Урок "Тарас Шевченко. Біографія та основні віхи творчості. Геніальний поет як пророк національного відродження в Україні. Сатирична поема "Кавказ"

Відділ освіти Маневицької районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Кукли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку з української літератури для 9 класу

 

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. 

БІОГРАФІЯ ТА ОСНОВНІ ВІХИ ТВОРЧОСТІ.

ГЕНІАЛЬНИЙ  ПОЕТ ЯК ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ.

САТИРИЧНА ПОЕМА «КАВКАЗ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Кушко Оксана Леонідівна

 

 

 

 

 

 

 

 

2016 рік

 

Тема. ТАРАС ШЕВЧЕНКО.  БІОГРАФІЯ ТА ОСНОВНІ ВІХИ ТВОРЧОСТІ. ГЕНІАЛЬНИЙ  ПОЕТ ЯК ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. «КАВКАЗ»

 

МЕТА: поглибити знання школярів про біографію Т. Шевченка, з'я­сувати основні віхи його творчості; проаналізувати твори митця, що є віссю неперервності історичного часу; здійснити ідейно-тематичний аналіз сатиричної поеми «Кавказ»; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, вміння виразно читати пое­тичні твори, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, раціонально використовувати навчальний час; вихову­вати почуття поваги до життєвого подвигу Т. Шевченка в умо­вах підневільного становища нації в першій половині XIX ст.; інтерес до історичного минулого рідного краю.

 

 ОБЛАДНАННЯ: портрет Т. Шевченка, виставка книжок митця, дидактичний матеріал, презентація та відеозаписи, технічне обладнання.

 

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань; урок-екскурсія.

 

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ: для всього класу: прочитати поему Т. Шевченка «Кавказ», повторити все, що учні знають з попередніх класів про життя та творчість поета; для окремих учнів: підготувати розповідь про життєвий шлях Т. Г. Шевченка та повідомлення про історію написання поеми «Кавказ».

ЕПІГРАФ:                                                   

                                                                              «Історія мого життя

                                                                              становить частину історії

                                                                              моєї Батьківщини…»

Т. Шевченко

 

ХІД УРОКУ

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.  Вступне слово вчителя (слайд 1. Портрет Т. Г. Шевченка)

− Цю людину представляти не треба. Її знають усі. Портрети Тараса Шевченка змалку впізнає кожний. Українці звикли до його повсякденної присутності у своєму житті, тому сприймають як щось близьке і рідне.

Шевченко для України − не просто народний поет і геніальний митець, а національний пророк, заступник усіх знедолених, провидець − і в цьому немає пере­більшення. У його поезії і прозі кожен читач знайде для себе щось своє.

Та перш ніж приступити до опрацювання навчального матеріалу, нам потрібно налаштуватись.

 

 

 

 

2. Емоційне налаштування учнів до уроку (Слайд 2. Цитати)

На слайді зꞌявляється кілька цитат із творів поета. Учні повинні обговорити настрій, який передає кожна із них, та обрати цитату, яка найбільше відповідає внутрішнім відчуттям та настрою учнів на момент уроку.

 

...Серце поволі з Богом розмовля…
        А думка край світа на хмарі гуля.
                                                       (Т. Шевченко «Перебедня»)

    …Заспівав би, — був голосок,
       Та позички з'їли.
                                          (Т. Шевченко «До Основ‘яненка»)

    …І знову сльози виливаю, 
       І думу тяжкую мою 
      Німим стінам передаю. 
                                                     (Т. Шевченко «Відьма»)

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання    (слайд 3. Гра «Я – тобі! Ти – мені!»)

− Сьогодні у нас незвичайний урок – урок-екскурсія. Та перш ніж ми вирушимо, треба добре подумати, чи не лишиться у нас тут ніяка незавершена справа. (Учням додому було задано повторити вивчене у попередніх класах про життя та творчість Т. Г. Шевченка та скласти по 2 запитання, які вони могли б задати однокласникам).

Дидактична гра «Я – тобі! Ти – мені!»

Учні ланцюжком задають один одному запитання та відповідають на них.

 

2. Робота з епіграфом (слайд 4. Епіграф)

Один учень виразно зачитує епіграф уголос.

«Історія мого життя

  становить частину історії

  моєї Батьківщини…»

                                   Т. Шевченко

- Як ви розумієте ці слова?

- Чи погоджуєтесь ви із цим твердженням? Чому?

 

III.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ             (слайд 5.)

− Сьогодні на уроці ми поглибимо ваші знання про життя та творчість Т. Г. Шевченка, з'я­суємо основні віхи його творчості, проаналізувати твори митця, що стали порочими, здійснимо ідейно-тематичний аналіз сатиричної поеми «Кавказ». (Тема – на слайді. Учні записують у зошит)

Всі справи ви уже завершили і можемо вирушати на нашу екскурсію.

 

IV.      ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ (розділений на етапи екскурсії)

1. Місто Канів вітає нас! (слайд 6.)

а) Виступ шевченкознавців

• У місті нас лубꞌязно зустрічають шевченкознавці (Шевченкозна́вство — наукове вивчення життя, творчості та багатогранної діяльності Тараса Шевченка, а також його місця в історії Східної Європи та у світовому літературному процесі. )

Наперед підготовлені учні розповідають про основні періоди життя Т. Г. Шевченка (розповідь шевченкознавців супроводжується фото-слайдами):

Учень 1. (слайд 7.)

 У селі Моринцях на Київщині в убогій сім’ї Григорія Шевченка 9 березня 1814 року народився хлопчик Тарас, майбутній великий поет. Коли він ще був зовсім малий, батьки його переселились у село Кирилівку ( нині Шевченкове ).

  У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса. Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, згодом і батько. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Пробувши короткий час пастухом у дяка Павла, пішов Тарас до дячка Боярського за «школяра – попихача».  (слайд 8.)

Незабаром Тараса зробили козачком. Разом із паном Шевченко виїхав до м. Вільно. Весною 1831 року опинився Шевченко у Петербурзі, куди  переїхав його пан. Наступного року, зважаючи на невідступні благання, пан віддав його в науку до «різних живописних справ цехового майстра» Ширяєва, щоб мати свого дворового маляра. (слайд 9.) 1835 року Шевченко познайомився із земляком Іваном Максимовичем Сошенком, який у цей час закінчував Академію мистецтв. Сошенко помітив у ширяєвського учня справжній художній талант і став йому допомагати. Саме Сошенко знайомить Тараса з Олексієм Венеціановим, Євгеном Гребінкою, Карлом Брюлловим,  Василем Жуковським. Благородні друзі зацікавилися обдарованим юнаком і вирішили докласти зусиль, щоб визволити його з кріпацтва. На виручені гроші за катрину Карла Брюллова викупили Шевченка. Це сталося 22 квітня 1838 року.

 

 Учень 2.

Після викупу Тарас Григорович захоплено віддається поетичній творчості.  (Слайд 10.) 1840 року перші його твори вийшли невеличкою книжечкою під назвою «Кобзар» ( у книжці було вміщено 8 творів ). У 1841 році було видано окремою книжечкою поему «Гайдамаки».  У цей час Шевченко вже навчається в Академії мистецтв. (слайд 11.)

1843 року Т. Шевченко поїхав  на Україну, де не був 14 років. Відвідав він рідну Кирилівку, був і в інших місцях на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині. Важкі враження від подорожі поета на Україну виразно відбились у творах, написаних у той час.

На початку 1844 року Т. Шевченко виїжджає з України. Повернувшись до Петербурга, Т. Шевченко продовжує навчання в Академії мистецтв, яку 1845 року митець закінчив і поїхав на Україну для постійної роботи, оселився у Києві. (слайд 12.)

У той час у Києві гурток української молоді заснував Кирило – Мефодіївське товариство (братство).  У 1846 році, перебуваючи у Києві, Шевченко зблизився з членами цього таємничого політичного товариства і вступив до нього. Весною 1847 року товариство було розгромлено. (слайд 13.) Царська жандармерія заарештувала членів товариства, і в тому числі й Шевченка.

 

 Учень 3.

 Заарештованого Т. Шевченка, як і інших учасників товариства, під конвоєм доставили в Петербург і посадили в каземат. Під час арешту в самого поета та інших членів Кирило – Мефодіївського братства знайшли в рукописах його революційні твори «Сон», «Кавказ», «Єретик» та ін. Жандарми і цар Микола I, який особисто керував слідством у справі кирило-мефодіївців, виділили з-поміж арештованих Шевченка як найбільшого злочинця. 

Сидячи у казематі, Т. Шевченко не зрікся революційних поглядів. Слідство закінчилося швидко. Вирок у справі Шевченка був такого змісту: « Художника Шевченка за складання бунтарських і найвищою мірою зухвалих віршів віддати рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству мати найсуворіший нагляд».  На цьому вироку Микола I дописав власною рукою: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати».

В Оренбурзі, зустрівшись із земляками, Т. Шевченко читає їм свої революційні твори («Сон», «Кавказ»), співає пісні. Через кілька днів поет пішки вирушає в Орську фортецю. Почалося важке життя рядового солдата. Сурова муштра, жорстокі знущання бездушних командирів не зламала його. З великою небезпекою для себе Шевченко порушує «височайший указ»  – малює й складає вірші, записуючи їх у невелику книжечку, яку носив завжди при собі «за халявою».

 

          Учень 4.

Весною 1850 року за доносом офіцера у нього зробили трус, знайшли зошити з віршами, альбом з  малюнками, цивільний одяг і знову заарештували. Понад півроку просидів Шевченко в тюрмі, після чого його заслали в Новопетровську фортецю на березі Каспійського моря. В останні роки заслання поет знову порушив царський наказ і створив низку повістей російською мовою («Художник», «Княгиня», «Музыкант» та ін. ).

Лише 1857 року закінчилося заслання Шевченка. 2 серпня він покинув Новопетровську фортецю. Десять років заслання підірвали фізичні сили Шевченка, але не зламали його поглядів.

Навесні 1857 року поет прибув у Петербург. (слайд 14.) Навесні 1859 року, одержавши після довгих клопотань дозвіл, Тарас Григорович поїхав на Україну. Відвідав Кирилівку, Моринці,  побачився з родичами.  Їдучи на Україну, поет хотів оселитися тут, писати, працювати. Але царська влада і поміщики не допустили здійснення цих намірів. (Слайд 15.)

1860 року Тарас Григорович захворів. Стан його здоров’я швидко гіршав, і 10 березня 1861 року він помер. Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, а в травні того ж 1861 року тіло його перевезли на Україну і, виконуючи його заповіт, поховали на горі під Каневом. Трагічним було життя Шевченка: із 47 років – 24 він провів у кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів.

б) Бесіда за питаннями: (слайд 16.)

• Чи легким видалось життя Т. Шевченка?
• Як молодий Тарас потрапив у Петербург? (Весною 1831 року опинився Шевченко у Петербурзі, куди  переїхав його пан Енгельгард.)
• Хто викупив Шевченка з кріпацтва і чому? (Іван Сошенко знайомить Тараса з Олексієм Венеціановим, Євгеном Гребінкою, Карлом Брюлловим,  Василем Жуковським – творча еліта Петербурга)
• Чи має Т. Г. Шевченко освіту? Де він навчався? (Петербурзька Академія мистецтво)
• Скільки разів Т. Г. Шевченко приїжджав до України? (3)
• Коли був виданий «Кобзар»? (1840р.)
• У яку організацію входив Тарас, за що його й заарештували? (Кирило – Мефодіївське товариство (братство).
• Назвіть основні періоди життя поета.

в) Основні періоди життя Т. Г. Шевченка (09.03.1814-10.03.1861).

(слайд 17.)

1. Дитинство Тараса (1814—1829).

2. Юність (1829—1843).

3. 1843—1847 роки — кріпацтво; найплідніші у творчості Шевченка.

4. 1847—1857 роки. Нова неволя або заслання.

5.1857—1861 — останні роки життя Тараса Шевченка.

• Як і життя, так і творчість шевченка поділяється на основні періоди. Давайте запишемо їх у зошит.

 

г) Основні періоди творчості Т. Г. Шевченка (слайд 18.)

І. 1838р.-1843р. – ранній період.

ІІ. З 1843 р. до арешту 1847 р. − періодом «трьох літ».

ІІІ. 1847р.-1857 р. − «засланський період».

ІV. Творчість останніх років (з 1957 до 1861 р.).

2. Шевченківський національний заповідник. Могила і бронзовий памꞌятник Шевченка.  (слайд 19.)

• Подумайте, а чому ми вирушили саме в Канів?

У м. Каневі Черкаської області знаходиться Шевченківський національний заповідник, що розташований на Чернечій горі (Тарасовій) горі, неподалік від Дніпра. Коли Т. Шевченко вкотре приїжджав в Україну, від дуже захотів тут оселитись назавжди, але не судилось. Тому, саме сюди привезли його прах із Петербурга та перепоховали 22 травня 1861 року. Поховання здійснили на Чернечій горі, з якої добре видно Дніпро, і тоді точно звершили частину святого заповіту геніального митця

 «Як умру, то поховайте мене на могилі,

серед степу широкого на Вкраїні милій,

Де лани широкополі і Дніпро, і кручі,

Було видно, було чути, як реве ревучий…»

• Діти, а що зазвичай роблять, коли приходять на от такі от святі місця?

Покладання квітів до імпровізованого памꞌятника Т. Г. Шевченку.

 

3. Літературно-меморіальний музей ім. Т. Шевченка (слайд 20.)

а) Кімната-кінотеатр

• Погляньте, діти, на тему нашого уроку. Як ви розумієте вислів «Геніальний  поет як пророк національного відродження в Україні.»?

У сучасних музеях є такі кімнати, у яких показують різні документальні фільми. Така кімната є і у цьому музеї. Зайдімо туди. Відео, яке ви побачите, було зняте телеканалом 1+1 у 2014р. та присвячене 200-річчю від дня народження поета. (слайд 21.)

Перегляд відеозапису «Тарас Шевченко пророкував події в Україні.»

Обговорення: (слайд 22-23. Лише цитати)

• Що ви зрозуміли з цього відео?
• Що з напророченого Кобзарем вже збулось на українській землі? («Отаке то було лихо по всій Україні, Гірше пекла… А за віщо, за що люди гинуть…»; «Ні,  не  вміли,  не  хотіли,  Треба  роз'єднаться!  Треба  крові,  брата  крові,  Бо  заздро,  що  в  брата  Є  в  коморі  і  надворі,  І  весело  в  хаті!» (Гайдамаки)
• Яке майбутнє віщує Кобзар Україні? («…Погибнеш, згинеш, Україно! Не стане й знаку на землі…»(Осія. Глава XVI); «І на оновленій землі врага не буде супостата, А буде син і буде мати…» (І Архімед, і галілей) До якого із цих пророкувань ваше серце схиляється найбільше?

 

4.  Шевченкова бібліотека (слайд 24.)

а) Теорія літератури (слайд 25.)

− Діти, пригадайте будь ласка, що таке поема?

Поема − ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.

 

− Подумайте, що таке сатира?

Сатира − гостра критика чогось, когось, чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням.

 

− Давайте разом подумаємо, що ж таке сатирична поема?

Сатирична поема – це ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери з гострою критикою, висміюванням, чи то засудженням когось, або чогось. (визначення записати в зошит) (слайд 26.)

 

б)Знайомство з поемою «Кавказ» (слайд 27.)

• Історія написання поеми

У бібліотеці нас зустрічає бібліотекар, який розповість нам про історію написання поеми «Кавказ» Т. Г. Шевченком.

Учень 5.

1817 року Росія розпочала активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу. Ця війна тривала близько півстоліття і вирізнялася особливою жорстокістю. Проте горді, вільнолюбні горяни продовжували затятий опір. Шевченко з болем і осудом стежив за тим, що чинять російські колонізатори на Кавказі.

Безпосереднім поштовхом до створення поеми стала сумна звістка про загибель у бою з горянами поетового друга Якова де Бальмена. Це був український шляхтич шотландського походження, вирізнявся людяністю, освіченістю, національною свідомістю, мистецьким обдарованням – писав вірші, прекрасно малював. Будучи офіцером, Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча всім серцем засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, котрі відстоюють свою незалежність.

Шевченко в загибелі друга звинувачував не кавказців, а російський великодержавний егоїзм, на совісті якого десятки тисяч смертей російських солдатів і горян. Розбурхані переживання вилилися в поетичні рядки. (слайд 28.)

 

 

• Виразне читання вчителем уривка із поеми «Кавказ»

 

5. Шевченковий дуб (слайд 29.)

Не забуваємо, що ми знаходимось у Шевченковому заповіднику. Тут є таке особливе місце, де поет любив думати, міркувати, писати. Це дуб, якому вже понад 250 років. Тут сядемо поговорити, перепочити й ми.

 

Ідейно-тематичний аналіз поеми «Кавказ»

• Давайте поміркуємо: (слайд 30.)

- Яким нам поет показує Кавказ у перших рядках? (Кавказькі гори "засіяні горем, кровію политі")

- В образі кого перед нами постає Прометей? (символ нескореного народу)

- Символом чого є орел у творі? (символ російського самодержавства)

- Що допомагало горцям встояти? (вільнолюбство, віра в Бога)

Знайдіть рядки, у який народ запитує у Бога, коли це все закінчиться, і попри війну, прославляє його  та не зневірюється. (Ми віруєм твоій силі \І духу живому.\Встане правда! встане воля!\І тобі одному\Помоляться всі язики\Вовіки і віки.\А поки що течуть ріки.\Кровавії ріки!)

- Чи згадує поет у поемі про свого друга? (І тебе загнали, мій друже єдиний,\Мій Якове добрий! Не за Україну,\А за її ката довелось пролить\Кров добру, не чорну.)

 

• Зꞌясування теми та ідеї поеми: (слайд 31.)

- То, про що розповідається в цій поемі?

- Визначте тема цієї поеми.

Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу.(слайд)

- А тепер давайте поміркуємо, чи Т. Шевченко у цій поемі звертався лише до горців та до російського царату?

Вчитель. Поема «Кавказ» стала справжнім вираженням ідеї боротьби народу за своє визволення. Ставши на захист народів Кавказу, які обороняли свою волю від зазіхань російського самодержавства, поет настільки усвідомлював природу імперського загарбництва, настільки точно охарактеризував його підлу і підступну ідеологію, що його поема набула справді загальнолюдського звучання.

У кінці поеми поет згадує про Україну, про розриті козацькі могили.  У народу Українм схожа доля з кавказьким народом. Поет хотів би, щоб про це памꞌятали. Поема «Кавказ» - це протест проти будь-якого поневолення одних народів іншими, прославлення боротьби за свободу.

 

- Сформулюємо ідею поеми «Кавказ».

Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців; гнівний осуд самодержавства, кріпосництва; полум’яний інтернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.

6. Світлиця Т. Г. Шевченка (слайд 32.)

− На території Шевченківського національного заповідника в м. Каневі, неподалік могили та музею Т. Г. Шевченка стоїть українська хата. Це відтворена в 1991 році Тарасова світлиця, перший народний музей Кобзаря.

Саме тут я б хотіла віднайти у тексті і обговорити світле слово Кобзаря – основну думку поеми «Кавказ».

• Знайдіть рядки які б, на вашу думку, втілювали б основну думку твору. («Борітеся – поборете!»)

Я хочу, щоб ці слова ви почули від людини, яка мала те сильне, світле і всеперемагаюче відчуття патріотизму і любові до України, та водночас ненависті до самодержавства та загарбницьких дій Росії. Душа цієї людини чимось схожа із Шевченковою. (слайд 33.)

 

Перегляд відеозапису «Сергій Нігоян читає Шевченка»

Учні записують у зошит головну думку поеми «Кавказ» (слайд 34.)

• Діти, скажіть, хто ця людина? (слайд 35.)

(Сергій Нігоян - громадянин України вірменського походження. Герой України. Боровся за справедливість.)

• За що він загинув? Чи заслуговував він на таку смерть?
• (слайд 36.) Давайте зараз пригадаємо Андрія Снітка. Він був не набагато старшим від вас. Він був героєм. За що він боровся?
• По всій Україна сьогодні безліч могил таких героїв, як наш Снітко. Ми повинні схиляти голову перед ними, адже вони поклали своє життя за свободу України, за наше вільне та світле майбутнє. І, щоб усі ці смерті були не дарма, ми повинні боротись, боротись крізь страх і біль, БОРОТИСЬ - І ПОБОРЕМО!!!

V.     ПІДСУМОК УРОКУ

1. Метод «Незакінчене речення» (слайд 37.)

− Екскурсія вже підходить до кінця, і нам потрібно відправлятися додому. Діти, скажіть, а що зазвичай обговорюють, коли повертаються з якоїсь цікавої подорожі?

(Обговорюють, діляться враженнями, підводять підсумки)

• Сьогоднішній урок був для мене…
• Новою була для мене інформація про…
• На уроці я зрозумів, що…
• Поема «Кавказ» показала мені Шевченка, як…
• Сьогодні на уроці я працював на…

2. Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці

 

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (слайд 38.)

Вивчити конспект; скласти хронологічну таблицю життєвого шляху Т. Г. Шевченка; виписати з поеми «Кавказ» художні засоби, які використав автор.

 

Слайд 39. «Дякую за увагу! Слава Україні!»