Фергюсона, перекладений декількома мовами. Спробуйте визначити, яке слово чи слова у всіх висловах мають однакове звуко-буквенне та семантичне оформлення.

Suprema lex moralis est quod homo diligit hominem .

                                                                                      А. Fergusson (лат.)

La más alta ley moral para el hombre es el amor por la humanidad.

                                                                                      А. Ferguson (ісп.)

A higher moral law for a man is love to humanity. 

                                                                                      А. Fergyusson (англ.)

Höheres moralisches Gesetz für Menschen spukt Liebe zu Allgemeinheit.   

                                                                                      А. Fergyusson (нім.).

Высшим моральным законом для человечества есть любовь к человечеству.   

                                                                                      А. Фергюссон

Вищим моральним законом для людини є любов до людства.

                                                                                      А. Фергюссон

Слово вчителя: Слово мораль/моральність/моральний належить до інтернаціоналізмів – слів, які в однаковому чи близькому звучанні і при наявності того самого значення закріплені в словниковому складі багатьох мов світу. У ролі інтернаціоналізмів виступають наукові терміни(аналіз, синтез), назви наук (математика, фізика), політична термінологія (мітинг), суспільна лексика (егоїзм). Найчастіше вони походять з грецької або латинської мов.

2. Поясніть значення інтернаціоналізму. Із довідки доберіть власне український відповідник. З одним із інтернаціоналізмів складіть речення

Лінгвістика, електорат, фольклор, патент, асиміляція, прогрес

Довідка: уподібнення, мовознавство, авторське свідоцтво, поступ, виборці, народна творчість

Варіативне завдання:

Поясніть значення терміна. Скориставшись довідкою, поясніть, з якої мови походить інтернаціоналізм

Наприклад: Лінгвістика – наука про мову, термін походить з латинської мови

Біологія, географія, геометрія

Довідка: від давньогрецького «біо» — життя + давньогрецького. «логос» — слово; від грецького "гео " - земля "графо" - пишу; від давньогрецького «фюзис» — природа; від давньогрецького «філософіа» - любов до мудрості; від грецького «гео» - земля+ «метрео» - міряю.

3.                Слово вчителя: Крім прямого перенесення слів з мови в мову, існує спосіб запозичень, який іменується калькуванням. Калькування – це процес, при якому з чужої мови копіюється зразок творення слова або переймається його семантика, звукове ж оформлення не переноситься.

Наприклад, українське громовідвід – російське громоотвод; українське і російське безсмертник – французьке immortel.

Види кальок:

А) словотворчі – поморфемний переклад («хмарочос», «хмародряп» — нім. Wolkenkratzer (від Wolken — «хмари» + kratzen — «дерти», «дряпати»)

Б) Семантичні кальки — запозичення переносного значення слова. Це корінні українські слова, які під впливом слів-відповідників з іншої мови набувають нового значення («блискучий» із значенням «надзвичайний, довершений» — з фр. Brillant)

В) Фразеологічні кальки — дослівний переклад фразеологізму («тут собака заритий» (у значенні «у цьому суть справи») — з нім. da ist der Hund begraben

Г) Напівкальки — неповний переклад з іншої мови: частина слова або вислову перекладається, а частина залишається без перекладу («антитіло» — з фр. anticorps)

4. Спробуйте визначити слово-кальку в українській мові, опираючись на ту мову,звідки слово було взяте для калькування. Підказкою може слугувати зображення

Внедорожник(рос.) – позашляховик

Луноход(рос.) – місяцехід

Колхоз(рос.) – колгосп

Natchnąc(пол.) – надихати

Podręcznik(пол.) – підручник

Czasopismo(пол.) – часопис

Intramuscularis(лат.) – внутрішньом’язовий

dark horse(англ.) - темна конячка

watercooled(англ.) – водоохолоджуючий

5. Слово вчителя

Варваризми – іншомовні слова чи звороти, що не стали загальновживаними, тому здебільшого трапляються в писемному мовленні в чужорідній графічній передачі, наприклад: happy end – щасливий кінць, homo sapiens – людина розумна.

Часто варваризми використовуються у художньому стилі. Пригадайте назви творів українських письменників, що є варваризмами (О.Кобилянська «Valse melancolique» , Г. Сковорода "De Libertate", Леся Українка "Contra spem spero!", М. Коцюбинський «Intermezzo»).

Інколи як особливий різновид варваризмів виокремлюють так звану макаронічну мову, під якою найчастіше розуміють мову, надмірно густо пересипану варвари стичними домішками, надмір яких перетворює її у своєрідний жаргон.

«Енеус ностер магнус панус

І славний троянорум князь.

Шмигляв по морю, як циганус,

Ад те, о рекс! прислав иунк нас.

Еней наш великий пан

І славний троянців князь

Шмигляв по морю, як циган,

До тебе, о царю, прислав тепер нас.

6. Прочитайте речення. Випишіть з них варваризми, з’ясуйте їх функцію

1)Скресались коні. Бій кипить довкола. Горить землі простріляний квадрат. Впав індіанець. Раптом... «Хау кола!» А це по-індіанськи: «Здрастуй, брат!» (Ліна Костенко). 2)Ах, це ви?Бонджур! А я так зачиталась!(М.Старицький).  3)Прошу пардону, мадам. Але в мене сьогодні аудієнція з консулом. А ля фуршет і шведський столик! Аріведерчі, ма шер!» (О. Чорногуз).

7. Розподіліть слова на три колонки: інтернаціоналізм, калька, варваризм

Географія, табула раса, окей, інтерв’ю, п’ятирічка, tete-a-tete, літописець, се ля ві, Благовіщення, хімія, брутто, шерше ля фам, індустріалізація, відсоток, імпічмент.

5.              Підсумки уроку

Міні-дискусія.  Чи необхідно замінювати усталені інтернаціоналізми та іншомовні слова українськими відповідниками?

Чи потрібно віднаходити українські замінники таким лексичним одиницям, як кардіолог, терапевт, футбол, теніс, історія, філософія, республіка, демократія, театр, політика, парламент, кабінет, джинси тощо? Звичайно ж, ні.

 Не треба пояснювати, чому не дістала підтримки у фахівців (і мовознавців, і медиків) спроба авторів одного із словників очистити українську медичну термінологію від іншомовних слів (пропонувалося, наприклад, здійснити такі заміни: очник — замість окуліст, повитуха, баба-пупорізка — замість акушерка, дрібноживцезнавець — замість мікробіолог, вухоносогорлянкознавець — замість отоларинголог, гоп'як — замість пульс, хробаковиця, хробакозапал — замість апендицит, горлянковиця — замість ларингіт).

Отже, все має бути в рамках розумного. Жодна мова не може існувати ізольовано, тому нам не уникнути запозичень. Але пересипати ними мовлення – ознака неосвіченості та ментального безкультур’я.

6. Домашнє завдання: стор. 99-101 за підруч., впр. 266(а), стор. 101.
7. Додатково: впр. 266(б), стор. 101.