Тема: Е. Портер «Полліанна». Ідея радості життя та відкриття світу у творі.
Мета: продовжити знайомство з розділами роману, проаналізувати образ головної героїні, розкрити сутність психологічних понять «почуття радості», «характер»; розвивати навички аналізу художнього твору, позитивного мислення, стимулювати розвиток творчих здібностей учнів, вміння працювати в групах; виховувати оптимізм, доброзичливість.
Тип уроку: урок – тренінг
Обладнання: підручники, матеріали для тренінгових вправ, «чарівні кристалики»
Епіграф:
Я ніколи не вважала, що необхідно заперечувати існування труднощів та страждань. Я тільки думала, що набагато краще йти назустріч невідомому бадьоро й радісно.
Е.Портер
Хід уроку
1. Організаційний момент
2. Вступне слово вчителя
Життя дарує людині щасливі миті, але й посилає нелегкі випробування. Сьогодні наша країна відстоює свою незалежність на полі бою. Чи не в кожну родину постукала війна. Зруйновані міста та села, скалічені долі, біль та сльози. Але треба жити, треба вижити та перемогти. Українці довели, що можуть гідно витримати всі випробування. Ми з вами кожного дня збираємо докупи волю, витримку, терпіння і йдемо далі по життю з усмішкою. Ми навчилися радіти дрібницям, яких раніше не помічали.
Сьогодні ми продовжимо розмову про дівчинку, яка в будь-якій ситуації не тільки сама вміла бачити щасливі моменти, а й навчила радіти інших.
Як же їй, маленькій дівчинці, вдалося змінити життя цілого містечка? На це запитання ми разом спробуємо знайти відповідь на уроці.
Бесіда за запитаннями
В якій родині виховувалася Полліанна?
Чому вона була вимушена покинути рідну домівку?
Хто вважав своїм обов’язком допомогти дівчинці?
Як відчувала себе Полліанна на новому місці?
Яка гра допомагала дівчинці долати сум, поганий настрій? (Гра в радість)
Учитель: а що таке радість? Як би ви пояснили?
Вправа «Гірлянда асоціацій» проводиться в групах з опорою на індивідуальні особливості учнів сприймати інформацію.
Для І групи – описати радість 3 іменниками, 3 прикметниками, 3 дієсловами.
Для ІІ групи – намалювати радість.
Для ІІІ групи – створити квітку радості .
Можливі результати:
І групи: Радість – щастя, усмішка , родина
Чарівна, мила, грайлива
Підбадьорює, лікує, допомагає.
ІІ групи: малюнок райдуги, салюту, феєрверку…
ІІІ групи: квітка радості
Учитель: всі ваші асоціації наче ілюструють визначення із психологічного словника: радість – це позитивне емоційне переживання, яке відчуває людина в ситуаціях, коли задоволені її потреби. Відчувати радість на святі, радість від зустрічі з давнім другом, радуватися подарунку, гарній оцінці, чудовій погоді – це закономірно і природно для будь-якої людини. А от знайти радість, не втратити сили духу, коли ти самотній, поряд немає друзів, коли трапилося горе, коли хворієш під силу не кожному.
Учитель: героїня роману Е. Портер зуміла не тільки подолати власні негаразди, а й допомогла іншим жителям містечка. Давайте пригадаємо, з ким зустрілася Полліанна.
Гра «Маска»
Завдання : розкажіть про мешканців Вермонта від їхнього ж імені так, щоб ваші однокласники здогадалися про кого йде мова.
Я педантична жінка, терпіти не можу дзенькоту ножа і грюкоту дверей, люблю тишу. Чудово знаю, що таке почуття обов’язку і тому допоможу доньці своєї сестри, хоча ніколи не одобрювала її вибору. (Міс Поллі).
Я живу на світі вже сорок років, маю дочку Міллі, але останні п'ятнадцять років мене ніщо не радує, не тішить, бо хворію і прикута до ліжка. Мене дратує сонячне світло, вже й забула, коли дивилася на себе в люстерко, тому дуже здивувалася, коли маленька дівчинка назвала мене красунею. (Місіс Сноу).
Я самотній, хворий чоловік. Дуже полюбив Поліанну, завжди був радий її бачити у себе вдома, намагався якось її розважити, показуючи все, що в мене є. Вона так нагадувала мені її маму в юності, в яку я був закоханий. Я був би радий назвати Поліанну своєю спадкоємицею. (Джон Пендлтон ).
Я дуже сумую за своїми молодшими сестричками, бо рідко їх бачу, так як працюю в містечку за шість миль від рідної домівки. Та мені пощастило, бо вдалося знайти місце на кухні міс Поллі, яка хоч і має нелегкий характер (здається , що мені ніколи не вдасться їй догодити), та добре платить платню. Я дуже зраділа маленькій місіс, і радо прийняла її пропозицію грати в гру, якої її навчив батько. (Ненсі).
У мене гарна потрібна професія, я радо допомагаю людям. Живу один, та дуже сподіваюсь колись отримати прихильність міс Поллі, бо дуже її люблю. Маю гарних друзів, які також лікують людей. Тому, коли з Поліанною трапилася біда, звернувся до товариша який знається на травмах хребта. І, хвала Богові, його методики допомогли дівчинці знову встати на ноги (Лікар Чилтон).
Учитель: Що спільного між цими людьми? (Вони здаються незадоволеними життям невеселими, безрадісними)
Після знайомства з Поліанною в житті багатьох мешканців містечка відбулися зміни, давайте з’ясуємо, які?
Вправа «Знайди відповідності»
Завдання: поєднайте героїв і зміни, що відбулися в їхньому житті завдяки дівчинці.
Як ви оцінюєте ці зміни, як позитивні чи негативні?
Як же маленькій дівчинці це вдалося? Завдяки чому ?
Учитель:
Характер – це сукупність рис людини, які проявляються у відносинах з людьми, у ставленні її до речей, до справи, яку виконує, у ставленні до самого себе. Даючи характеристику людині ми можемо говорити про позитивні чи негативні риси; про домінуючі, основні, які проявляються часто або постійно, чи про ситуативні риси характеру. Оцінюючи характер людини, ми, в першу чергу, повинні звертати увагу на її вчинки В характері людини проявляється її індивідуальність, неповторність, унікальність.
В одній психологічній казці характер людини порівнюється з деревом. Як не знайдеш в природі однаковісіньких дерев, так і не знайдеш повністю схожих людей.
Інтерактивна вправа «Дерево характеру»
Пропоную побудувати дерево характеру головної героїні роману, і, можливо, тоді ми зрозуміємо, завдяки чому Поліанні вдалося так вплинути на жителів містечка. З переліку рис характеру виберіть ті, які, на вашу думку, притаманні героїні, напишіть на листочку і прикріпіть до дерева.
Жадібність, цікавість, сила волі, стриманість, обережність ,розсудливість, працелюбність, заздрісність, оптимізм, люб’язність, скромність, щедрість, доброта, егоїзм, чемність, щирість, хитрість, балакучість, терпимість, винахідливість, турботливість, рішучість, відкритість, старанність, байдужість, запальність, енергійність, душевність, простота, правдивість, сміливість, відданість.
Учитель: Які риси характеру Полліанни можна назвати головними? (оптимізм, життєрадісність, щирість, сила волі)
Спостерігаючи за Полліанною, Джон Пендлтон сказав їй: «Найкраща з усіх призм – це ти сама». Як ви розумієте ці слова? Що мав на увазі він, коли говорив це?
Учитель: життя Полліанни не можна назвати легким: вона рано втратила маму й тата, вимушена була деякий час жити в жіночій школі; переїхавши до тітки, почувала себе самотньою, бо не мала друзів; потрапила в жахливу аварію і отримала травму хребта. Але не втратила сили духу, бо любила життя таким, яке воно є, і навіть в найстрашнішій ситуації могла знайти позитив. Пропоную взяти з неї приклад і потренуватися знаходити позитив навіть в тих ситуаціях, які на перший погляд здаються безнадійними, безрадісними.
Тренінгова вправа «Яка радість»
Мета: розвивати позитивне мислення, вміння знаходити радісні моменти в повсякденному житті.
Завдання: продовжіть речення.
Я дізнався про зраду друга, яка радість… (тепер я знаю, хто мій справжній друг; добре, що це трапилося зараз, а не в більш відповідальний момент).
Прийшли вихідні, пішов дощ, яка радість (нарешті я висплюсь; дочитаю до кінця книгу; зможу повишивати…)
Мій кращий друг переїздить в інше місце, яка радість ( на канікулах я поїду до нього в гості, побуваю в новому місці, здійсню подорож).
На Новий рік не отримала бажаного подарунку, яка радість (на День народження я його отримаю і в мене буде вже два подарунка…).
Отримав двійку, яка радість (тепер я точно впевнений в тому, чого не знаю і зможу краще підготуватися).
Психологи говорять, що в нашому житті має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми до цього ставимося. Позитивне мислення не заперечує проблем, але воно додає внутрішніх сил для їхнього подолання. Люди, що звикли мислити негативно, досить часто надміру трагічно реагують на виниклу ситуацію та втрачають сили, фізичну енергію не на пошук її вирішення, а на скарги та відчай. Треба вміти радіти простим речам, як це робила Полліанна, тим більше, що радісні моменти є в житті кожного з нас. Поділіться своєю радістю.
Вправа «Намисто Полліанни»
Завдання: учням пропонується взяти «кристалик» (його можна зробити з кольорового паперу, з намистинок, використати підвіски старої люстри) і, прикріпивши його на зазлегідь підготовлену стрічку, пригадати найрадіснішу подію, найщасливішу мить останнього тижня, дня.
(Наприклад, у мене розквітла квітка – я цього довго чекала; кішка народила кошенят; отримав подарунок; весело провів вечір з батьками; переміг у грі, пересадили на першу парту…)
Вправа показала, що доброго, радісного в нашому житті достатньо. Треба просто вміти його помічати і цінувати. Воно поряд з нами. Завжди пам’ятайте про це, зберігайте оптимізм в будь-яких життєвих ситуаціях. Нехай гра в радість, яку вигадав батько Полліанни, стане стилем вашого життя.
В житті завжди є радості моменти!
Відкритим будь, і їх не пропусти.
А щоб життя тобі всміхалось,
Йому частіше посміхайся ти!
Рефлексія уроку
Прийом «Квітка настрою»
На екрані зображення квітки з пелюстками різних кольорів.
- Який колір ви візьмете сьогодні з уроку, чому?
(Жовтий букет – світлий, приємний настрій.
Темний букет – сумний настрій.
Зелений букет – душевний настрій.
Синій букет – спокійний настрій.
Червоний букет активний творчий настрій.
Фіолетовий букет – натхненний настрій.)
Домашнє завдання: 1) Створити дизайн обкладинки до книги Елеонор Портер «Полліанна».