Урок "Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч"

Тема. Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч

Мета (формувати компетентності):

- предметні (знання про життя і творчість І. П. Котляревського, розуміння  ролі Котляревського в розвитку української літератури, національного самоусвідомлення; читацьку активність, мислення, культуру усного зв`язного мовлення);

- ключові (навички пізнавальної діяльності);

- комунікативні (навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок оточуючих);

- інформаційні (уміння самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її, працювати з книгою);

- громадянські (любов до рідної землі);

- загальнокультурні (прагнення до літературної освіти, естетичний смак).

Обладнання: портрет І. Котляревського, виставка творів письменника, підручник, мультимедійний додаток

Тип уроку. Вивчення нових знань.

                                                         Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційне налаштування

Щастя – як мить, єдина мить,

Махне крилом – і пролетить…

Але в цю мить, коротку мить,

Було і сонце, і блакить.

Я, поки серцем не зачах,

Вкарбую їх в своїх очах

Бо щастя мить – це для життя,

А вічність – це для забуття

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Літературна розминка «Кроссенс»

1. Книгодрукування
2. Козацькі літописи
3. Іван Вишенський, полемічна література.
4. Григорій Сковорода , український Сократ, байка «Бджола та Шершень»
5. Просвітництво
6. Бароко
7. Правління Катерини ІІ й Україна
8. Суспільно-історичні умови розвитку України наприкінці ХVIII  ст.

• Як ви вважаєте: чи можливий розвиток літератури у таких складних умовах?

9.  Коперник - І.П. Котляревський

ІІІ. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово вчителя

•    Полтава! Красуня Полтава над срібною Ворсклою. Місто, яке не може не закохати у себе. Полтавщина була, є осердям духовної енергії України. Це щедрий на таланти край. Полтавський край вабить до себе чудовою природою та славною історією, народними традиціями й високою сучасною культурою. Що не ім’я – то зірка першої величини: Маруся Чурай -легендарна народна співачка, поетеса та композитор епохи гетьмана Богдана Хмельницького, Микола Гоголь , Симон Петлюра – український політичний та військовий діяч, Юрій Кондратюк – один з родоначальників космонавтики. І. П. Котляревський – велике серце України, добрий і мудрий пророк, Коперник українського слова.
• (Коперник - польський астроном і математик, фізик, правник, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи. Земля обертається навколо Сонця.)

2. Оголошення теми, мети уроку.

•  Сьогодні на уроці ми перегорнемо сторінки життєвого й творчого шляху митця;
• розкриємо роль  Котляревського в розвитку нової української літератури;

IV. Засвоєння нового матеріалу.

Як ви розумієте, хто такий зачинатель?

           Знайомство з І.П. Котляревським проведемо у вигляді віртуальної подорожі. Нашими гідами будуть учні, що досліджували життєвий і творчий шлях письменника. Зупинимося на етапах, які мали найбільший вплив на становлення світогляду митця.

Повідомлення учнів

Дитинство

Навчався поет спочатку, як усі, у дяка. Навчання було важким, бо вчили по-церковнослов’янськи, а кожної суботи дошкульно били. Єдина відрада – читання книжок і слухання кобзарів край битого шляху. Далі – навчання в духовній семінарії. У семінарії ґрунтовно вивчали латинську, німецьку, французьку мови, польську Котляревський вивчив сам. А також вчили риторику, античну літературу, богослов’я,  філософію, арифметику. У семінарії примушували розмовляти поміж собою латиною, але учні переплітали латинську мову українськими словами – і виходив чудернацький жаргон. Іван Петрович дуже полюбляв до всякого слова добирати мистецьку риму, за це товариші дражнили його рифмачем. Та хоч учився залюбки, семінарії не закінчив: помер батько, й на плечі юнака лягла відповідальність за сім’ю. Кілька років пропрацював як і батько, рядовим протоколістом, а коли набридло дивитися на крутійство чиновників – подався в домашні вчителі.

Учителювання

Покінчивши з обов’язками вчителя, Іван Петрович ішов у свою кімнату, знімав зі стіни скрипку і з першим дотиком смичка до струн забував усе на світі. А ввечері друга розрада: одягав мережану чумацьку сорочку – і гайда до гурту парубоцького й дівочого. Іван Петрович записував до зошита незнайомі пісні, приказки, вдалий жарт чи розповідь про когось із прославлених січовиків: Сагайдачного, Сірка чи Гамалію. Саме народ і наштовхнув автора написати «Енеїду».

Іван Петрович не міг забути зустрічі з учасником народного повстання в Турбаях, хвилюючу розповідь про тих, хто з вилами й косами йшов у бій проти полків Катерини ІІ.  Знищена Січ, ця Запорізька Троя, розкопані могили героїв, народ стогне в кріпацькому ярмі, українську культуру взято під ноги. Як зарадити лихові? Невже народ з такою багатою поетичною душею так і залишиться безсловесним?  Не бувати цьому! Треба гартувати його дух до бою. Українське слово має пролунати гідно, потужно, на весь світ. Для цього і старий Вергілій стане в пригоді. Так і з’явилася на світ «Енеїда».

Служба в армії

Одинадцять років тривала служба Котляревського в армії. Записався сам. Письменник тікав у світ, як йому здавалося, честі й відваги, а потрапив у болото солдафонства, нікчемності. Вісім років Іван Петрович був ад’ютантом генерала, та як тільки розпочалася війна з турками, з радістю подався на фронт. Це була друга втеча від нудьги й презирства – у суворість і небезпеку. Котляревського цінували за незвичайну кмітливість, хоробрість. Мав нагороди за бойові подвиги. Військова кар’єра скінчилася раптово. Хороброго офіцера відправили у відставку. Це була помста за висловлене Котляревським обурення з приводу жорстокого покарання повсталих киян-ополченців і віроломства щодо задунайських козаків, які за допомогу  замість землі  й волі, отримали батоги.

Будинок виховання дітей

Іван Петрович дуже любив дітей. Він, не ставши ні священником, ні великим чиновником ( а літературна справа хліба не давала), охоче прийняв запропоновану йому посаду наглядача Будинку виховання дітей бідних дворян. Обов’язки свої виконував вельми сумлінно, до дітей ішов з відкритим серцем, дбав про них: щоб були не тільки нагодовані, добре вдягнені, а й щоб росли освіченими, чесними, працелюбними, навчав любити людей, рідний край, материнську мову.

Котляревський у побуті

У побуті Котляревський був скромним, невибагливим, жив просто. В особистому житті не був щасливим: у коханні не зазнав взаємності. Письменника часто відвідували друзі, приймав він їх завжди гостинно, пригощав пампушками з часником, млинцями з цибулею, свіжою рибою. І його приймали охоче, бо мав хист незрівнянного оповідача. Де Котляревський – там влучний анекдот, веселощі, жарти, мав гострий розум, природний нахил до гумору, сатири, проте жартував без глузувань, був усебічно начитаним. Про його освіченість свідчить велика зібрана ним бібліотека.

Театр

 Головне захоплення Івана Петровича – це театр. Він ставить п’єси, грає в них комічні ролі, додає свої пісні й перероблює окремі сцени. Стає ініціатором   викупу з кріпацтва талановитого актора Михайла Щепкіна. Бідність тодішнього репертуару театру наводить Котляревського  на думку самому спробувати себе в драматургії. Наслідки перевершили всі сподівання: п’єса «Наталка Полтавка» відразу припала всім до вподоби.

Творча спадщина письменника

Котляревський завершує свою «Єнеїду». Критика називає його поему незрівнянною, а «Наталку Полтавку» - прекрасною оперою. Схвально відгукнулася преса й про «Москаля-чарівника» - другу п’єсу драматурга. Окрилений успіхом, письменник укладає словник до «Енеїди», підтримує  видання серії історичних праць «Запорізька старовина». Це час визнання Котляревського. Один із сучасників письменника писав про нього: «Під скромною простотою щирого українця в ньому приховувалась натхненна душа, відкрита всім благородним почуттям, і чудове, рідкісне по доброті серце, здатне на всі жертви».

Оцінювання спадщини І. Котляревського видатними діячами мистецтва

1-ий учень. Творчість І. Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет у 1838 році написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», в якому підносив письменника як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».

2-ий учень. І. Франко присвятив І. Котляревському свою поезію, де підкреслив:

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати.

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий,

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас зігрівати.

3-ій учень. Пантелеймон Куліш мав суворіший погляд на творчість та громадську позицію І. Котляревського. Куліш звинувачував свого колегу по перу в догоджанні високим чиновникам російської адміністрації – князю Куракіну, князю Рєпніну тощо.

Вшанування пам’яті  митця

Монумент Котляревсьому було встановлено 30 серпня (12 вересня) 1903 року в Полтаві. Це перший в історії пам’ятник українському письменнику.  Його збудовано на громадські кошти, які збиралися в 1895—1898 роках. Всього було зібрано 11 768 карбованців 67 копійок. Урочисте відкриття пам'ятника перетворилось на велику національну акцію, на якій були присутні численні діячі української інтелігенції та культури: Христина Алчевська, Сергій Єфремов, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко, Панас Мирний, Олександр Олесь, Олена Пчілка, Василь Стефаник, Леся Українка та інші.  Олена Пчілка на відкритті пам'ятника виступила українською мовою, порушуючи тим встановлену царською владою категоричну заборону.

Відома українська поетеса Олена Пчілка порівняла І Котляревського з першою весняною квіткою, що «змарнілу землю звеселяє», шо «весну нам принесла», з першою зорею, яка «у добу безпросвітну» у небі стиха засяяла.

 Поетична хвилинка

(Учень на фоні ніжної мелодії декламує рядки з вірша О. Пчілки)

Ти наче ясна зоряниця,

З`явився в наших небесах

І засвітив надію милу

В сумних опущених очах.

Хвала ж тобі, хвала довічна,

Ти – України вірний син!

Хвала і слава невмируща

 За той щасливий твій почин!

• Отже, яку роль відіграв  Котляревський у розвитку української літератури?

(Велика заслуга І.П. Котляревського в тому, що він підняв нові теми, звернувся до невичерпних скарбів фольклору, удосконалив техніку вірша й п’єси. Перший у нашій літературі взяв усе краще від книжної мови й поєднав з багатством народної мови, тому Максим Рильський слушно назвав його Коперником українського слова. Народолюбство, осуд жорстокості панів, їхнього морального дикунства, прославлення найкращих рис української нації піднесло ім’я митця над віками.

VІ. Узагальнення вивченого матеріалу

Після вивчення біографії письменника під час рефлексії варто запропонувати учням створити  за варіантами:

Варіант 1 – «Хто такий І. Котляревський?» «Асоціативний кущ».

(Письменник, гуманіст, просвітитель, демократ, учитель, військовослужбовець, чиновник-канцелярист, директор Будинку виховання дітей бідних дворян, директор театру в Полтаві, режисер, актор)

Варіант 2 – «Риси характеру письменника».

Скласти акронім-характеристику

К - красномовний

О - оптиміст
Т - талановитий
Л - людяний
Я - яскравий
Р - розумний
Е - енергійний
В - волелюбний
С - скромний
Ь – бадьортй

К - креативний
И - іронічний
Й - добрий

Варіант 3

Скласти сенкан

Новатор

Мудрий, добрий.

Опікувався, віршував, творив.

 Коперник українського слова.

Зачинатель.

І. Котляревський.

 Скромний, гуманний.

 Навчав, допомагав, писав.

 Творчість поета – нова доба.

 Пророк.

Вправа «Вільний мікрофон»

3. Я сьогодні…
4. Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
5. Найцікавішим було…
6. Найбільше мене вразило…
7. Я вважаю, що вивчення творчості І.П. Котляревського. є важливим, тому що…
8. Які із знань, що ви отримали, візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання?

V. Домашнє завдання:

1. Завдання: написати текст(висловлення) від імені вибраної ролі

Роль: Котляревський І.П.

Аудиторія: сучасні учні

Формат: реклама

Тема: «Енеїда» - перша ластівка українського відродження.

Прочитати с.80-91 «Енеїда».