Урок "Світова велич українського поета Т.Г.Шевченка"

Кейс – урок  «Світова велич українського поета Т.Г.Шевченка»

Розділ. Мови та література.

Урок. Українська література.

Рівень (клас). 9

Мета: оцінити і охарактеризувати  внесок Т.Шевченка в скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; розвивати навички пошукової діяльності в мережі Інтернет, вміння користуватися різними джерелами інформації, узагальнювати та систематизувати  отриману інформацію.

Очікувані результати: знатимуть відгуки визначних діячів про Т.Шевченка, вплив Тараса Григоровича на літератури інших народів та історію й культуру України, як вшановують пам’ять поета на Батьківщині та за кордоном.

Блоки.

Українська література

Зарубіжна література

Мистецтво

Музичне мистецтво

Історія

Кінематограф

Обладнання: список пошукових посилань, мультимедійний матеріал (презентація «Пам’ятники Т.Шевченку в Україні» , мультфільм «Садок вишневий коло хати», пісня гурту «Скрябін»  «Мені однаково» на слова Т.Шевченка),комп’ютер (ноутбук), смартфони (планшети, телефони)  з доступом до мережі Інтернет, проектор, підручник  «Українська література»  9 клас ( О.І.Борзенко, О.В.Лобусова), смайлики.

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності.

Оберіть смайлик, що відображає ваш настрій.

                       

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду.

Не малюйте Шевченка плебеєм

У кріпацькій пошарпаній свиті.

Я в нім бачу лише Прометея

У одежі із сонця відлитій,

Володаря дум України,

Що піднісся на грані столітні,

Щоби сіяти правду невпинно,

Щоб вогнем у віках пломеніти!

Не малюйте Шевченка солдатом,

Не малюйте на зло клятій долі –

Мій Шевченко завжди був крилатим,

Мій Шевченко завжди був на волі!

... А тепер наш Тарас в кожній хаті

З нами словом живим розмовляє,

Є в Шевченка народження дата,

Дати ж смерті в Шевченка немає.

                                          Ольга Марунич     

-Які емоції викликала поезія?

-На які роздуми наштовхує?

-Сьогодні  у нас підсумковий урок, на якому ми згадаємо і поетичну, і образотворчу спадщину Великого Кобзаря. Зробимо певні узагальнення вивченого, дізнаємось, як увічнено пам’ять генія.

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Ознайомлення з цілями уроку.

2. Планування роботи:

- яка інформація чекає мене сьогодні?

- хто і як відгукувався про Шевченка?

- як вшановують пам’ять поета в Україні й за кордоном?
ІІІ. Опрацювання нового  матеріалу.

Блок 1. Українська література.

https://uk.wikipedia.org/wiki (список творів Шевченка)

Літературна спадщина Т.Г. Шевченка — це друковані тексти його творів, що друкувалися як за життя автора, так і після його смерті. Всього Шевченко написав 237 віршів та поем, з них 235 українською та 2 російською мовами. Слід зазначити, що деякі з віршів Шевченка мають декілька варіантів, які є дуже відмінними одне від одного, і тому кожен з варіантів вважається окремим твором. Так три редакції поеми «Відьма» (первісний варіант назви «Осика», 1847), дві редакції поеми «Москалева криниця» та дві редакції вірша «Лічу в неволі дні і ночі» вважаються окремими творами.

Проза Шевченка налічує 11 творів: 9 повістей, написаних російською мовою між 1852 та 1857 роками та 2 драматургічні п'єси (уривок віршованої трагедії «Никита Гайдай» (1841) російською мовою та драма «Назар Стодоля» (1843), яка збереглася в частковому українському перекладі (всі діалоги перекладено українською мовою, а всі описи дій залишилися російською). За свідченнями П. Куліша, прикінцева частина «Назара Стодолі» перекладена українською самим Шевченком, решта — невідомим перекладачем.

Завдання. Опрацювати список віршованих творів; визначити, якому  жанру надавав перевагу поет і чи всі твори дійшли до читача.

Блок 2. Зарубіжна література.

Ознайомлення з спадщиною поета за кордоном почалося ще за його життя і
згодом набуло там великого розмаху. Перші відгуки про Шевченкові твори
з’являються в польській і чеській критиці вже в 40-х роках XIX століття.
Так, у 1863 році вийшов збірник поезій Шевченка
польською мовою в перекладах В. Сирокомлі, а в 1865 — книга Г. Баттальї,
яка стала першим монографічним дослідженням про його творчість. У другій
половині XIX століття перекладання його творів розгорнулося також в
Чехії, Болгарії, Сербії, Хорватії .

На сучасному етапі творчість Шевченка найактивніше освоюється в
європейських країнах. Велику увагу й заслужену оцінку Шевченкової творчості дають поляки. Польський поет Леонард  Севінський ще в 1861 році написав працю про Шевченка, додавши до книжки й переклад «Гайдамаків». У своїй праці він підкреслював:«Велика це людина — Тарас Шевченко, велика вже сама собою, ще вища величчю дум мільйонів, що знайшли свій вияв у натхненній його пісні…» .

Поезія Шевченка близька й зрозуміла білоруському народові: адже так
багато спільного в історичній долі білорусів та українців… 

Білоруський поет і перекладач Максим Богданович, який перекладав поезії
Шевченка білоруською мовою, теж стверджує: «В особі Шевченка світова література має поета з віршем мелодійним і
витонченим, поета, який красу своїх творів будував не на
ефектних засобах поетичного впливу, його поезія «зовні проста,
скромна, повна внутрішньої, прихованої, не всякому погляду
приступної  краси».

Індійський письменник Муххамед Шеріф переклав поему
«Катерина».  Мовами народів Індії здійснено 22 переклади «Заповіту».

Нинішній «Кобзар» китайською мовою містить понад 80 творів.

Про світове значення творчості Шевченка добре сказав народний поет
Узбекистану, академік Гафур Ґулям: «Вірний і геніальний син українського
народу — безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того,
якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо
він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські
ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії й прагнення всіх
народів».

Опис ситуації. Вас запросили в гості друзі з Білорусії. Під час вашого спілкування з’ясувалося, що білоруси добре знають творчість Шевченка та декламують його вірші українською мовою.

Проблема. Чи є переклади  «Заповіту» білоруською мовою?

Завдання. Знайти переклад твору (якщо є) та прочитати його.

https://be.wikisource.org/wiki («Запаведзь»)

Запаведзь

Як памру я, пахавайце

На Ўкраіне мілай,

Сярод стэпу на кургане,

Дзе продкаў магіла:

Каб нязмеранае поле,

Дняпро і абрывы

Было відна, было чутна,

Як раве бурлівы!

Як пагоніць з Украіны

У сіняе мора

Кроў варожжу… Во тады я

І нівы, і горы —

Ўсё пакіну й да самога

Бога палунаю

Маліціся… А да тых пор

Бога я не знаю!

Пахавайце ды ўставайце,

Кайданы парвіце

І варожай злой крывёю

Волю акрапіце!

І мяне ў сям’і вялікай,

Ў сям’і вольнай, новай

Не забудзьце памянуці

Добрым ціхім словам.

                     Янка Купала

Блок 3. Мистецтво

http://museumshevchenko.org.ua/element.php?id=171 (картини)

Живопис

Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.

Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок датований самим автором ще 1830 роком.

У 1843 році Тарас Григорович приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин під назвою “Живописна Україна”, на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повернувшись в Петербург, він завершує навчання в Академії мистецтв, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою “Живописна Україна”.                           

Портретам належить велике місце в Шевченковому доробку. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним із відомих і популярних портретистів. Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві.

Завдання. За які картини Т.Шевченка було нагороджено срібними медалями?

Скульптура

https://uk.wikipedia.org/wiki (пам’ятники Т.Шевченку за кордоном)

https://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/pamyatniki-tarasovi-shevchenku-v-ukraini.html ( презентація «Пам’ятники Т.Шевченку в Україні»)

Перше погруддя Шевченка встановили у Харкові за 20 років після смерті поета. У Києві — це відбулось аж 1939 року, і при тому, що відповідний комітет скликали ще на початку століття. За цей час встигли відхилити декілька сотень проектів і пересваритись за вигляд Шевченка і місце постаменту.

До речі, спочатку пам'ятник мав стояти на Михайлівській площі, там, де зараз княгиня Ольга. У 1919 році більшовики знищили фігуру княгині і встановили погруддя Шевченка, щоправда, з фанери. І лише за 20 років справжній пам'ятник постав навпроти Київського університету.

Помітні й певні тенденції зображення Шевченка. На початку минулого століття його відтворювали як чоловіка похилого віку в кожусі та шапці. А зі здобуттям Україною незалежності, Шевченка почали зображати молодим.

 

Одним із найоригінальніших є пам'ятник у Харкові, тут поруч з фігурою Кобзаря є ще 16 інших статуй. Частина — це герої творів поета, решта – данина радянській історії.

Переглянемо презентацію  «Пам’ятники Т.Шевченку в Україні»

Завдання.  Де за кордоном встановлено пам’ятники Т.Шевченку?

Мурали

https://uk.wikipedia.org/wiki  ( мурал)

Стіно́пис або му́рал (англ. mural  — «фреска»; ісп. muro  — «стіна», «мур»)  — різновид монументального і декоративного малярства, що виконувалося безпосередньо на стіні або на штукатурці, закріпленій на стіні, в якому фігуративні образи й декоративні орнаменти підпорядковуються архітектурним формам. У стінописі користуються різною малярською технікою: фреска, альсекко, енкавстика, темпера, клейові фарби, олія; за новіших часів — синтетичні ґумові фарби тощо. До стінопису зараховують також мозаїку.

У підручнику на с.163 та с.173 розгляньте мурали, присвячені  Шевченкові.

Завдання. За допомогою мережі Інтернет з’ясуйте лексичне значення слова «мурал», а також знайдіть інші мурали  із зображенням  Кобзаря.

https://www.google.com.ua/search  ( мурали із зображенням Кобзаря)

                     

Народно-ужиткове мистецтво (вишивка)

http://ippo.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3032&Itemid=1

( вишитий «Кобзар» )

                   

 «Ні, не згаснути барвам вкраїнського чистого неба, золотистих пшениць, малинових козацьких одеж, доки руки жіночі мережать душі на потребу рушники й сорочки, і портрети Шевченкові теж». До поетичного переліку з поезії Петра Ротача слід додати й факсимільне перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1840-ого року. Талановиті майстрині з міста Рівне літератор Олена Медведєва та дизайнер Анна Тимошок повністю і без скорочень вишили всі поезії Тараса Григоровича, уміщені в першому виданні.

Сторінки трьохкілограмового фоліанта гортають у білих рукавичках.

Вишита книга вже номінована на здобуття Шевченківської премії.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка: Творчий проект «Креативна книга та вишитий «Кобзар»

Кожна сторінка оздоблена традиційним українським орнаментом. Картини Т.Г.Шевченка вишиті хрестиком із максимальним дотриманням кольорів та стилю написання робіт автора.

Спосіб переплітання та зовнішнього оздоблення «Кобзаря» зроблений на зразок переплітання та оздоблення стародруків. Обкладинка обтягнута шкірою та оздоблена вишивкою хрестиком. Зріз книги, каптал, форзаци та основи для сторінок золоті. Корінець книги прикрашений гребінцевими виступами, так званими «бинтами».

За допомогою техніки вишивки (стебнівки) відтворено тексти восьми (без скорочень) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Біля назв творів подано авторські присвяти.

Вишиті тексти «Кобзаря» доповнено ілюстраціями. Так, відтворено шість малярських творів Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості.

Вишивали понад рік за спеціально розробленими схемами. Щоб вишити тільки канву на одній приклеєній до повсті та шкіри сторінці з дикого льону, доводилося працювати 2-3 дні. Кожна сторінка - 36,5х26 см. Текст  вишивали у техніці "стебнівка", а ілюстрації - хрестиком. Окремі зображення містять понад 100 тисяч хрестиків.

«Не знаю, як сприймуть нашу книгу читачі, - говорить Олена Медвєдєва, - але хочеться, щоб вишитий «Кобзар» припав їм до душі. А поки що він мандрує від села до села, від району до району, від області до області. Чим більше людей ознайомиться з ним, тим ближчим до людської душі стане Кобзар і його духовні настанови».

Читати вишите Кобзареве слово читати історію життя українців. Радість і біль, віру й надію нашого народу слід вивчати його рідною мовою - українською. До неї можна доторкнутися навіть пучками пальців і вустами...

За словами авторів вишитого «Кобзаря», найближчим часом планується презентація унікальної книги у Музеї Тараса Шевченка в Києві, Державному музеї книги та друкарства, Нетішинському краєзнавчому музеї, Рівненському краєзнавчому музеї. Перший «вихід у світ» вишитий «Кобзар» здійснив у Острозькій академії.

 Завдання. Хто є авторами вишитого «Кобзаря» та які техніки застосовано?

Блок 4. Музичне мистецтво

https://inlviv.in.ua/suspilstvo/muzika/virshi-tarasa-shevchenka-u-vykonanni-ukrayinskyh-rok-gurtiv ( українські гурти – виконавці пісень на слова Т.Шевченка)

Тарас Григорович Шевченко, безсумнівно, постать велична та унікальна. Його творчість внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів та залучила її до кращих досягнень світової літератури. Проте серед імен геніальних поетів важко назвати того, чиї вірші гармонійно перелились у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри.

Для більшості українців знайомство з творчістю Тараса Шевченка починається зі школи. Та часто через заштамповані фрази про Кобзаря, там воно й закінчується. Однак, впродовж останніх років все частіше можна почути Шевченкові вірші, виконані під гучну рок - музику чи танцювальні мотиви. Таким чином, ми по-новому або ж взагалі вперше по-справжньому відкриваємо для себе Шевченка актуального та модного.

“Знайомство з шевченковою творчістю за посередництва сучасної музики може багатьох байдужих спонукати по-новому глянути на Тараса Шевченка, його творчість та й поезію взагалі”, - казав Кузьма Скрябін. Гурт записав пісню “Мені однаково” на слова однойменного вірша Кобзаря.

Послухаємо цю пісню.

Завдання. Які ще українські гурти виконують пісні на слова Тараса Шевченка? Назвіть гурти та їх пісні.

Блок 5. Історія

Серед геніальних постатей українського народу Тарас Шевченко займає почесне місце. Палко люблячи свій народ, він з повагою ставився до простих людей усіх націй. Вивчати Шевченка потрібно уважно, читаючи його твори, які показують долю селян, трудового українського народу в кріпосницькому суспільстві.

П’єса „Назар Стодоля” і зараз не сходить зі сцени. Сюжетна схема її нагадує п’єсу Котляревського, але побутовий сюжет письменника вносить соціальні мотиви, показавши життя козацтва ХVІІ століття. Життя козацької старшини і низового козацтва розкривається на фоні історичного минулого України після визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під керівництвом Богдана Хмельницького.

Шевченко добре знав історію України, життя селян у другій половині XVIII ст. Поет звертається до виникнення великого визвольного руху на Правобережній Україні, відомого під назвою Коліївщина. В другій половині XVIII століття Правобережжя і західноукраїнські землі залишалися під владою шляхетської Польщі. Неосяжні земельні простори разом із селянами були власністю польських панів. Шляхетські замки і палаци вражали неймовірною розкішшю і блиском. На все це треба було витрачати багато грошей, кріпацького кривавого поту. Селян не вважали за людей. Вони повинні були 6 днів на тиждень працювати на панів. Крім економічного і політичного гніту, український народ терпів ще й тяжкий національний та релігійний гніт. Це викликало протест трудящих мас, збройні виступи почастішали. Основною силою в цих повстаннях були селяни, а також козацькі міщани. У травні 1768 р. повстання спалахнуло на Черкащині, поширилося на Смілянщину, Корсунь, Чигирин, Керував повстанням Максим Залізняк. На його заклик з’явились сотні людей, озброєних вилами і сокирами. Іван Гонта, який очолював загони Потоцького, перейшов на сторону повстанців. Це повстання схвилювало Угорщину, Прусію, Туреччину, Росію. Царські офіцери скористались довірою повстанців до російського війська і по-зрадницькому захопили ватажків повстання Залізняка і Гонту. З ними розправилися, повстання було придушено. Цю боротьбу увічнив Т. Шевченко у своїй поемі „Гайдамаки”, яка була видана окремою книжкою 1841 року. В передмові до „Гайдамаків” поет писав: „Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую  так, як чув од старих людей”.

Завдання.

І група. Знайти вислови діячів світової культури про Кобзаря.

http://lib.dndz.gov.ua/?pid=752

ІІ група. Знайти твори, в яких Шевченко писав про історичне минуле України.

http://vsitvory.com.ua/vidobrazhennya-istorichnogo-minulogo-ukrayini-u-tvorah-shevchenka.html

Блок 6. Кінематограф

Першою відомою екранізацією Шевченка стала «Катерина» 1911 року.  Постановку здійснив сценарист Чеслав Сабінський.

У роки «червоного ренесансу», попри цікавість до вітчизняної класики й історичних сюжетів, Шевченка не екранізували. Хоча спроби були: у 1924 році  Степан Бондарчук видав сценарій «Варнака». До зйомок так і не приступили. Лише одна стрічка з’явилася через п’ять років: на Одеській кіностудії Георгій Тасін поставив «Назара Стодолю».  «Назар Стодоля»: три доби, три фільми. Єдиний завершений драматичний Шевченків твір на великий екран вийшов двічі – 1937-го (Георгія Тасіна) і 1954- го (Віктора Івченка). Перша стрічка увійшла в історію як зразок вільного поводження з класикою.

Постановку балету «Лілея» (лібрето Всеволода Чаговця, музика Костянтина Данькевича) перед Другою світовою війною здійснив Вахтанг Вронський.

До 100-річчя з дня смерті Шевченка В. Воронов на Харківській телестудії екранізував «Катерину», але не поему, а оперу Миколи Аркаса. Фільм було знято переважно в павільйоні, що сприяло пануванню театрально-бутафорної атмосфери. Окремо варто зупинитися на іншому зразку. З нагоди 150-річчя  (« У вінок Великому «Кобзарю») режисери Ірина Молостова й Василь Лапокниш звернулися до опери «Наймичка» М. Вериківського. У фільмі загалом вдалося перенести на екран музичний твір, перетворити його на гармонійний елемент фільму . До речі, музика і кінематограф поєдналися і в постатях деяких виконавців: у ролі Трохима виступив видатний Борис Гмиря, у ролі Насті – Лариса Руденко.

https://www.youtube.com/watch?v=b57dCzuPATs ( «Наймичка»)

Завдання. Вдома ви самостійно переглянули фільм «Наймичка». Прокоментуйте творчий задум режисера , а також , чи відтворено ті самі події, що й у поемі Шевченка.

https://www.youtube.com/watch?v=E0jnBCkMEuM ( «Садок вишневий коло хати»)

А зараз переглянемо анімаційний фільм «Садок вишневий коло хати».

Ситуація. Якби у вас була можливість знімати кіно, за яким твором Шевченка зняли б фільм і чому саме за таким?

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.

Як змінився ( чи ні) ваш настрій?

• Чи вдалося досягти поставлених цілей?
• Які сайти були найкориснішими в роботі?

Оцінювання роботи учнів .

V. Домашнє завдання.

Написати есе «Шевченко в моєму житті» або скласти міні – промову про Кобзаря, використавши ПАДН – формулу  під час виступу.

П (позиція) – «Я вважаю, що …»

А (аргумент) – «Тому що …»

Д (докази) – «Я можу це довести на прикладі …»

Н ( наслідок) – «Тому я роблю висновок, що …»

За бажанням: створити рекламу творчості Т.Шевченка.