Урок "Сучасний український R&B-стиль та болгарська фольклорна пісня"

Т е м а: Сучасний український R&B-стиль та болгарська фольклорна пісня

Урок позакласного читання, розвитку творчої особистості учня  в 11 класі на матеріалі історичних та ліричних пісень болгар Північного Приазов’я та сучасного стилю R&B

Мета: вироблення вмінь і навичок дослідження народної пісні; виявлення загального рівня зацікавленості стилем сучасного українського R&B, виховувати свідому життєву позицію старшокласників.

Цілі:

Учні знатимуть:

• історичні фактори розвитку фольклору протягом різних історичних формацій;
• витоки та розвиток R&B в Україні, представників та якості стилю.

Учні вмітимуть:

•              виконувати ідейно-тематичний аналіз народних історичних та ліричних пісень балканських та приазовських болгар;
•              визначити завдання сучасної болгарської фольклористики.
•              проводити соціологічне опитування та анкетування учнів старших класів на предмет вивчення загальної музичної культури, виявлення знань про музичний стиль R&B;
•              обробляти отримані дані соціологічного дослідження.

Тип  у р о к у: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, випереджувальні завдання, виразне читання (вчителем і учнями), аналіз пісень, бесіда, заповнення таблиці, робота у групах, "Мікрофон".

Обладнання: комп'ютерний клас; учнівські презентації; роздавальні матеріали (цілі уроку, схема аналізу ліричного твору); тексти пісень, запи­тання до них; критична література (див. список).

Випереджувальні завдання.

1. Підготу­вати презентації історичних, ліричних болгарських пісень (за бажанням).

2. Підготувати презентації стилю R&B в Україні (творча група учнів).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності учнів до сприймання нового матеріалу. (Означити свій настрій за допомогою 2-3 прикметників.)

2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

Учні за бажанням співають пісні; однокласники висловлюють свої міркування щодо почутого.

II. Цілевизначення і планування навчальної діяльності.

1. Повідомлення теми уроку.

2. Визначення цілей і планування діяльності. Учні отримують бланки з цілями уроку, допису­ють власні.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Розповідь учителя.

Сьогодні ми зробимо спробу з’ясувати витоки та сучасний стан функціонування стилю R&B в Україні та фольклорної болгарської пісні. Народна поетична творчість бере свій початок від глибокої давнини, коли люди не вміли писати, тому їй притаманна усна форма вираження. Але фольклор – це не тільки усна поезія, не тільки мистецтво слова. У деяких жанрах він поєднує слово і спів, як в пісні, тобто зливає воєдино словесне та музичне мистецтво. Крім того, всі твори фольклору існують у живому виконанні, тому включають і елементи театрального мистецтва (жест, міміка, інтонації). Таким чином, фольклор по суті – синтетичне мистецтво, яке часто виконувалося у супроводі музичних інструментів та супроводжувалося танцем. Але основою фольклорного мистецтва є слово. Саме в цьому і полягає естетичне значення фольклорних творів, які розвивають естетичні смаки, почуття прекрасного, почуття форми, ритму та мови.

Фольклор – могутнє джерело ідейного, морального і естетичного зростання нашої молоді і найважливіше наше завдання знайти в кожному творі найцінніше, найвагоміше, щоб народна пісня допомогла зрозуміти не тільки минуле, але й сьогодення, окреслити те коло тем і проблем, що не втратили свого значення і в нашу епоху. Народна пісня - це могутній засіб естетичного виховання підростаючого покоління, це поетично зафіксована історія народу, відображення його мрій і сподівань. Пісня здатна зворушити найтонші струни людського серця, а народна історична пісня ще й розповісти про історичні події.

Фольклор, як ціле народне мистецтво, відображає у художніх образах історичний досвід народу, пізнання та оволодіння природи, виражає його почуття, мрії, ідеали, боротьбу за краще життя, а також  широкі і яскраві картини праці та побуту. Народ завжди ніс з собою свій фольклор. На протязі багатьох віків люди вкладали у нього усі свої знання, почуття, неначе записуючи в книгу, тому сміливо можна сказати, що фольклор – це велика, невичерпна скарбниця народу.

Спираючись на таке розуміння цього явища можна зробити такі висновки:

1.Фольклор – це могутнє джерело, засіб ідейного та естетичного зростання нашої молоді, це поетично зафіксована історія народу, відображення його мрій та сподівань.

2.Завдання сучасності – знайти в кожному творі усної народної творчості найцінніше, найважливіше, найцікавіше для розуміння минулого, сьогодення, для визначення тем і проблем, що не втратили свого значення на сучасному етапі історичного розвитку.

2. С к л а д а н н я  о п и с у  т в о р ч о ї  л а б о р а т о р і ї  н а р о д н о ї  п і с н і.

Група "літературознавців" на дошці записує жанри народних пісень

У процесі сприймання матеріалу учні заповню­ють таблицю.

1-а група "літературознавців". Періодизація болгарського фольклору         Розвиток болгарського фольклору можна хронологічно поділити на декілька періодів:    1-й період – найраніший (VIII-IX століття). Жодних письмових записів народнопоетичних творів у цей період не збереглося, тому ми можемо спиратися лише на здогадки. Цей період сповнений різноманітними переломами як у суспільно-економічних, так і в релігійних відносинах. У цей період найбільш розвинутою була обрядово-лірична пісня, яка пов’язана із землеробством та скотарством. А також, крім обрядових пісень існували заклинання, гадання, пісні, пов’язані з поховальними та весільними звичаями, пісні про міфічні та казкові істоти (змій, відьом та інших).         

2-й період болгарського фольклору (від X століття до першої половини XIV століття), про який теж немає письмових даних. Ми дізнаємося про фольклор з історичних довідок та староболгарських літературних пам’яток. У цей період християнство, як пануюча ідеологія, починає дуже сильно впливати на народну ідеологію, що звісно ж, відобразилось у фольклорі. Тому у цей період в обрядовій поезії посилюються християнські релігійні елементи, створюється багато християнських легенд, біблійно-християнські образи проникають у пісенну поезію. У цей час з’являються пісні на військово-героїчну тематику, створюються народні історичні пісні, що пов’язано з татарами та їхніми знущаннями над народом. Також у цей час удосконалюється поетика пісенного мистецтва, починають створюватись балади. Сімейно-побутові пісні у цей період не розвиваються.     3-й період болгарського фольклору (від другої половини XIV століття до XVII століття). Цей період охоплює турецьке нашестя на Балканський півострів, розгром болгарської феодальної держави, перші століття турецького рабства до створення хайдушського руху. Пануючі жанри: богатирські та історичні пісні. Також у цей період розвиваються балади, створюються сімейно-побутові та соціальні пісні, поширюються легенди, повір’я та казки, дуже широко використовуються прислів’я. А також створюються болгарські “юнашки” епос, у якому дуже широко використовується гіперболізація.     4-й період болгарського фольклору (XVIII-XIX ст.). Цей період охоплює занепад турецької державно-політичної сили, російсько-турецькі війни, утворення хайдушського руху, посилення національно-визвольної боротьби у XIX столітті, загальне патріотичне піднесення. У цей період відбувається перелом в економіці, політичному становищі народу, у його ідеології.    Що стосується фольклору, то найважливішим є те, що з’являються хайдушські пісні. В обрядові пісні все більше проникають побутові риси і відпадають релігійно-міфологічні елементи, інтенсивно почали розвиватися сімейно-побутові, особливо  пісні про кохання; широко розповсюджуються побутові казки, народні анекдоти, гумор та сатира. Після Визволення фольклор починає занепадати.

   5-й період - сучасний болгарський фольклор. У цей період фольклор знову починає поповнюватися новими творами. Під час цього періоду створюються фольклорні твори, які стосуються антифашистської боротьби болгарського народу та партизанського руху під час Другої Світової війни. І в період після 9 вересня 1944 року, коли влада у Болгарії перейшла до уряду вітчизняного фронту. Тут відзначається значне пожвавлення, в результаті якого з’являються нові пісні, приказки, повір’я. Вони ясно відрізняються від творчості попередніх епох, які дають нам право говорити про новий період в історії болгарського фольклору.                 Висновки: болгарський фольклор умовно поділяється на п’ять хронологічних періодів: 

1 період – найраніший (VIII-IX століття);           

2 період – від X століття до першої половини XIV століття;           

3 період – від другої половини XIV століття до XVII століття;           

4 період – від XVIII по XIX століття;           

5 період – сучасний болгарський фольклор.

2-а група "літературознавців". Ми поставили собі за мету з’ясувати, чому ж народні, а саме колискові, пісні люди забувають, а в більшій мірі, вже забули. До речі, підтвердженням цього є дані соціологічного опитування, коли на запитання:  “Які пісні виконуються у вашій місцевості?”, колискові не відмітив жоден респондент. Ми розпочали досліджувати це питання: звернулися до фольклорних збірників балканських болгар (Міладінових, Стоіна, Дінекова, Каравелова, Державіна та інших) вивчили наукові дослідження балканських фольклористів і здивувалися: у цих збірках, працях, дослідженнях не виділяється колискова пісня як окремий жанр, тому що в болгарському фольклорі вона взагалі відсутня. Це пояснюється, на наш погляд, соціально-історичним розташуванням народу. Довгий час балканські болгари були під турецьким гнітом і матері-болгарки з перших днів життя своїх дітей готували морально та психологічно до тяжкого самостійного життя. З перших днів життя хлопчикам співали історичні, богатирські, “юнашські” пісні, де говорилося про подвиги богатирів, їх силу, відданість своїй Батьківщині. Таким чином, змалечку матері-болгарки готували для своєї Батьківщини відданих захисників. Дівчаткам же співали ліричні соціально-побутові пісні, в яких морально готувалася дівчина до тяжкої долі жінки, дружини, невістки, матері. Таким чином, на відміну від фольклору східних слов’ян, у яких колискові пісні займають значне місце серед пісенного фольклору, у балканських, а відтак і приазовських болгар колискові замінюються піснями інших жанрів. Колискові пісні, які нам вдалося знайти серед приазовських болгар, на наш погляд, складені під впливом пісенного українського та російського фольклору. Про це свідчать і художні засоби виразності цих пісень. Приазовські болгари, заселивши цю місцевість, завжди вивчали російську та українську мови і ніколи не вивчали свою рідну мову. І тільки починаючи з 90-х років, болгарську мову почали вивчати у школах факультативно, а з відкриттям українсько-болгарського ліцею у 1996 році з’явилася можливість вивчати болгарську мову досконало. Тож русифікація, яка велась  за радянських часів, наклала свій відбиток, і тепер ми збираємо “щедрі” плоди цієї “великої справи”!

Проаналізувавши народні ліричні пісні балканських та приазовських болгар можна з упевненістю сказати:

1.Відмінностей у тематиці цих пісень немає, до того ж існує дуже багато схожих варіантів пісень. Це свідчить про те, що приазовські болгари достатньо добре зберегли у своїй пам’яті народні ліричні пісні.

2. Більшість пісень приазовських болгар за об’ємом, розміром значно менші, ніж пісні балканських болгар. У них ніби “викинуто” усе другорядне і залишено тільки головне, те, що складає основну думку твору. Таке явище можна пояснити тим, що пісні приазовських болгар почали збирати, записувати набагато раніше, ніж пісні балканських болгар

3-тя група "л і т е р а т у р о з н а в ц і в".  Під час підготовки до уроку було проведено соціологічне дослідження серед населення приазовських болгар міста Приморська, селищ Коларівка, Гюнівка, Зеленівка, Маринівка Запорізької області, метою якого було виявити місце народної пісні в їх житті. Було опитано 155 чоловік: жіночої статі – 92, чоловічої – 63; віком від 15 до 25 років – 45 чоловік, від 26 до 40 –48, від 41 до 60 років – 34, від 61 і далі – 28 чоловік. У результаті соціологічного дослідження встановлено, що приблизно 71% респондентів вважають, що найпоширенішими піснями їх місцевості є обрядові весільні (див. додаток 8). Це свідчить про те, що хоча в радянські часи болгарська самобутність зазнавала утисків, обряд весілля зберіг своє коріння; люди його не забули і цей факт дуже тішить. Мало хто з респондентів відмічав інші пісні. У результаті соціологічного дослідження можна зробити наступні висновки:

 1. Приазовські болгари досить добре зберегли у своїй пам’яті народні пісні, значна їх частина (приблизно 87% ) високо цінує та зберігає народні пісні, тому що вони є джерелом пізнання народних традицій, поповнення знань з історії своєї нації, є джерелом збагачення духовності народу.

2. Основним джерелом пізнання народної пісні впродовж 20 століття залишалася сім’я, коло друзів, земляків, односельців. І сьогодні ще це питання залишається проблемним.

3. Засоби масової інформації в регіоні повинні більш вільно пропагувати болгарську культуру збагачувати духовність нації, так як джерел поповнення своїх знань в області мови, культури та мистецтва мало.

4. Дані цього дослідження свідчать про актуальність цієї проблеми серед населення Приазов’я.

Учитель. 1. У розпорядженні сучасного дослідника народних болгарських пісень є великий опублікований архівний матеріал, але в кількісному відношенні зафіксованих народних пісень у балканських болгар набагато більше ніж у болгар-переселенців. Тому потрібно продовжити збирання фольклорних матеріалів на території України та Молдовії.

2. Потреба у вивченні фольклору приазовських болгар є актуальною і потребує науково-обгрунтованого дослідження. Змога зробити такий висновок дають наші соціологічні дослідження.

3. Історичні події є джерелом створення народної творчості, зокрема, народних історичних пісень. Тому в тематиці приазовських болгар на відміну від балканських з’являються пісні на тему репресії та громадянської війни.

4. У жанровому відношенні історичні пісні не виділяються своєю особистою поетикою (як, наприклад, богатирський епос), вони не відрізняються у цьому відношенні від інших розділів фольклору, але варто відмітити, що в них пробивається   реалістичний початок.

5. Відмінностей у тематиці народних ліричних пісень балканських та приазовських болгар немає, до того ж існує багато схожих варіантів.

6. Характерною особливістю болгарських народних пісень, з точки зору засобів виразності, є те, що найбільша кількість епітетів, метафор, порівнянь та паралелізмів належать ліричним пісням, а гіперболи та уособлення – історичним.

7. Приазовські болгари добре зберегли у своїй пам’яті народні пісні, але вже досить помітна і тенденція стирання в пам’яті народу деталей, другорядних, малопомітних, малозначимих елементів.

8. Приазовським болгарам не вистачає джерел інформації для поповнення знань в області рідної болгарської мови, культури, мистецтв.

9. Серед болгар Приазов’я фольклор продовжує поповнюватися новими творами з новим, відмінним від фольклору Болгарії, соціальним значенням.

10. Фольклор Приазов’я, а сааме, народна пісня, зазнають значного впливу з боку українського та російського фольклору. Пісні 20 століття болгар Приазов’я несуть на собі характерні ознаки фольклору східних слов’ян

3. Аналіз пісень    1) Мерудо, Мерудо, ай златна Мерудо,

     Богатсконо чедо, от богата къща,

     От голема рода, от мнозина бракя!

     Знаиш, моме, знаиш, знаиш пометуваш,

     Кога ми ти посех дребното овоще,

     Лещи, и миндали, и благи яболки,

     Кисели калинки, и сухоно грозе? –

     Знам, лудо, знам, нема що да чина,

     Една майка имам, доле да е немам;

     Она не ме пуща вонка да излезам,

     В градина да влеза, кити да наберам,

     Китки да наберам, глава да наредам,

     На тебе да пущам, любов да зафатам. –

     Мерудо, Мерудо, ти златна Мерудо!

     И яс сум си така, како ти що велиш;

     Една майка имам, боле да е немам;

     Она не ме пуща вонка да излезам,

На чешма да пойдам, коньо да напоям;

     Ке ми наречува, ке ми преречува:

     Дека да е видиш тая вражка керка,

     От пътя да се трягниш, место да и чинеш.

План аналізу

1.               Прослуховування пісні.

2.Короткі відомості про обряд (насамперед ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору).

3.Історія пісні (за потреби).

4.Жанр твору (історична, календарно-обрядова, соціально-побутова тощо).

5.Провідний мотив пісні, її зв'язок з іншими піснями.

6.Композиція твору.

7.Ключові образи.

8.Які мовні засоби сприяють емоційному наснажен­ню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка)? як саме?

9.Віршування (види рим, спосіб римування, віршо­вий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву поезії.

10. Підсумок (почуття і роздуми, викликані твором).

Підготовлений учень співає пісню Клинке, Калинке, хубава Калинке.

Приклад аналізу.

Бесіда

• Яке враження справила пісня? Чому?
• Як змальовано в тексті образ Калинки?
• Чи сприймаєте ви пісню песимістично?

Визначте, до якого жанру належить пісня? Це пісня про природу чи твір філософського звучання? Поміркуйте над словами: «от багата къща, от голема рода знаиш ли, моме, пометуваш ли,              кога ти ми посех дребни чуряши».

• Обґрунтуйте свої думки.
• Яке художнє полотно намалювали б ви до цього твору? Які кольори на вашій картині переважали б?

4. Аналіз мовних особливостей.

Робота у групах

•              Відшукайте в піснях художні засоби й заповніть таблицю:

   4-а група "літературознавців".   Сучасний культурний світ характеризується розмаїттям музики на будь-який смак: естрадна, авторська, рок-музика, фольклорна. На думку О.П.Щолокової: «значення музики у сучасній культурі визначається роллю людських почуттів, переживань та емоцій, які переважають у суспільній свідомості». Зростання ролі абстрактного мислення у житті людей народжують потребу активізувати емоційну сферу. Тому музика залишається найбільш всеохоплюючим і поширеним видом мистецтва. За силою впливу на людей і популярності вона лідирує серед багатьох інших видів мистецтва.

   Стрімкість еволюції музичного мислення в нашу епоху — загальновизнаний факт. Відновлення і новаторство стали нормою, де новаторство давно переступило не тільки всі колишні межі музики, але і часом межі музики взагалі. Важко підшукати у відомій нам історії музики інший період, що більш відповідав би ситуації саме катаклізму, чим ХХ сторіччя. Разом з тим нове в сучасній музиці, особливо другої половини ХХ століття, показує не просто подальший розвиток старих традицій, а вихід за їхні межі.

   Сучасна музика має розгалужену структуру, виникають нові види музичних творів. Розвиток світової музики в ХХ сторіччі йшов такими швидкими темпами, що іноді не завжди зрозуміло, який стиль або напрям утворився раніше, а який пізніше, що і з чого вийшло і почалось.

  Одним із таких утворень є і «R&B», про популярність якого свідчить доволі часте використання терміну у сучасних засобах масової інформації.

  Так що ж криється за цими загадковими літерами «R» і «B»?

Новий стиль поступово набирав популярність, витісняючи конкурентів, і у  1949 році на сторінках журналу «Billboard» з'явився термін «ритм-енд-блюз», що відбивав зміни, що склалися. R&B став масовою, комерційною музикою, орієнтованою на ринок. В порівнянні з традиційним блюзом новий стиль став гучнішим і агресивнішим, втративши деякі достоїнства тихого «сільського блюзу», його нюанси і інтимність. R&B став набагато одноманітнішим, на перший план  в музиці вийшли розважальність і танцювальність. Група виконавців стала домінувати над солістом і функція самовираження останнього, традиційна для «старого» блюзу відійшла на задній план.  Головною особливістю  R&B того часу залишалось те, що її слухачами і виконавцями залишались  як і раніше лише представники афроамериканської групи, «білі» люди вважали цю музику сільською і примітивною. Серед класиків раннього ритм-енд- блюзу можна відзначити таких музикантів, як  Хаулін Вольф і Джо Тернер.

  Зараз прийнято відрізняти сучасний ритм-енд-блюз від класичного ритм-енд-блюзу. Під сучасним R&B мається на увазі музичний напрям, що бере початок від симбіозу блюзу, соулу і інших «расових» жанрів. Ритм-енд-блюзом же прийнято рахувати музику на яскраво вираженій блюзовій основі. Багато людей відносять музику класичного ритм-енд-блюзу до рок-музики, а під самим поняттям «ритм-енд-блюз» мають на увазі сучасний R&B. Це дуже поширена помилка. Багато критиків дотепер сперечаються  чи потрібно відносити творчість R&B-груп до рок-музики, а самому поняттю привласнити його «популярне значення». Деякі вважають  що це простіше, а значить, правильно. Інші говорять, що жанр необхідно розцінювати, виходячи з якостей і особливостей музики.

5-а група "літературознавців". R&B – новомодна течія, яка зароджувалася як музичний напрям, а сьогодні вважається, ледве чи, не відособленим стилем життя. Якщо акцентуватися на R&B, як на музичному напрямі, той цей вираз служить для опису американської поп-музики темношкірої частини населення, як на свого роду ритмічно акцентований розважальний, «несерйозний» блюз. R&B вважається поняттям збірним: у нього входить відразу декілька музичних напрямів – від фанку і соулу до репу і хіп-хопу. Цей напрям зародився в 50-х роках минулого сторіччя в США, протягом своєї історії безліч разів змінювався, а зараз знаходиться на піку популярності.  На перший план в R&B вийшла видовищність, напрям став популярною комерційною музикою, орієнтованою на широку аудиторію слухачів.

Сьогодні стиль R&B – це не тільки музика, для великої частини молоді це є модний стиль життя, який включає в себе манеру спілкування, поведінки, одягу. Однією зі складових R&B вважаються танці в стилі «брейк-данс», що також вбирають в себе декілька різновидів. Звичайно ж R&B в теперішній час це і особливий стиль в одязі: у дівчат – відкриті, сексуальні наряди, у хлопців – хуліганський, відв'язний стиль. Як зазначає газета «Нome page»: «…існує версія, що першочасно стиль одягу в хіп-хоп-культурі (вільні, мішкуваті балахони і штани) імовірно відбувся від уніформи, що випускається для тюремних мешканців». У одязі переважають речі вільного крою: брюки з великою кількістю кишень, футболки, толстовки, кофти з капюшоном і кофти "кенгуру". Колірна гамма представлена синім, зеленим, білим, чорним і біжевим кольорами. У тканинах переважають джерсі, велюр, фліс і нейлон. Особливістю є масивні коштовності з крупними каменями. Взуття в стилі хіп-хопу - це кросовки і кеди, також з'явилося взуття, зроблене на зразок робочих черевик і чобіт. На сьогодні існує безліч фірм - виробників одягу та взуття хіп-хоперів, найбільш популярні «Adidas», «New Era», «Clinch», «Sean John», «Tribal», «Nike», «Ecko», «Puma», «Phat Farm»,  «Marithe & Francois Girbaud», «Akademiks».

    Стиль R&B - це не тільки відповідні одяг, взуття і аксесуари. Це ціла своєрідна культура, представлена модою, музикою, малюнками графіті, особливим сленгом і кіно. Кожен відчуває і розуміє цю культуру по-своєму, тому в слові «R&B» поєднується безліч окремих своєрідних напрямів та відокремлень. R&B - це один із способів виразити свою індивідуальність і відчуття навколишнього світу, знайти себе і створити свій не схожий на інших імідж.

   На вечірках в стилі R&B панує особлива атмосфера, оповита гламуром, шиком і пафосом. R&B сьогодні став комерцією у всьому світі, основу культури R&B, який сьогодні відносять до поп-музики, складають дуже дорога музика, одяг, гроші. Тому, якщо раніше про R&B говорили Rhythm and blues (ритм-енд-блюз), то зараз – це Rich and Beautiful (багаті та красиві). У всьому світі R&B вже давно став стилем життя. Композиції цього жанру сьогодні присутні в репертуарі практичних всіх світових ідолів поп-музики: від Дженіфер Лопес до Мадонни. А в США «R&B» - це ціла індустрія зі своїми кумирами - Eminem, Black Eyed Peas, 50 Cent, Beyonce, Gwen Stefani і Pussycat Dolls. Зірки R&B мають найбільші гонорари. Як виразився один музичний критик: «американський репер може записати в житті один хороший альбом, купити собі невеликий острів і жити на ньому розкішно до кінця життя».

        6-а група "літературознавців".   Одним із перших проявів R&B-культури на території України став хіп-хоп. В Україні хіп-хоп з’явився ще з 80-х років, коли весь СРСР заразився танцем «брейк-данс», завезеним з Америки. Це була єдина складова хіп-хоп-культури в ті часи на території Радянського Союзу. Але до кінця 80-х такий заразливий «брейк-данс» відійшов убік. На цьому історія хіп-хопу в Україні за часів СРСР закінчена.

      По-справжньому хіп-хоп почав з'являтися в перші роки після розпаду Союзу. Засновниками в Україні стали ті, хто мав можливість переглядати відеозаписи або слухати аудіозаписи зарубіжних виконавців. Свій початок музичний напрям бере у таких містах як Харків, Луцьк, Київ. Піонерами хіп-хопу в Україні стали відомі Фагот (Олег Михайлюта) і Фоззі (Олександр Сидоренко), -  засновники гурту «ТНМК» – «Танок на майдані Конго», а також ще декілька хіп-хоперів. У 1995 році на київському радіо з'явилася реп-програма. Це була перша  хіп-хоп-програма, завдяки якій в Києві стала збиратися перша хіп-хоп-тусовка. З 1996 року на українському телеканалі «УТ-3» стала виходити телепередача «Rap-обойма», ведучим якої був Фагот (Олег Михайлюта). За ініціативою «Rap-обойми» в Харкові в 1996 році пройшов перший всеукраїнський фестиваль реп-музики «Харківрапасіті». Взагалі-то перший хіп-хоп-концерт в Україні відбувся в 1995 році за участю реп-команд «S.Y.D.» і «Обличчям до стіни». Українські виконавці хіп-хопу відомі навіть за межами України, прикладом є «ТНМК» («Танок на майдані Конго»).

   У 2005 році вийшов у світ альбом «Сила», який був відзначений українським порталом популярної музики «musіс.соm.uа», як «найкращий альбом 2005 року». Останній альбом, який був випущений колективом «Танок на майдані Конго» - «Реформація vol.2» (2008 рік). Як і перший альбом «Реформація», - альбом представляє собою збірку реміксів на пісні гурту та відомих українських виконавців, серед яких: Олег Скрипка, Марія Бурмака, Софія Ротару (ремікс на пісню «Червона рута» В.Івасюка) та інші. Цікаво також зазначити, що пісню «Гранули» з репертуару «ТНМК» виконує відома всьому світу вокальна формація «Пікардійська терція» у власному аранжуванні.

    Паралельно з рухом хіп-хоп-культури у Харкові та Києві Сашко Положинський та Василь Зінкевич заснували у місті Луцьку гурт «Тартак».  Наприкінці 1999-го року «Тартак» під опіку взяв продюсер Олексій Яковлєв, до складу гурту приєднується ді-джей Валентин Матіюк і вже з початку 2000-го року «Тартак» починає запис свого дебютного альбому. У травні 2006-го року на підтримку Української Збірної з футболу, яка вперше в історії потрапила у фінальну частину світового чемпіонату, «тартаківці» записали пісню «Україно, Забивай!» на яку й випустили кліп.

     Вибух хіп-хопу в Києві датується 1999 роком. У той час в столиці почали діяти дві основні організації, це «KieffRapSody» і «Kiev Ghetto City». Ці організації дуже часто влаштовували, щось схоже війни на сцені, тільки на рівні читання репу, де кожна організація хотіла показати себе кращою.

    Серед засновників музичної хіп-хоп-культури та R&B-культури в Україні виділяють три основних гурти, серед яких «ТНМК» - «Танок на майдані Конго» (Харків), «Тартак» (Луцьк), «Грін Грей» (Київ).             Серед суто українських виконавців сьогодні можна відмітити Володимира Парфенюка, більш відомого як «Вова зі Львова» («VоvаZIL'Vоvа»), який займає досить гідне місце поряд з гуртами «ТНМК» та «Тартак». Молодий виконавець хіп-хопу зі Львову, який з'явився у просторі української поп-культури у 2006 році, ставши ведучім хіп-хоп-шоу («VоvаZIL'Vоvа») на телеканалі «М1». В тому ж році випустив свій перший альбом "Вино Кобіти Патіфон", а вже у жовтні 2007 виходить в світ його другий - «Йой №1». [

    На відміну хіп-хопу початку 90-х років, сьогодні напрям став більш гламурним та комерційним. Як і у всьому світі в Україні популярним є хіп-хоп-соул. Великий вплив на розвиток музичної культури України роблять і наші «східні сусіди» - країни СНД. Багато українських виконавців виконують пісні на російській мові, серед них відомі сьогодні «Потап та Настя Каменських», «New'Z'Соо1», «Queen$», «Ugо», «ХS», «Дядя Вадя». Виконавці працюють на пострадянському майданчику і іноді важко віднести їх до конкретної країни, прикладом є славнозвісний R&В-дует «Потап та Настя Каменських», які працюють під лейблом продюсерського центру «Імперія» («Empire Label»).

   Окрім музичної культури, хіп-хоп та R&В відомі ще мистецтвом «графіті». Ніхто точно не знає, коли з'явилися перші «графітчики» в незалежній Україні. Покладено вважати, що перші малюнки «графіті» почали з'являтися в Харкові. У середині 90-х «графіті» виявили в Києві, Луцьку і Львові, потім в Чернігові і в Криму. Вперше в Україні всеукраїнська акція «графіті» пройшла в Харкові в 1999 році, вона називалася «Х.sprays». Там тоді зібралися кращі рейтери (художники напряму) на той час в Україні. «Графіті» в Україні лише набирає хід, і кількість малюнків не відповідає якості, тобто малюнки зроблені зовсім не на високому рівні. Але з кожним роком графіті   прогресують,   стає   більше   якісних   малюнків.

Група "с о ц і о л о г і в". Під час проведення дослідження «R&B (ритм–енд-блюз) по-українськи»  нами було визначено походження терміну «R&B» та його використання в сучасному світі. Термін «R&B» вкладає в себе 3 музичні різновиди:

1) R&B 40-50-х років ХХ століття – класичний ритм-енд-блюз;

2) R&B 70-80-х років ХХ століття – використовується для позначення   музики яка вийшла з класичного ритм-енд-блюзу - стилі «фанк» і «соул» та їх синтез;

3) R&B 90-х років ХХ століття – наші часи – використовується для позначення синтезу «хіп-хопу» (стиль який утворився у поєднанні «фанку» і «репу»)  та «соулу». Іноді трактується не як «ритм-енд-блюз», а як «багаті та красиві» («Rich and Beautiful»).

    В ході дослідження R&B в Україні визначено, що в України перші ознаки R&B-культури з’явились в 90-х роках минулого століття і були представлені виконавцями хіп-хопу. Серед перших українських виконавців стилю виділяють два колективи: «Танок на майдані Конго» («ТНМК») і «Тартак».

    Нині R&B в Україні представлений у двох різновидах:

1) хіп-хоп  - представники «Танок на майдані Конго» («ТНМК»), «Тартак», «Вова зі Львова» («VоvаZIL'Vоvа»), «Вхід у змінному взутті (В.У.З.В.)»;

2) хіп-хоп-соул – представники «Потап та Настя Каменських», «New'Z'Соо1», «Queen$», «Ugо», «ХS», «Дядя Ваня», «Б’янка».

   Порівняно з західним сучасним R&B, рівень українського R&B є нижчим. Це пов’язано з комерційністю напряму.

   Під час проведення дослідження був також встановлений рівень загальної музичної культури учнів 9-11 класів Приморського ліцею, що визначився  як середній. Рівень обізнаності стилем R&В у приморських ліцеїстів знаходиться теж на середньому рівні і потребує розширення кругозору.   

С л о в о  в ч и т е л я. Отже, витоки сучасного українського R&B-стилю беруть свій першопочаток від народної творчості, від народної пісні, від народного стилю в одязі та поведінці. І хоча болгарський фольклор не має впливу на стиль R&B на Україні, все-таки такий вплив у нашому регіоні цілком відчутний.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Бесіда

• Чи досягнули ми з вами поставлених цілей?

• Що на уроці було для вас новим? Яке відкриття для себе зробили?

• До яких роздумів вас спонукала сьогоднішня тема?

• Фольклорна пісня та сучасна музика поста­вили багато питань людині, соціумові. Вони актуальні і для нас. А які питання ви поставите собі після завершен­ня уроку? ("М і к р о ф о н".)

• Чого навчила вас народна пісня, а сучасний стиль?

2. Самооцінювання навчальної діяльності.

3. Підсумкове слово вчителя.  

Список використаної літератури

1. Вакарелски Х. «Българска историческа песен», 1939 р.

2. Вакарелски Х. «Книга на народната лирика», 1946 р.

3. Венелин Ю. «О характере народных песен у словян задунайских», 1853 р

4. Варбанский А. «Песните на бердянскиет българи», 1910 р.

5. Дабева М. «Епитети на българска народна песен».

6. Державин М. «Българскіи колоніи въ Россіи», 1917 р.

7. Динеков П. «Българска народна поезия», 1949 р.

8. Динеков П. «Българския фолклор», 1965 р.

9 Живков Т. «Български антифашистски фолклор», 1970 р.

10. Иванов Й. «Български народни песни», 1959 р.

11. Каравелов Л. «Памятники народного быта болгар», 1861 р.

12. Кауфман М. «Български народни песни на българите от Украинска и Молодовска ССР», 1982 р.

13. Керимичиев Г. «Народния певец дядо Вечо Бончев», 1950 р.

14. Керимичиев Г. «Съвременната българска народна песен», 1958 р.

15. Керимичиев Г. «Българско народно творчество», 1950 р.

16. Матов Д. «Епосът ли е най-старият род поезия», 1895 р.

17. Мелодинови «Български народни песни», 1861 р.

18. Минков Ц. «Българска народна поезия», 1935 р.

19. Раковски Г. «Старобългарски народни песни. Сборник на Георгия С. Раковски», 1857 р.

20. Стоин В. «Народни песни от Тимок до Вита», 1928 р.

21. Стоин В. «Български народни песни от Средна Северна България».

22. Стоин Е. «Народни партизански песни», 1955 р.

23. Стоин Е. «Български съвремененни народни песни», 1958 р.

24. Тодоров-Балан А. «Българска литература», 1896 р.

25. Тодоров И. «Български народни песни собрани в с. Преслав и с. Строгановка», 1963 р.

26. Шишманов И. «Песента за «мертвия брат» в поезията на балканските народи», 1898 р.

27. Янков Г. «Български народни песни», 1908 р.

28.  Щолокова О.П. Художня культура та мистецтво, - Київ, 2005.

29.  Історія сучасної музики/ Під ред. Н.К.Асановой.-М.: Владос, 1997.

30.  Альбертсон С. Bessie. New York, 1972.

31. Коллиер Дж. Становление джаза, New York, 1979, переклад М.:1984.

32. Эйдемиллер Э.Г., Александрова Н.В., Юстіцкис В. Сучасність в музиці-                 М., 2000.

33. Allen W.F, Ware Ch. P., G a r r i s o n L. Slave Songs of the United States. New York,1987.

 34. Музика наших дней/ Під ред.  Морозов С.М.

 35. http://ru.wikipedia.org/wiki/ритм-н-блюз

36. Істоки R&B. стаття журнал  «Блюз в Росії».М.;2007, №8

37. Стежками  ритм-енд-блюз. стаття журнал  «MusicLife» 2009, London

38. Jones A.M. Studies in African Music. London, 1959.

39. Киреев Г.М. Сучасна музика. - М., 1990.

40. Waterman R. A. African Influence on the Music of the Americas.— In: «Acculturation in the Americas, Chicago, 1978.

41. http://ru.wikipedia.org/wiki/хіп-хоп

42. Charters S. B. Jazz: New Orleans 1885—1963. New York

43.http://ru.wikipedia.org/w/index.php? ритм-енд-блюз+украина&fulltext