Урок-ток-шоу "Два гетьмани - дві України" ( за романом П.куліша "Чорна рада")

УРОК-ТОК-ШОУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

9 клас

Тема. Два гетьмани - дві України (за  історичним романом П.Куліша «Чорна рада»).

Мета: навчити дітей застосовувати набуті знання для аналізу, узагальнення та систематизації вивченого матеріалу, формувати вміння та навички аналізувати прочитаний текст, формулювати свою позицію щодо вивченого матеріалу,  проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення, комунікативну, соціальну й громадянську компетентності, виховувати  патріотизм, любов до літератури, повагу до історичного минулого України.

Компетентності: комунікативна, соціальна й громадянська.

Інтерактивні форми та методи навчання, використані під час уроку: вільний мікрофон,  вправа «чотири кути», мозковий штурм.

Обладнання: слайди з  ілюстраціями до роману «Чорна рада», портретами

Я. Сомка та І. Брюховецького.

Тип року: ток-шоу, урок узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.

Випереджальні завдання: підготувати історичні довідки про Якима Сомка та Івана Брюховецького.

Організація освітнього простору:  у кожному куті класу на стіні висить вислів, біля кожного вислову стоять столи й стільці, у центрі класу

Епіграф до уроку:

Воскреснеш, нене, встанеш з домовини... Тебе я словом правди привітаю,

І розіллється слава України по всій вселенній, од краю до краю.

П.Куліш. 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

 Учитель: любі діти, прошу звернути увагу на епіграф до нашого уроку. Письменник мріяв про процвітаючу,  незалежну Україну, яка славитиметься на весь світ освітою, високою культурою, талантами, згуртованістю нації. Куліш хотів, аби до влади прийшов справжній патріот, який зробить усе для розквіту нашої землі, але для цього таки треба винести певні уроки з історії, яка рухається, як відомо, спіралеподібно. Сьогодні  під час ток-шоу кожному з вас надається чудова можливість на основі прочитаного історичного роману П.Куліша «Чорна рада» усвідомити ці  уроки історії, з’ясувати, проаналізувати, які можливості були в українців на шляху історичного розвитку нації, що втрачено й чому, що набуто в результаті виборів гетьмана, як відбилося це на подальшому історичному розвитку України.  На наше ток-шоу ми запросили трьох експертів, які будуть висловлювати свою позицію, запрошуючи в такий спосіб вас до дискусії. Прошу активно долучатися до процесу обговорення. Перед початком ток-шоу попрошу вас обрати певну позицію (інтерактивна вправа «Чотири кути»). У чотирьох кутах нашої аудиторії є твердження, які ви маєте уважно прочитати й обрати саме те, з яким ви на даний момент погоджуєтеся, відповідно сівши біля цього вислову.  Якщо  під час нашого ток-шоу ваша думка зміниться, то можете пересісти туди, де розміщено вислів, з яким ви погоджуєтеся наприкінці уроку, при цьому обґрунтовуючи свою позицію. Ті, у кого думка не зміниться, теж обґрунтовують свій вибір.

ІІ. Основна частина.

Дозвольте розпочати  наше ток-шоу. Для обговорення пропонується І питання:

Які політичні ідеали сповідували Яким Сомко та Іван Брюховецький?

Есперти висловлюють свої думки:

-  Яким Сомко – справжній патріот, який мріяв про єдину соборну Україну, звільнення її від будь-якої колонізації: чи то польської, чи то російської. Саме тому він хотів стати не наказним, а обраним гетьманом України, щоб «зложити докупи два береги Дніпрові, щоб приклонились під одну булаву», «… одтиснути ляхів до самої Случі». Сомко – мудрий державний діяч, який дбає про долю України;

  - Іван Брюховецький – зрадник інтересів України, підла, підступна, облудлива людина, яка для досягнення своєї мети – здобуття гетьманської влади – не цурається нічим: він бреше низовому козацтву про привілеї, іде на угоду з московським царем в особі князя Гагіна, готовий здати Україну підступному ворогові, аби тільки потримати гетьманську булаву у своїх руках;

 - відсутність державницького підходу в одного з претендентів на гетьманську булаву й палке бажання побудувати міцну соборну країну в іншого, на жаль, не змогли побачити довірливі запорожці-низовики, від кого залежали ці вибори. У Брюховецькому вони бачили «свого», бо він три роки жив на Січі. У Сомкові вони  бачили представника козацької верхівки, яка не  вважала за потрібне дослухатися до думки січовиків.

До обговорення запрошуються всі охочі, використовуючи відомості про героїв за текстом роману та з історичних джерел:

•                   Яким Сомко та Іван Брюховецький – розумні й далекоглядні політики, тільки цей розум і далекоглядність кожен із них спрямовує  по-різному: один - на користь держави, інший – на власну користь;
•                   прагнути до влади можна з різних причин та з різною метою: Яким Сомко, якого наказним (тимчасовим) гетьманом обрала козацька старшина, хотів повної влади, аби вирішити стратегічні для України задачі: зробити її соборною й незалежною, дотримуючись переяславських угод із московським царем Олексієм Михайловичем щодо спільних оборонних питань.  Іван Брюховецький, якого свого часу Юрко Хмельниченко послав на Січ до низового козацтва, щоб прихилити його на свій бік і забрати булаву у Виговського, не думав ані про Україну, ані про владу Юрка Хмельницького, а лише про власну вигоду, тому наділений розумом, маючи за плечима Києво-Могилянську академію, добре проаналізував ситуацію й дійшов висновку, що низове козацтво може стати в пригоді і йому, коли він надумає обиратися гетьманом;

  - оскільки «Чорна рада» - це художній твір і автор має право дещо ідеалізувати свого улюбленого героя, то він фактично робить його рупором своїх політичних ідей, але при цьому слід зазначити, що Сомко припустився стратегічних помилок: не слід було ігнорувати низове козацтво, бо козацької верхівки мало, а січовиків багато. Серед  козацької старшини, на превеликий жаль, теж надто багато або тих, кому «своя сорочка ближча до тіла», або свідомих зрадників України.

 Учитель: для обговорення пропоную друге питання.

 За двома претендентами на гетьманську булаву стояло дві України, тобто ми можемо собі уявити, якою б мала бути наша держава в разі перемоги кожного з них. Що втратили українці й чого набули після перемоги Брюховецького?

Експерти:

•                   Україна за часів правління Брюховецького – бідна, принижена, зраджена земля, яка, немов жебрачка, стоїть на колінах перед підступним північним сусідом, а всередині самої України немає єдності та згуртованості. Пани чубляться за владу, а пригнічений народ мовчить;
•                   поразка Сомка – це найгірше, що могло статися з Україною на той момент: утрата можливості стати соборною державою ще в XVII столітті, вибудувати правильно відносини з Росією на партнерських засадах, рівноправних умовах. Наслідки катастрофічні: тотальна русифікація, удар по кореню нації, історичній пам’яті тощо;
•                   після перемоги Брюховецького українці набули досвіду, який би мав убезпечити наступні покоління від помилок, але, на жаль, цього не сталося.

До обговорення долучається аудиторія:

•                   на мою думку,  автор,  змальовуючи Брюховецького й Сомка, дає нам зрозуміти, як виглядатиме Україна  в разі перемоги того чи іншого претендента: презентабельно, багато, красиво чи убого, потворно й злиденно;
•                   якщо б переміг Сомко, то Україна не була б пошматована різними ворожими імперіями на декілька століть, не зазнала б покатоличення, русифікації,  кріпацтва, безграмотності. Єдина велика країна – це не просто мрія Якима Сомка,  а ще міцна держава в центрі Європи, яку б мали визнавати не лише друзі, а й вороги;
•                   Україна за часів Брюховецького – це одвічна мрія північного сусіда:  пошматована, роз’єднана, злиденна, принижена, обкрадена, обдурена й мовчазна. І якщо Сомко думав про майбутнє України, то Брюховецький думав лише про владу й гроші,  абсолютно не замислюючись про наслідки свого правління для держави.

Третє питання для обговорення.

 У чому полягає актуальність порушеної сьогодні проблеми й твору в цілому? Які історичні паралелі ви можете провести?

Експерти:

•                   на превеликий жаль,  проблема «Два гетьмани – дві України», як і роман П.Куліша в цілому, актуальні й зараз:  за  майже двадцятивосьмирічну історію незалежної України кожного разу  під час виборів Президента ми опиняємося перед вибором, подібним  до того, що був за часів Руїни. І як не гірко це визнавати переважно обираємо не того, хто, як Сомко, дбатиме про  державні інтереси, а, піддавшись дешевим обіцянкам,  укотре приводимо до влади «чергового Брюховецького» - і виглядає смішно, і краде нещадно, і про народ не думає,  а лише про себе;
•                   але найгірше в цій ситуації, що ми самі у такий спосіб пишемо історію нашої багатостраждальної держави, не робимо жодних висновків, не усвідомлюємо уроки, які нам подає історія;
•                   мабуть, варто замислитися над тим, що обираючи очільника держави,  ми обираємо майбутнє своє й своїх дітей, а це означає велику відповідальність.

До обговорення долучається аудиторія:

•                   на мою думку, не так просто розібратися,  правильний вибір ми робимо чи ні, бо обіцяє, як Брюховецький, багато хто. Досвідчених, загартованих у боях козаків Іванець легко обвів кругом пальця й підступно взяв владу;
•                   колись, на початку дев’яностих років, Україна була перед подібним вибором: Чорновіл чи Кучма. І це вплинуло на подальший історичний розвиток нашої держави: можливо,  ми жили б зараз в іншій державі. Але історія не має умовного способу, тому сталося, так , як сталося: за цю помилку нам довелося заплатити доволі високу ціну;
•                   якби тоді, на початку дев’яностих, нація пішла за інтелігенцією, а не   керівниками своїх підприємств, які підтримали Кучму, то ми б мали вже тоді країну європейського зразка.

ІІІ. Рефлексія ( завершення вправи «Чотири кути»).

Учитель: діти, дякую за змістовну, дуже цікаву дискусію й пропоную вам ще раз уважно проглянути вислови, з якими ви погодилися на початку нашого ток-шоу. Якщо ви змінили свою думку, прошу пересісти й обґрунтувати свою позицію.

IV. Домашнє завдання.

 Створіть політичні портрети Якима Сомка та Івана Брюховецького за допомогою «хмаринок слів».