Урок "Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко "Розбишака Чив""

Тема. Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко «Розбишака Чив»

Мета. Ознайомити учнів з новою темою «Світ прози», розширювати знання про літературний жанр – оповідання, розкрити красу і своєрідність творчості українського письменника Олександра Копиленка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів, навчати учнів помічати красу і неповторність природи, розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати, уявляти описані картини; виховувати любов до природи.

Обладнання. Презентація до уроку, підручники «Літературне читання», ноутбук, проектор, картки.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Встаньте, діти, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться  до гостей,

Привітайтесь: «Добрий, день!»

Ви веселі і здорові.

«До уроку всі готові!»

 

На уроці ми будемо: МИСЛИТИ, МІРКУВАТИ, ДОВОДИТИ, ОБГРУНТОВУВАТИ, РОБИТИ ВИСНОВКИ.

• Чого ви очікуєте від уроку? (усні відповіді)

ІІ. Вправи на вдосконалення навичок читання

1. Мовна розминка

а) вправи на дихання 

1.   1,2,3 – вдихaємо пoвітря, 4 – видихaємо.

2.     1,2,3 – вдихaємо пoвітря, 4 – видихaємо, ніби гaсимо cвічку.

3.  1,2,3 – вдихаємо пoвітря, 4 – видихаємо, показуємо, як із кульки вихoдить  пoвітря.

б) Чистомовка

Ро – ро – ро – твори добро;                                                                                                                                                                          Ити – ити – ити – нам у добрі жити;                                                                                                                                                    Ать – ать – ать – хай всі добро творять.

2.  Робота в парах

Гра «Переплутанка»

Акчак (качка)                                        елкале (лелека)

Качай (чайка)                                        бугол (голуб)

Чакред (деркач)                                    теляд (дятел)

Лязуоз (зозуля)                                     лосовей (соловей)

Перекапіл (перепілка)                          робегоць (горобець)

• Яким одним словом можна узагальнити усі ці слова? (птахи)

3. «Мозковий штурм»

• Яких птахів ви ще знаєте?
• Які птахи називаються перелітними, осілими?
• Чим птахи відрізняються від інших тварин?

4. Розмовна хвилинка

Птахи – це вічні і прекрасні супутники нашого життя. Їх дзвінкий і радісний спів піднімає настрій, зачаровує. Вони приносять користь людині й природі. Щороку різні їх види зникають, багато занесені до Червоної книги. Тому, оберігаючи птахів, ми оберігаємо саму природу.

Богдан Кириченко читає вірш Д.Павличко «Тріпоче серце…»

• До чого закликає автор цього вірша?

5. Асоціативний кущ

                     Добре співають                    поїдають шкідників

 

Розповсюджують насіння        ПТАХИ            окраса природи

 

                               Домашні улюбленці               дають м’ясо, яйця, пір’я

 

6. Скоромовка – розсипанка

 

Летів сів прибіг стовпчик хлопчик

На горобчик горобчик утік.

 

Летів горобчик, сів на стовпчик.

Прибіг хлопчик – утік горобчик.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку 

- Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.(Світ прози.)

Гра «Незвичайна математика»

Зуб + і – убі + ага + дка = … (загадка)

Скарб – арб  + ород – д + мовк + а = … (скоромовка)

Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = … (усмішка)

При + кут – ут + азал – ал + ка = …. (приказка)

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = … (прислів’я)

Вітер – те + ш = … (вірш)

- Про який жанр ми не згадали? (оповідання)

ІV. Сприймання нового матеріалу

1. Опрацювання статті про оповідання (ст.129)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями

Перед читанням поставити завдання

- Що називають оповіданням? (Невеликий за обсягом твір, у якому описано одну подію із життя персонажа.) 

- Як автор розповідає про своїх героїв? (Письменник може симпатизувати одним, підсміюватись з інших, сумувати з кимсь із них.)

2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра Копиленка

1) Розповідь учителя.

- Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника . Полтавська земля, яка зростила талановитого письменника, дала йому творчу наснагу, наділила любов’ю до природи, людей і життя. У творах для дітей Копиленко багато розповідав про природу. Він вважав, що тільки та людина, котра знає і любить тварин, може бути по-справжньому порядною, шляхетною, доброзичливою. Олександр Копиленко видав понад сто книжок. Та чи не найголовнішою в його житті стала збірка оповідань про природу «Як вони поживають». Його оповідання друкувалися в журналах «Малятко» та «Барвінок». Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О.І.Копиленка занесено  в Енциклопедію світової літератури.

3. Гра «Передбачення»

- Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Олександра Копиленка, в якому він описав поведінку одного з братів наших менших.

- Прочитайте заголовок оповідання. («Розбишака Чив».)

- Про кого може йтися в цьому оповіданні?

-         А чому ви думаєте, що це горобець? (чив-чив)

- Як ви розумієте слово розбишака? (Той, хто любить бешкетувати, пустувати. Той, що б’ється (про птахів).)

Загадка на допомогу

Сірі крильця в нього є,

Дзьобом зернятка клює,

Проспівав нам «чив-чив-чив»,

З’їв зерно – і полетів. (Горобець)

4. Опрацювання оповідання О.І.Копиленка «Розбишака Чив» (ст. 130-131)

Зараз ви прослухаєте оповідання і подумайте чому автор назвав горобця розбишакою?

1) Виразне читання оповідання вчителем + сильні учні

- Чи сподобалось вам оповідання?

- Хто є його головним персонажем? (Горобчик)

- Чому ж автор назвав горобця розбишакою?

      2) Словникова робота (робота зі словниками)

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.

Кортить                        оселі

Оселився                      вдачею

Зухвалий                       статечного

Звичайний                    безстрашного

• Які слова вам незрозумілі?
• Знайдіть слово оселя у словнику? (с. 226)
• Прочитайте, що означає статечний у підручнику?

Статечний- розсудливий, розважливий у вчинках, поважний.  

• Назвіть спільнокореневі слова? (оселився, оселі)
• Назвіть іменники? (оселі, вдачею)
• Назвіть прикметники? (зухвалий, звичайний, статечного, безстрашного)
• Назвіть дієслова? (кортить, оселився)   

Фізкультхвилинка

Читали, читали, за всім слідкували.

А очі, малята, втомлятися стали.

Їм слід відпочити, то ж зробим зарядку.

Вставайте, сідайте і все по порядку.

Очі закрийте. Ви бачили ніч?

Відкрили, закрили. Ще раз повторіть.

Тепер подивіться то вправо, то вліво,

вгору та вниз. Ще раз повторімо.

Дивіться, малята, синіє там даль.

А гляньте на носі не всівся комар?

І знову очима ведіть вправо, вліво.

 Усі відпочили? Берімось за діло.

  3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком». Перед читанням завдання: Де оселилася пташка?

 4)  Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

- Де оселилася пташка? (Перший абзац.)

- Якої пори року відбувалися описані події?

Робота за ілюстрацією.

- Розгляньте ілюстрацію.

- Кого зобразив художник? (Горобців.)

- Знайдіть в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок.(Усі вони гуртом пішли в наступ…)

Читання оповідання учнями мовчки.

Перед читанням завдання: Подумайте чи письменник симпатизує Чиву?

- Чи ви погоджуєтеся з думкою, що письменник симпатизує Чиву ? Доведіть відповідь рядками з тексту. (Та ні, своєю вдачею…) (Співав краще, вродливіший, мав гарні очі…)

- Як ви гадаєте, чи засуджує автор поведінку Чива? (Ні.)

- На чиєму він боці : Чива чи п’ятьох горобців? (Він на боці Чива.)

- Як ви вважаєте чи можна брати приклад з Чива? (Ні) Чому?

- Птахи діють за законами природи. А ми люди повинні діяти за законами суспільства. Не можна відбирати у інших речі, битися.

- Назвіть правила людського спілкування? (допомагайте одне одному, поділися з другом тим що маєш, відносся до інших так, як ти хочеш, щоб відносились до тебе, говори слова ввічливості)

5) Чи знаєш ти? Довідкове бюро (учні) + інформація підручника

- Мало хто знає, що погрожуючи ворогові, горобчик видає звук, який нагадує гарчання собаки (тільки набагато тихіше).Знайшовши крихту хліба, горобець раптом починає голосно цвірінькати, ніби хоче скликати всю зграю. І зграя справді прилітає, а цей горобець   часто залишається без їжі – крихту відберуть у нього спритніші птахи. Серед птахів немає «егоїстів»: знайшов один їжу – й відразу повідомляє всіх інших. Ну, а якщо їжі мало, він усе одно кличе решту, бо птахи не можуть зміркувати, вистачить їм їжі всім чи ні.     

- Порівняй тексти. Який з них науковий, а який художній?

6) Робота в групах

Розташувати план оповідання в правильному порядку.

(картки у кожної групи на парті)

                      План

1. Знайомство з Чивом.
2. Зухвалий розбишака.
3. Зчинилася сварка.

Переказ за планом.

1 група – Знайомство з Чивом

2 група – Зухвалий розбишака (від імені Чива)

3 група – Зчинилася сварка (придумати продовження) 

V. Домашнє завдання

Читати оповідання «Розбишака Чив» і переказувати. (ст. 130-131)

Додатково – скласти розповідь про пташку на основі власних спостережень.

VІ. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

• Чи справдилися ваші очікування?
• Який з висловів підходить до нашого оповідання?

Природа так про все подбала, що повсюди ти знаходиш, чому вчитися.

Леонардо да Вінчі

 Природа - це найкраща з книг, написана на особливій мові. Цю мова треба вивчати.

І. Гете

Природа - єдина книга, кожна сторінка якої сповнена глибокого змісту.

Антуан де Сент-Екзюпері

 

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини.

Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.